Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Аларіх I (лат. Alaricus; 370(?) — 410) — полководець і король вестготів. Перший германський вождь, який захопив Рим.
| Аларіх I | |
|---|---|
| лат. Alaricus[1] гот. Alareiks | |
 | |
| Народився | не раніше 365 і не пізніше 370 d, Румунія[1] |
| Помер | грудень 410[1] Козенца, Західна Римська імперія[1] |
| Поховання | d[1] |
| Діяльність | суверен, воєначальник |
| Знання мов | латина і готська |
| Титул | король вестготів[1] |
| Посада | Magister militum[2], король вестготів[1], Дукс (титул)[2] і Q113163086?[2] |
| Конфесія | d[2] |
| Рід | Балти[1] |
| Батько | Атанаріх[1] |
| Мати | невідомо |
| Родичі | Теодорік I і Атаульф[1][2] |
| У шлюбі з | d[1][2] |
| Діти | Пелагея[d] |
| |
На службі Риму
Аларіх народився на острові в гирлі Дунаю. Його батько належав до вестготського роду Балти.
У 394 став вождем федератів (лат. foederati) на службі в римського імператора Феодосія I під час військової кампанії, в якій Феодосій розбив узурпатора . Аларіх брав участь у битві біля річки Фрігід 6 вересня 395 року, де було вбито Євгенія.
Після смерті Феодосія у 395 і змін у владі Аларіх очевидно сподівався на підвищення від простого командира федератів до командира регулярної армії. Але йому було відмовлено. Серед вестготів, що жили в провінції Нижня Мезія (лат. Moesia Inferior), назрівало повстання. У битві при Фрігіді вони зазнали непропорційно великих втрат у порівнянні з іншими частинами і згідно з чутками це було зроблено навмисно для ослаблення племені готів. Також по закінченню військової кампанії воякам затримали платню. Тож Аларіх очолив повстання, а готи традиційно для них підняли його на щиті та проголосили королем.
Вторгнення до Греції
Спочатку Аларіх завдав удару по Східній Римській (Візантійській) імперії. Готи підійшли до Константинополя, але не в змозі здійснити облогу, відступили на захід, а потім пішли на південь через Фессалію і пройшли через залишену без охорони Фермопільську ущелину до середньої Греції. Аларіх спустошив Аттику, але Афіни врятувалися від розорення багатим викупом. Потім він пройшов до Пелопонесу і захопив його найбільші міста — Коринф, Аргос і Спарту.
У 397 римський полководець Стіліхон прибув морем до Греції і успішно оточив готів в Еліді. Звідти Аларіх з труднощами відступив, існує версія, що це сталося з непрямого дозволу самого Стіліхона. Аларіх перетнув Корінфську затоку і дійшов до провінції Епір, яку готи грабували, аж доки візантійський імператор Аркадій не змирився з Аларіхом і призначив його намісником провінції Іллірія, а самі вестготи було розселені в Іллірії як федерати.
Перше вторгнення до Західної Римської імперії
У 401 повстав і разом з іншим готським вождем — Радагайсусом (лат. Radagaisus) вдерся до Італійського півострову. Вестготи спустошили північ Західної Римської імперії, але 6 квітня (на Великдень) 402 під Полленцею Стіліхон розбив війська Аларіха. У наступній битві під Вероною Стіліхон знову розбив вестготів. Після цих поразок Аларіх змушений був відступити і покинув Італійський півострів.
Хоч Аларіх у цьому поході й не досяг Риму, але його вторгнення до Західної Римської імперії мало важливі наслідки: по-перше, змусило перемістити імперську резиденцію з Мілана до Равенни, по-друге, влада відкликала легіон XX Valeria Victrix з Британії, по-третє, ймовірно полегшило велике вторгнення вандалів, свевів і аланів до Галії.
Друге вторгнення до Західної Римської імперії
Пізніше Аларіх став другом і союзником свого старого супротивника Стіліхона. Відчуженість між Візантією і Західною римською імперією в 407 загрожувала громадянською війною, і Стіліхон запропонував використовувати сили Аларіха для того, щоб посилити вимоги західноримського імператора Гонорія щодо провінції Ілірії. Смерть східноримського імператора Аркадія в травні 408 призвела до покращення відносин. Але Аларіх вже фактично ввів військо до Епіру і вимагав відшкодувати військові витрати. Сума вимог була вельми значною — 4 000 лібр золота. Під сильним тиском Стіліхона Римський сенат погодився виплатити ці гроші. Але три місяці пізніше Стіліхон і головні міністри його партії були зрадницьки вбиті на замовлення Гонорія. Внаслідок заворушень у Західній Римській імперії загинули дружини і діти багатьох воїнів федератів. 30 тисяч федератів кинулись до табору Аларіха, вимагаючи помсти. Так невиплата обіцяних грошей та помста за загиблих були використані Аларіхом для походу на Рим. Він провів готів через Юлійські Альпи, і у вересні 408 року його військо почало облогу Риму. Готи не йшли на штурм, намагаючись виморити римлян голодом. Коли посли Сенату пробували залякати Аларіха натяками на те, що можуть зробити громадяни у розпачі, він зі сміхом відповів: «Чим густіша трава, тим легше косити!». Після перемовин римські громадяни були згодні заплатити викуп у понад дві тисячі лібр (фунтів) золота, а також дати як відкупне дорогоцінний одяг з шовку та на три тисячі лібр перцю. Так закінчилась перша облога Риму Аларіхом.
Аларіх намагався отримати якнайбільше на переговорах з римськими правителями. Його вимоги були значними — поступка ряду територій між Дунаєм і Венеційською затокою, що було цілком ймовірно, бо деякі з них лише номінально належали імперії, і пост головнокомандувача імперської армії. Коли усі переговори з імператором закінчились невдачею, Аларіх вдруге обложив Рим у 409. Після цієї облоги він уклав угоду з Сенатом. За сприяння Аларіха сенатори призначили нового Цезаря — грека Приска Аттала (лат. Priscus Attalus) на противагу Гонорію. Аларіх призначив його командиром військ. Аларіх захотів собі ще в управління і провінцію Африка, у чому йому було відмовлено. Атал виявився абсолютно непридатним для ролі Цезаря. Відмовившись від військової допомоги Аларіха, він втратив провінцію Африку, житницю Риму, яку захищали прихильники Гонорія. Позицію Гонорія також дуже підсилило прибуття шести легіонів, які відправив з Константинополя його племінник Феодосій II.
Аларіх скинув свого маріонеткового цезаря, після одинадцяти місяців безрезультатного правління, і ще раз пробував відкрити переговори з Гонорієм. Ці переговори можливо б мали успіх, якби не вплив іншого гота, Саруса (лат. Sarus), спадкового ворога Аларіха і його роду. Коли Аларіх зрозумів, що йому не вдасться досягти свого дипломатичним шляхом, він пішов на південь і почав третю облогу Риму. 24 серпня 410 року Аларіх і його вестготи увірвались до Риму через Саларські ворота на північному сході міста. Є непідтверджені повідомлення, що це сталося завдяки зраді. Рим пограбували, але не спалили. Не були пограбовані церкви.
Покинувши місто, готи пішли на південь, до Калабрії. Аларіх бажав захопити Сицилію та Африку, які як житниці Риму були ключем до Західної Римської імперії, але його кораблі були розбиті та розкидані штормом, а багато воїнів загинуло.
Помер у 410 після хвороби, яка перебігала з гарячкою, ймовірно малярії. Тіло його, за Йорданом, було опущене разом з багатьма скарбами в могилу на дні річки Бузенто, а полонених, які її копали, вбили, щоб ніхто не міг дізнатися про місце поховання. Королем після Аларіха був вибраний його зять Атаульф.
Головні джерела життєпису Аларіху — історик Орозій і поет Клавдіан (лат. Claudius Claudianus) — обидва сучасники; упереджений язичницький історик Зосим, який жив ймовірно на півсторіччя пізніше від смерті Аларіха; і Йордан, гот, який написав історію свого народу в 551, спираючись на ранішу історію Кассіодора (зараз втрачену), яку Кассіодор написав близько 520 року.
Примітки
- Diccionario biográfico español — Real Academia de la Historia, 2011.
- Arnold Hugh Martin Jones, Morris J., Martindale J. R. Alaricus 1 // Prosopography of the Later Roman Empire — 1971. — Vol. 2. — P. 43–48.
Джерела
- Советская историческая энциклопедия, Москва, 1961 (рос.)
Література
- Аналітична історія України / Боргардт О. О. — Донецьк: Норд-Прес, 2008. — 476 с. (читати он-лайн [ 12 лютого 2019 у Wayback Machine.])
- Античный мир в терминах, именах и названиях: Словарь-справочник по истории и культуре Древней Греции и Рима / Лисовый И. А., Ревяко К. А. — Минск: Беларусь, 1997. — 253 c. — (коротко про видання)
- Всесвітня історія: навчальний посібник / Б. М. Гончар, М. Ю. Козицький, В. М. Мордвінцев, А. Г. Слюсаренко. — К. : Знання, 2001. — 359 с. — (Серія Вища освіта XXI століття) (читати он-лайн [ 12 лютого 2019 у Wayback Machine.])
- Голубцова Н. И. Италия в начале V века и вторжение Алариха в Рим, «ВДИ», 1949, № 4, (рос.)
- Історія війн і військового мистецтва: в 3-х т. — Т. 1. Від зачатків військової організації до професійних найманих армій (бл. 3060 р. до Христа — початок XVI ст.) / Войтович Леонтій, Овсінський Юрій. — Х. : Фоліо, 2010. — 894 с. — (див. он-лайн [ 12 лютого 2019 у Wayback Machine.])
- Шепетяк О. М. Історичні особливості поширення християнства серед готів і лангобардів [ 12 лютого 2019 у Wayback Machine.] // Релігія та Соціум. — 2018. — No 1-2(29-30). — ISSN 2224-0306
Посилання
- Аларіх І [ 9 серпня 2020 у Wayback Machine.] / ВУЕ
- Аларіх І [ 24 листопада 2016 у Wayback Machine.] / УРЕ
- Аларіх І [ 12 лютого 2019 у Wayback Machine.] / УСЕ
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej z takim im yam Alarih Alarih I lat Alaricus 370 410 polkovodec i korol vestgotiv Pershij germanskij vozhd yakij zahopiv Rim Alarih Ilat Alaricus 1 got AlareiksNarodivsya ne ranishe 365 i ne piznishe 370 d Rumuniya 1 Pomer gruden 410 1 Kozenca Zahidna Rimska imperiya 1 Pohovannya d 1 Diyalnist suveren voyenachalnikZnannya mov latina i gotskaTitul korol vestgotiv 1 Posada Magister militum 2 korol vestgotiv 1 Duks titul 2 i Q113163086 2 Konfesiya d 2 Rid Balti 1 Batko Atanarih 1 Mati nevidomoRodichi Teodorik I i Ataulf 1 2 U shlyubi z d 1 2 Diti Pelageya d Mediafajli u Vikishovishi Alarih I Fotogravyura 1894 roku z kartiniNa sluzhbi RimuAlarih narodivsya na ostrovi v girli Dunayu Jogo batko nalezhav do vestgotskogo rodu Balti U 394 stav vozhdem federativ lat foederati na sluzhbi v rimskogo imperatora Feodosiya I pid chas vijskovoyi kampaniyi v yakij Feodosij rozbiv uzurpatora Alarih brav uchast u bitvi bilya richki Frigid 6 veresnya 395 roku de bulo vbito Yevgeniya Pislya smerti Feodosiya u 395 i zmin u vladi Alarih ochevidno spodivavsya na pidvishennya vid prostogo komandira federativ do komandira regulyarnoyi armiyi Ale jomu bulo vidmovleno Sered vestgotiv sho zhili v provinciyi Nizhnya Meziya lat Moesia Inferior nazrivalo povstannya U bitvi pri Frigidi voni zaznali neproporcijno velikih vtrat u porivnyanni z inshimi chastinami i zgidno z chutkami ce bulo zrobleno navmisno dlya oslablennya plemeni gotiv Takozh po zakinchennyu vijskovoyi kampaniyi voyakam zatrimali platnyu Tozh Alarih ocholiv povstannya a goti tradicijno dlya nih pidnyali jogo na shiti ta progolosili korolem Vtorgnennya do GreciyiSpochatku Alarih zavdav udaru po Shidnij Rimskij Vizantijskij imperiyi Goti pidijshli do Konstantinopolya ale ne v zmozi zdijsniti oblogu vidstupili na zahid a potim pishli na pivden cherez Fessaliyu i projshli cherez zalishenu bez ohoroni Fermopilsku ushelinu do serednoyi Greciyi Alarih spustoshiv Attiku ale Afini vryatuvalisya vid rozorennya bagatim vikupom Potim vin projshov do Peloponesu i zahopiv jogo najbilshi mista Korinf Argos i Spartu U 397 rimskij polkovodec Stilihon pribuv morem do Greciyi i uspishno otochiv gotiv v Elidi Zvidti Alarih z trudnoshami vidstupiv isnuye versiya sho ce stalosya z nepryamogo dozvolu samogo Stilihona Alarih peretnuv Korinfsku zatoku i dijshov do provinciyi Epir yaku goti grabuvali azh doki vizantijskij imperator Arkadij ne zmirivsya z Alarihom i priznachiv jogo namisnikom provinciyi Illiriya a sami vestgoti bulo rozseleni v Illiriyi yak federati Pershe vtorgnennya do Zahidnoyi Rimskoyi imperiyiU 401 povstav i razom z inshim gotskim vozhdem Radagajsusom lat Radagaisus vdersya do Italijskogo pivostrovu Vestgoti spustoshili pivnich Zahidnoyi Rimskoyi imperiyi ale 6 kvitnya na Velikden 402 pid Pollenceyu Stilihon rozbiv vijska Alariha U nastupnij bitvi pid Veronoyu Stilihon znovu rozbiv vestgotiv Pislya cih porazok Alarih zmushenij buv vidstupiti i pokinuv Italijskij pivostriv Hoch Alarih u comu pohodi j ne dosyag Rimu ale jogo vtorgnennya do Zahidnoyi Rimskoyi imperiyi malo vazhlivi naslidki po pershe zmusilo peremistiti impersku rezidenciyu z Milana do Ravenni po druge vlada vidklikala legion XX Valeria Victrix z Britaniyi po tretye jmovirno polegshilo velike vtorgnennya vandaliv sveviv i alaniv do Galiyi Druge vtorgnennya do Zahidnoyi Rimskoyi imperiyiPiznishe Alarih stav drugom i soyuznikom svogo starogo suprotivnika Stilihona Vidchuzhenist mizh Vizantiyeyu i Zahidnoyu rimskoyu imperiyeyu v 407 zagrozhuvala gromadyanskoyu vijnoyu i Stilihon zaproponuvav vikoristovuvati sili Alariha dlya togo shob posiliti vimogi zahidnorimskogo imperatora Gonoriya shodo provinciyi Iliriyi Smert shidnorimskogo imperatora Arkadiya v travni 408 prizvela do pokrashennya vidnosin Ale Alarih vzhe faktichno vviv vijsko do Epiru i vimagav vidshkoduvati vijskovi vitrati Suma vimog bula velmi znachnoyu 4 000 libr zolota Pid silnim tiskom Stilihona Rimskij senat pogodivsya viplatiti ci groshi Ale tri misyaci piznishe Stilihon i golovni ministri jogo partiyi buli zradnicki vbiti na zamovlennya Gonoriya Vnaslidok zavorushen u Zahidnij Rimskij imperiyi zaginuli druzhini i diti bagatoh voyiniv federativ 30 tisyach federativ kinulis do taboru Alariha vimagayuchi pomsti Tak neviplata obicyanih groshej ta pomsta za zagiblih buli vikoristani Alarihom dlya pohodu na Rim Vin proviv gotiv cherez Yulijski Alpi i u veresni 408 roku jogo vijsko pochalo oblogu Rimu Goti ne jshli na shturm namagayuchis vimoriti rimlyan golodom Koli posli Senatu probuvali zalyakati Alariha natyakami na te sho mozhut zrobiti gromadyani u rozpachi vin zi smihom vidpoviv Chim gustisha trava tim legshe kositi Pislya peremovin rimski gromadyani buli zgodni zaplatiti vikup u ponad dvi tisyachi libr funtiv zolota a takozh dati yak vidkupne dorogocinnij odyag z shovku ta na tri tisyachi libr percyu Tak zakinchilas persha obloga Rimu Alarihom Alarih namagavsya otrimati yaknajbilshe na peregovorah z rimskimi pravitelyami Jogo vimogi buli znachnimi postupka ryadu teritorij mizh Dunayem i Venecijskoyu zatokoyu sho bulo cilkom jmovirno bo deyaki z nih lishe nominalno nalezhali imperiyi i post golovnokomanduvacha imperskoyi armiyi Koli usi peregovori z imperatorom zakinchilis nevdacheyu Alarih vdruge oblozhiv Rim u 409 Pislya ciyeyi oblogi vin uklav ugodu z Senatom Za spriyannya Alariha senatori priznachili novogo Cezarya greka Priska Attala lat Priscus Attalus na protivagu Gonoriyu Alarih priznachiv jogo komandirom vijsk Alarih zahotiv sobi she v upravlinnya i provinciyu Afrika u chomu jomu bulo vidmovleno Atal viyavivsya absolyutno nepridatnim dlya roli Cezarya Vidmovivshis vid vijskovoyi dopomogi Alariha vin vtrativ provinciyu Afriku zhitnicyu Rimu yaku zahishali prihilniki Gonoriya Poziciyu Gonoriya takozh duzhe pidsililo pributtya shesti legioniv yaki vidpraviv z Konstantinopolya jogo pleminnik Feodosij II Pohoroni Alariha v jogo lizhku do mogili na richci Litografiya 1895 Alarih skinuv svogo marionetkovogo cezarya pislya odinadcyati misyaciv bezrezultatnogo pravlinnya i she raz probuvav vidkriti peregovori z Gonoriyem Ci peregovori mozhlivo b mali uspih yakbi ne vpliv inshogo gota Sarusa lat Sarus spadkovogo voroga Alariha i jogo rodu Koli Alarih zrozumiv sho jomu ne vdastsya dosyagti svogo diplomatichnim shlyahom vin pishov na pivden i pochav tretyu oblogu Rimu 24 serpnya 410 roku Alarih i jogo vestgoti uvirvalis do Rimu cherez Salarski vorota na pivnichnomu shodi mista Ye nepidtverdzheni povidomlennya sho ce stalosya zavdyaki zradi Rim pograbuvali ale ne spalili Ne buli pograbovani cerkvi Pokinuvshi misto goti pishli na pivden do Kalabriyi Alarih bazhav zahopiti Siciliyu ta Afriku yaki yak zhitnici Rimu buli klyuchem do Zahidnoyi Rimskoyi imperiyi ale jogo korabli buli rozbiti ta rozkidani shtormom a bagato voyiniv zaginulo Pomer u 410 pislya hvorobi yaka perebigala z garyachkoyu jmovirno malyariyi Tilo jogo za Jordanom bulo opushene razom z bagatma skarbami v mogilu na dni richki Buzento a polonenih yaki yiyi kopali vbili shob nihto ne mig diznatisya pro misce pohovannya Korolem pislya Alariha buv vibranij jogo zyat Ataulf Golovni dzherela zhittyepisu Alarihu istorik Orozij i poet Klavdian lat Claudius Claudianus obidva suchasniki uperedzhenij yazichnickij istorik Zosim yakij zhiv jmovirno na pivstorichchya piznishe vid smerti Alariha i Jordan got yakij napisav istoriyu svogo narodu v 551 spirayuchis na ranishu istoriyu Kassiodora zaraz vtrachenu yaku Kassiodor napisav blizko 520 roku PrimitkiDiccionario biografico espanol Real Academia de la Historia 2011 d Track Q41705771d Track Q2720582 Arnold Hugh Martin Jones Morris J Martindale J R Alaricus 1 Prosopography of the Later Roman Empire 1971 Vol 2 P 43 48 d Track Q695399d Track Q63148322d Track Q691789d Track Q950483DzherelaSovetskaya istoricheskaya enciklopediya Moskva 1961 ros LiteraturaAnalitichna istoriya Ukrayini Borgardt O O Doneck Nord Pres 2008 476 s chitati on lajn 12 lyutogo 2019 u Wayback Machine Antichnyj mir v terminah imenah i nazvaniyah Slovar spravochnik po istorii i kulture Drevnej Grecii i Rima Lisovyj I A Revyako K A Minsk Belarus 1997 253 c ISBN 985 01 0200 4 korotko pro vidannya Vsesvitnya istoriya navchalnij posibnik B M Gonchar M Yu Kozickij V M Mordvincev A G Slyusarenko K Znannya 2001 359 s Seriya Visha osvita XXI stolittya chitati on lajn 12 lyutogo 2019 u Wayback Machine Golubcova N I Italiya v nachale V veka i vtorzhenie Alariha v Rim VDI 1949 4 ros Istoriya vijn i vijskovogo mistectva v 3 h t T 1 Vid zachatkiv vijskovoyi organizaciyi do profesijnih najmanih armij bl 3060 r do Hrista pochatok XVI st Vojtovich Leontij Ovsinskij Yurij H Folio 2010 894 s ISBN 978 966 03 7956 5 div on lajn 12 lyutogo 2019 u Wayback Machine Shepetyak O M Istorichni osoblivosti poshirennya hristiyanstva sered gotiv i langobardiv 12 lyutogo 2019 u Wayback Machine Religiya ta Socium 2018 No 1 2 29 30 ISSN 2224 0306PosilannyaAlarih I 9 serpnya 2020 u Wayback Machine VUE Alarih I 24 listopada 2016 u Wayback Machine URE Alarih I 12 lyutogo 2019 u Wayback Machine USE Korolivski tituli Poperednik Atanarih korol vestgotiv 395 410 Nastupnik Ataulf