Лавра Сави Освяченого (грец. Λαύρα Σάββα τοῦ Ἡγιασμένου; араб. دير مار سابا; івр. מנזר מר סבא — монастир Мар Саба) — православний грецький чоловічий монастир на території Західного берега річки Йордану, в Юдейській пустелі, в долині Кедрон. Заснований у 484 році преподобним Савою Освяченим. Є одним з найдавніших гуртожитних монастирів. Монастир знаходиться в юрисдикції Єрусалимської Православної церкви.
Λαύρα Σάββα τοῦ Ἡγιασμένου | |
---|---|
31°42′18″ пн. ш. 35°19′53″ сх. д. / 31.70500° пн. ш. 35.33139° сх. д. | |
Конфесія | православ'я |
Єпархія | Єрусалимська православна церква |
Тип монастиря | Чоловічий монастир |
Засновник | Сава Освячений |
Заснування | 484 рік |
Відомі насельники | Іоанн Дамаскін, Іоанн Мовчальник, Філумен Святогробець |
Реліквії | мощі Сави Освяченого та ін. святих |
Стан | діючий |
| |
Лавра Сави Освяченого у Вікісховищі |
Історія монастиря
Монастир був заснований Савою в Юдейській пустелі. першою спорудою стала печерна церква, побудована після того як навколо відлюдника почали селитися учні. Монастир користувався підтримкою імператора Юстиніана I, при ньому були побудовані укріплені монастирські стіни та дозорна вежа, названа Юстиніановю. До кінця життя святого Сави в заснованому ним монастирі проживало до 5000 ченців. В VIII столітті в лаврі прийняв чернечий постриг та прожив близько 50 років святий Іван Дамаскин, збереглася печера в якій він жив і його гробниця. В монастирі є усипальниця в якій зберігаються мощі ченців, убитих при нашестя персів 614 року; про мучеництво згаданих монахів розповів у вступній главі «Пандект», свідок цієї різанини .
На початку XII століття лавру відвідав руський паломник ігумен Данило, який писав про неї:
Лавра святого Сави розташована в долині Йосафата, в долині плачу, яка починається від Єрусалиму: йдучи від Гефсиманії, ця долина проходить крізь лавру та доходить до Содомського моря. Лавра ж святого Сави влаштована Богом чудово так що словами не передати. Тік колись потік страшний і дуже глибокий та обезводнів, берега у нього були високі, на тих обривах та ліпляться келії — приліплені та затверджені від Бога якимось чудесним та страшним чином. Адже на цій висоті стоять келії по обох берегах потоку того страшного та ліпляться на скелях, ніби зірки на небі затверджені. Церков же три. Серед келій тих західніше є печера чудесна під скелею кам'яною, а в тій печері церква святої Богородиці.
За час свого існування чернече життя в лаврі не припинялася. Останнім часом настоятелем обителі є єрусалимський патріарх, а управляє монастирем призначуваний ним ігумен в сані архімандрита і двоє помічників.
За давньою традицією монастирський устав забороняє для жінок вхід до монастиря. Для своєї матері Софії Сава, поруч з лаврою побудував так звану «Жіночу вежу», яка потім стала використовуватися як готель для жінок, бажаючих жити поруч з лаврою.
У монастирі вже за життя засновника був створений Єрусалимський богослужбовий устав, що поширився потім на православному Сході та вживається у богослужіннях по теперішній час. На створення Єрусалимського уставу, що містить крім богослужбових вказівок відомості про чернечі традиції палестинських монастирів VI століття, вплинули чернечий статути преподобного Пахомія та святого Василія Великого. Оригінальний список Єрусалимського уставу, за повідомленням Симеона Солунського, згорів 614 року коли Єрусалим захопив перський цар .
У монастирі ніколи не було і донині немає електрики.
Монастирські будови
Церкви
- Собор Благовіщення Пресвятої Богородиці (кафолікон лаври)
Будівництво було розпочато між 494 і 501 роками братами Геласієм та Феодулом Ісаврамі. Завершена споруда була імператором Юстиніаном Великим. При імператорі Іоані VI була виконана реставрація собору.
Перший опис церкви складено сучасником преподобного Сави, Кирилом Скіфопольським. Собор кам'яний, одна нава, однокупольний, перекритий хрестовими склепіннями, довжина 27 метрів. До західної частини прибудований притвор розмірами 3,65 на 6,1 метра. Купол спирається на шість колон, вбудованих в поздовжні стіни будівлі. Західний вхід прикрашений фронтоном з грецької написом: «ΙΕΡΑ ΛΑΥΡΑ ΣΑΒΒΑ ΤΟΥ ΗΓΙΑΣΜΕΝΟΥ» (свята лавра Сави Освяченого).
Усередині стіни собору прикрашені фресками, підлога вимощена чорним та білим мармуром, уздовж бічних стін встановлені стасидії. Вівтарна частина відокремлюється від основного простору різьбленим позолоченим іконостасом на царських вратах якого замість чотирьох євангелістів зображені відомі палестинські подвижники (Сава Освячений, Харитон Сповідник, Євтимій Великий та Іоанн Мовчальник). У вівтарі зберігаються мощі преподобного Ксенофонта та синів його Аркадія та Іоанна. Після повернення в 1965 з Венеції мощей святого Сави вони були поміщені в соборі в скляній раці.
- Печерна церква Миколи Чудотворця
- Церква Собору святих Архангелів
Побудована в 1970-ті роки роки з ініціативи ігумена Серафима на місці незбереженої стародавньої церкви (сліди її кладки видно на південній стороні будівлі). Церква двоповерхова, однокупольна.
- Церква Софії (матері Сави Освяченого)
Каплиці
- Каплиця-усипальня Сави Освяченого
Побудована в VII столітті для зберігання мощей засновника лаври. В 1256 році його мощі були вивезені до Венеції та після повернення в 1965 році в обитель були поміщені вже у Благовіщенському соборі. Каплиця має шестигранну форму та купольний звід. Вхід в каплицю розташований на східній стороні, він прикрашений порталом з двома колонами, увінчаними різьбленими капітелями. Над порталом розташований грецький напис: 'Ο τάφος του αγίου Σάββα (Гробниця святого Сави). Південно-західна стіна каплиці глуха, на інших є вікна.
- Каплиця Іоакима і Анни і третя келія Сави Освяченого
- Каплиця Георгія Побідоносця
- Каплиця Іоанна Хрестителя
- Каплиця Симеона Стовпника в Жіночій вежі Розташована в одній з трьох кімнат Жіночої вежі, позбавлена внутрішнього оздоблення, є лише невеликий вівтар.
- Каплиця Іоанна Златоуста
Скити
- Скит Сави Освяченого (перша келія Сави)
Розташований на північний схід від монастиря в природній печері. Згідно житія святого Сави, це місце для духовних подвигів було зазначено йому ангелом. У печері є кам'яна лава і місце для молитов в вирубаній напівкруглій ніші, що нагадує апсиду. Розміри печери 5,5 на 3,2 метра, висота 2,7 метра.
- Скит Іоанна Мовчальника
Печерні келії на північ від монастиря на східному березі Кедрона. У першій половині VI століття в ній проживав преподобний Іоанн Мовчальник. Його келія розташована на другому ярусі скиту має розміри 4 на 2,8 метра та завершується подковообразной апсидою шириною 2,2 метра. У апсиді збереглися залишки фрески із зображенням трьох вавилонських отроків, їх особи стерті бедуїнами-мусульманами.
- Скит Ксенофонта (печера Ксенофонта)
- Скит Аркадія, сина Ксенофонта (вежа Аркадія)
Розташований на південно-західному березі Кедрона в 300 метрах від монастиря. Свою назву отримав по імені сина преподобного Ксенофонта, який жив у цій печері. у другій половині VI століття поряд з печерою була побудована башта, кладка якої збереглася до висоти 8 метрів. Печера Аркадія має розміри 13,5 на 5 метрів та розділена на кілька приміщень, одне з яких служило келією, а інше використовувалося як каплиця. На стінах каплиці збереглися залишки фресок, що належать до VII — VIII століттям.
- Скит Іоанна, сина Ксенофонта
Див. також
Посилання
- Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Лавра Сави Освяченого
- Лавра преподобного Сави Освяченого [ 14 травня 2014 у Wayback Machine.] (. Свята земля)
- Лавра Преподобного Сави Освяченого [ 14 травня 2014 у Wayback Machine.] (. Старий Єрусалим і його околиці)
- Лавра святого Сави Освяченого в Юдейській пустелі (Фотоальбом «Вифлеєм: дві тисячі років по тому») [ 14 травня 2014 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Lavra Savi Osvyachenogo grec Layra Sabba toῦ Ἡgiasmenoy arab دير مار سابا ivr מנזר מר סבא monastir Mar Saba pravoslavnij greckij cholovichij monastir na teritoriyi Zahidnogo berega richki Jordanu v Yudejskij pusteli v dolini Kedron Zasnovanij u 484 roci prepodobnim Savoyu Osvyachenim Ye odnim z najdavnishih gurtozhitnih monastiriv Monastir znahoditsya v yurisdikciyi Yerusalimskoyi Pravoslavnoyi cerkvi Lavra Savi OsvyachenogoLayra Sabba toῦ Ἡgiasmenoy31 42 18 pn sh 35 19 53 sh d 31 70500 pn sh 35 33139 sh d 31 70500 35 33139Konfesiya pravoslav yaYeparhiya Yerusalimska pravoslavna cerkvaTip monastirya Cholovichij monastirZasnovnik Sava OsvyachenijZasnuvannya 484 rikVidomi naselniki Ioann Damaskin Ioann Movchalnik Filumen SvyatogrobecRelikviyi moshi Savi Osvyachenogo ta in svyatihStan diyuchij Lavra Savi Osvyachenogo u VikishovishiIstoriya monastiryaMonastir buv zasnovanij Savoyu v Yudejskij pusteli pershoyu sporudoyu stala pecherna cerkva pobudovana pislya togo yak navkolo vidlyudnika pochali selitisya uchni Monastir koristuvavsya pidtrimkoyu imperatora Yustiniana I pri nomu buli pobudovani ukripleni monastirski stini ta dozorna vezha nazvana Yustinianovyu Do kincya zhittya svyatogo Savi v zasnovanomu nim monastiri prozhivalo do 5000 chenciv V VIII stolitti v lavri prijnyav chernechij postrig ta prozhiv blizko 50 rokiv svyatij Ivan Damaskin zbereglasya pechera v yakij vin zhiv i jogo grobnicya V monastiri ye usipalnicya v yakij zberigayutsya moshi chenciv ubitih pri nashestya persiv 614 roku pro muchenictvo zgadanih monahiv rozpoviv u vstupnij glavi Pandekt svidok ciyeyi rizanini Na pochatku XII stolittya lavru vidvidav ruskij palomnik igumen Danilo yakij pisav pro neyi Lavra svyatogo Savi roztashovana v dolini Josafata v dolini plachu yaka pochinayetsya vid Yerusalimu jduchi vid Gefsimaniyi cya dolina prohodit kriz lavru ta dohodit do Sodomskogo morya Lavra zh svyatogo Savi vlashtovana Bogom chudovo tak sho slovami ne peredati Tik kolis potik strashnij i duzhe glibokij ta obezvodniv berega u nogo buli visoki na tih obrivah ta liplyatsya keliyi prilipleni ta zatverdzheni vid Boga yakimos chudesnim ta strashnim chinom Adzhe na cij visoti stoyat keliyi po oboh beregah potoku togo strashnogo ta liplyatsya na skelyah nibi zirki na nebi zatverdzheni Cerkov zhe tri Sered kelij tih zahidnishe ye pechera chudesna pid skeleyu kam yanoyu a v tij pecheri cerkva svyatoyi Bogorodici Za chas svogo isnuvannya cherneche zhittya v lavri ne pripinyalasya Ostannim chasom nastoyatelem obiteli ye yerusalimskij patriarh a upravlyaye monastirem priznachuvanij nim igumen v sani arhimandrita i dvoye pomichnikiv Za davnoyu tradiciyeyu monastirskij ustav zaboronyaye dlya zhinok vhid do monastirya Dlya svoyeyi materi Sofiyi Sava poruch z lavroyu pobuduvav tak zvanu Zhinochu vezhu yaka potim stala vikoristovuvatisya yak gotel dlya zhinok bazhayuchih zhiti poruch z lavroyu U monastiri vzhe za zhittya zasnovnika buv stvorenij Yerusalimskij bogosluzhbovij ustav sho poshirivsya potim na pravoslavnomu Shodi ta vzhivayetsya u bogosluzhinnyah po teperishnij chas Na stvorennya Yerusalimskogo ustavu sho mistit krim bogosluzhbovih vkazivok vidomosti pro chernechi tradiciyi palestinskih monastiriv VI stolittya vplinuli chernechij statuti prepodobnogo Pahomiya ta svyatogo Vasiliya Velikogo Originalnij spisok Yerusalimskogo ustavu za povidomlennyam Simeona Solunskogo zgoriv 614 roku koli Yerusalim zahopiv perskij car U monastiri nikoli ne bulo i donini nemaye elektriki Monastirski budoviCerkvi Raka z moshami svyatogo Savi v Blagovishenskomu sobori Sobor Blagovishennya Presvyatoyi Bogorodici kafolikon lavri Budivnictvo bulo rozpochato mizh 494 i 501 rokami bratami Gelasiyem ta Feodulom Isavrami Zavershena sporuda bula imperatorom Yustinianom Velikim Pri imperatori Ioani VI bula vikonana restavraciya soboru Pershij opis cerkvi skladeno suchasnikom prepodobnogo Savi Kirilom Skifopolskim Sobor kam yanij odna nava odnokupolnij perekritij hrestovimi sklepinnyami dovzhina 27 metriv Do zahidnoyi chastini pribudovanij pritvor rozmirami 3 65 na 6 1 metra Kupol spirayetsya na shist kolon vbudovanih v pozdovzhni stini budivli Zahidnij vhid prikrashenij frontonom z greckoyi napisom IERA LAYRA SABBA TOY HGIASMENOY svyata lavra Savi Osvyachenogo Useredini stini soboru prikrasheni freskami pidloga vimoshena chornim ta bilim marmurom uzdovzh bichnih stin vstanovleni stasidiyi Vivtarna chastina vidokremlyuyetsya vid osnovnogo prostoru rizblenim pozolochenim ikonostasom na carskih vratah yakogo zamist chotiroh yevangelistiv zobrazheni vidomi palestinski podvizhniki Sava Osvyachenij Hariton Spovidnik Yevtimij Velikij ta Ioann Movchalnik U vivtari zberigayutsya moshi prepodobnogo Ksenofonta ta siniv jogo Arkadiya ta Ioanna Pislya povernennya v 1965 z Veneciyi moshej svyatogo Savi voni buli pomisheni v sobori v sklyanij raci Pecherna cerkva Mikoli Chudotvorcya Cerkva Soboru svyatih Arhangeliv Pobudovana v 1970 ti roki roki z iniciativi igumena Serafima na misci nezberezhenoyi starodavnoyi cerkvi slidi yiyi kladki vidno na pivdennij storoni budivli Cerkva dvopoverhova odnokupolna Cerkva Sofiyi materi Savi Osvyachenogo Kaplici Grobnicya svyatogo Savi Kaplicya usipalnya Savi Osvyachenogo Pobudovana v VII stolitti dlya zberigannya moshej zasnovnika lavri V 1256 roci jogo moshi buli vivezeni do Veneciyi ta pislya povernennya v 1965 roci v obitel buli pomisheni vzhe u Blagovishenskomu sobori Kaplicya maye shestigrannu formu ta kupolnij zvid Vhid v kaplicyu roztashovanij na shidnij storoni vin prikrashenij portalom z dvoma kolonami uvinchanimi rizblenimi kapitelyami Nad portalom roztashovanij greckij napis O tafos toy agioy Sabba Grobnicya svyatogo Savi Pivdenno zahidna stina kaplici gluha na inshih ye vikna Kaplicya Ioakima i Anni i tretya keliya Savi Osvyachenogo Kaplicya Georgiya Pobidonoscya Kaplicya Ioanna Hrestitelya Kaplicya Simeona Stovpnika v Zhinochij vezhi Roztashovana v odnij z troh kimnat Zhinochoyi vezhi pozbavlena vnutrishnogo ozdoblennya ye lishe nevelikij vivtar Kaplicya Ioanna Zlatousta Skiti Skit Savi Osvyachenogo persha keliya Savi Roztashovanij na pivnichnij shid vid monastirya v prirodnij pecheri Zgidno zhitiya svyatogo Savi ce misce dlya duhovnih podvigiv bulo zaznacheno jomu angelom U pecheri ye kam yana lava i misce dlya molitov v virubanij napivkruglij nishi sho nagaduye apsidu Rozmiri pecheri 5 5 na 3 2 metra visota 2 7 metra Skit Ioanna Movchalnika Pecherni keliyi na pivnich vid monastirya na shidnomu berezi Kedrona U pershij polovini VI stolittya v nij prozhivav prepodobnij Ioann Movchalnik Jogo keliya roztashovana na drugomu yarusi skitu maye rozmiri 4 na 2 8 metra ta zavershuyetsya podkovoobraznoj apsidoyu shirinoyu 2 2 metra U apsidi zbereglisya zalishki freski iz zobrazhennyam troh vavilonskih otrokiv yih osobi sterti beduyinami musulmanami Skit Ksenofonta pechera Ksenofonta Skit Arkadiya sina Ksenofonta vezha Arkadiya Roztashovanij na pivdenno zahidnomu berezi Kedrona v 300 metrah vid monastirya Svoyu nazvu otrimav po imeni sina prepodobnogo Ksenofonta yakij zhiv u cij pecheri u drugij polovini VI stolittya poryad z pecheroyu bula pobudovana bashta kladka yakoyi zbereglasya do visoti 8 metriv Pechera Arkadiya maye rozmiri 13 5 na 5 metriv ta rozdilena na kilka primishen odne z yakih sluzhilo keliyeyu a inshe vikoristovuvalosya yak kaplicya Na stinah kaplici zbereglisya zalishki fresok sho nalezhat do VII VIII stolittyam Skit Ioanna sina KsenofontaDiv takozhMonastir Feodosiya Velikogo Monastir SpokusiPosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Lavra Savi Osvyachenogo Lavra prepodobnogo Savi Osvyachenogo 14 travnya 2014 u Wayback Machine Svyata zemlya Lavra Prepodobnogo Savi Osvyachenogo 14 travnya 2014 u Wayback Machine Starij Yerusalim i jogo okolici Lavra svyatogo Savi Osvyachenogo v Yudejskij pusteli Fotoalbom Vifleyem dvi tisyachi rokiv po tomu 14 travnya 2014 u Wayback Machine