Карадар'я (кир. Кара-Дар'я; узб. Qoradaryo, Қорадарё,чорна річка) — річка у Середній Азії, що тече територією Киргизстану і Узбекистану, при злитті з Нарином (40°54′ пн. ш. 71°45′ сх. д. / 40.9° пн. ш. 71.75° сх. д.Координати: 40°54′ пн. ш. 71°45′ сх. д. / 40.9° пн. ш. 71.75° сх. д.) утворює Сир-Дар'ю.
Карадар'я | |
---|---|
| |
40°38′46″ пн. ш. 73°25′25″ сх. д. / 40.6461111111387723° пн. ш. 73.42361111113878280° сх. д. | |
Витік | , |
• координати | 40°38′46″ пн. ш. 73°25′25″ сх. д. / 40.6461111111387723° пн. ш. 73.42361111113878280° сх. д. |
Гирло | Сирдар'я |
• координати | 40°54′02″ пн. ш. 71°45′29″ сх. д. / 40.900791000027773237° пн. ш. 71.75814000002777959° сх. д. |
Країни: | Киргизстан і Узбекистан |
Регіон | Ошська область |
Довжина | 180 км |
Площа басейну: | 30 100 км² |
Середньорічний стік | 121 м³/с (біля гирла) |
Притоки: | , , (ліві); , , Тентяксай, (праві) |
Медіафайли у Вікісховищі |
Гідрологічна характеристика
Довжина Карадар'ї дорівнює 180 км, разом з лівою складовою Тар - 318 км. Площа басейну складає 30 100 км. Карадар'я харчується водами снігів та льодовиків. Середньорічна витрата води — 136 м³/с, найбільша витрата, що спостерігала в даній точці — 265 м³/с (1969 рік), найменша витрата в даній точці — 68,4 м³/с (1975 рік). 55% річного стоку припадає на період з березня по липень. Найбільш повноводна річка у червні, найменш повноводна у зимовий період.
Вода має каламутність, що дорівнює 1 кг/м³.
У деякі зими Карадар'я на короткий час замерзає біля берегів і спостерігається льодохід.
Течія річки
Карадар'я утворюється внаслідок злиття рiчок Каракульджі та Тару, які починаються з південно-східного схилу Ферганського та північного схилу Алайського хребта. Крапка початку Карадар'ї розташована на висоті близько 1150 м, поблизу села Ошської області Киргизстану.
Карадар'я тече у західному напрямі. Аж до Андижанського водосховища Карадар'я проходить долиною шириною від 0,5 до 4—5 км. Потім долина різко звужується, формуючи нині затоплену ущелину Кампиррават. Тут річка перегороджена греблею, утворюючи Андижанське водосховище. Нижче Карадарья виходить у Ферганську долину, переходячи землі Андижанської області Узбекистану.
По передуст'євій ділянці Карадар'ї проведено кордон Андижанської та Наманганської області. За містом Баликчі зливається з річкою Нарин на висоті 396 м. Карадар'я ліворуч і Нарин праворуч утворюють річку Сирдар'я.
Господарське використання
Після виходу землі Ферганської долини води Карадар'ї інтенсивно використовуються на зрошення. Її водами живляться великі канали Шахріхансай, Андіжансай і .
Від річки починається Карадар'їнський тракт Великого Ферганського каналу.
На річці збудоване Андижанське водосховище.
Притоки
Карадарья має кілька великих приток: (праворуч) Жази, Кугарт, Кара-Ункюр та Майлуу-Суу, (ліворуч) Куршаб, Ак-Буура, Аравансай.
Див. також
Ця стаття не містить . (Червень 2022) |
Це незавершена стаття з географії Узбекистану. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Це незавершена стаття з географії Киргизстану. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro toponim Karadar ya Karadar ya kir Kara Dar ya uzb Qoradaryo Қoradaryo chorna richka richka u Serednij Aziyi sho teche teritoriyeyu Kirgizstanu i Uzbekistanu pri zlitti z Narinom 40 54 pn sh 71 45 sh d 40 9 pn sh 71 75 sh d 40 9 71 75 Koordinati 40 54 pn sh 71 45 sh d 40 9 pn sh 71 75 sh d 40 9 71 75 utvoryuye Sir Dar yu Karadar ya40 38 46 pn sh 73 25 25 sh d 40 6461111111387723 pn sh 73 42361111113878280 sh d 40 6461111111387723 73 42361111113878280Vitik koordinati 40 38 46 pn sh 73 25 25 sh d 40 6461111111387723 pn sh 73 42361111113878280 sh d 40 6461111111387723 73 42361111113878280Girlo Sirdar ya koordinati 40 54 02 pn sh 71 45 29 sh d 40 900791000027773237 pn sh 71 75814000002777959 sh d 40 900791000027773237 71 75814000002777959Krayini Kirgizstan i UzbekistanRegion Oshska oblastDovzhina 180 kmPlosha basejnu 30 100 km Serednorichnij stik 121 m s bilya girla Pritoki livi Tentyaksaj pravi Mediafajli u VikishovishiGidrologichna harakteristikaDovzhina Karadar yi dorivnyuye 180 km razom z livoyu skladovoyu Tar 318 km Plosha basejnu skladaye 30 100 km Karadar ya harchuyetsya vodami snigiv ta lodovikiv Serednorichna vitrata vodi 136 m s najbilsha vitrata sho sposterigala v danij tochci 265 m s 1969 rik najmensha vitrata v danij tochci 68 4 m s 1975 rik 55 richnogo stoku pripadaye na period z bereznya po lipen Najbilsh povnovodna richka u chervni najmensh povnovodna u zimovij period Voda maye kalamutnist sho dorivnyuye 1 kg m U deyaki zimi Karadar ya na korotkij chas zamerzaye bilya beregiv i sposterigayetsya lodohid Techiya richkiZaliznichnij mist cherez Karadar yu Karadar ya utvoryuyetsya vnaslidok zlittya richok Karakuldzhi ta Taru yaki pochinayutsya z pivdenno shidnogo shilu Ferganskogo ta pivnichnogo shilu Alajskogo hrebta Krapka pochatku Karadar yi roztashovana na visoti blizko 1150 m poblizu sela Oshskoyi oblasti Kirgizstanu Karadar ya teche u zahidnomu napryami Azh do Andizhanskogo vodoshovisha Karadar ya prohodit dolinoyu shirinoyu vid 0 5 do 4 5 km Potim dolina rizko zvuzhuyetsya formuyuchi nini zatoplenu ushelinu Kampirravat Tut richka peregorodzhena grebleyu utvoryuyuchi Andizhanske vodoshovishe Nizhche Karadarya vihodit u Fergansku dolinu perehodyachi zemli Andizhanskoyi oblasti Uzbekistanu Po peredust yevij dilyanci Karadar yi provedeno kordon Andizhanskoyi ta Namanganskoyi oblasti Za mistom Balikchi zlivayetsya z richkoyu Narin na visoti 396 m Karadar ya livoruch i Narin pravoruch utvoryuyut richku Sirdar ya Gospodarske vikoristannyaPislya vihodu zemli Ferganskoyi dolini vodi Karadar yi intensivno vikoristovuyutsya na zroshennya Yiyi vodami zhivlyatsya veliki kanali Shahrihansaj Andizhansaj i Vid richki pochinayetsya Karadar yinskij trakt Velikogo Ferganskogo kanalu Na richci zbudovane Andizhanske vodoshovishe Naseleni punkti na Karadar yi Kujgan yar Hanabad Uzgen PritokiKaradarya maye kilka velikih pritok pravoruch Zhazi Kugart Kara Unkyur ta Majluu Suu livoruch Kurshab Ak Buura Aravansaj Div takozhAndizhanska GES Cya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno Cherven 2022 Ce nezavershena stattya z geografiyi Uzbekistanu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Ce nezavershena stattya z geografiyi Kirgizstanu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi