Калатра вський о рден ісп Orden de Calatrava іспанський католицький військово чернечий орден Заснований 1157 року цистер

Калатра́вський о́рден (ісп. Orden de Calatrava) — іспанський католицький військово-чернечий орден. Заснований 1157 року цистерціанцями в , Кастилії. Затверджений 1164 року папою Олександром III. Секуляризований Ізабеллою ІІ, припинив існування у 1838 році. Дочірня португальська гілка отримала назву Авіського ордену.

Калатравський орден
Калатравський лицарський орден

Церква	Римо-католицька церква
Заснування	1157
Утвердження	1164

Історія

Заснування

У 1150 році король звільнив місто , віддавши наказ архієпископові Толедо переробити головну мечеть в церкву і освятити її. Захист міста король доручив лицарям-тамплієрам. Проте після смерті Альфонсо мусульмани посилили тиск на місто. Абд аль-Мумін готувався перекинути всю християнську лінію оборони на Гвадіані. Сумніваючись в своїх можливостях утримати місто, тамплієри передають Калатраву королю Кастилії Санчо ІІІ.

Ситуація складалася важка. У разі втрати Калатрави арабська загроза нависала безпосередньо над Толедо і над всіма завоюваннями Альфонсо VII. Король Санчо скликав раду дворян, серед яких знаходилися дон Раймундо, абат Санта-Марії Фітеро, і чернець з Бургоса Дієго Веласкес, дворянин, учасник походів короля Альфонсо. На тлі загального мовчання Веласкес виступив з палкою промовою про необхідність посилення боротьби з невірними, в кінці якої попросив короля Кастилії доручити йому захист міста від мусульман. Те, що він просив, багатьом здавалася божевіллям.

Проте 1 січня 1157 року в місті Альмасан король Санчо III, син Альфонсо VII, підписав документ вічного дарування міста і фортеці Калатрава Ордену цистерціанців, представленому в особі абата Раймундо і всіх його ченців, для того, щоб вони захищали Калатраву від мусульман.

Підтвердили дарування король Наварри, декілька графів, магнатів і прелати. Пізніше Санчо III подарував Ордену Калатрава, називаючи його вже цим іменем, село Сирухалес, біля Толедо, на знак подяки за захист Калатрави.

За короткий час дон Раймундо і його капітан, дон Дієго Веласкес, сформували бойові сили ордену з численних лицарів, що стікалися зі всієї Іспанії для боротьби з арабами. Лицарі швидко примусили арабів зважати на них.

Перші магістри ордену

Після смерті Дієго Веласкеса лицарі ухвалили рішення вибрати магістра Ордену. Першим магістром Калатрави став дон Гарсіа, що зафіксували документи в 1164 році. Він встановив правила і розпорядок життя в Ордені.

Наступним магістром став дон Фернандо Ескаса, життя якого пройшло в битвах з мусульманами. При ньому Орден став значною військовою силою. Лицарі знаходяться в передових рядах християнських армій. У Кастилії вони беруть участь в завоюванні міста Куенки. У Арагоні — в узятті міста Альканьїс.

Військова діяльність ордену

Орден викликав ненависть мусульман, і арабський командир Альманзор з сильним загоном обложив Калатраву і після недовгої облоги узяв фортецю. Всі захисники були перебиті. Із залишками лицарів магістр дон Нунйо Перес атакував і захопив фортецю Сальват'єрра, перетворивши її на орденську цитадель.

Незабаром Орден зміг відновити свої сили і в 1212 році взяв участь у битві в Лас Навас де Толоса, де його магістр дон Руї Діас бився в перших рядах християнської армії і отримав важке поранення в руку.

У подальші роки Орден Калатрава відвоював у мусульман багато фортець і міст та переніс свою ставку з долини Толедо до гір . У місті лицарі заснували новий монастир, який вони назвали Калатрава на згадку про фортецю на Гвадіані.

У 1227 році лицарі складають авангард армії Фернандо III при облозі Баєси і в 1236 при узятті Кордови.

До XIV століття орден придбав таку силу і вплив, що королі стали побоюватися його могутності і наполягли, щоб вибір магістра Ордену проходив за участю кастильського короля. Після заборони і ліквідації ордену тамплієрів папа передав все його кастильське майно Калатраві.

В День усіх святих в 1397 році авіньйонський папа Бенедикт XIII за пропозицією магістра дона Гонсало Нун'єса затвердив герб Ордену.

Ліквідація ордену

У XV столітті Орден Калатрава вже мав численних васалів по всій Іспанії і не стільки займався участю в Реконкісті, скільки втручанням в різні конфлікти між християнськими государями.

Таке положення не влаштовувало Католицьких королів і після смерті магістра дона Гарсія Лопеса де Паділ'ї Фернандо і Ізабелла заборонили лицарям вибирати нового магістра і приєднали володіння Ордену до Корони.

Битви

1195: битва при Аларкосі

Джерела

Moeller, Charles. Military Order of Calatrava [ 2 квітня 2019 у Wayback Machine.] // The Catholic Encyclopedia. Vol. 3. New York: Robert Appleton Company, 1908.
Definiciones de la Orden y Cavallería de Calatrava. Valladolid, 1600.
Manrique, Series praefectorum militiae Calatravae // Manrique. Annales, III, Appendix
Ongelinus, Origines equestrium militarium ordinis cisterciensis. Cologne, 1640.
Zapater, Cister militante. Saragossa, 1662.
Dubois, Histoire de l'abbaye de Morimond avec les principaux ordres militaires d'Espagne et de Portugal. Paris, 1851.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Калатравський орден