Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Раіатеа (фр. Raiatea), застар. Ульетеа (Ulietea) — один із Підвітряних островів архіпелагу острови Товариства. Загальна площа острова — 238 км (суша — 168 км), що робить його четвертим найбільшим островом Французької Полінезії.
| Раіатеа | |
|---|---|
 | |
| Карта  | |
| Географія | |
| 16°44′ пд. ш. 151°27′ зх. д. / 16.733° пд. ш. 151.450° зх. д.Координати: 16°44′ пд. ш. 151°27′ зх. д. / 16.733° пд. ш. 151.450° зх. д. | |
| Акваторія | Тихий океан |
| Група островів | Підвітряні острови[d] |
| Площа | 175 км² |
| Довжина | 20 км |
| Ширина | 14 км |
| Країна | |
 Франція | |
| (Адм. одиниця) | Підвітряні острови[d] |
| Населення | 12 245 осіб (2012) |
| Відкрито | 1769 |
  Раіатеа Раіатеа (Франція) | |
 Раіатеа у Вікісховищі | |
Географія
Раіатеа має форму, схожу з рівнобедреним трикутником, з основою 14 км і висотою 20 км. Острів має вулканічне походження: його формування, ймовірно, відбулося 2,5 млн років тому. Найвища точка острова — гора Тефатоаїті (Tefatoaiti). На півночі Раіатеа розташоване плато заввишки до 792 м. Гориста центральна частина острова порізана численними родючими долинами.
Історія
Раіатеа часто називають колискою полінезійської цивілізації. У давнину острів звався Хаваї-фанаура-фенуа (Havai'i fanau'ra fenua), що перекладається з таїтянської мови як «Хаваї-колиска». У XVI столітті острів грав роль релігійного центру островів Товариства. Тут збереглася велика кількість релігійних споруд на честь полінезійських богів, у тому числі одна з найдавніших марає — Тапутапуатеа.
Джеймс Кук першим із європейців доплив до Раіатеа у 1769 році.
Адміністративний поділ
Острів поділено на три комуни: Утуроа (Uturoa), Тапутапуатеа (Taputapuatea) та Тумараа (Tumaraa), які входять до складу адміністративного підрозділу Підвітряні острови.
| Комуни острова Раіатеа | Площа суші, км² | Площа лагуни, км² | Населення, чол. (2007) | Адміністративний центр |
|---|---|---|---|---|
| Утуроа | 16 | - | 3778 | Утуроа |
| Тапутапуатеа | 88,5 | - | 4614 | Авера |
| Тумараа | 63,2 | - | 3632 | Теваїтоа |
| Усього | 167,7 | 12 024 |
Населення
У 2007 році чисельність населення Раіатеа становила 12 024 особи.
Економіка
Основа економіки — сільське господарство, скотарство (на східному узбережжі), рибальство. На острові є злітно-посадкова смуга.
Див. також
Посилання
- Інформація про острів(англ.)
- офіційний сайт Таїті(англ.)
- Острів Раіатеа: марае Тапутапуатеа та центр полінезійського трикутника(рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Raiatea fr Raiatea zastar Uletea Ulietea odin iz Pidvitryanih ostroviv arhipelagu ostrovi Tovaristva Zagalna plosha ostrova 238 km susha 168 km sho robit jogo chetvertim najbilshim ostrovom Francuzkoyi Polineziyi RaiateaKarta Karta ostrovaGeografiya16 44 pd sh 151 27 zh d 16 733 pd sh 151 450 zh d 16 733 151 450 Koordinati 16 44 pd sh 151 27 zh d 16 733 pd sh 151 450 zh d 16 733 151 450Akvatoriya Tihij okeanGrupa ostroviv Pidvitryani ostrovi d Plosha 175 km Dovzhina 20 kmShirina 14 kmKrayina FranciyaAdm odinicya Pidvitryani ostrovi d Naselennya 12 245 osib 2012 Vidkrito 1769RaiateaRaiatea Franciya Raiatea u Vikishovishi Kosmichnij znimok ostroviv Bora Bora Tahaa ta Raiatea GeografiyaRaiatea maye formu shozhu z rivnobedrenim trikutnikom z osnovoyu 14 km i visotoyu 20 km Ostriv maye vulkanichne pohodzhennya jogo formuvannya jmovirno vidbulosya 2 5 mln rokiv tomu Najvisha tochka ostrova gora Tefatoayiti Tefatoaiti Na pivnochi Raiatea roztashovane plato zavvishki do 792 m Gorista centralna chastina ostrova porizana chislennimi rodyuchimi dolinami IstoriyaRaiatea chasto nazivayut koliskoyu polinezijskoyi civilizaciyi U davninu ostriv zvavsya Havayi fanaura fenua Havai i fanau ra fenua sho perekladayetsya z tayityanskoyi movi yak Havayi koliska U XVI stolitti ostriv grav rol religijnogo centru ostroviv Tovaristva Tut zbereglasya velika kilkist religijnih sporud na chest polinezijskih bogiv u tomu chisli odna z najdavnishih maraye Taputapuatea Dzhejms Kuk pershim iz yevropejciv dopliv do Raiatea u 1769 roci Administrativnij podilOstriv podileno na tri komuni Uturoa Uturoa Taputapuatea Taputapuatea ta Tumaraa Tumaraa yaki vhodyat do skladu administrativnogo pidrozdilu Pidvitryani ostrovi Komuni ostrova Raiatea Plosha sushi km Plosha laguni km Naselennya chol 2007 Administrativnij centr Uturoa 16 3778 Uturoa Taputapuatea 88 5 4614 Avera Tumaraa 63 2 3632 Tevayitoa Usogo 167 7 12 024NaselennyaU 2007 roci chiselnist naselennya Raiatea stanovila 12 024 osobi EkonomikaOsnova ekonomiki silske gospodarstvo skotarstvo na shidnomu uzberezhzhi ribalstvo Na ostrovi ye zlitno posadkova smuga Div takozhPosilannyaInformaciya pro ostriv angl oficijnij sajt Tayiti angl Ostriv Raiatea marae Taputapuatea ta centr polinezijskogo trikutnika ros