Ця стаття не містить . (лютий 2023) |
Андижанське водосховище | ||||
---|---|---|---|---|
40.7748/73.122 | ||||
Країна | Киргизстан/Узбекистан | |||
Розташування | | |||
Річка | Тар (притока Карадар'ї), Каракульджа (притока Карадар'ї) | |||
Розміри | 20 × 6 км | |||
Площа | 56 км² км² | |||
Об'єм | 1,9 км³ км³ | |||
Рік наповнення | 1983 | |||
Андижа́нське водосховище, також Кемпір-Абадське водосховище (узб. Andijon suv ombori, кирг. Кемпир-Абад суу сактагичи) - водосховище в Киргизстані та Узбекистані. Є об'єктом територіальної суперечки між двома державами. На водосховищі знаходяться дві гідроелектростанції Андижанської ГЕС.
Історія
Вперше ідею будівництва водосховища у Ферганській долині запропонував гідротехнік Іван Олександров у 1917 році. У результаті рішення про будівництво було ухвалено Радою міністрів СРСР 15 березня 1963 року. Основна мета проекту полягала у забезпеченні водою сільськогосподарських земель поблизу Великого Ферганського та , а також на території південно-східної частини Ферганської долини. Проект нового водосховища розробив науковий колектив інституту «Середазгіпроводбавовна» під керівництвом головних інженерів Н. С. Жуйкова та Л. С. Литвака. На його будівництво було виділено 297 мільйонів рублів із держбюджету СРСР і його планувалося завершити до 1970 року.
Проте будівництво водосховища було розпочато лише у 1969 році та остаточно було завершено лише у 1983 році. У зоні будівництва водосховища проводилися археологічні розкопки , що тривали до 1967 року. Будівництво водоймища призвела до затоплення кількох тисяч гектарів землі на території Киргизької РСР. Затоплені землі були компенсовані передачею Узбецької РСР 4127 гектарів землі у прикордонних районах, де пізніше було збудовано кілька сіл та аеропорт (в Аксийському районі). Між республіками 23 вересня 1965 року було укладено «Протокол наради представників міністерства водного господарства Узбецької РСР, Міністерства водного господарства Киргизької РСР, Держбуду Киргизької РСР, проектних інститутів „Середазгіпроводхлопок“ та „Киргизгіпроводгосп“ з питань використання Кампир-Раватського) водосховища».
Спорудження водосховища було пов'язане із будівництвом Андижанської ГЕС. У 2010 році було збудовано Андижанську ГЕС-2. Гідровузол розташований біля виходу річки Карадар'я до Ферганської долини і знаходиться поблизу міста Ханабад. Його основне призначення – забезпечення поливною водою.
Введення водосховища в експлуатацію дозволило зрошувати 44 тисячі гектарів нових земель та збільшити зрошення колишніх земель розміром 257 тисяч гектарів в Узбекистані та 159 тисяч гектарів — у Киргизстані.
Характеристики
Андижанське водосховище за своїм виглядом є русловим. Основне призначення — зрошення земель та енергетика. Максимальна глибина водосховища – 98 метрів. Ширина водосховища становить 6 кілометрів, а довжина – 20 кілометрів. Багаторічний об'єм води - 1,9 км, корисний обсяг - 1,75 км, площа дзеркала води за проєктом — 56 км. У водосховище стікають притоки річки Карадар’ї — річки Тар та Каракульджа.
Прикордонний конфлікт
Після розпаду СРСР водосховище опинилося у центрі територіальної суперечки між незалежними Киргизстаном та Узбекистаном. Водосховище має важливе значення для двох країн, оскільки Ферганська долина за високої щільності заселеності територій має посушливий клімат. В Узбекистані водосховище називається Андижанським, а Киргизстані — Кемпір-Абадським. За даними киргизького географа Теміркула Ешенгулова, водосховище називалося "Кампир-Раватським" на честь родовища корисних копалин. Також поблизу сучасного водоймища існував кишлак Кампиррават.
Навесні 2021 року стало відомо про домовленість між державами щодо передачі водосховища Узбекистану. Проте внаслідок акцій протесту в Киргизії проти договору передачу було відкладено.
26 вересня 2022 року між Киргизстаном та Узбекистаном було підписано протокол про делімітацію та демаркацію державного кордону. На знак протесту проти угоди 6 жовтня киргизькі жителі встановили біля водосховища юрти, які потім знесли правоохоронні органи. 10 жовтня комітет з міжнародних справ, оборони, безпеки та міграції киргизького парламенту ухвалив рішення схвалити угоду з Узбекистаном. На знак протесту активісти оголосили про створення «комітету на захист водосховища». За словами президента Киргизстану Садира Жапарова, угода з Узбекистаном дозволить керувати водосховищем за принципом 50/50.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno lyutij 2023 Andizhanske vodoshovishe 40 7748 73 122Krayina Kirgizstan UzbekistanRoztashuvannya Ferganska dolinaRichka Tar pritoka Karadar yi Karakuldzha pritoka Karadar yi Rozmiri 20 6 kmPlosha 56 km km Ob yem 1 9 km km Rik napovnennya 1983 Andizha nske vodoshovishe takozh Kempir Abadske vodoshovishe uzb Andijon suv ombori kirg Kempir Abad suu saktagichi vodoshovishe v Kirgizstani ta Uzbekistani Ye ob yektom teritorialnoyi superechki mizh dvoma derzhavami Na vodoshovishi znahodyatsya dvi gidroelektrostanciyi Andizhanskoyi GES IstoriyaVpershe ideyu budivnictva vodoshovisha u Ferganskij dolini zaproponuvav gidrotehnik Ivan Oleksandrov u 1917 roci U rezultati rishennya pro budivnictvo bulo uhvaleno Radoyu ministriv SRSR 15 bereznya 1963 roku Osnovna meta proektu polyagala u zabezpechenni vodoyu silskogospodarskih zemel poblizu Velikogo Ferganskogo ta a takozh na teritoriyi pivdenno shidnoyi chastini Ferganskoyi dolini Proekt novogo vodoshovisha rozrobiv naukovij kolektiv institutu Seredazgiprovodbavovna pid kerivnictvom golovnih inzheneriv N S Zhujkova ta L S Litvaka Na jogo budivnictvo bulo vidileno 297 miljoniv rubliv iz derzhbyudzhetu SRSR i jogo planuvalosya zavershiti do 1970 roku Prote budivnictvo vodoshovisha bulo rozpochato lishe u 1969 roci ta ostatochno bulo zaversheno lishe u 1983 roci U zoni budivnictva vodoshovisha provodilisya arheologichni rozkopki sho trivali do 1967 roku Budivnictvo vodojmisha prizvela do zatoplennya kilkoh tisyach gektariv zemli na teritoriyi Kirgizkoyi RSR Zatopleni zemli buli kompensovani peredacheyu Uzbeckoyi RSR 4127 gektariv zemli u prikordonnih rajonah de piznishe bulo zbudovano kilka sil ta aeroport v Aksijskomu rajoni Mizh respublikami 23 veresnya 1965 roku bulo ukladeno Protokol naradi predstavnikiv ministerstva vodnogo gospodarstva Uzbeckoyi RSR Ministerstva vodnogo gospodarstva Kirgizkoyi RSR Derzhbudu Kirgizkoyi RSR proektnih institutiv Seredazgiprovodhlopok ta Kirgizgiprovodgosp z pitan vikoristannya Kampir Ravatskogo vodoshovisha Sporudzhennya vodoshovisha bulo pov yazane iz budivnictvom Andizhanskoyi GES U 2010 roci bulo zbudovano Andizhansku GES 2 Gidrovuzol roztashovanij bilya vihodu richki Karadar ya do Ferganskoyi dolini i znahoditsya poblizu mista Hanabad Jogo osnovne priznachennya zabezpechennya polivnoyu vodoyu Vvedennya vodoshovisha v ekspluataciyu dozvolilo zroshuvati 44 tisyachi gektariv novih zemel ta zbilshiti zroshennya kolishnih zemel rozmirom 257 tisyach gektariv v Uzbekistani ta 159 tisyach gektariv u Kirgizstani HarakteristikiAndizhanske vodoshovishe za svoyim viglyadom ye ruslovim Osnovne priznachennya zroshennya zemel ta energetika Maksimalna glibina vodoshovisha 98 metriv Shirina vodoshovisha stanovit 6 kilometriv a dovzhina 20 kilometriv Bagatorichnij ob yem vodi 1 9 km korisnij obsyag 1 75 km plosha dzerkala vodi za proyektom 56 km U vodoshovishe stikayut pritoki richki Karadar yi richki Tar ta Karakuldzha Prikordonnij konfliktPislya rozpadu SRSR vodoshovishe opinilosya u centri teritorialnoyi superechki mizh nezalezhnimi Kirgizstanom ta Uzbekistanom Vodoshovishe maye vazhlive znachennya dlya dvoh krayin oskilki Ferganska dolina za visokoyi shilnosti zaselenosti teritorij maye posushlivij klimat V Uzbekistani vodoshovishe nazivayetsya Andizhanskim a Kirgizstani Kempir Abadskim Za danimi kirgizkogo geografa Temirkula Eshengulova vodoshovishe nazivalosya Kampir Ravatskim na chest rodovisha korisnih kopalin Takozh poblizu suchasnogo vodojmisha isnuvav kishlak Kampirravat Navesni 2021 roku stalo vidomo pro domovlenist mizh derzhavami shodo peredachi vodoshovisha Uzbekistanu Prote vnaslidok akcij protestu v Kirgiziyi proti dogovoru peredachu bulo vidkladeno 26 veresnya 2022 roku mizh Kirgizstanom ta Uzbekistanom bulo pidpisano protokol pro delimitaciyu ta demarkaciyu derzhavnogo kordonu Na znak protestu proti ugodi 6 zhovtnya kirgizki zhiteli vstanovili bilya vodoshovisha yurti yaki potim znesli pravoohoronni organi 10 zhovtnya komitet z mizhnarodnih sprav oboroni bezpeki ta migraciyi kirgizkogo parlamentu uhvaliv rishennya shvaliti ugodu z Uzbekistanom Na znak protestu aktivisti ogolosili pro stvorennya komitetu na zahist vodoshovisha Za slovami prezidenta Kirgizstanu Sadira Zhaparova ugoda z Uzbekistanom dozvolit keruvati vodoshovishem za principom 50 50