Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Додинасти́чний пері́од (кінець V тис. — бл. 3100 до н. е.) — останній доісторичний період на території Єгипту, епоха завершення розподілу родоплемінних стосунків (до сер. V тис. до н. е.), утворення соціально диференційованого суспільства і виникнення перших давньоєгипетських рабовласницьких держав (друга пол. IV тис. до н. е.).
| Додинастичний Єгипет | |
| Наступник | Стародавній Єгипет |
|---|---|
| Час/дата закінчення | |
 Додинастичний Єгипет у Вікісховищі | |
Поява в Єгипті землеробства
В VIII–VII тисячолітті до н. е. на території зеленої тоді Сахари почасти у зв'язку з посухою, що наставала, почався розпад афразійської мовної спільності, і одна з їхніх гілок, що об'єднувала майбутніх єгиптян з лівійцями, рушила на Схід. Очевидно, на початку V тисячоліття племена єгиптян прийшли до Єгипту, де вже проживали якісь автохтони, можливо, навіть хлібороби, але вони не знали іригації.
До середини V тисячоліття в Верхньому Єгипті належать тасійська і бадарійська енеолітичні культури. Тасійці були землеробами-скотарями, проте основним джерелом їжі для них залишалися полювання і рибальство. Вони жили родовими громадами і, ймовірно, першими почали проводити зрошувальні роботи, найпримітивніші. Представники культури Бадарі розводили не тільки дрібну, а й велику рогату худобу, врожай зберігали в спеціальних засіках (про це дозволяє судити поява домашньої кішки, покликаної захистити зерно від гризунів). З'явилися невеликі канали, однак полювання і рибальство все ще зберігали значення. Бадарійці вміли плавити мідь, яка надходила з Синайського півострова.
В Нижньому Єгипті до цього ж періоду (V тисячоліття) належить неолітична , землеробсько-скотарська. Відома її груба ліпна кераміка.
Якщо початок додинастического періоду збігся з неолітичним субплювіалом — відносно вологим кліматом, коли територія Сахари була покрита зеленню, то ближче до його закінчення починається посушливий клімат, що триває до наших днів, що супроводжується розширенням пустелі до її сучасної території.
Перший додинастичний період
На рубежі V і IV тисячоліть до н. е. на зміну бадарійській культурі в Верхньому Єгипті приходить амратська культура (Накада Ι). З'являються поселення, часто укріплені стінами, що свідчить про все більший розвиток іригаційного землеробства, що сприяло зміцненню осілості єгиптян. Зростає населення: могильники цієї культури — більші за бадарійські. Розширюється номенклатура металевих виробів: з'являються мідні голки, шпильки, гарпуни і рибальські гачки, а також перші золоті прикраси. Кераміка прикрашається різьбленими і писаними візерунками, символічні значки на ній деякі дослідники трактують як позначення власності (посудини з одного поховання мають звичайно один і той самий знак). Втім, поховання мало різняться, суспільство зберігало ще відносну соціальну однорідність.
Другий додинастичний період
В середині IV тисячоліття амратську культуру змінює культура Накада ΙΙ (герзейська культура). Завдяки розвитку зрошення врожаї стають все більшими. Ремесла відокремлюються від землеробства, відбувається диференціація суспільства. Скотарство остаточно витісняє полювання (різко скорочується мисливський інвентар в похованнях). До цього часу належать мідні сокири, кинджали, ножі, наконечники стріл, судини і туалетні ложечки. З Азії ввозяться свинець, срібло і афганський лазурит. В Дельті знаходять безліч месопотамських циліндричних печаток. У структурі суспільства спостерігається майнова нерівність, виділення знаті, з'являються багаті поховання вождів (особливо чудова в Ієраконполі, прикрашена фресками). З'являється інститут рабства. Все більший розмах іригаційних робіт разом зі значною соціальною диференціацією привели до створення держави. Це були невеликі номи — об'єднання декількох поселень навколо одного міста, де розташовувалося святилище головного божества і жив вождь (у період Нового царства в Верхньому Єгипті існувало 22 нома, у Нижньому — 20). Особливості господарського життя змушували номи об'єднуватися. У Верхньому Єгипті утворення єдиної держави відбулося, найімовірніше, трохи раніше, ніж в Нижньому. Столицею першого був Ієраконполь, столицею другого — Буто. Обумовлене все тими ж потребами поліпшення зрошувальної системи, об'єднання їх було неминучим.
«Нульова династія» і об'єднання Єгипту
В останні два століття IV тисячоліття в Єгипті на зміну культурі Накада II прийшла Накада III. До цього ж періоду належить виникнення самобутньої єгипетської писемності. Настала епоха запеклої боротьби за владу. Завершилося об'єднання номів, і північ і південь вступили в останню війну, яка мала вирішити, хто стане царем всієї долини Нілу від Першого порога аж до Дельти (саме такою була історична територія власне Єгипту). Елліністичний єгипетський історик Манефон пише, що з цієї боротьби переможцем вийшов зрештою верхньоєгипетський фараон Менес (Міна або Мін), засновник I царської династії. Але нам відомі й імена деяких правителів, що жили ще до нього. Їх умовно об'єднують в так звану Нульову династію, хоча родичами вони навряд чи були і, найімовірніше, ворогували між собою. Безпосереднім попередником Менеса (втім, деякі вчені ототожнюють їх) вважається Нармер, якому сучасна наука і приписує створення єдиної держави. Робиться це на підставі знайденої в 1898 в Ієраконполі «Палетки Нармера», де один і той самий фараон зображується в коронах і Верхнього, і Нижнього Єгипту. Нульова династія відома за гробницями в Абідоському некрополі, вже там при імені фараона пишеться серех, а іноді поміщається і зображення сокола Гора, що говорить про надзвичайно давні сформовані в Єгипті традиції зв'язування царя з сонцем і форми запису його імені. Крім Нармера, відомі ще більш десятка правителів цього часу, читання більшості імен приблизно (як і читання єгипетської мови взагалі). З об'єднанням країни бл. 3100 під владою Менеса закінчується Додинастичний період, на зміну Нульовий династії приходить Раннє царство.
Література
- Крол А. А. Египет первых фараонов. — М.: «Рудомино», 2005. — 216 с. — (рецензия книги: Солкиным В. В.)
- Прусаков Д. Б. Природа и человек в древнем Египте. — 1999.
- Прусаков Д. Б. Раннее государство в древнем Египте. — М.: «Институт востоковедения РАН», 2001. — 176 с. — (Социоестественная история). —
- Прусаков Д. Б. Древний Египет: почва цивилизации. — 2009.
- Шеркова Т. А. Рождение Ока Хора: Египет на пути к раннему государству. — М.: «Праксис», 2004. — 376 с. — (Historia rerum). — 1000 экз. — (рецензия книги: Прусаков Д. Б., Большаков А. О. Вестник древней истории. 2006, № 1. С. 191—201).
- Эмери У. Б. Архаический Египет. — СПб.: «Нева—Летний сад», 2001.
- Adams B. Predynastic Egypt. — Oxford: Shire Publications, 1988.
- Adams B., Cialowicz K. Protodynastic Egypt. — Oxford: Shire Publications, 1997.
- Midan-Reyns B. The Prehistory of Egypt. From the First Egyptians to the First Pharaohs. — Oxford, 2000.
- Wilkinson T.A.H. Early Dynastic Egypt. — London-New York: Routledge, 1999.
Примітки
- Усі роки подані до нашої ери.
Посилання
- Francesco Raffaele. (англ.). — до- і ранньодинастичний Єгипет, фотографії трьох корпусів пам'ятників, бібліографія. Архів оригіналу за 24 серпня 2014. Процитовано 6 вересня 2014.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dodinasti chnij peri od kinec V tis bl 3100 do n e ostannij doistorichnij period na teritoriyi Yegiptu epoha zavershennya rozpodilu rodopleminnih stosunkiv do ser V tis do n e utvorennya socialno diferencijovanogo suspilstva i viniknennya pershih davnoyegipetskih rabovlasnickih derzhav druga pol IV tis do n e Dodinastichnij Yegipet NastupnikStarodavnij Yegipet Chas data zakinchennya Dodinastichnij Yegipet u VikishovishiPoyava v Yegipti zemlerobstvaV VIII VII tisyacholitti do n e na teritoriyi zelenoyi todi Sahari pochasti u zv yazku z posuhoyu sho nastavala pochavsya rozpad afrazijskoyi movnoyi spilnosti i odna z yihnih gilok sho ob yednuvala majbutnih yegiptyan z livijcyami rushila na Shid Ochevidno na pochatku V tisyacholittya plemena yegiptyan prijshli do Yegiptu de vzhe prozhivali yakis avtohtoni mozhlivo navit hliborobi ale voni ne znali irigaciyi Do seredini V tisyacholittya v Verhnomu Yegipti nalezhat tasijska i badarijska eneolitichni kulturi Tasijci buli zemlerobami skotaryami prote osnovnim dzherelom yizhi dlya nih zalishalisya polyuvannya i ribalstvo Voni zhili rodovimi gromadami i jmovirno pershimi pochali provoditi zroshuvalni roboti najprimitivnishi Predstavniki kulturi Badari rozvodili ne tilki dribnu a j veliku rogatu hudobu vrozhaj zberigali v specialnih zasikah pro ce dozvolyaye suditi poyava domashnoyi kishki poklikanoyi zahistiti zerno vid grizuniv Z yavilisya neveliki kanali odnak polyuvannya i ribalstvo vse she zberigali znachennya Badarijci vmili plaviti mid yaka nadhodila z Sinajskogo pivostrova V Nizhnomu Yegipti do cogo zh periodu V tisyacholittya nalezhit neolitichna zemlerobsko skotarska Vidoma yiyi gruba lipna keramika Yaksho pochatok dodinasticheskogo periodu zbigsya z neolitichnim subplyuvialom vidnosno vologim klimatom koli teritoriya Sahari bula pokrita zelennyu to blizhche do jogo zakinchennya pochinayetsya posushlivij klimat sho trivaye do nashih dniv sho suprovodzhuyetsya rozshirennyam pusteli do yiyi suchasnoyi teritoriyi Pershij dodinastichnij periodNa rubezhi V i IV tisyacholit do n e na zminu badarijskij kulturi v Verhnomu Yegipti prihodit amratska kultura Nakada I Z yavlyayutsya poselennya chasto ukripleni stinami sho svidchit pro vse bilshij rozvitok irigacijnogo zemlerobstva sho spriyalo zmicnennyu osilosti yegiptyan Zrostaye naselennya mogilniki ciyeyi kulturi bilshi za badarijski Rozshiryuyetsya nomenklatura metalevih virobiv z yavlyayutsya midni golki shpilki garpuni i ribalski gachki a takozh pershi zoloti prikrasi Keramika prikrashayetsya rizblenimi i pisanimi vizerunkami simvolichni znachki na nij deyaki doslidniki traktuyut yak poznachennya vlasnosti posudini z odnogo pohovannya mayut zvichajno odin i toj samij znak Vtim pohovannya malo riznyatsya suspilstvo zberigalo she vidnosnu socialnu odnoridnist Drugij dodinastichnij periodV seredini IV tisyacholittya amratsku kulturu zminyuye kultura Nakada II gerzejska kultura Zavdyaki rozvitku zroshennya vrozhayi stayut vse bilshimi Remesla vidokremlyuyutsya vid zemlerobstva vidbuvayetsya diferenciaciya suspilstva Skotarstvo ostatochno vitisnyaye polyuvannya rizko skorochuyetsya mislivskij inventar v pohovannyah Do cogo chasu nalezhat midni sokiri kindzhali nozhi nakonechniki stril sudini i tualetni lozhechki Z Aziyi vvozyatsya svinec sriblo i afganskij lazurit V Delti znahodyat bezlich mesopotamskih cilindrichnih pechatok U strukturi suspilstva sposterigayetsya majnova nerivnist vidilennya znati z yavlyayutsya bagati pohovannya vozhdiv osoblivo chudova v Iyerakonpoli prikrashena freskami Z yavlyayetsya institut rabstva Vse bilshij rozmah irigacijnih robit razom zi znachnoyu socialnoyu diferenciaciyeyu priveli do stvorennya derzhavi Ce buli neveliki nomi ob yednannya dekilkoh poselen navkolo odnogo mista de roztashovuvalosya svyatilishe golovnogo bozhestva i zhiv vozhd u period Novogo carstva v Verhnomu Yegipti isnuvalo 22 noma u Nizhnomu 20 Osoblivosti gospodarskogo zhittya zmushuvali nomi ob yednuvatisya U Verhnomu Yegipti utvorennya yedinoyi derzhavi vidbulosya najimovirnishe trohi ranishe nizh v Nizhnomu Stoliceyu pershogo buv Iyerakonpol stoliceyu drugogo Buto Obumovlene vse timi zh potrebami polipshennya zroshuvalnoyi sistemi ob yednannya yih bulo neminuchim Nulova dinastiya i ob yednannya YegiptuPaletka Narmera V ostanni dva stolittya IV tisyacholittya v Yegipti na zminu kulturi Nakada II prijshla Nakada III Do cogo zh periodu nalezhit viniknennya samobutnoyi yegipetskoyi pisemnosti Nastala epoha zapekloyi borotbi za vladu Zavershilosya ob yednannya nomiv i pivnich i pivden vstupili v ostannyu vijnu yaka mala virishiti hto stane carem vsiyeyi dolini Nilu vid Pershogo poroga azh do Delti same takoyu bula istorichna teritoriya vlasne Yegiptu Ellinistichnij yegipetskij istorik Manefon pishe sho z ciyeyi borotbi peremozhcem vijshov zreshtoyu verhnoyegipetskij faraon Menes Mina abo Min zasnovnik I carskoyi dinastiyi Ale nam vidomi j imena deyakih praviteliv sho zhili she do nogo Yih umovno ob yednuyut v tak zvanu Nulovu dinastiyu hocha rodichami voni navryad chi buli i najimovirnishe voroguvali mizh soboyu Bezposerednim poperednikom Menesa vtim deyaki vcheni ototozhnyuyut yih vvazhayetsya Narmer yakomu suchasna nauka i pripisuye stvorennya yedinoyi derzhavi Robitsya ce na pidstavi znajdenoyi v 1898 v Iyerakonpoli Paletki Narmera de odin i toj samij faraon zobrazhuyetsya v koronah i Verhnogo i Nizhnogo Yegiptu Nulova dinastiya vidoma za grobnicyami v Abidoskomu nekropoli vzhe tam pri imeni faraona pishetsya sereh a inodi pomishayetsya i zobrazhennya sokola Gora sho govorit pro nadzvichajno davni sformovani v Yegipti tradiciyi zv yazuvannya carya z soncem i formi zapisu jogo imeni Krim Narmera vidomi she bilsh desyatka praviteliv cogo chasu chitannya bilshosti imen priblizno yak i chitannya yegipetskoyi movi vzagali Z ob yednannyam krayini bl 3100 pid vladoyu Menesa zakinchuyetsya Dodinastichnij period na zminu Nulovij dinastiyi prihodit Rannye carstvo LiteraturaKrol A A Egipet pervyh faraonov M Rudomino 2005 216 s ISBN 5 7380 0210 5 recenziya knigi Solkinym V V Prusakov D B Priroda i chelovek v drevnem Egipte 1999 Prusakov D B Rannee gosudarstvo v drevnem Egipte M Institut vostokovedeniya RAN 2001 176 s Socioestestvennaya istoriya ISBN 5 89282 163 3 Prusakov D B Drevnij Egipet pochva civilizacii 2009 Sherkova T A Rozhdenie Oka Hora Egipet na puti k rannemu gosudarstvu M Praksis 2004 376 s Historia rerum 1000 ekz ISBN 5 901574 33 8 recenziya knigi Prusakov D B Bolshakov A O Vestnik drevnej istorii 2006 1 S 191 201 Emeri U B Arhaicheskij Egipet SPb Neva Letnij sad 2001 Adams B Predynastic Egypt Oxford Shire Publications 1988 Adams B Cialowicz K Protodynastic Egypt Oxford Shire Publications 1997 Midan Reyns B The Prehistory of Egypt From the First Egyptians to the First Pharaohs Oxford 2000 Wilkinson T A H Early Dynastic Egypt London New York Routledge 1999 PrimitkiUsi roki podani do nashoyi eri PosilannyaFrancesco Raffaele angl do i rannodinastichnij Yegipet fotografiyi troh korpusiv pam yatnikiv bibliografiya Arhiv originalu za 24 serpnya 2014 Procitovano 6 veresnya 2014