Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Мо́ро — народ, який сповідує іслам. Загальна чисельність — 1,97 млн осіб. (1992).
| Моро | |
|---|---|
 представники народу магінданао з традиційними музичними інструментами | |
| Кількість | 1,97 млн. |
| Ареал | Філіппіни |
| Близькі до: | народи Індонезії, Малайзії та Брунею |
| Мова | магінданао, маранао та інші |
| Релігія | мусульмани |
Мови близькі мовам гірських народів Філіппін. Релігія — іслам суннітського толку.
Етнічний склад і ареал розселення
Народи , магінданао, сангіли населяють південь і південний захід острова Мінданао, сулу і — острови Сулу, острови Кагаян-Сулу, південь острова Палаван, острови Балабак, Рамос, Панданан, Бугсук та інші, якани — острови Сулу-Басінан, Пілас, Кулудлуд і інші, таусог — південь Мінданао, мембуганони — острови Палаван і Балабак, джама і мапуни — острова Кагаян-Сулу, баджан — острови Таві-Таві. Частина живе на Калімантані та в горах Мінданао.
Походження
Самі моро пов'язують своє походження з легендарним Сеїду Мухаммедом Кабунгсаваном з Хадрамауту, який прибув на Філіппіни з Джохору. Очевидно, що народи моро сформувалися на основі місцевого населення за участю переселенців з Малайзії. Частина переселилася з острова Калімантан. У XV столітті малайські купці занесли на острови Сулу іслам. Спершу його сприйняла феодальна верхівка, потім він поширився серед простого населення. У XV столітті тут виникають ранні султанати. Першим султанатом був Джоло, зі столицею Холо. У період іспанської колонізації моро надавали іспанцям дуже сильний опір. Це були войовничі народи, з народності самаль, наприклад, вийшло чимало піратів.
Етнографічна характеристика
Основні традиційні заняття — землеробство, рибальство, видобуток перлів, торгівля. Головні культури — рис, кукурудза, маніок, абака, пальми (арека і кокос), боби, овочі, фрукти. Добре розвинені ремесла.
Будинки — пальові, малайського типу. Вогнище влаштовується в ящику з бамбуку, засипаному землею. Взуття залишають біля порога. Сплять на матах, на які ніколи не встають ногами.
Їжа — рис, риба, овочі, фрукти, гострі приправи. М'ясо вживають тільки у свята, причому корову повинен забити обов'язково імам. Як мусульмани, не їдять свинини, і не п'ють спиртного. Молоко не вживають, вважається, що воно належить теляті.
Одяг різний. Жінки носять і спідниці, і саронги, кофти, шаровари або короткі штани під спідницею, багато прикрас. Чоловіки носять шаровари, куртки, тюрбан, але обов'язковим є пояс, за який заткнутий крис (національний малайський вид кинджалу).
До початку XX століття вищим станом у моро були дато (вожді, султани). Крім них виділялися прості громадяни, були і раби, з числа військовополонених. Шанованою постаттю є імам.
Сім'я в основному моногамна. Як у інших мусульман, у моро дозволено багатоженство, але зустрічається воно тільки у багатих. Дівчаток видають заміж в 12-13 років, але вже з 9 років їм не можна нікому показуватися. За наречену необхідно заплатити викуп. Шлюб відбувається з волі батьків, а не дітей.
Зараз зустрічаються міжнаціональні шлюби, коли мусульманин-моро одружується на християнці, при цьому може мати другу дружину з моро. Тоді дружини живуть в різних будинках.
Моро мають багатий фольклор, епос, розвинені музику і танці, які відчули індійський, індонезійський і арабський вплив.
Національні музичні інструменти: Кудьяпе (тип двострунної гітари), кулінган (ряд з 8 гонгів), дадабван (барабан).
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Moro Mo ro narod yakij spoviduye islam Zagalna chiselnist 1 97 mln osib 1992 Moropredstavniki narodu magindanao z tradicijnimi muzichnimi instrumentamiKilkist 1 97 mln Areal FilippiniBlizki do narodi Indoneziyi Malajziyi ta BruneyuMova magindanao maranao ta inshiReligiya musulmani Movi blizki movam girskih narodiv Filippin Religiya islam sunnitskogo tolku Etnichnij sklad i areal rozselennyaNarodi magindanao sangili naselyayut pivden i pivdennij zahid ostrova Mindanao sulu i ostrovi Sulu ostrovi Kagayan Sulu pivden ostrova Palavan ostrovi Balabak Ramos Pandanan Bugsuk ta inshi yakani ostrovi Sulu Basinan Pilas Kuludlud i inshi tausog pivden Mindanao membuganoni ostrovi Palavan i Balabak dzhama i mapuni ostrova Kagayan Sulu badzhan ostrovi Tavi Tavi Chastina zhive na Kalimantani ta v gorah Mindanao PohodzhennyaSami moro pov yazuyut svoye pohodzhennya z legendarnim Seyidu Muhammedom Kabungsavanom z Hadramautu yakij pribuv na Filippini z Dzhohoru Ochevidno sho narodi moro sformuvalisya na osnovi miscevogo naselennya za uchastyu pereselenciv z Malajziyi Chastina pereselilasya z ostrova Kalimantan U XV stolitti malajski kupci zanesli na ostrovi Sulu islam Spershu jogo sprijnyala feodalna verhivka potim vin poshirivsya sered prostogo naselennya U XV stolitti tut vinikayut ranni sultanati Pershim sultanatom buv Dzholo zi stoliceyu Holo U period ispanskoyi kolonizaciyi moro nadavali ispancyam duzhe silnij opir Ce buli vojovnichi narodi z narodnosti samal napriklad vijshlo chimalo pirativ Etnografichna harakteristikaOsnovni tradicijni zanyattya zemlerobstvo ribalstvo vidobutok perliv torgivlya Golovni kulturi ris kukurudza maniok abaka palmi areka i kokos bobi ovochi frukti Dobre rozvineni remesla Budinki palovi malajskogo tipu Vognishe vlashtovuyetsya v yashiku z bambuku zasipanomu zemleyu Vzuttya zalishayut bilya poroga Splyat na matah na yaki nikoli ne vstayut nogami Yizha ris riba ovochi frukti gostri pripravi M yaso vzhivayut tilki u svyata prichomu korovu povinen zabiti obov yazkovo imam Yak musulmani ne yidyat svinini i ne p yut spirtnogo Moloko ne vzhivayut vvazhayetsya sho vono nalezhit telyati Odyag riznij Zhinki nosyat i spidnici i sarongi kofti sharovari abo korotki shtani pid spidniceyu bagato prikras Choloviki nosyat sharovari kurtki tyurban ale obov yazkovim ye poyas za yakij zatknutij kris nacionalnij malajskij vid kindzhalu Do pochatku XX stolittya vishim stanom u moro buli dato vozhdi sultani Krim nih vidilyalisya prosti gromadyani buli i rabi z chisla vijskovopolonenih Shanovanoyu postattyu ye imam Sim ya v osnovnomu monogamna Yak u inshih musulman u moro dozvoleno bagatozhenstvo ale zustrichayetsya vono tilki u bagatih Divchatok vidayut zamizh v 12 13 rokiv ale vzhe z 9 rokiv yim ne mozhna nikomu pokazuvatisya Za narechenu neobhidno zaplatiti vikup Shlyub vidbuvayetsya z voli batkiv a ne ditej Zaraz zustrichayutsya mizhnacionalni shlyubi koli musulmanin moro odruzhuyetsya na hristiyanci pri comu mozhe mati drugu druzhinu z moro Todi druzhini zhivut v riznih budinkah Moro mayut bagatij folklor epos rozvineni muziku i tanci yaki vidchuli indijskij indonezijskij i arabskij vpliv Nacionalni muzichni instrumenti Kudyape tip dvostrunnoyi gitari kulingan ryad z 8 gongiv dadabvan baraban