Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Якоб Арміній (лат. Jacobus Arminius; наст. ім'я Якоб Германзен; 10 жовтня 1560, Аудеватер — 19 жовтня 1609, Лейден) — нідерландський протестантський богослов.
| Якоб Арміній | |
|---|---|
| лат. Jacobus Arminius | |
 | |
| Народився | 10 жовтня 1560[4] Аудеватер, Сімнадцять провінцій[4] |
| Помер | 19 жовтня 1609[1][2][…] (48 років) Лейден, Голландія, Голландська республіка[4] |
| Поховання | d |
| Країна |  Голландська республіка |
| Діяльність | богослов, професор, викладач університету |
| Alma mater | Лейденський університет |
| Науковий керівник | d[5] |
| Знання мов | латина[6] |
| Заклад | Лейденський університет[7] |
| Посада | d |
| |
Біографія
Якоб Арміній народився в Аудеватері (Утрехт). По завершенні навчання в Лейденському та Женевському університетах 1588 року став пастором Голландської реформатської церкви в Амстердамі, а в 1603 році — професором теології Лейденського університету. Практично відразу після прийняття кафедри у нього розпочалася теологічна суперечка з Франціскусом Гомарусом, який також був професором теології в Лейдені, з питання про визначення. Після багатьох і гарячих дебатів в 1608 році в Гаазі призначений був релігійний диспут перед Генеральними штатами Голландії та Західної Фрісландії , між Гомарусом і Армінієм. Диспут цей так і не привів до угоди сторін.
У 1590 році Арміній одружився з Єлизаветою Реел, дочкою одного з найвпливовіших людей Голландії. Помер в Лейдені.
Армінієм був створений ряд робіт, в яких він полемізував з вченням кальвіністів з питання порятунку душі. Найбільш гостро свої розбіжності з кальвіністами з даного питання були сформульовані в трактаті 1608 року «Оголошення думок». Тут Арміній уточнив тезу про вибірковість Бога при призначенні людей до спасіння: врятуються ті віряни, які прийняли, що Бог дав Ісуса Христа як посередника, і в очах Бога щиро покаялися. З цього випливало, що людина здатна своєю вільною волею звернутися по спасіння.
Попри розбіжності в поглядах з кальвіністами, Я. Білефельд до кінця життя залишався в реформатській церкві.
Погляди Армінія знайшли розуміння серед частини голландського суспільства, внаслідок чого навколо нього сформувалася група прихильників, що іменувалися армініанами. Уже після смерті свого засновника, в 1610 році армініани подали церковній владі уявлення (remonstrantia), яке стало основним викладом вчення армініан (ремонстрантів).
Ремонстранти розкритикували п'ять пунктів кальвіністського вчення:
- про подвійне приречення — до спасіння або смерті — в результаті вільного акту божественної волі;
- про те, що обраний неодмінно спасеться, а засуджений — загине;
- про те, що Христос помер тільки через вибраних до спасіння;
- про те, що Бог дає благодать тільки обраним до спасіння;
- про те, що отримали рятує благодать ніколи її втрачають.
Після засудження даного вчення на яке відбулося в 1618—1619 роках реформатському синоді в Дордрехті , армініан відсторонили від церковних посад і репресували. У Нідерландах і ряді інших європейських держав дана конфесія збереглася до теперішнього часу і налічує кілька тисяч осіб. Істотно вплинули армініанські доктрини й на формування богослов'я загальних баптистів, баптистів вільної волі, Армії Спасіння, методистів (Джон Уеслі видавав журнал «Армініанин») і Церква Христа (в жодному разі не Об'єднаної Церкви Христа, яка до них не належить). Попри визнання армініанами принципу Синергії та вчення Іоанна Касіяна і їх близькість до навчання Високої Англіканської Церкви, з якою Російська православна церква вела переговори про канонічну єдність з часів Івана Грозного і до 90-х років минулого століття, які не перебувають під впливом близького до армініанства Філіпа Меланхтона (такі богослови були в Синодальний період) православні богослови не обмежувалися критикою кальвінізму, подібно армініанам, а завжди підкреслювали необхідність «справи» для Порятунку.
Вчення Армінія справило значний вплив на розвиток протестантської богословської та філософської думки, включаючи таких її представників, як Джон Уеслі і Гуго Гроцій.
Примітки
- Jacobus Arminius — 2009.
- Encyclopædia Britannica
- SNAC — 2010.
- Біографічний Портал Нідерландів — 2009.
- Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Leidse Hoogleraren
- Гомарус, Франц // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907.
посилання
- Білефельд / Л. Н. Мітрохін // Нова філософська енциклопедія : В 4 т. / Попер. наук.-ред. ради В. С. Стьопін . — 2-е изд., Испр. і доп. — М. : Думка , 2010 року. — 2816 с.
- армініанство / І. Р. Л // Велика російська енциклопедія : [В 35 т.] / Гл. ред. Ю. С. Осипов . — М. : Велика російська енциклопедія, 2004-2017.
- Білефельд Яків / / Енциклопедичний словник Брокгауза і Ефрона : В 86 т. (82 т. І 4 доп.). — СПб. , 1890-1907.
- Роберт Годфрі, "Ким був Яків Арминий?"
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yakob Arminij lat Jacobus Arminius nast im ya Yakob Germanzen 10 zhovtnya 1560 Audevater 19 zhovtnya 1609 Lejden niderlandskij protestantskij bogoslov Yakob Arminijlat Jacobus ArminiusNarodivsya 10 zhovtnya 1560 4 Audevater Simnadcyat provincij 4 Pomer 19 zhovtnya 1609 1609 10 19 1 2 48 rokiv Lejden Gollandiya Gollandska respublika 4 Pohovannya dKrayina Gollandska respublikaDiyalnist bogoslov profesor vikladach universitetuAlma mater Lejdenskij universitetNaukovij kerivnik d 5 Znannya mov latina 6 Zaklad Lejdenskij universitet 7 Posada d Mediafajli u VikishovishiBiografiyaYakob Arminij narodivsya v Audevateri Utreht Po zavershenni navchannya v Lejdenskomu ta Zhenevskomu universitetah 1588 roku stav pastorom Gollandskoyi reformatskoyi cerkvi v Amsterdami a v 1603 roci profesorom teologiyi Lejdenskogo universitetu Praktichno vidrazu pislya prijnyattya kafedri u nogo rozpochalasya teologichna superechka z Franciskusom Gomarusom yakij takozh buv profesorom teologiyi v Lejdeni z pitannya pro viznachennya Pislya bagatoh i garyachih debativ v 1608 roci v Gaazi priznachenij buv religijnij disput pered Generalnimi shtatami Gollandiyi ta Zahidnoyi Frislandiyi mizh Gomarusom i Arminiyem Disput cej tak i ne priviv do ugodi storin U 1590 roci Arminij odruzhivsya z Yelizavetoyu Reel dochkoyu odnogo z najvplivovishih lyudej Gollandiyi Pomer v Lejdeni Arminiyem buv stvorenij ryad robit v yakih vin polemizuvav z vchennyam kalvinistiv z pitannya poryatunku dushi Najbilsh gostro svoyi rozbizhnosti z kalvinistami z danogo pitannya buli sformulovani v traktati 1608 roku Ogoloshennya dumok Tut Arminij utochniv tezu pro vibirkovist Boga pri priznachenni lyudej do spasinnya vryatuyutsya ti viryani yaki prijnyali sho Bog dav Isusa Hrista yak poserednika i v ochah Boga shiro pokayalisya Z cogo viplivalo sho lyudina zdatna svoyeyu vilnoyu voleyu zvernutisya po spasinnya Popri rozbizhnosti v poglyadah z kalvinistami Ya Bilefeld do kincya zhittya zalishavsya v reformatskij cerkvi Poglyadi Arminiya znajshli rozuminnya sered chastini gollandskogo suspilstva vnaslidok chogo navkolo nogo sformuvalasya grupa prihilnikiv sho imenuvalisya arminianami Uzhe pislya smerti svogo zasnovnika v 1610 roci arminiani podali cerkovnij vladi uyavlennya remonstrantia yake stalo osnovnim vikladom vchennya arminian remonstrantiv Remonstranti rozkritikuvali p yat punktiv kalvinistskogo vchennya pro podvijne prirechennya do spasinnya abo smerti v rezultati vilnogo aktu bozhestvennoyi voli pro te sho obranij neodminno spasetsya a zasudzhenij zagine pro te sho Hristos pomer tilki cherez vibranih do spasinnya pro te sho Bog daye blagodat tilki obranim do spasinnya pro te sho otrimali ryatuye blagodat nikoli yiyi vtrachayut Pislya zasudzhennya danogo vchennya na yake vidbulosya v 1618 1619 rokah reformatskomu sinodi v Dordrehti arminian vidstoronili vid cerkovnih posad i represuvali U Niderlandah i ryadi inshih yevropejskih derzhav dana konfesiya zbereglasya do teperishnogo chasu i nalichuye kilka tisyach osib Istotno vplinuli arminianski doktrini j na formuvannya bogoslov ya zagalnih baptistiv baptistiv vilnoyi voli Armiyi Spasinnya metodistiv Dzhon Uesli vidavav zhurnal Arminianin i Cerkva Hrista v zhodnomu razi ne Ob yednanoyi Cerkvi Hrista yaka do nih ne nalezhit Popri viznannya arminianami principu Sinergiyi ta vchennya Ioanna Kasiyana i yih blizkist do navchannya Visokoyi Anglikanskoyi Cerkvi z yakoyu Rosijska pravoslavna cerkva vela peregovori pro kanonichnu yednist z chasiv Ivana Groznogo i do 90 h rokiv minulogo stolittya yaki ne perebuvayut pid vplivom blizkogo do arminianstva Filipa Melanhtona taki bogoslovi buli v Sinodalnij period pravoslavni bogoslovi ne obmezhuvalisya kritikoyu kalvinizmu podibno arminianam a zavzhdi pidkreslyuvali neobhidnist spravi dlya Poryatunku Vchennya Arminiya spravilo znachnij vpliv na rozvitok protestantskoyi bogoslovskoyi ta filosofskoyi dumki vklyuchayuchi takih yiyi predstavnikiv yak Dzhon Uesli i Gugo Grocij PrimitkiJacobus Arminius 2009 d Track Q1868372 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 SNAC 2010 d Track Q29861311 Biografichnij Portal Niderlandiv 2009 d Track Q1868372 Matematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Leidse Hoogleraren d Track Q23667505 Gomarus Franc Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop SPb 1890 1907 posilannyaBilefeld L N Mitrohin Nova filosofska enciklopediya V 4 t Poper nauk red radi V S Stopin 2 e izd Ispr i dop M Dumka 2010 roku 2816 s arminianstvo I R L Velika rosijska enciklopediya V 35 t Gl red Yu S Osipov M Velika rosijska enciklopediya 2004 2017 Bilefeld Yakiv Enciklopedichnij slovnik Brokgauza i Efrona V 86 t 82 t I 4 dop SPb 1890 1907 Robert Godfri Kim buv Yakiv Arminij