Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Оригінал імені Гуго Діонизій Штейнгауз Гуґо Діонизій Штайнгауз пол Hugo SteinhausГуґо Штейнгауз Ясло 1968 рік Гуґо Штейн

Гуґо Штейнгауз

Гуґо Штейнгауз

Гуго Діонизій Штейнгауз
(Гуґо Діонизій Штайнгауз)
пол. Hugo Steinhaus
image
Гуґо Штейнгауз (Ясло, 1968 рік)
Гуґо Штейнгауз (Ясло, 1968 рік)
Ім'я при народженні пол. Hugo Dyonizy Steinhaus
Народився 14 січня 1887(1887-01-14)[1][2][…]
Ясло, Республіка Польща[1]
Помер 25 лютого 1972(1972-02-25)[1][2][…] (85 років)
Вроцлав, Польська Народна Республіка[1]
Поховання d[4]
Місце проживання Республіка Польща
Країна поляк
Діяльність математик
Alma mater Львівський університет, Геттінгенський університет
Галузь математика
Заклад Львівський університет, Вроцлавський університет
Науковий ступінь професор
Науковий керівник Давид Гільберт[5]
Відомі учні d[2]
Аспіранти, докторанти Стефан Банах[6]
Марк Кац[6]
d[6]
d[6]
d[6]
d[6]
Владислав Орліч[6]
d[6]
Шаудер Юлій Павло[6]
d[6]
Анджей Земба (математик)[6]
d[6]
d[6]
d[6]
d[6]
d[6]
Членство Польська академія наук[7]
Польське наукове товариство у Львові
Війна Перша світова війна
Відомий завдяки: теорему Банаха — Штейнгауза
Нагороди
image Висловлювання у Вікіцитатах
image Гуго Штейнгауз у Вікісховищі

Гуго Штейнгауз, також Гуґо Штейнгауз, Гуго Штайнгауз, Гуґо Штайнгауз; повне ім'я — Гуго Діонизій Штейнгауз (пол. Władysław Hugo Dionizy Steinhaus; 4 січня 1887, Ясло — 25 лютого 1972, Вроцлав) — польський науковець, математик, учень Давида Гільберта, співзасновник Львівської математичної школи. Відомий як популяризатор науки й афорист.

Починав вивчення математики у Геттінгенському університеті (Німеччина).

Професор Львівського (1920—1941, науковий керівник Стефана Банаха) та Вроцлавського університетів (1945—1961). Член-кореспондент Польської академії наук (1953).

Біографія

Дитинство

Гуґо Штейнгауз народився в сім'ї з єврейським корінням в місті Ясло, що знаходилось на той момент на території Австро-Угорщини, а нині є польським містом. Батько Гуґо, Богуслав Штейнгауз, був місцевим промисловцем, власником цегельного заводу та директором кредитового кооперативу.

Дядько Гуґо, Ігнацій Штейнгауз, був депутатом віденського парламенту.

Математикою Штейнгауз почав цікавитися, ще під час навчання у Ясельській гімназії. Хоча він захоплювався літературою, фізикою, філософією, технікою, проте цілком самостійно і рішуче зупинив свій вибір на заняттях математикою.

Навчання та перші публікації

У 1905 році Штейнгауз закінчив гімназію в Ясло, і, незважаючи на те, що сім'я його бажала бачити його інженером, сам Гуґо тягнувся до абстрактної математики. Дуже скоро Штайнгауз став студентом Львівського університету, де продовжив вивчати математику.

Провчившись рік у Львові, Штейнгауз (за порадою випадкового знайомого — професора Політехнічного інституту у Шарлоттенбурзі) перевівся до Геттінгенського університету.

Штейнгауз вивчав так звану чисту математику, а також різні дисципліни, об'єднані під загальною назвою «прикладна математика», і астрономію. Відвідував лекції, практичні заняття з астрономії й геодезії.

Штейнгауз пройшов в Геттінгені чудову школу і в 1911 році з найвищою похвалою (summa cum laude) захистив докторську дисертацію.

Незадовго перед цим він познайомився в Геттінгені відомим фізиком-експериментатором Альбертом Майкельсоном. Помітивши інтерес Штейнгауза до фізики, Майкельсон запропонував йому обійняти посаду асистента-математика у своїй лабораторії в Чикаго. Однак Штейнгауз і так досить довго пробув за кордоном, тому він волів повернутися на батьківщину і, за його власними словами, протягом деякого часу залишався «приватним ученим».

У 1911 році Штайнгауз почав публікуватися в польських та закордонних журналах, результати своїх досліджень у галузі математичного аналізу, головним чином теорії тригонометричних рядів, в якій незабаром став компетентним і відомим фахівцем.

У 1914 році після початку першої світової війни, незважаючи на часті переїзди з місця на місце і багаторазові зміни у своєму становищі (за порівняно короткий проміжок часу Штейнгауз встиг побувати солдатом, службовцем, математиком, працівником у промисловості, асистентом та доцентом університету), Штейнгауз продовжував займатися математикою, зустрічався зі своїми колегами та виступив ініціатором ряду спільних робіт.

Переїзд до Львова. Створення Львівської математичної школи

У 1917 році Штейнгауз почав працювати в Цісарсько-королівському університеті імені цісаря Франца І у Львові, пізніше відомому як Університет Яна Казимира (1919—1939). Він вдруге захистив дисертацію на ступінь доктора і доцента, після чого у 1920 році був призначений екстраординарним, а в 1923 році — ординарним професором. У міжвоєнний період зацікавленість Штейнгауза теорією тригонометричних і взагалі ортогональних рядів, послідовно розширювалася на теорію дійсних функцій і на функціональний аналіз. До цього ж періоду належать найвидатніші досягнення Штейнгауза.

Штейнгауз був автором першої польської праці з функціонального аналізу «Additive und stetige Funktionaloperationen» (1919) і співавтором основної теореми про послідовність лінійних операцій, яка увійшла в математику під назвою теореми Банаха — Штейнгауза.

З ініціативи Штейнгауза у 1929 році засновано журнал «Studia Mathematica», присвячений різним проблемам функціонального аналізу, редактором якого Штейнгауз був до 1960 року.

І все ж, уже в той час, коли основна зацікавленість Штейнгауза і його наукова ініціатива були спрямовані на функціональний аналіз і його застосування, стали з'являтися його праці, присвячені проблемам теорії ймовірності.

У міжвоєнний період Гуґо Штейнгауз був власником будинку на тодішній вул. Кадетській, 14, де мешкав на другому поверсі, а інші квартири здавав орендарям.

У вересні 1939 року після того, як за пактом Молотова — Ріббентропа, радянські війська увійшли до Львова, Штейнгауз збирався виїхати на Захід, але через складності реалізації цього наміру мусив залишитися. Університет Яна Казимира був реорганізований і втратив статус польського, ставши українським. Але Штейнгауз зберіг своє місце і продовжував викладати до захоплення міста німецькими військами 29 червня 1941 року. На відміну від свого колеги і учня Стефана Банаха, всіляко уникав співпраці з радянським керівництвом університету, а також різко негативно ставився до «українізації» останнього. Вважав українців зрадниками і колаборантами та принципово не розмовляв українською мовою, вважаючи її «відсталим діалектом».

Штейнгауз, його мати й дружина, через своє єврейське походження, кілька місяців переховувалися у віллі свого швагра , що на тодішній вул. Гетьмана Тарновського, 82. Згодом за підробленими документами родина Штейнгаузів змогла залишити Львів і пережити війну, переховуючись у рідних, спочатку на території Західної України, а згодом у Польщі.

Створення Львівської математичної школи

Переїзд до Вроцлава

По закінченню другої світової війни, здається, ще до акції обміну населенням, проведеного радянським режимом, переїхав до Вроцлава, працював у Вроцлавському університеті. Тут став одним з творців нового напряму в математиці.

Зацікавленість теорією ймовірностей, яка проявилася ще в довоєнні роки, тепер набула нового характеру. Розуміючи потреби часу, Штейнгауз спрямував основні зусилля на розвиток методів практичного застосування математики. Йому вдалося надихнути цією ідеєю ряд математиків і організувати у Вроцлаві центр прикладної математики.

Праці у роки Другої Світової війни

Поряд з різнобічними чисто науковими інтересами в житті Штейнгауза велике місце займали і педагогічні захоплення. Блискучий викладач і популяризатор науки, Штейнгауз зіграв видатну роль у становленні польського математичного університетського викладання. Статті та книги, звернені до учнів середніх шкіл, були для нього також не рідкістю. У 1938 році, напередодні війни, з'явився унікальний «Математичний калейдоскоп» Гуго Штейнгауза — книга з картинками, яку сам автор характеризує як своєрідний «математичний зоопарк», знайомство з яким безперечно дасть читачеві задоволення, а декого серйозно заохотить до математики.

Перший її англійський переклад був виданий у США в рік виходу польського оригіналу книги. Після війни з'явилося вельми багато видане російське видання, а слідом за тим — англійське видання в Англії; угорське видання; чеське та інші видання.

Таким же успіхом користується і книга «Сто завдань», що вийшла у світ у польському оригіналі в 1958 році і вже наступного року перекладена іншими мовами.

У своїх виступах Штейнгауз неодноразово порушував проблему місця математики серед інших наук. Ось, наприклад, уривок з його блискучого виступу «Математика вчора і сьогодні» на урочистостях з нагоди початку 1958—1959 навчального року.

image Сучасні обчислювальні машини служать одним із прикладів того, про який істотний вплив на розвиток математики, точніше, на напрям, в якому розвиваються математичні ідеї, надає техніка. Правда, цей приклад має одну ваду, яка нагадує нам про те, що в біології є за правило: допомога, що надається математику обчислювальними машинами, — це допомога ззовні, допомога з боку апаратури. Математика ж розвивається за своїми власними, автономними законами … прогрес математики відбувається зовсім інакше, ніж прогрес природничих і гуманітарних наук. Математика розвивається по висхідній лінії, минаючи всі затори, її розвиток схожий з розвитком живого організму. До того ж у математиці незрівнянно виразніше, ніж в інших дисциплінах, відчувається наскільки розтягнуто в часі хід усього людства. Серед наших сучасників є люди, чиї пізнання в математиці відносяться до епохи більш давньої за єгипетські піраміди, і вони становлять значну більшість. Математичні пізнання незначної частини людей дійшли до епохи середньовіччя, а рівня математики XVIII століття не досягає і одна особа на тисячу … Але відстань між тими, хто йде в авангарді, і неозорою масою подорожан все зростає, процесія розтягується і ті, що йдуть попереду, віддаляються все більше і більше. Вони ховаються з уваги, їх мало хто знає, про них розповідають найдивовижніші історії. Знаходяться й такі, хто просто не вірить в їх існування. image

У 1945 році у Вроцлаві ним було засновано Нову Шотландську книгу і записи у 1945—1958 роках робили до неї.

Гуґо Штейнгауз помер у Вроцлаві 25 лютого 1972 року.

Внесок до науки та нагороди

Заслуги Штейнгауза у справі розвитку математики та її популяризації знайшли відображення в низці державних нагород та присвоєнні йому наукових відзнак. Штейнгауз був лауреатом Державної премії Польської Народної Республіки першого ступеня, Премії імені Банаха та Премії імені Мазуркевича Польського математичного товариства. За популяризацію математики йому присвоєна також премія журналу «Проблеми». Штейнгауз був дійсним членом Польської академії наук і почесним членом Польського математичного товариства. Університети у Варшаві та Познані, а також Медична академія у Вроцлаві присвоїли йому звання почесного доктора. Запропонував , сформулював теорему Банаха — Штейнгауза у функціональному аналізі.

Бібліографія

  • Штейнгауз Г. Задачи и размышления. — М. : Мир, 1974. — 400 с.
  • Штейнгауз Г. Математика — посредник между духом и материей = Między duchem a materią pośredniczy matematyka. — М. : Бином, 2005. — 351 с.
  • Штейнгауз Г. Математический калейдоскоп = Kalejdoskop matematyczny. — М. : Наука, 1981. — 160 с. — (Библиотечка «Квант»)
  • Штейнгауз Г. Сто задач = Sto zadań. — М. : Наука, 1982. — 168 с.
  • Kaczmarz S., Steinhaus H. Theorie der Orthogonalreihen. — Warszawa-Lwów, 1936.
  • Steinhaus H. Selected Papers. — Warszawa : PWN, 1985.
  • Steinhaus H. Słownik racjonalny. — Wrocław : Ossolineum, 1980.
  • Steinhaus H. Wspomnienia i zapiski. — Wrocław : Centrum im. H. Steinhausa, 2002.

Див. також

Примітки

  1. Deutsche Nationalbibliothek Record #119168995 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  2. Архів історії математики Мактьютор — 1994.
    d:Track:Q547473
  3. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  4. http://mogily.pl/swrodzinywroclaw/pochowani
  5. Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
    d:Track:Q829984
  6. Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
    d:Track:Q829984
  7. http://czlonkowie.pan.pl/czlonkowie/sites/WynikiWyszukiwania.html?s=STEINHAUS,%20Hugo%20
  8. Львівський державний університет ім. І. Франка: каталог-довідник. — Львів : Видавництво Львівського університету, 1998. — С. 14.
  9. Аксіоми для нащадків. Українські імена у світовій науці: зб. нарисів / упоряд., передм. О. Романчука. — Львів : ЛЛІПО Меморіал, 1992. — 540 с. — ISBN 5-8690-010-6. з джерела 11 серпня 2022
  10. Лазаренко Є. К. 300 років Львівського університету. — Львів : Видавництво Львівського університету, 1961. — 82 с.
  11. Теорема Банаха—Штейнгауза. — Доповіді НАН України: Математика, природознавство, технічні науки. — Випуск 11. — Київ: Наукова думка, 2003. — С. 28.
  12. Історія Львова: у трьох томах. Листопад 1918 — поч. XXI ст / Редколегія Я. Ісаєвич, М. Литвин, Ф. Стеблій. — Львів : Центр Європи, 2007. — Т. 3. — С. 88, 574. — .
  13. Гнатюк О. Прощання з імперією: Українські дискусії про ідентичність / Перекл. з польськ. А. Бондар (передм., розд. І–ІІІ), М. Боянівської, У. Боянівської, Н. Римської, О. Сливинський (розділи IV–VI); Заг. ред. М. Боянівської; Покажчик Т. Цимбала. Український науковий інститут Гарвардського університету; Інститут Критики. — Київ : Критика, 2005. — 528 с. — .
  14. Leopolis multiplex / упоряд.: Ігор Балинський, Богдана Матіяш. — Київ : Грані-Т, 2008. — 479 с. — .
  15. Гнатюк О. Відвага і страх. — Київ : Дух і літера, 2015. — С. 39, 40, 44, 85-91, 94-98, 101, 103, 104, 106—111, 114, 115, 118, 119, 121, 122, 130, 134—136, 139—148, 150, 152, 154, 159, 187, 188, 257, 281, 382, 386, 389, 391, 392, 394, 401, 420, 433, 434, 441, 442. — .
  16. Зарічний М. }
  17. Тарнавський Р. Б. // Історичний архів, 2016. — Вип. 17. — С. 22—29.
  18. Оля Гнатюк (9 грудня 2015). Праця чи співпраця? Частина 1. historians.in.ua. оригіналу за 28 квітня 2022. Процитовано 20 березня 2021.
  19. Ксенія Кисіль (8 грудня 2015). . litakcent.com. ЛітАкцент. Архів оригіналу за 24 лютого 2022. Процитовано 20 березня 2021.
  20. Іванка Корань (29 березня 2019). Палацик Бога на горі Святого Яцека. Декілька життєвих історій про віллу на Тарнавського, 82. varianty.lviv.ua. Варіанти. оригіналу за 12 квітня 2022. Процитовано 20 березня 2021.
  21. Гнатюк О. Відвага і страх. — Київ : Дух і літера, 2015. — 496 с. — .
  22. John O'Connor, Edmund F. Robertson (February 2000). . varianty.lviv.ua (англ.). School of Mathematics and Statistics, University of St Andrews, Scotland. Архів оригіналу за 26 вересня 2015. Процитовано 27 травня 2021.

Посилання

Вікіцитати містять висловлювання від або про: Гуго Штейнгауз
image Це незавершена стаття про математика.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Original imeni Gugo Dionizij Shtejngauz Gugo Dionizij Shtajngauz pol Hugo SteinhausGugo Shtejngauz Yaslo 1968 rik Gugo Shtejngauz Yaslo 1968 rik Im ya pri narodzhenni pol Hugo Dyonizy SteinhausNarodivsya 14 sichnya 1887 1887 01 14 1 2 Yaslo Respublika Polsha 1 Pomer 25 lyutogo 1972 1972 02 25 1 2 85 rokiv Vroclav Polska Narodna Respublika 1 Pohovannya d 4 Misce prozhivannya Respublika PolshaKrayina polyakDiyalnist matematikAlma mater Lvivskij universitet Gettingenskij universitetGaluz matematikaZaklad Lvivskij universitet Vroclavskij universitetNaukovij stupin profesorNaukovij kerivnik David Gilbert 5 Vidomi uchni d 2 Aspiranti doktoranti Stefan Banah 6 Mark Kac 6 d 6 d 6 d 6 d 6 Vladislav Orlich 6 d 6 Shauder Yulij Pavlo 6 d 6 Andzhej Zemba matematik 6 d 6 d 6 d 6 d 6 d 6 Chlenstvo Polska akademiya nauk 7 Polske naukove tovaristvo u LvoviVijna Persha svitova vijnaVidomij zavdyaki teoremu Banaha ShtejngauzaNagorodi d 11 bereznya 1963 d Premiya imeni Stefana Banaha 1946 Vislovlyuvannya u Vikicitatah Gugo Shtejngauz u Vikishovishi Gugo Shtejngauz takozh Gugo Shtejngauz Gugo Shtajngauz Gugo Shtajngauz povne im ya Gugo Dionizij Shtejngauz pol Wladyslaw Hugo Dionizy Steinhaus 4 sichnya 1887 Yaslo 25 lyutogo 1972 Vroclav polskij naukovec matematik uchen Davida Gilberta spivzasnovnik Lvivskoyi matematichnoyi shkoli Vidomij yak populyarizator nauki j aforist Pochinav vivchennya matematiki u Gettingenskomu universiteti Nimechchina Profesor Lvivskogo 1920 1941 naukovij kerivnik Stefana Banaha ta Vroclavskogo universitetiv 1945 1961 Chlen korespondent Polskoyi akademiyi nauk 1953 BiografiyaDitinstvo Gugo Shtejngauz narodivsya v sim yi z yevrejskim korinnyam v misti Yaslo sho znahodilos na toj moment na teritoriyi Avstro Ugorshini a nini ye polskim mistom Batko Gugo Boguslav Shtejngauz buv miscevim promislovcem vlasnikom cegelnogo zavodu ta direktorom kreditovogo kooperativu Dyadko Gugo Ignacij Shtejngauz buv deputatom videnskogo parlamentu Matematikoyu Shtejngauz pochav cikavitisya she pid chas navchannya u Yaselskij gimnaziyi Hocha vin zahoplyuvavsya literaturoyu fizikoyu filosofiyeyu tehnikoyu prote cilkom samostijno i rishuche zupiniv svij vibir na zanyattyah matematikoyu Navchannya ta pershi publikaciyi U 1905 roci Shtejngauz zakinchiv gimnaziyu v Yaslo i nezvazhayuchi na te sho sim ya jogo bazhala bachiti jogo inzhenerom sam Gugo tyagnuvsya do abstraktnoyi matematiki Duzhe skoro Shtajngauz stav studentom Lvivskogo universitetu de prodovzhiv vivchati matematiku Provchivshis rik u Lvovi Shtejngauz za poradoyu vipadkovogo znajomogo profesora Politehnichnogo institutu u Sharlottenburzi perevivsya do Gettingenskogo universitetu Shtejngauz vivchav tak zvanu chistu matematiku a takozh rizni disciplini ob yednani pid zagalnoyu nazvoyu prikladna matematika i astronomiyu Vidviduvav lekciyi praktichni zanyattya z astronomiyi j geodeziyi Shtejngauz projshov v Gettingeni chudovu shkolu i v 1911 roci z najvishoyu pohvaloyu summa cum laude zahistiv doktorsku disertaciyu Nezadovgo pered cim vin poznajomivsya v Gettingeni vidomim fizikom eksperimentatorom Albertom Majkelsonom Pomitivshi interes Shtejngauza do fiziki Majkelson zaproponuvav jomu obijnyati posadu asistenta matematika u svoyij laboratoriyi v Chikago Odnak Shtejngauz i tak dosit dovgo probuv za kordonom tomu vin voliv povernutisya na batkivshinu i za jogo vlasnimi slovami protyagom deyakogo chasu zalishavsya privatnim uchenim U 1911 roci Shtajngauz pochav publikuvatisya v polskih ta zakordonnih zhurnalah rezultati svoyih doslidzhen u galuzi matematichnogo analizu golovnim chinom teoriyi trigonometrichnih ryadiv v yakij nezabarom stav kompetentnim i vidomim fahivcem U 1914 roci pislya pochatku pershoyi svitovoyi vijni nezvazhayuchi na chasti pereyizdi z miscya na misce i bagatorazovi zmini u svoyemu stanovishi za porivnyano korotkij promizhok chasu Shtejngauz vstig pobuvati soldatom sluzhbovcem matematikom pracivnikom u promislovosti asistentom ta docentom universitetu Shtejngauz prodovzhuvav zajmatisya matematikoyu zustrichavsya zi svoyimi kolegami ta vistupiv iniciatorom ryadu spilnih robit Pereyizd do Lvova Stvorennya Lvivskoyi matematichnoyi shkoli U 1917 roci Shtejngauz pochav pracyuvati v Cisarsko korolivskomu universiteti imeni cisarya Franca I u Lvovi piznishe vidomomu yak Universitet Yana Kazimira 1919 1939 Vin vdruge zahistiv disertaciyu na stupin doktora i docenta pislya chogo u 1920 roci buv priznachenij ekstraordinarnim a v 1923 roci ordinarnim profesorom U mizhvoyennij period zacikavlenist Shtejngauza teoriyeyu trigonometrichnih i vzagali ortogonalnih ryadiv poslidovno rozshiryuvalasya na teoriyu dijsnih funkcij i na funkcionalnij analiz Do cogo zh periodu nalezhat najvidatnishi dosyagnennya Shtejngauza Shtejngauz buv avtorom pershoyi polskoyi praci z funkcionalnogo analizu Additive und stetige Funktionaloperationen 1919 i spivavtorom osnovnoyi teoremi pro poslidovnist linijnih operacij yaka uvijshla v matematiku pid nazvoyu teoremi Banaha Shtejngauza Z iniciativi Shtejngauza u 1929 roci zasnovano zhurnal Studia Mathematica prisvyachenij riznim problemam funkcionalnogo analizu redaktorom yakogo Shtejngauz buv do 1960 roku I vse zh uzhe v toj chas koli osnovna zacikavlenist Shtejngauza i jogo naukova iniciativa buli spryamovani na funkcionalnij analiz i jogo zastosuvannya stali z yavlyatisya jogo praci prisvyacheni problemam teoriyi jmovirnosti U mizhvoyennij period Gugo Shtejngauz buv vlasnikom budinku na todishnij vul Kadetskij 14 de meshkav na drugomu poversi a inshi kvartiri zdavav orendaryam U veresni 1939 roku pislya togo yak za paktom Molotova Ribbentropa radyanski vijska uvijshli do Lvova Shtejngauz zbiravsya viyihati na Zahid ale cherez skladnosti realizaciyi cogo namiru musiv zalishitisya Universitet Yana Kazimira buv reorganizovanij i vtrativ status polskogo stavshi ukrayinskim Ale Shtejngauz zberig svoye misce i prodovzhuvav vikladati do zahoplennya mista nimeckimi vijskami 29 chervnya 1941 roku Na vidminu vid svogo kolegi i uchnya Stefana Banaha vsilyako unikav spivpraci z radyanskim kerivnictvom universitetu a takozh rizko negativno stavivsya do ukrayinizaciyi ostannogo Vvazhav ukrayinciv zradnikami i kolaborantami ta principovo ne rozmovlyav ukrayinskoyu movoyu vvazhayuchi yiyi vidstalim dialektom Shtejngauz jogo mati j druzhina cherez svoye yevrejske pohodzhennya kilka misyaciv perehovuvalisya u villi svogo shvagra sho na todishnij vul Getmana Tarnovskogo 82 Zgodom za pidroblenimi dokumentami rodina Shtejngauziv zmogla zalishiti Lviv i perezhiti vijnu perehovuyuchis u ridnih spochatku na teritoriyi Zahidnoyi Ukrayini a zgodom u Polshi Stvorennya Lvivskoyi matematichnoyi shkoli Pereyizd do Vroclava Po zakinchennyu drugoyi svitovoyi vijni zdayetsya she do akciyi obminu naselennyam provedenogo radyanskim rezhimom pereyihav do Vroclava pracyuvav u Vroclavskomu universiteti Tut stav odnim z tvorciv novogo napryamu v matematici Zacikavlenist teoriyeyu jmovirnostej yaka proyavilasya she v dovoyenni roki teper nabula novogo harakteru Rozumiyuchi potrebi chasu Shtejngauz spryamuvav osnovni zusillya na rozvitok metodiv praktichnogo zastosuvannya matematiki Jomu vdalosya nadihnuti ciyeyu ideyeyu ryad matematikiv i organizuvati u Vroclavi centr prikladnoyi matematiki Praci u roki Drugoyi Svitovoyi vijni Poryad z riznobichnimi chisto naukovimi interesami v zhitti Shtejngauza velike misce zajmali i pedagogichni zahoplennya Bliskuchij vikladach i populyarizator nauki Shtejngauz zigrav vidatnu rol u stanovlenni polskogo matematichnogo universitetskogo vikladannya Statti ta knigi zverneni do uchniv serednih shkil buli dlya nogo takozh ne ridkistyu U 1938 roci naperedodni vijni z yavivsya unikalnij Matematichnij kalejdoskop Gugo Shtejngauza kniga z kartinkami yaku sam avtor harakterizuye yak svoyeridnij matematichnij zoopark znajomstvo z yakim bezperechno dast chitachevi zadovolennya a dekogo serjozno zaohotit do matematiki Pershij yiyi anglijskij pereklad buv vidanij u SShA v rik vihodu polskogo originalu knigi Pislya vijni z yavilosya velmi bagato vidane rosijske vidannya a slidom za tim anglijske vidannya v Angliyi ugorske vidannya cheske ta inshi vidannya Takim zhe uspihom koristuyetsya i kniga Sto zavdan sho vijshla u svit u polskomu originali v 1958 roci i vzhe nastupnogo roku perekladena inshimi movami U svoyih vistupah Shtejngauz neodnorazovo porushuvav problemu miscya matematiki sered inshih nauk Os napriklad urivok z jogo bliskuchogo vistupu Matematika vchora i sogodni na urochistostyah z nagodi pochatku 1958 1959 navchalnogo roku Suchasni obchislyuvalni mashini sluzhat odnim iz prikladiv togo pro yakij istotnij vpliv na rozvitok matematiki tochnishe na napryam v yakomu rozvivayutsya matematichni ideyi nadaye tehnika Pravda cej priklad maye odnu vadu yaka nagaduye nam pro te sho v biologiyi ye za pravilo dopomoga sho nadayetsya matematiku obchislyuvalnimi mashinami ce dopomoga zzovni dopomoga z boku aparaturi Matematika zh rozvivayetsya za svoyimi vlasnimi avtonomnimi zakonami progres matematiki vidbuvayetsya zovsim inakshe nizh progres prirodnichih i gumanitarnih nauk Matematika rozvivayetsya po vishidnij liniyi minayuchi vsi zatori yiyi rozvitok shozhij z rozvitkom zhivogo organizmu Do togo zh u matematici nezrivnyanno viraznishe nizh v inshih disciplinah vidchuvayetsya naskilki roztyagnuto v chasi hid usogo lyudstva Sered nashih suchasnikiv ye lyudi chiyi piznannya v matematici vidnosyatsya do epohi bilsh davnoyi za yegipetski piramidi i voni stanovlyat znachnu bilshist Matematichni piznannya neznachnoyi chastini lyudej dijshli do epohi serednovichchya a rivnya matematiki XVIII stolittya ne dosyagaye i odna osoba na tisyachu Ale vidstan mizh timi hto jde v avangardi i neozoroyu masoyu podorozhan vse zrostaye procesiya roztyaguyetsya i ti sho jdut poperedu viddalyayutsya vse bilshe i bilshe Voni hovayutsya z uvagi yih malo hto znaye pro nih rozpovidayut najdivovizhnishi istoriyi Znahodyatsya j taki hto prosto ne virit v yih isnuvannya U 1945 roci u Vroclavi nim bulo zasnovano Novu Shotlandsku knigu i zapisi u 1945 1958 rokah robili do neyi Gugo Shtejngauz pomer u Vroclavi 25 lyutogo 1972 roku Vnesok do nauki ta nagorodiZaslugi Shtejngauza u spravi rozvitku matematiki ta yiyi populyarizaciyi znajshli vidobrazhennya v nizci derzhavnih nagorod ta prisvoyenni jomu naukovih vidznak Shtejngauz buv laureatom Derzhavnoyi premiyi Polskoyi Narodnoyi Respubliki pershogo stupenya Premiyi imeni Banaha ta Premiyi imeni Mazurkevicha Polskogo matematichnogo tovaristva Za populyarizaciyu matematiki jomu prisvoyena takozh premiya zhurnalu Problemi Shtejngauz buv dijsnim chlenom Polskoyi akademiyi nauk i pochesnim chlenom Polskogo matematichnogo tovaristva Universiteti u Varshavi ta Poznani a takozh Medichna akademiya u Vroclavi prisvoyili jomu zvannya pochesnogo doktora Zaproponuvav sformulyuvav teoremu Banaha Shtejngauza u funkcionalnomu analizi BibliografiyaShtejngauz G Zadachi i razmyshleniya M Mir 1974 400 s Shtejngauz G Matematika posrednik mezhdu duhom i materiej Miedzy duchem a materia posredniczy matematyka M Binom 2005 351 s Shtejngauz G Matematicheskij kalejdoskop Kalejdoskop matematyczny M Nauka 1981 160 s Bibliotechka Kvant Shtejngauz G Sto zadach Sto zadan M Nauka 1982 168 s Kaczmarz S Steinhaus H Theorie der Orthogonalreihen Warszawa Lwow 1936 Steinhaus H Selected Papers Warszawa PWN 1985 Steinhaus H Slownik racjonalny Wroclaw Ossolineum 1980 Steinhaus H Wspomnienia i zapiski Wroclaw Centrum im H Steinhausa 2002 Div takozhOdna soma ploshi trikutnikaPrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 119168995 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Arhiv istoriyi matematiki Maktyutor 1994 d Track Q547473 SNAC 2010 d Track Q29861311 http mogily pl swrodzinywroclaw pochowani Matematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984 Matematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984 http czlonkowie pan pl czlonkowie sites WynikiWyszukiwania html s STEINHAUS 20Hugo 20 Lvivskij derzhavnij universitet im I Franka katalog dovidnik Lviv Vidavnictvo Lvivskogo universitetu 1998 S 14 Aksiomi dlya nashadkiv Ukrayinski imena u svitovij nauci zb narisiv uporyad peredm O Romanchuka Lviv LLIPO Memorial 1992 540 s ISBN 5 8690 010 6 z dzherela 11 serpnya 2022 Lazarenko Ye K 300 rokiv Lvivskogo universitetu Lviv Vidavnictvo Lvivskogo universitetu 1961 82 s Teorema Banaha Shtejngauza Dopovidi NAN Ukrayini Matematika prirodoznavstvo tehnichni nauki Vipusk 11 Kiyiv Naukova dumka 2003 S 28 Istoriya Lvova u troh tomah Listopad 1918 poch XXI st Redkolegiya Ya Isayevich M Litvin F Steblij Lviv Centr Yevropi 2007 T 3 S 88 574 ISBN 978 966 7022 58 7 Gnatyuk O Proshannya z imperiyeyu Ukrayinski diskusiyi pro identichnist Perekl z polsk A Bondar peredm rozd I III M Boyanivskoyi U Boyanivskoyi N Rimskoyi O Slivinskij rozdili IV VI Zag red M Boyanivskoyi Pokazhchik T Cimbala Ukrayinskij naukovij institut Garvardskogo universitetu Institut Kritiki Kiyiv Kritika 2005 528 s ISBN 966 7679 79 9 Leopolis multiplex uporyad Igor Balinskij Bogdana Matiyash Kiyiv Grani T 2008 479 s ISBN 978 966 465 182 7 Gnatyuk O Vidvaga i strah Kiyiv Duh i litera 2015 S 39 40 44 85 91 94 98 101 103 104 106 111 114 115 118 119 121 122 130 134 136 139 148 150 152 154 159 187 188 257 281 382 386 389 391 392 394 401 420 433 434 441 442 ISBN 978 966 378 404 5 Zarichnij M Tarnavskij R B Istorichnij arhiv 2016 Vip 17 S 22 29 Olya Gnatyuk 9 grudnya 2015 Pracya chi spivpracya Chastina 1 historians in ua originalu za 28 kvitnya 2022 Procitovano 20 bereznya 2021 Kseniya Kisil 8 grudnya 2015 litakcent com LitAkcent Arhiv originalu za 24 lyutogo 2022 Procitovano 20 bereznya 2021 Ivanka Koran 29 bereznya 2019 Palacik Boga na gori Svyatogo Yaceka Dekilka zhittyevih istorij pro villu na Tarnavskogo 82 varianty lviv ua Varianti originalu za 12 kvitnya 2022 Procitovano 20 bereznya 2021 Gnatyuk O Vidvaga i strah Kiyiv Duh i litera 2015 496 s ISBN 978 966 378 404 5 John O Connor Edmund F Robertson February 2000 varianty lviv ua angl School of Mathematics and Statistics University of St Andrews Scotland Arhiv originalu za 26 veresnya 2015 Procitovano 27 travnya 2021 PosilannyaShtajngauz Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 mathgenealogy org angl Mathematics Genealogy Project Arhiv originalu za 1 kvitnya 2022 Procitovano 19 zhovtnya 2023 Inna Zolotar Proyekt Interaktivnij Lviv Ne vlasnik Budinok Gugo Shtejngauza lvivcenter org Centr miskoyi istoriyi Centralno Shidnoyi Yevropi originalu za 22 travnya 2022 Procitovano 19 zhovtnya 2023 Vikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Gugo Shtejngauz Ce nezavershena stattya pro matematika Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ