У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою Озеряни Озеря ни село в Україні Тернопільська область Чортк

48°53′30″ пн. ш. 25°56′47″ сх. д. / 48.89167° пн. ш. 25.94639° сх. д.Координати: 48°53′30″ пн. ш. 25°56′47″ сх. д. / 48.89167° пн. ш. 25.94639° сх. д.

Середня висота
над рівнем моря

301 м

Відстань до
районного центру

11 км

Місцева влада

Адреса ради

48702, Тернопільська обл., Чортківський р-н., м. Борщів, вул. Грушевського, 2

Карта

Озеряни

Озеряни

Мапа

Озеряни у Вікісховищі

Географія

Село розташоване між річками Млинки і Драпана, на відстані 372 км від Києва, 77 км — від обласного центру міста Тернополя та 12 км від міста Борщів.

Назва

Назва, ймовірно, походить від того, що поселення багате озерами.

Історія

Поблизу Озерян виявлено археологічні пам'ятки трипільської і черняхівської культури, а також слов'янське поселення VIII ст.

1912 р. пожежа знищила багато будівель.

Під час першої світової війни зазнало значних руйнувань і в міжвоєнний період втратило статус міста.

Діяли «Просвіта», «Сокіл», «Сільський господар» та інші товариства, кооператив.

У листопаді 1918 року село увійшло до складу ЗУНР. Під час відступу УГА (травень-червень 1919 року; до початку Чортківської офензиви) в ході українсько-польської війни 1918—1919 років в селі розташовувалась команда (командування) II-го корпусу УГА. 1920 року в Озерянах перебували загони Симона Петлюри.

До 2-ї світ. війни в Озерянах були численні єврейські організації. Влітку 1942 німецькі нацисти розстріляли і відправили до таборів смерті багато євреїв.

Від кінця 1943 до лютого 1946 поблизу Озерян діяла підпільна друкарня УПА.

У 1940-1941, 1944-1959 роках село належало до Скала-Подільського району Тернопільської області. З ліквідацією району 1959 року увійшло до складу Борщівського району.

Від вересня 2015 до 20 листопада 2020 року — центр Озерянської сільської громади.

До 19 липня 2020 р. належало до Борщівського району.

З 20 листопада 2020 р. належить до Борщівської міської громади.

Населення

За даними перепису населення 2001 року мовний склад населення села був таким:


Мова	Число осіб	Відсоток
українська		99,02
російська		0,31
румунська		0,31
вірменська		0,21
молдовська		0,05

Релігія

церква Царя Христа (1937, архітектор Олександер Пежанський, УГКЦ),
неоготичний костел Святої Анни (1875, збудований князями Сапегами, архітектор Адольф Кун (Adolf Kuhn),
дві каплички в пам'ять про жертви голодомору 1933 року та на честь 5-річчя незалежності України (1996, спорудив З. Чижишин), 2 «фігури»

Пам'ятки

У центі села є залишки замку.

Пам'ятники

Братська могила воїнам РА (1944)
Пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1967)
Пам'ятний хрест на честь скасування панщини (відновлено 1990)
Символічна могила УСС (1989)
Ботанічна пам'ятка природи місцевого значення Модрина європейська (6 дерев)

Соціальна сфера

Працюють загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, Будинок культури, бібліотека, дільнична лікарня, 2 аптеки, відділення зв'язку, лісосклад, 8 торговельних закладів.

Відомі люди

Народилися

Батринчук Марія — Лицар Срібного хреста заслуги УПА.
Батринчук Теодор — провідник Чортківського окружного проводу ОУН
Білинський Осип — громадсько-політичний діяч, суддя, комісара Тернопільського повіту ЗУНР
Ґайовський Прокіп-Петро — громадський діяч
Грицак Лев — діяч ОУН
Дністрянський Северин — педагог
— громадська діячка в діаспорі
Костюк Марта — оперна співачка
Паюк Віктор — український есперантист, перекладач
Татарнюк Михайло — громадсько-політичний діяч, меценат
Татарнюк Ярослава — громадська діячка

письменник, журналіст М. Тененблат
лінгвіст М. Шульбойм
драматург, співак А. Блюменфельд (Р. Роман).

Примітки

Крищук М. Топоніміка Тернопільщини: навчально-методичний посібник. — Тернопіль, 2011. — С. 125.
Ю.Макотерський. Тигровий скок. — Чортків, 2004. — 52 с. — C. 9
Указ Президії Верховної Ради УРСР від 17 січня 1940 «Про утворення районів в складі Волинської, Дрогобичської, Львівської, Ровенської, Станіславської і Тарнопольської областей УРСР»
Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 578–579.
Указ Президії Верховної Ради УРСР № 55/11 від 21 січня 1959 «Про ліквідацію Коропецького і Скала-Подільського районів Тернопільської області»
Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
Перша сесія Борщівської міської ради VIII скликання [ 2021-01-12 у Wayback Machine.] // Борщівська міська рада, 25 листопада 2020 р.
. Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 24 травня 2019.
Дописи // Діло. — 1937. — 13 листопада. — № 250 (14793). — С. 8.

Література

У Вікісловнику є сторінка Озеряни.

Бойко В., Мельничук Б., Мизак Н., Петраш Б. Озеряни // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 2 : Г — Л. — С. 542—544. — .
Роздольський В., Уніят В. Озеряни // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 658. — .
Jezierzany (1), miasteczko w pow. borszczowskim // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1882. — Т. III. — S. 571. (пол.) — S. 571. (пол.)

Посилання

Замки та храми України. Озеряни
Ozeryany, Ukraine (англ.)
Коротка історія села/містечка Озеряни

[1] Крищук М. Топоніміка Тернопільщини: навчально-методичний посібник. — Тернопіль, 2011. — С. 125.

[2] Ю.Макотерський. Тигровий скок. — Чортків, 2004. — 52 с. — C. 9

[3] Указ Президії Верховної Ради УРСР від 17 січня 1940 «Про утворення районів в складі Волинської, Дрогобичської, Львівської, Ровенської, Станіславської і Тарнопольської областей УРСР»

[4] Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 578–579.

[5] Указ Президії Верховної Ради УРСР № 55/11 від 21 січня 1959 «Про ліквідацію Коропецького і Скала-Подільського районів Тернопільської області»

[6] Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»

[7] Перша сесія Борщівської міської ради VIII скликання [ 2021-01-12 у Wayback Machine.] // Борщівська міська рада, 25 листопада 2020 р.

[8] . Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 24 травня 2019.

[9] Дописи // Діло. — 1937. — 13 листопада. — № 250 (14793). — С. 8.