Борлітоби́нський район (каз. Бөрілітөбе ауданы) — колишня адміністративна одиниця третього порядку у складі Талдикорганської області Казахстану, яка існувала у період 1933-1997 років.
Борлітобинський район | |
---|---|
каз. Бөрілітөбе ауданы | |
Основні дані | |
Область: | - |
Утворений: | 16 листопада 1933 року |
Ліквідований: | 28 лютого 1997 року |
Населення (1989): | 20171 особа |
Площа: | 22800 км² |
Густота населення: | 0,89 осіб/км² |
Населені пункти та округи | |
Адміністративний центр: | село Лепси |
Поділ: | 2 селради 7 сільрад |
Влада |
Історія
Бурлю-Тобинський район утворений 16 листопада 1933 року у складі Алма-Атинської області Казахської АРСР РРФСР. До його складу увійшли частини сусідніх районів:
- з Аксуйського району — сільрада № 21 та Матайська селрада
- з Каратальського району — сільради № 8 та № 9, Бурлю-Тобинська селрада
- з Чубартауського району — сільради № 6 та № 9
19 листопада того ж року сільради були перейменовані: № 6 в Майкамиську, № 8 в Кзил-Балицьку, № 9 Каратальського району в Балхаську, № 9 Чубартауського району в Карачаганську, № 21 в Кок-Жиденську. 1934 року була утворена Лепсинська селрада. 1935 року з передано сільраду імені 8 Березня, 1936 року вона була повернута до Коунрадського району. 20 грудня 1937 року селище Бурлю-Тобе отримало статус смт. 14 листопада 1938 року статус смт отримали також Лепси, Ілі, Сари-Узек, Матай. 1940 року утворено Кок-Терецьку сільраду. 22 квітня 1941 року райцентр перенесено до смт Лепси. 1943 року зі складу Карагандинської області передано смт Саяк. 15 березня 1944 року район передано до складу Талди-Курганської області. Того ж року смт Саяк отримало статус села. 1949 року ліквідовано Бурлю-Тобинську селраду, утворено смт Мулали. 1954 року ліквідовано Балхаську та Майкамиську сільради. 6 червня 1959 року район увійшов до складу Алма-Атинської області. 30 грудня того ж року район ліквідовано, територія розділена між Аксуським, та Каратальським районами.
10 березня 1972 року район відновлено як Бурлютобинський у складі Талди-Курганської області. До його складу увійшли:
- з Аксуського району — Кураксуська сільрада та Матайська селрада
- з Алакульського району — смт Актогай
- з — Карашиганська, Кокжиденська, Коктерецька сільради, Лепсинська селрада
- з Капальського району — Мулалинська сільрада
- з Каратальського району — Канбактинська та Кзилбалицька сільради
Того ж року Канбактинська сільрада повернута до Каратальського району. 1977 року утворено Єгінсуську сільраду, Мулалинська селрада ліквідована, смт Мулали передано до складу Капальського району. 1987 року смт Актогай передано до складу Таскескенського району Семипалатинської області. 7 жовтня 1993 року Бурлютобинський район перейменовано в Борлітобинський. 28 лютого 1997 року район ліквідовано, територія розподілена між Аксуським, Капальським, Каратальським та Саркандським районами.
Населення
Населення району складало 20171 особа (1989).
Адміністративний поділ
Станом на 1989 рік до складу району входили 2 селради (Лепсинська, Матайська) та 7 сільрад (Єгінсуська, Карашаганська, Кизилбалицька, Кокжиденська, Коктерецька, Кураксуська, Матайська).
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Borlitobi nskij rajon kaz Borilitobe audany kolishnya administrativna odinicya tretogo poryadku u skladi Taldikorganskoyi oblasti Kazahstanu yaka isnuvala u period 1933 1997 rokiv Borlitobinskij rajon kaz Borilitobe audany Osnovni dani Oblast Utvorenij 16 listopada 1933 roku Likvidovanij 28 lyutogo 1997 roku Naselennya 1989 20171 osoba Plosha 22800 km Gustota naselennya 0 89 osib km Naseleni punkti ta okrugi Administrativnij centr selo Lepsi Podil 2 selradi 7 silrad VladaIstoriyaBurlyu Tobinskij rajon utvorenij 16 listopada 1933 roku u skladi Alma Atinskoyi oblasti Kazahskoyi ARSR RRFSR Do jogo skladu uvijshli chastini susidnih rajoniv z Aksujskogo rajonu silrada 21 ta Matajska selrada z Karatalskogo rajonu silradi 8 ta 9 Burlyu Tobinska selrada z Chubartauskogo rajonu silradi 6 ta 9 19 listopada togo zh roku silradi buli perejmenovani 6 v Majkamisku 8 v Kzil Balicku 9 Karatalskogo rajonu v Balhasku 9 Chubartauskogo rajonu v Karachagansku 21 v Kok Zhidensku 1934 roku bula utvorena Lepsinska selrada 1935 roku z peredano silradu imeni 8 Bereznya 1936 roku vona bula povernuta do Kounradskogo rajonu 20 grudnya 1937 roku selishe Burlyu Tobe otrimalo status smt 14 listopada 1938 roku status smt otrimali takozh Lepsi Ili Sari Uzek Mataj 1940 roku utvoreno Kok Terecku silradu 22 kvitnya 1941 roku rajcentr pereneseno do smt Lepsi 1943 roku zi skladu Karagandinskoyi oblasti peredano smt Sayak 15 bereznya 1944 roku rajon peredano do skladu Taldi Kurganskoyi oblasti Togo zh roku smt Sayak otrimalo status sela 1949 roku likvidovano Burlyu Tobinsku selradu utvoreno smt Mulali 1954 roku likvidovano Balhasku ta Majkamisku silradi 6 chervnya 1959 roku rajon uvijshov do skladu Alma Atinskoyi oblasti 30 grudnya togo zh roku rajon likvidovano teritoriya rozdilena mizh Aksuskim ta Karatalskim rajonami 10 bereznya 1972 roku rajon vidnovleno yak Burlyutobinskij u skladi Taldi Kurganskoyi oblasti Do jogo skladu uvijshli z Aksuskogo rajonu Kuraksuska silrada ta Matajska selrada z Alakulskogo rajonu smt Aktogaj z Karashiganska Kokzhidenska Kokterecka silradi Lepsinska selrada z Kapalskogo rajonu Mulalinska silrada z Karatalskogo rajonu Kanbaktinska ta Kzilbalicka silradi Togo zh roku Kanbaktinska silrada povernuta do Karatalskogo rajonu 1977 roku utvoreno Yeginsusku silradu Mulalinska selrada likvidovana smt Mulali peredano do skladu Kapalskogo rajonu 1987 roku smt Aktogaj peredano do skladu Taskeskenskogo rajonu Semipalatinskoyi oblasti 7 zhovtnya 1993 roku Burlyutobinskij rajon perejmenovano v Borlitobinskij 28 lyutogo 1997 roku rajon likvidovano teritoriya rozpodilena mizh Aksuskim Kapalskim Karatalskim ta Sarkandskim rajonami NaselennyaNaselennya rajonu skladalo 20171 osoba 1989 Administrativnij podilStanom na 1989 rik do skladu rajonu vhodili 2 selradi Lepsinska Matajska ta 7 silrad Yeginsuska Karashaganska Kizilbalicka Kokzhidenska Kokterecka Kuraksuska Matajska