Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Австрофаши́зм (нім. Austrofaschismus) — авторитарний політичний режим, встановлений у Австрії 1933—1934 канцлером Енгельбертом Дольфусом, проіснував до аншлюсу 1938 року. Термін австрофашизм застосовується, як правило, лівими істориками й політиками Австрії та Німеччини, тоді як представники правих партій надають перевагу нейтральному Ständestaat (буквально — станова держава, в реаліях XX століття — корпоративна держава, що управляється вузьким колом капіталістів і церковників, та підтримується масами дрібної буржуазії та селянства). Режим Дольфуса-Шушніга багато в чому використовував практику державного устрою Італії за Муссоліні, звідси назва австрофашизм. Введений лідером соціал-демократів Отто Бауером. Зустрічається також вислів «зелений фашизм»
Передумови до заколоту
Перша Австрійська республіка, заснована 1918 року, була політично розділена двома непримиренними політичними силами — соціал-демократами, що спирались на міський пролетаріат (перед усім у Відні) й блоком правих партій, що користувались підтримкою католицької церкви, селянства та дрібної буржуазії (християн-соціалісти, пізніше ). Обидва угрупування мали бойові організації, що складались із тисяч фронтовиків Першої світової війни.
Перша кривава сутичка між ними сталась у травні 1927 у Шаттендорфі; в липні того ж року у Відні було убито 89 чоловік (із них 85 — на боці соціал-демократів). Попри це, в цілому кінець 1920-их років був досить успішним для австрійської економіки, що дозволило піднімати оплату праці й будувати муніципальне житло для робітників та державних службовців. Велика депресія, що почалась наприкінці 1929, призвела до масового безробіття й поставила хрест на соціальних програмах, що знову загострило боротьбу правих та лівих.
Праві ідеологи розповсюдили у суспільстві думку про те, що «західна демократія» й парламентська форма держави неприйнятні для Австрії; в травні 1930 бойова організація правих, , склала так звану «Корнойбурзьку клятву» — про боротьбу за повну ліквідацію парламентської демократії та заміну її «владою патріотів» в широкому союзі із загалом та церквою. Соціал-демократи виграли місцеві вибори 1932 року у Відні; праві сили, що зазнали поразки, остерігались поразки й на загальнонаціональних парламентських виборах, й узяли курс на силове захоплення влади та скасування демократичних виборів взагалі. Цей курс активно підтримав Беніто Муссоліні.
Заколот 1933 року
В лютому 1933 християн-соціалісти спровокували парламентську кризу у зв’язку з ухваленням закону про мінімальну оплату праці. Після того, як парламентські читання зайшли у глухий кут, й три спікера поспіль подали у відставку, 4 березня 1933 канцлер Дольфус розпустив парламент. Потім йшла низка дій, що встановили корпоративну диктатуру:
- 7 березня — відновлено чинність прийнятого 1917 рок закону воєнного часу (нім. Kriegswirtschaftliches Ermächtigungsgesetz), що забороняв масові зібрання, мітинги, встановлював цензуру й державний контроль над економікою
- 12 березня — віденський кардинал Теодор Інніцер публічно закликав католиків підтримати заколот. Церква, з несуттєвими застереженнями, стала однією з опор нового режиму
- 15 березня, прикриваючись законом 1917 року, поліція перешкодила возз’єднанню парламенту (християн-соціалісти бойкотували возз’єднання, й до парламенту прийшли тільки ліві й «великонімці» — прихильники об’єднання з Німеччиною)
- 31 березня — оголошено поза законом Шуцбунд — бойову організацію соціал-демократів
- 10 квітня — скасовано республіканський закон про відокремлення школи від церкви. Автор цього закону, міністр освіти Отто Глокель, опинився у концтаборі й помер невдовзі після звільнення у 1935 році.
- 10 травня — скасовано всі вибори — від муніципальних до федеральних
- 20 травня — засновано Вітчизняний фронт — широка коаліція правих сил та церкви, опора режиму Дольфуса
- 26 травня — заборонено діяльність комуністичної партії
- 19 липня — заборонено діяльність НСДАП
- 16 серпня — держава й церква уклали конкордат (скасований німецькою стороною після аншлюсу)
- вересень — термінове будівництво концтаборів
- 28 жовтня — папа Пій XI заявив підтримку «видатним державним мужам Австрії»
- 11 листопада — відновлено смертну кару за вбивство, підпал, вандалізм, знищення чужого майна
Події 1934 року
В лютому 1934 дії поліції проти соціал-демократів в Лінці спровокували лютневе повстання 1934 року в Австрії, загинуло до 1600 чоловік. Слідами повстання було заборонено й розгромлено соціал-демократичну партію та пов’язані з нею організації. Масового характеру набули воєнно-польові суди, що мали право покарання смертю через повішання; для окремих звинувачуваних, які мали цінність для християн-соціалістів, було збережено можливість помилування. Першим повішеним «у три доби» став звинувачений у підпалі божевільний карлик Петер Штраус; за ним були повішені десятки видатних соціал-демократів та профспілкових чиновників.
30 квітня-1 травня 1934 відбулись останні в історії Першої республіки збори законодавців (цілком підконтрольних режиму Дольфуса), на яких було прийнято так звану Травневу конституцію (нім. Maiverfassung). Конституція, ухвалена 1 травня 1934 року, замінила державний лозунг першої республіки («Австрія — демократична республіка. Право належить народу») лозунгом станової клерикальної держави: «В ім’я Бога Всемогутнього, що дарує всі права, австрійський народ отримав цю конституцію для своєї християнської німецької союзної держави, побудованої на становому принципі» (нім. Im Namen Gottes, des Allmächtigen, von dem alles Recht ausgeht, erhält das österreichische Volk für seinen christlichen deutschen Bundesstaat auf ständischer Grundlage diese Verfassung).
Політика режиму в 1934—1938 роках
В економіці австрофашисти провадили курс на «всестанове примирення» й відмову від класової боротьби. Незалежні профспілки було замінено на об’єднання робітників та працедавців, а у 1935 було відновлено цехи за середньовічним зразком. Офіційно визнане безробіття у 1933 досягло піку в 26 % (557 000 чоловік), й за час правління австрофашистів знизилось приблизно вдвічі (без урахування прихованого безробіття). Приблизно так само знизилась і доля соціальних видатків держави. Уряд, як міг, захищав внутрішній ринок митними бар’єрами і вводив обмеження у внутрішній торгівлі, але не мав тривалих економічних планів.
Вільні вибори народних представників було замінено на внутрішню конкуренцію всередині Вітчизняного Фронту й Австрійського Картельного Союзу (нім. Österreichischer Cartellverband) — союзу студентських організацій під опікою церкви. В обмін на політичну підтримку Дольфус пропонував студентам гарантоване працевлаштування й допомогу з житлом. І партійні функціонери АКС, і його рядові члени були широко представлені в органах влади й правліннях підприємств; від членів АКС вимагалась відмова від націонал-соціалістичної, комуністичної ідеологій та присяга на вірність національній становій державі. Слід зазначити, що репресіям піддавались лише найбільш злісні супротивники режиму. Так лідери соціал-демократів Карл Реннер і Фріц Адлер продовжували жити в Австрії.
Дольфус був найстійкішим ворогом німецького впливу, та, за його власними словами, поставив за мету «перегітлерити» (нім. "überhitlern") Гітлера у боротьбі за розуми й симпатії австрійців. Однак у липні 1934 Дольфус був убитий австрійськими есесівцями під час спроби нацистського заколоту. Використовуючи суперечності між Гітлером та Муссоліні, його наступник Курт Шушніг зумів тимчасово призупинити спроби захоплення влади з боку німецьких та місцевих націонал-соціалістів. Однак у 1936 Муссоліні, що передбачав неминучий аншлюс, відмовився від суперечок з Німеччиною через Австрію, тим самим «здавши» незалежну Австрію. Режим агонізував до 12 березня 1938, коли Перша республіка перестала існувати юридично.
Сучасні оцінки
В Австрії оцінки дослідників залежать від близькості до соціал-демократів, що ввели термін «австрофашизм», чи до Народної партії, яка вважає Дольфуса й Шушніга своїми попередниками.
Література
- Ілля Еренбург. Гражданская война в Австрии. М. Сов. лит. 1934 г.
- Розповідь учасників флоридсдорфських боїв [ 19 липня 2013 у Wayback Machine.](рос.)
Див. також
Посилання
Література
- Stephan Neuhäuser: «Wir werden ganze Arbeit leisten»- Der austrofaschistische Staatsstreich 1934,
- Emmerich Tálos, Wolfgang Neugebauer: Austrofaschismus. Politik, Ökonomie, Kultur. 1933—1938. 5th Edition, Münster, Austria, 2005,
- Hans Schafranek: Sommerfest mit Preisschießen. Die unbekannte Geschichte des NS-Putsches im Juli 1934. Czernin Publishers, Vienna 2006.
- Hans Schafranek: Hakenkreuz und rote Fahne. Die verdrängte Kooperation von Nationalsozialisten und Linken im illegalen Kampf gegen die Diktatur des 'Austrofaschismus'. In: Bochumer Archiv für die Geschichte des Widerstandes und der Arbeit, No.9 (1988), pp. 7 — 45.
- Jill Lewis: Austria: Heimwehr, NSDAP and the Christian Social State (in Kalis, Aristotle A.: The Fascism Reader. London/New York)
- Lucian O. Meysels: Der Austrofaschismus — Das Ende der ersten Republik und ihr letzter Kanzler. Amalthea, Vienna and Munich, 1992
- Erika Weinzierl: Der Februar 1934 und die Folgen für Österreich. Picus Publishers, Vienna 1994
- Manfred Scheuch: Der Weg zum Heldenplatz. Eine Geschichte der österreichischen Diktatur 1933—1938. Publishing House Kremayr & Scheriau, Vienna 2005,
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Avstrofashi zm nim Austrofaschismus avtoritarnij politichnij rezhim vstanovlenij u Avstriyi 1933 1934 kanclerom Engelbertom Dolfusom proisnuvav do anshlyusu 1938 roku Termin avstrofashizm zastosovuyetsya yak pravilo livimi istorikami j politikami Avstriyi ta Nimechchini todi yak predstavniki pravih partij nadayut perevagu nejtralnomu Standestaat bukvalno stanova derzhava v realiyah XX stolittya korporativna derzhava sho upravlyayetsya vuzkim kolom kapitalistiv i cerkovnikiv ta pidtrimuyetsya masami dribnoyi burzhuaziyi ta selyanstva Rezhim Dolfusa Shushniga bagato v chomu vikoristovuvav praktiku derzhavnogo ustroyu Italiyi za Mussolini zvidsi nazva avstrofashizm Vvedenij liderom social demokrativ Otto Bauerom Zustrichayetsya takozh visliv zelenij fashizm Peredumovi do zakolotuBezrobittya v Avstriyi 1919 1955 Persha Avstrijska respublika zasnovana 1918 roku bula politichno rozdilena dvoma neprimirennimi politichnimi silami social demokratami sho spiralis na miskij proletariat pered usim u Vidni j blokom pravih partij sho koristuvalis pidtrimkoyu katolickoyi cerkvi selyanstva ta dribnoyi burzhuaziyi hristiyan socialisti piznishe Obidva ugrupuvannya mali bojovi organizaciyi sho skladalis iz tisyach frontovikiv Pershoyi svitovoyi vijni Persha krivava sutichka mizh nimi stalas u travni 1927 u Shattendorfi v lipni togo zh roku u Vidni bulo ubito 89 cholovik iz nih 85 na boci social demokrativ Popri ce v cilomu kinec 1920 ih rokiv buv dosit uspishnim dlya avstrijskoyi ekonomiki sho dozvolilo pidnimati oplatu praci j buduvati municipalne zhitlo dlya robitnikiv ta derzhavnih sluzhbovciv Velika depresiya sho pochalas naprikinci 1929 prizvela do masovogo bezrobittya j postavila hrest na socialnih programah sho znovu zagostrilo borotbu pravih ta livih Pravi ideologi rozpovsyudili u suspilstvi dumku pro te sho zahidna demokratiya j parlamentska forma derzhavi neprijnyatni dlya Avstriyi v travni 1930 bojova organizaciya pravih sklala tak zvanu Kornojburzku klyatvu pro borotbu za povnu likvidaciyu parlamentskoyi demokratiyi ta zaminu yiyi vladoyu patriotiv v shirokomu soyuzi iz zagalom ta cerkvoyu Social demokrati vigrali miscevi vibori 1932 roku u Vidni pravi sili sho zaznali porazki osterigalis porazki j na zagalnonacionalnih parlamentskih viborah j uzyali kurs na silove zahoplennya vladi ta skasuvannya demokratichnih viboriv vzagali Cej kurs aktivno pidtrimav Benito Mussolini Zakolot 1933 rokuV lyutomu 1933 hristiyan socialisti sprovokuvali parlamentsku krizu u zv yazku z uhvalennyam zakonu pro minimalnu oplatu praci Pislya togo yak parlamentski chitannya zajshli u gluhij kut j tri spikera pospil podali u vidstavku 4 bereznya 1933 kancler Dolfus rozpustiv parlament Potim jshla nizka dij sho vstanovili korporativnu diktaturu 7 bereznya vidnovleno chinnist prijnyatogo 1917 rok zakonu voyennogo chasu nim Kriegswirtschaftliches Ermachtigungsgesetz sho zaboronyav masovi zibrannya mitingi vstanovlyuvav cenzuru j derzhavnij kontrol nad ekonomikoyu 12 bereznya videnskij kardinal Teodor Innicer publichno zaklikav katolikiv pidtrimati zakolot Cerkva z nesuttyevimi zasterezhennyami stala odniyeyu z opor novogo rezhimu 15 bereznya prikrivayuchis zakonom 1917 roku policiya pereshkodila vozz yednannyu parlamentu hristiyan socialisti bojkotuvali vozz yednannya j do parlamentu prijshli tilki livi j velikonimci prihilniki ob yednannya z Nimechchinoyu 31 bereznya ogolosheno poza zakonom Shucbund bojovu organizaciyu social demokrativ 10 kvitnya skasovano respublikanskij zakon pro vidokremlennya shkoli vid cerkvi Avtor cogo zakonu ministr osviti Otto Glokel opinivsya u konctabori j pomer nevdovzi pislya zvilnennya u 1935 roci 10 travnya skasovano vsi vibori vid municipalnih do federalnih 20 travnya zasnovano Vitchiznyanij front shiroka koaliciya pravih sil ta cerkvi opora rezhimu Dolfusa 26 travnya zaboroneno diyalnist komunistichnoyi partiyi 19 lipnya zaboroneno diyalnist NSDAP 16 serpnya derzhava j cerkva uklali konkordat skasovanij nimeckoyu storonoyu pislya anshlyusu veresen terminove budivnictvo konctaboriv 28 zhovtnya papa Pij XI zayaviv pidtrimku vidatnim derzhavnim muzham Avstriyi 11 listopada vidnovleno smertnu karu za vbivstvo pidpal vandalizm znishennya chuzhogo majnaPodiyi 1934 rokuV lyutomu 1934 diyi policiyi proti social demokrativ v Linci sprovokuvali lyutneve povstannya 1934 roku v Avstriyi zaginulo do 1600 cholovik Slidami povstannya bulo zaboroneno j rozgromleno social demokratichnu partiyu ta pov yazani z neyu organizaciyi Masovogo harakteru nabuli voyenno polovi sudi sho mali pravo pokarannya smertyu cherez povishannya dlya okremih zvinuvachuvanih yaki mali cinnist dlya hristiyan socialistiv bulo zberezheno mozhlivist pomiluvannya Pershim povishenim u tri dobi stav zvinuvachenij u pidpali bozhevilnij karlik Peter Shtraus za nim buli povisheni desyatki vidatnih social demokrativ ta profspilkovih chinovnikiv 30 kvitnya 1 travnya 1934 vidbulis ostanni v istoriyi Pershoyi respubliki zbori zakonodavciv cilkom pidkontrolnih rezhimu Dolfusa na yakih bulo prijnyato tak zvanu Travnevu konstituciyu nim Maiverfassung Konstituciya uhvalena 1 travnya 1934 roku zaminila derzhavnij lozung pershoyi respubliki Avstriya demokratichna respublika Pravo nalezhit narodu lozungom stanovoyi klerikalnoyi derzhavi V im ya Boga Vsemogutnogo sho daruye vsi prava avstrijskij narod otrimav cyu konstituciyu dlya svoyeyi hristiyanskoyi nimeckoyi soyuznoyi derzhavi pobudovanoyi na stanovomu principi nim Im Namen Gottes des Allmachtigen von dem alles Recht ausgeht erhalt das osterreichische Volk fur seinen christlichen deutschen Bundesstaat auf standischer Grundlage diese Verfassung Politika rezhimu v 1934 1938 rokahVistup na pidtrimku rezhimu Shushniga 1938 V ekonomici avstrofashisti provadili kurs na vsestanove primirennya j vidmovu vid klasovoyi borotbi Nezalezhni profspilki bulo zamineno na ob yednannya robitnikiv ta pracedavciv a u 1935 bulo vidnovleno cehi za serednovichnim zrazkom Oficijno viznane bezrobittya u 1933 dosyaglo piku v 26 557 000 cholovik j za chas pravlinnya avstrofashistiv znizilos priblizno vdvichi bez urahuvannya prihovanogo bezrobittya Priblizno tak samo znizilas i dolya socialnih vidatkiv derzhavi Uryad yak mig zahishav vnutrishnij rinok mitnimi bar yerami i vvodiv obmezhennya u vnutrishnij torgivli ale ne mav trivalih ekonomichnih planiv Vilni vibori narodnih predstavnikiv bulo zamineno na vnutrishnyu konkurenciyu vseredini Vitchiznyanogo Frontu j Avstrijskogo Kartelnogo Soyuzu nim Osterreichischer Cartellverband soyuzu studentskih organizacij pid opikoyu cerkvi V obmin na politichnu pidtrimku Dolfus proponuvav studentam garantovane pracevlashtuvannya j dopomogu z zhitlom I partijni funkcioneri AKS i jogo ryadovi chleni buli shiroko predstavleni v organah vladi j pravlinnyah pidpriyemstv vid chleniv AKS vimagalas vidmova vid nacional socialistichnoyi komunistichnoyi ideologij ta prisyaga na virnist nacionalnij stanovij derzhavi Slid zaznachiti sho represiyam piddavalis lishe najbilsh zlisni suprotivniki rezhimu Tak lideri social demokrativ Karl Renner i Fric Adler prodovzhuvali zhiti v Avstriyi Dolfus buv najstijkishim vorogom nimeckogo vplivu ta za jogo vlasnimi slovami postaviv za metu peregitleriti nim uberhitlern Gitlera u borotbi za rozumi j simpatiyi avstrijciv Odnak u lipni 1934 Dolfus buv ubitij avstrijskimi esesivcyami pid chas sprobi nacistskogo zakolotu Vikoristovuyuchi superechnosti mizh Gitlerom ta Mussolini jogo nastupnik Kurt Shushnig zumiv timchasovo prizupiniti sprobi zahoplennya vladi z boku nimeckih ta miscevih nacional socialistiv Odnak u 1936 Mussolini sho peredbachav neminuchij anshlyus vidmovivsya vid superechok z Nimechchinoyu cherez Avstriyu tim samim zdavshi nezalezhnu Avstriyu Rezhim agonizuvav do 12 bereznya 1938 koli Persha respublika perestala isnuvati yuridichno Suchasni ocinkiV Avstriyi ocinki doslidnikiv zalezhat vid blizkosti do social demokrativ sho vveli termin avstrofashizm chi do Narodnoyi partiyi yaka vvazhaye Dolfusa j Shushniga svoyimi poperednikami LiteraturaIllya Erenburg Grazhdanskaya vojna v Avstrii M Sov lit 1934 g Rozpovid uchasnikiv floridsdorfskih boyiv 19 lipnya 2013 u Wayback Machine ros Div takozhLyutneve povstannya 1934 roku v AvstriyiPosilannyaLiteraturaStephan Neuhauser Wir werden ganze Arbeit leisten Der austrofaschistische Staatsstreich 1934 ISBN 3 8334 0873 1 Emmerich Talos Wolfgang Neugebauer Austrofaschismus Politik Okonomie Kultur 1933 1938 5th Edition Munster Austria 2005 ISBN 3 8258 7712 4 Hans Schafranek Sommerfest mit Preisschiessen Die unbekannte Geschichte des NS Putsches im Juli 1934 Czernin Publishers Vienna 2006 Hans Schafranek Hakenkreuz und rote Fahne Die verdrangte Kooperation von Nationalsozialisten und Linken im illegalen Kampf gegen die Diktatur des Austrofaschismus In Bochumer Archiv fur die Geschichte des Widerstandes und der Arbeit No 9 1988 pp 7 45 Jill Lewis Austria Heimwehr NSDAP and the Christian Social State in Kalis Aristotle A The Fascism Reader London New York Lucian O Meysels Der Austrofaschismus Das Ende der ersten Republik und ihr letzter Kanzler Amalthea Vienna and Munich 1992 Erika Weinzierl Der Februar 1934 und die Folgen fur Osterreich Picus Publishers Vienna 1994 Manfred Scheuch Der Weg zum Heldenplatz Eine Geschichte der osterreichischen Diktatur 1933 1938 Publishing House Kremayr amp Scheriau Vienna 2005 ISBN 978 3 218 00734 4