Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Пенсільва́нія-авеню́ — центральна вулиця столиці Сполучених Штатів Америки міста Вашингтон, яка з'єднує офіс президента США Білий дім і будинок Конгресу США — Капітолій. Межує із парковим, музейним та меморіальним комплексом Національна алея. Вважається «найголовнішою вулицею Америки», адже нею проходять паради і процесії, а також марші протесту. Крім того, є важливою транспортною артерією столиці та складовою Національної системи «хайвеїв».
Пенсільванія-авеню США | |
|---|---|
 | |
| Населений пункт | Вашингтон Графство принца Георга |
| Назва на честь | Пенсільванія |
| Інші топоніми | d |
| Загальні відомості | |
| Протяжність | 56 487,9744 м |
| Координати | 38°53′37″ пн. ш. 77°01′26″ зх. д. / 38.89373800002777415° пн. ш. 77.02390100002777729° зх. д.Координати: 38°53′37″ пн. ш. 77°01′26″ зх. д. / 38.89373800002777415° пн. ш. 77.02390100002777729° зх. д. |
| Зовнішні посилання | |
| У проєкті OpenStreetMap | r9676193 ·R |
| Мапа | |
 Пенсільванія-авеню у Вікісховищі | |
Транспортна артерія
Загальна довжина вулиці — 9,3 км, але найголовнішим вважають її прямий відрізок завдовжки 1,9 км від Білого дому до Капітолію. Одна частина вулиці завдовжки 5,6 км простягається від південно-східного боку Капітолійського пагорбу по капітолійському кварталу, далі по мосту Джон Філіп Сауза через річку . Продовження вулиці довжиною 23,3 км від межі Вашингтону йде далі через округ Принца Джорджа в штаті Меріленд й закінчується перехрестям з Ем-Ді-Роуд біля річки . Протилежна частина вулиці продовжується на північний захід від Білого дому на 2,3 км до Ем-Стріт в Джорджтауні.
Історія вулиці
Заснована проєктувальником на ім'я (Pierre (Peter) Charles L'Enfant) Пенсільванія-авеню є однією із найперших вулиць федерального міста. Вперше вона згадується у 1791 р. у листі Томаса Джефферсона. За однією з версій вулиця стала називатися Пенсільванія на знак вибачення за перенесення столиці з Філадельфії — найбільшого міста в штаті Пенсільванія. І президент Томас Джефферсон і президент Джордж Вашингтон розглядали цю вулицю, як важливий елемент нової столиці. Після вивчення плану забудови Ленфана Дж. Вашингтон висловив побажання, щоб вона називалася Гранд-авеню. В часи Джефферсона Гранд-авеню перетворилася із брудної та голої в покриту бруківкою і озеленену пірамідальними тополями.
Відрізок Пенсільванія-Авеню між Білим домом і Капітолієм вважається «церемоніальним серцем американської нації». Джордж Вашингтон називав його «найвеличнішим і найзручнішим». Колись між Білим домом і Капітолієм був прямий вид, але зведення будинку Казначейства США перекрило його, і історики вважають, що президент Ендрю Джексон зробив це невипадково. В часи його правління відносини між президентом і Конгресом були напруженими, тож Джексон не бажав бачити Капітолій із вікна свого службового кабінету й наказав звести між ними якусь державну споруду.
Інавгураційні процесії
Перша інавгураційна процесія пройшла по Пенсільванія-авеню під час переобрання Томаса Джефферсона на 2-й термін. І з того часу кожен президент США, за винятком 2-ї інавгурації Рональда Рейгана, влаштовував на ній інавгураційний парад. (Рейган відмовився від параду у 1985 р. через погані погодні умови в день інавгурації — мороз і штормовий вітер).
Похоронні процесії
По цій вулиці проходили похоронні процесії сімох із восьми Президентів, які померли під час своїх термінів на посаді — від Вільяма Генрі Гаррісона до Джеральда Форда. Франклін Рузвельт є єдиним главою держави, який помер на посаді, але його похоронна процесія не йшла цією вулицею. Серед колишніх Президентів похоронної процесії по Пенсільванія-авеню відзначилися Ліндон Джонсон і Джеральд Форд.
Військові паради
У 1865 р. через кілька тижнів після похоронної процесії Авраама Лінкольна по Пенсільванія-авеню пройшов парад потомацької армії (однієї з частин збройних сил північної Конфедерації, яка перемогла) в ознаменування закінчення громадянської війни.
Громадські акції
Пенсільванія-авеню — традиційне місце для парадів та маршів протесту простих американців. Наприклад, під час депресії у 1890-х (Jacob Coxey) організував із п'ятистами прихильниками марш цією вулицею, вимагаючи встановити федеральну допомогу по безробіттю. Так само напередодні інавгурації Вудро Вільсона в 1913 р. й пізніше у 1917 р. суфражистка Еліс Пол (Alice Paul) проводила тут марші протесту суфражисток, об'єднаних в «Національну жіночу партію», з вимогами надання жінкам виборчих прав. В липні 1932 р. армія ветеранів Першої світової війни і їхніх родичів (так звана Бонус Армія) маршували до Білого дому, щоб розгорнути пікет з вимогами виплати компенсацій. Один з останніх великих мітингів був у 2009 — марш на Вашингтон.
Пенсільванія-авеню також слугує місцем для різноманітних національних святкувань, включно з денними та нічними костюмованими парадами.
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Пенсільванія-авеню |
- Сторінка проєкту зі збереження Пенсільванія-авеню.
- Сайт Національної служби парків США
- Генрі Аллен, Ендрю Кутраро: Стаття «Два боки американського бульвару», журнал «Вашингтон Пост», 23 грудня 2007 р.
- Сторінка Пенсільванія-авеню в проєкті «Американська пам'ять» в Бібліотеці Конгресу США.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pensilva niya avenyu centralna vulicya stolici Spoluchenih Shtativ Ameriki mista Vashington yaka z yednuye ofis prezidenta SShA Bilij dim i budinok Kongresu SShA Kapitolij Mezhuye iz parkovim muzejnim ta memorialnim kompleksom Nacionalna aleya Vvazhayetsya najgolovnishoyu vuliceyu Ameriki adzhe neyu prohodyat paradi i procesiyi a takozh marshi protestu Krim togo ye vazhlivoyu transportnoyu arteriyeyu stolici ta skladovoyu Nacionalnoyi sistemi hajveyiv Pensilvaniya avenyu SShANaselenij punkt Vashington Grafstvo princa GeorgaNazva na chest PensilvaniyaInshi toponimi dZagalni vidomostiProtyazhnist 56 487 9744 mKoordinati 38 53 37 pn sh 77 01 26 zh d 38 89373800002777415 pn sh 77 02390100002777729 zh d 38 89373800002777415 77 02390100002777729 Koordinati 38 53 37 pn sh 77 01 26 zh d 38 89373800002777415 pn sh 77 02390100002777729 zh d 38 89373800002777415 77 02390100002777729Zovnishni posilannyaU proyekti OpenStreetMap r9676193 RMapa Pensilvaniya avenyu u Vikishovishi Vid unochi na Pensilvaniya avenyu Vid z terasi Muzeyu novin Transportna arteriyaZagalna dovzhina vulici 9 3 km ale najgolovnishim vvazhayut yiyi pryamij vidrizok zavdovzhki 1 9 km vid Bilogo domu do Kapitoliyu Odna chastina vulici zavdovzhki 5 6 km prostyagayetsya vid pivdenno shidnogo boku Kapitolijskogo pagorbu po kapitolijskomu kvartalu dali po mostu Dzhon Filip Sauza cherez richku Prodovzhennya vulici dovzhinoyu 23 3 km vid mezhi Vashingtonu jde dali cherez okrug Princa Dzhordzha v shtati Merilend j zakinchuyetsya perehrestyam z Em Di Roud bilya richki Protilezhna chastina vulici prodovzhuyetsya na pivnichnij zahid vid Bilogo domu na 2 3 km do Em Strit v Dzhordzhtauni Istoriya vuliciPerehrestya Odinadcyatoyi Strit i Pensilvaniya avenyu v 1921 r Zasnovana proyektuvalnikom na im ya Pierre Peter Charles L Enfant Pensilvaniya avenyu ye odniyeyu iz najpershih vulic federalnogo mista Vpershe vona zgaduyetsya u 1791 r u listi Tomasa Dzheffersona Za odniyeyu z versij vulicya stala nazivatisya Pensilvaniya na znak vibachennya za perenesennya stolici z Filadelfiyi najbilshogo mista v shtati Pensilvaniya I prezident Tomas Dzhefferson i prezident Dzhordzh Vashington rozglyadali cyu vulicyu yak vazhlivij element novoyi stolici Pislya vivchennya planu zabudovi Lenfana Dzh Vashington visloviv pobazhannya shob vona nazivalasya Grand avenyu V chasi Dzheffersona Grand avenyu peretvorilasya iz brudnoyi ta goloyi v pokritu brukivkoyu i ozelenenu piramidalnimi topolyami Vidrizok Pensilvaniya Avenyu mizh Bilim domom i Kapitoliyem vvazhayetsya ceremonialnim sercem amerikanskoyi naciyi Dzhordzh Vashington nazivav jogo najvelichnishim i najzruchnishim Kolis mizh Bilim domom i Kapitoliyem buv pryamij vid ale zvedennya budinku Kaznachejstva SShA perekrilo jogo i istoriki vvazhayut sho prezident Endryu Dzhekson zrobiv ce nevipadkovo V chasi jogo pravlinnya vidnosini mizh prezidentom i Kongresom buli napruzhenimi tozh Dzhekson ne bazhav bachiti Kapitolij iz vikna svogo sluzhbovogo kabinetu j nakazav zvesti mizh nimi yakus derzhavnu sporudu Inavguracijni procesiyi Persha inavguracijna procesiya projshla po Pensilvaniya avenyu pid chas pereobrannya Tomasa Dzheffersona na 2 j termin I z togo chasu kozhen prezident SShA za vinyatkom 2 yi inavguraciyi Ronalda Rejgana vlashtovuvav na nij inavguracijnij parad Rejgan vidmovivsya vid paradu u 1985 r cherez pogani pogodni umovi v den inavguraciyi moroz i shtormovij viter Pohoronni procesiyi Po cij vulici prohodili pohoronni procesiyi simoh iz vosmi Prezidentiv yaki pomerli pid chas svoyih terminiv na posadi vid Vilyama Genri Garrisona do Dzheralda Forda Franklin Ruzvelt ye yedinim glavoyu derzhavi yakij pomer na posadi ale jogo pohoronna procesiya ne jshla ciyeyu vuliceyu Sered kolishnih Prezidentiv pohoronnoyi procesiyi po Pensilvaniya avenyu vidznachilisya Lindon Dzhonson i Dzherald Ford Vijskovi paradi U 1865 r cherez kilka tizhniv pislya pohoronnoyi procesiyi Avraama Linkolna po Pensilvaniya avenyu projshov parad potomackoyi armiyi odniyeyi z chastin zbrojnih sil pivnichnoyi Konfederaciyi yaka peremogla v oznamenuvannya zakinchennya gromadyanskoyi vijni Gromadski akciyi Antivoyennij marsh protestu na Pensilvaniya avenyu 15 09 2007 Pensilvaniya avenyu tradicijne misce dlya paradiv ta marshiv protestu prostih amerikanciv Napriklad pid chas depresiyi u 1890 h Jacob Coxey organizuvav iz p yatistami prihilnikami marsh ciyeyu vuliceyu vimagayuchi vstanoviti federalnu dopomogu po bezrobittyu Tak samo naperedodni inavguraciyi Vudro Vilsona v 1913 r j piznishe u 1917 r sufrazhistka Elis Pol Alice Paul provodila tut marshi protestu sufrazhistok ob yednanih v Nacionalnu zhinochu partiyu z vimogami nadannya zhinkam viborchih prav V lipni 1932 r armiya veteraniv Pershoyi svitovoyi vijni i yihnih rodichiv tak zvana Bonus Armiya marshuvali do Bilogo domu shob rozgornuti piket z vimogami viplati kompensacij Odin z ostannih velikih mitingiv buv u 2009 marsh na Vashington Pensilvaniya avenyu takozh sluguye miscem dlya riznomanitnih nacionalnih svyatkuvan vklyuchno z dennimi ta nichnimi kostyumovanimi paradami PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Pensilvaniya avenyu Storinka proyektu zi zberezhennya Pensilvaniya avenyu Sajt Nacionalnoyi sluzhbi parkiv SShA Genri Allen Endryu Kutraro Stattya Dva boki amerikanskogo bulvaru zhurnal Vashington Post 23 grudnya 2007 r Storinka Pensilvaniya avenyu v proyekti Amerikanska pam yat v Biblioteci Kongresu SShA