Чотирита́ктний двигу́н (англ. four-stroke engine) — поршневий двигун внутрішнього згоряння, у якому робочий процес у кожному з циліндрів відбувається за два оберти колінчастого вала, тобто за чотири ходи поршня (такти).
Будова чотиритактного двигуна внутрішнього згоряння
Поршневий чотиритактний двигун внутрішнього згоряння містить корпус, два механізми (кривошипно-шатунний та газорозподільний) і низку систем (впускну, паливну, запалювання, змащення, охолодження, випускну та систему керування двигуном).
Корпус двигуна об'єднує блок (блоки при V-подібному чи опозитному розташуванні циліндрів або окремі циліндри для двигунів з повітряним охолодженням) циліндрів і головку блока (головки блоків) циліндрів. Кривошипно-шатунний механізм перетворює зворотно-поступальний рух поршнів у циліндрах в обертальний рух колінчастого вала. Газорозподільний механізм забезпечує своєчасну подачу в циліндри повітря або паливо-повітряної суміші й випуск відпрацьованих газів через почергове підключення порожнини циліндра до впускного і випускного колекторів.
Впускна система (система впускання) призначена для подачі в двигун необхідної кількості повітря і утворення паливо-повітряної суміші. Термін «впускна система» з'явився з розвитком конструкції двигунів внутрішнього згоряння, особливо з появою системи безпосереднього впорскування палива. Обладнання для забезпечення двигуна повітрям перестало бути просто повітропроводом, а перетворилося на окрему систему наддування повітря.
Паливна система (система подачі палива) призначена для зберігання, очищення та живлення двигуна паливом. Конструкція паливної системи автомобіля включає паливний бак, , паливний фільтр, систему упорскування, які послідовно з'єднані паливопроводами.
Спільна робота впускної та паливної систем забезпечує утворення паливо-повітряної суміші. Основу паливної системи складає система упорскування.
Система запалювання здійснює примусове запалювання паливо-повітряної суміші в бензинових двигунах. Займання суміші відбувається від іскри, тому інше найменування системи — іскрова система запалювання, а бензинового двигуна — двигун з іскровим запалюванням. У дизельних двигунах відбувається самозаймання суміші від стискання.
Залежно від способу управління процесом запалювання розрізняють такі типи систем запалювання: контактна, безконтактна (транзисторна) і електронна (мікропроцесорна).
Система змащування призначена для зниження тертя між сполученими деталями двигуна. Крім виконання основної функції система мастила забезпечує охолодження деталей двигуна, видалення продуктів нагару і зносу, захист деталей двигуна від корозії.
Система змащування двигуна включає піддон картера двигуна з маслозабірник, масляний насос, масляний фільтр, масляний радіатор, які з'єднані між собою магістралями і каналами.
Система охолодження, яка призначена для охолодження деталей двигуна, що нагріваються в результаті його роботи. На сучасних автомобілях система охолодження, крім основної функції, виконує низку інших функцій, до яких належать:
- нагрівання повітря в системі опалення, вентиляції та кондиціонування;
- охолодження масла в системі змащування;
- охолодження відпрацьованих газів в системі рециркуляції відпрацьованих газів;
- охолодження повітря в системі турбонаддування;
- охолодження робочої рідини в автоматичній коробці передач.
Випускна система (система випуску відпрацьованих газів, вихлопна система) призначена для відводу відпрацьованих газів з циліндрів двигуна, їх охолодження, а також зниження шуму і токсичності.
Система випуску відпрацьованих газів включає багато конструктивних елементів, серед яких випускний колектор, каталітичний нейтралізатор, сажовий фільтр (на дизельних двигунах), глушник і сполучні труби.
Блоком керування двигуном (англ. engine control module, ECM) називається електронний блок керування, який забезпечує роботу двох і більше систем двигуна. Цей блок є одним з основних електронних компонентів електрообладнання автомобіля.
Крім традиційних систем упорскування і запалення під управлінням електронних блоків керування перебувають: паливна система, система впуску, випускна система, система охолодження, система рециркуляції відпрацьованих газів, система уловлювання парів бензину, вакуумний підсилювач гальм тощо.
Принцип роботи
Під час цих тактів відбувається наступне:
- На такті впуску впускна і паливна системи забезпечують утворення паливо-повітряної суміші. Залежно від конструкції цих систем, суміш утворюється у впускному колекторі (центральне та розподілене впорскування бензинових двигунів) або безпосередньо в камері згоряння (безпосереднє впорскування бензинових двигунів, впорскування дизельних двигунів). При відкриванні впускних клапанів механізму газорозподілу повітря або паливо-повітряна суміш за рахунок розрідження, що утворюється при русі поршня низ, подається у камеру згоряння.
- На такті стискання впускні клапани закриваються, і паливо-повітряна суміш стискається у циліндрах двигуна при русі поршня вгору.
- Такт робочий хід супроводжується займанням паливо-повітряної суміші (примусове або самозаймання). В результаті загоряння утворюються гази, що тиснуть на поршень і змушують його рухатися вниз. Рух поршня через кривошипно-шатунний механізм перетворюється в обертовий рух колінчастого вала, який засобами трансмісії передається на тягові колеса автомобіля. Фактично на такті робочого ходу двигуном виконується корисна робота.
- При такті випуску відкриваються випускні клапани механізму газорозподілу і відпрацьовані гази видаляються з циліндрів у випускну систему, де відбувається очищення, охолодження та зменшення шуму. Далі гази потрапляють в атмосферу.
Після закінчення 4-го такту цикл повторюється.
Головні особливості роботи чотиритактного двигуна:
- газообмін в циліндрі повністю забезпечується переміщенням робочого поршня;
- для перемикання порожнини циліндра на впуск і на випуск використовується окремий механізм — газорозподільчий;
- кожний такт (фаза) роботи двигуна виконується під час окремого півоберту колінчастого вала.
Цикл Отто
Чотиритактний двигун вперше запатентував французький інженер Альфонс Бо де Роша у 1862 році (французький патент № 52593 від 16.01.1862).
Першим чотиритактний двигун, придатний до практичного використання створив у 1876 році німецький інженер Ніколаус Отто. У 1877 році Отто отримав патент на свою розробку. Патент Отто було скасовано у 1886 році на користь патенту, виданого Альфонсу Бо де Роша на його конструкцію чотиритактного двигуна. У жовтні 1877, ще один патент на газомоторний двигун був виданий Ніколаусу Отто і братам Френсісу та Вільяму Кросслі.
Тому чотиритактний цикл роботи двигуна внутрішнього згоряння став відомим як «цикл Отто», а чотиритактний двигун, у якому для запалювання суміші використовувалась свічки запалювання, стали називати «двигуном Отто».
Ідеальний цикл Отто складається з адіабатичного стискання, передавання теплової енергії при постійному об'ємі, адіабатичного розширення та віддавання теплоти при постійному об'ємі. У практичному чотиритактному циклі Отто є також ізобаричне стиснення (такт випуску) та ізобаричне розширення (такт впуску), які зазвичай не розглядаються, так як в ідеалізованому процесі вони не відіграють ролі ні у наданні робочому газу теплоти, ні у виконанні цим газом роботи.
Цикл Дізеля
Цикл Дізеля — термодинамічний цикл, що описує робочий процес двигуна внутрішнього згоряння із запалюванням палива, що впорскується, від розігрітого робочого тіла. Запропонований Рудольфом Дизелем у 1897 році. На конструкцію двигуна він у 1898 отримав патент і який у подальшому отримав називу «дизельний двигун».
Ідеальний цикл Дізеля складається з чотирьох процесів (тактів):
- 1—2 адіабатичне стискання робочого тіла;
- 2—3 ізобарне підведення теплоти до робочого тіла;
- 3—4 адіабатичне розширення робочого тіла;
- 4—1 ізохорне охолодження робочого тіла.
Баланс енергії
Коефіцієнт корисної дії
Двигуни Отто мають коефіцієнт корисної дії (ККД), що не перевищує 30%, іншими словами, 30% енергії, що виробляється за рахунок згорання перетвориться в корисну механічну енергію обертання на вихідному валу двигуна, в той час як решта втрат йдуть у тепло, що відводиться та подолання тертя між деталями двигуна.
ККД двигуна можна підвищити за допомогою сучасних систем процесорного керування подаванням палива, запалюванням та фазами газорозподілу. Ступінь стиску сучасних двигунів внутрішнього згоряння, зазвичай, мають значення близькі до граничних.
Фактори, що впливають на потужність двигуна
Потужність двигуна поршневого типу залежить від об'єму циліндрів, , втрат енергії (газодинамічних, теплових і механічних), ступеня стиснення повітря/паливно-повітряної суміші, вмісту кисню у повітрі та частоти обертання. Потужність також залежить від пропускної спроможності трактів засмоктування і вихлопу, а значить і від прохідних перерізів, довжини і конфігурації каналів та кількості й діаметра клапанів.
Використання
Крім автомобільного транспорту чотиритактні двигуни знаходять широке застосування як первинні двигуни у стаціонарному і мобільному енергоустаткуванні.
Зазвичай, чотиритактні двигуни використовуються у тих випадках, коли є можливість більш-менш широко змінювати співвідношення між частотою обертання й потужністю та крутним моментом на валу двигуна або, коли це відношення не відіграє принципової ролі при роботі машини. Наприклад, двигун, навантажений електрогенератором, може мати будь-яку робочу характеристику і узгоджується з навантаженням лише за робочим діапазоном обертів, які в принципі можуть бути будь-якими, прийнятними для генератора. Використання проміжних передач взагалі робить чотиритактний двигун адаптивнішим до навантажень у досить широких межах.
При роботі на вал в заданому діапазоні обертів, особливо тихохідних (вал приводу гребного гвинта судна), перевагу має використання двотактних двигунів, як характеризуються вигіднішими масо-потужнісними характеристики на низьких обертах.
Див. також
Примітки
- Mary Bellis The History of the Automobile (англ.)
- US 365701 A Nicolaus August Otto Gas motor engine [ 13 червня 2014 у Wayback Machine.](англ.)
- US196473 N. A. Otto, F. W. & W. J. Crossley Gas Motor Engine [ 13 червня 2014 у Wayback Machine.](англ.)
- US608845 Rudolf Diesel Internal combustion engine [ 10 травня 2014 у Wayback Machine.]
- Otto Engine Efficiency [ 26 квітня 2014 у Wayback Machine.], Efficiencies of Internal Combustion Engines(англ.)
Джерела
- Абрамчук Ф. І., Гутаревич Ю. Ф., Долганов К. Є., Тимченко І. І. Автомобільні двигуни: Підручник. — К.: Арістей, 2006. — 476 с. —
- Кисликов В. Ф., Лущик В. В. Будова й експлуатація автомобілів: Підручник. — 6-те вид. — К.: Либідь, 2006. — 400 с. — .
- Сирота В. І. Основи конструкції автомобілів. Навчальний посібник для вузів. К.: Арістей, 2005. — 280 с. —
- Боровських Ю. І., Буральов Ю. В., Морозов К. А. Будова автомобілів: навчальний посібник / Ю. І. Боровських, Ю. В. Буральов, К. А. Морозов. — К.: Вища школа, 1991. — 304 с. —
- Garret W. Balich, Conrad R.Aschenbach The gasoline 4-stroke engune for automoboles [ 8 травня 2014 у Wayback Machine.] University of Notre Dame, 2004. — 156 p.
Посилання
- Four stroke engine [ 26 червня 2014 у Wayback Machine.] — анімація роботи чотиритактного бензинового двигуна
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Chotirita ktnij dvigu n angl four stroke engine porshnevij dvigun vnutrishnogo zgoryannya u yakomu robochij proces u kozhnomu z cilindriv vidbuvayetsya za dva oberti kolinchastogo vala tobto za chotiri hodi porshnya takti Animaciya roboti chotiritaktnogo dviguna Ciframi poznacheni poryadkovi nomeri taktivBudova chotiritaktnogo dviguna vnutrishnogo zgoryannyaPorshnevij chotiritaktnij dvigun vnutrishnogo zgoryannya mistit korpus dva mehanizmi krivoshipno shatunnij ta gazorozpodilnij i nizku sistem vpusknu palivnu zapalyuvannya zmashennya oholodzhennya vipusknu ta sistemu keruvannya dvigunom Korpus dviguna ob yednuye blok bloki pri V podibnomu chi opozitnomu roztashuvanni cilindriv abo okremi cilindri dlya dviguniv z povitryanim oholodzhennyam cilindriv i golovku bloka golovki blokiv cilindriv Krivoshipno shatunnij mehanizm peretvoryuye zvorotno postupalnij ruh porshniv u cilindrah v obertalnij ruh kolinchastogo vala Gazorozpodilnij mehanizm zabezpechuye svoyechasnu podachu v cilindri povitrya abo palivo povitryanoyi sumishi j vipusk vidpracovanih gaziv cherez pochergove pidklyuchennya porozhnini cilindra do vpusknogo i vipusknogo kolektoriv Vpuskna sistema sistema vpuskannya priznachena dlya podachi v dvigun neobhidnoyi kilkosti povitrya i utvorennya palivo povitryanoyi sumishi Termin vpuskna sistema z yavivsya z rozvitkom konstrukciyi dviguniv vnutrishnogo zgoryannya osoblivo z poyavoyu sistemi bezposerednogo vporskuvannya paliva Obladnannya dlya zabezpechennya dviguna povitryam perestalo buti prosto povitroprovodom a peretvorilosya na okremu sistemu nadduvannya povitrya Palivna sistema sistema podachi paliva priznachena dlya zberigannya ochishennya ta zhivlennya dviguna palivom Konstrukciya palivnoyi sistemi avtomobilya vklyuchaye palivnij bak palivnij filtr sistemu uporskuvannya yaki poslidovno z yednani palivoprovodami Spilna robota vpusknoyi ta palivnoyi sistem zabezpechuye utvorennya palivo povitryanoyi sumishi Osnovu palivnoyi sistemi skladaye sistema uporskuvannya Sistema zapalyuvannya zdijsnyuye primusove zapalyuvannya palivo povitryanoyi sumishi v benzinovih dvigunah Zajmannya sumishi vidbuvayetsya vid iskri tomu inshe najmenuvannya sistemi iskrova sistema zapalyuvannya a benzinovogo dviguna dvigun z iskrovim zapalyuvannyam U dizelnih dvigunah vidbuvayetsya samozajmannya sumishi vid stiskannya Zalezhno vid sposobu upravlinnya procesom zapalyuvannya rozriznyayut taki tipi sistem zapalyuvannya kontaktna bezkontaktna tranzistorna i elektronna mikroprocesorna Sistema zmashuvannya priznachena dlya znizhennya tertya mizh spoluchenimi detalyami dviguna Krim vikonannya osnovnoyi funkciyi sistema mastila zabezpechuye oholodzhennya detalej dviguna vidalennya produktiv nagaru i znosu zahist detalej dviguna vid koroziyi Sistema zmashuvannya dviguna vklyuchaye piddon kartera dviguna z maslozabirnik maslyanij nasos maslyanij filtr maslyanij radiator yaki z yednani mizh soboyu magistralyami i kanalami Sistema oholodzhennya yaka priznachena dlya oholodzhennya detalej dviguna sho nagrivayutsya v rezultati jogo roboti Na suchasnih avtomobilyah sistema oholodzhennya krim osnovnoyi funkciyi vikonuye nizku inshih funkcij do yakih nalezhat nagrivannya povitrya v sistemi opalennya ventilyaciyi ta kondicionuvannya oholodzhennya masla v sistemi zmashuvannya oholodzhennya vidpracovanih gaziv v sistemi recirkulyaciyi vidpracovanih gaziv oholodzhennya povitrya v sistemi turbonadduvannya oholodzhennya robochoyi ridini v avtomatichnij korobci peredach Vipuskna sistema sistema vipusku vidpracovanih gaziv vihlopna sistema priznachena dlya vidvodu vidpracovanih gaziv z cilindriv dviguna yih oholodzhennya a takozh znizhennya shumu i toksichnosti Sistema vipusku vidpracovanih gaziv vklyuchaye bagato konstruktivnih elementiv sered yakih vipusknij kolektor katalitichnij nejtralizator sazhovij filtr na dizelnih dvigunah glushnik i spoluchni trubi Blokom keruvannya dvigunom angl engine control module ECM nazivayetsya elektronnij blok keruvannya yakij zabezpechuye robotu dvoh i bilshe sistem dviguna Cej blok ye odnim z osnovnih elektronnih komponentiv elektroobladnannya avtomobilya Krim tradicijnih sistem uporskuvannya i zapalennya pid upravlinnyam elektronnih blokiv keruvannya perebuvayut palivna sistema sistema vpusku vipuskna sistema sistema oholodzhennya sistema recirkulyaciyi vidpracovanih gaziv sistema ulovlyuvannya pariv benzinu vakuumnij pidsilyuvach galm tosho Princip roboti source source source source Videorolik pro robotu dviguna Otto 2 hv 16 s 320 240 340 kbit s Idealizovanij cikl Otto zobrazhenij u koordinatah tisk p ta ob yem V takt vpusku 0 1 sho vidbuvayetsya pri izobarichnomu rozshirenni za nim nastaye takt stisnennya 1 2 yake vidbuvayetsya v adiabatichnih umovah Dali vidbuvayetsya spalyuvannya paliva yake ye izohorichnim procesom 2 3 i adiabatichne rozshirennya sho harakterizuye takt robochogo hodu 3 4 Cikl zavershuyetsya izohorichnim procesom ta izobarichnim stisnennyam sho harakterizuye takt vipusku 4 1 Fazovij gazorozpodil chotiritaktnogo dviguna 1 verhnya mertva tochka 2 nizhnya mertva tochka A proces vpusku B proces stisnennya C proces robochogo hodu D proces vipusku Pid chas cih taktiv vidbuvayetsya nastupne Na takti vpusku vpuskna i palivna sistemi zabezpechuyut utvorennya palivo povitryanoyi sumishi Zalezhno vid konstrukciyi cih sistem sumish utvoryuyetsya u vpusknomu kolektori centralne ta rozpodilene vporskuvannya benzinovih dviguniv abo bezposeredno v kameri zgoryannya bezposerednye vporskuvannya benzinovih dviguniv vporskuvannya dizelnih dviguniv Pri vidkrivanni vpusknih klapaniv mehanizmu gazorozpodilu povitrya abo palivo povitryana sumish za rahunok rozridzhennya sho utvoryuyetsya pri rusi porshnya niz podayetsya u kameru zgoryannya Na takti stiskannya vpuskni klapani zakrivayutsya i palivo povitryana sumish stiskayetsya u cilindrah dviguna pri rusi porshnya vgoru Takt robochij hid suprovodzhuyetsya zajmannyam palivo povitryanoyi sumishi primusove abo samozajmannya V rezultati zagoryannya utvoryuyutsya gazi sho tisnut na porshen i zmushuyut jogo ruhatisya vniz Ruh porshnya cherez krivoshipno shatunnij mehanizm peretvoryuyetsya v obertovij ruh kolinchastogo vala yakij zasobami transmisiyi peredayetsya na tyagovi kolesa avtomobilya Faktichno na takti robochogo hodu dvigunom vikonuyetsya korisna robota Pri takti vipusku vidkrivayutsya vipuskni klapani mehanizmu gazorozpodilu i vidpracovani gazi vidalyayutsya z cilindriv u vipusknu sistemu de vidbuvayetsya ochishennya oholodzhennya ta zmenshennya shumu Dali gazi potraplyayut v atmosferu Pislya zakinchennya 4 go taktu cikl povtoryuyetsya Golovni osoblivosti roboti chotiritaktnogo dviguna gazoobmin v cilindri povnistyu zabezpechuyetsya peremishennyam robochogo porshnya dlya peremikannya porozhnini cilindra na vpusk i na vipusk vikoristovuyetsya okremij mehanizm gazorozpodilchij kozhnij takt faza roboti dviguna vikonuyetsya pid chas okremogo pivobertu kolinchastogo vala Cikl OttoDokladnishe Cikl Otto Chotiritaktnij dvigun vpershe zapatentuvav francuzkij inzhener Alfons Bo de Rosha u 1862 roci francuzkij patent 52593 vid 16 01 1862 Pershim chotiritaktnij dvigun pridatnij do praktichnogo vikoristannya stvoriv u 1876 roci nimeckij inzhener Nikolaus Otto U 1877 roci Otto otrimav patent na svoyu rozrobku Patent Otto bulo skasovano u 1886 roci na korist patentu vidanogo Alfonsu Bo de Rosha na jogo konstrukciyu chotiritaktnogo dviguna U zhovtni 1877 she odin patent na gazomotornij dvigun buv vidanij Nikolausu Otto i bratam Frensisu ta Vilyamu Krossli Tomu chotiritaktnij cikl roboti dviguna vnutrishnogo zgoryannya stav vidomim yak cikl Otto a chotiritaktnij dvigun u yakomu dlya zapalyuvannya sumishi vikoristovuvalas svichki zapalyuvannya stali nazivati dvigunom Otto Idealnij cikl Otto skladayetsya z adiabatichnogo stiskannya peredavannya teplovoyi energiyi pri postijnomu ob yemi adiabatichnogo rozshirennya ta viddavannya teploti pri postijnomu ob yemi U praktichnomu chotiritaktnomu cikli Otto ye takozh izobarichne stisnennya takt vipusku ta izobarichne rozshirennya takt vpusku yaki zazvichaj ne rozglyadayutsya tak yak v idealizovanomu procesi voni ne vidigrayut roli ni u nadanni robochomu gazu teploti ni u vikonanni cim gazom roboti Cikl DizelyaDiagrama idealizovanogo ciklu Dizelya v koordinatah p V Takti z 1 do 4 realizuyutsya u napryamku ruhu strilki godinnika Dokladnishe Cikl Dizelya Cikl Dizelya termodinamichnij cikl sho opisuye robochij proces dviguna vnutrishnogo zgoryannya iz zapalyuvannyam paliva sho vporskuyetsya vid rozigritogo robochogo tila Zaproponovanij Rudolfom Dizelem u 1897 roci Na konstrukciyu dviguna vin u 1898 otrimav patent i yakij u podalshomu otrimav nazivu dizelnij dvigun Idealnij cikl Dizelya skladayetsya z chotiroh procesiv taktiv 1 2 adiabatichne stiskannya robochogo tila 2 3 izobarne pidvedennya teploti do robochogo tila 3 4 adiabatichne rozshirennya robochogo tila 4 1 izohorne oholodzhennya robochogo tila Balans energiyiKoeficiyent korisnoyi diyi Dviguni Otto mayut koeficiyent korisnoyi diyi KKD sho ne perevishuye 30 inshimi slovami 30 energiyi sho viroblyayetsya za rahunok zgorannya peretvoritsya v korisnu mehanichnu energiyu obertannya na vihidnomu valu dviguna v toj chas yak reshta vtrat jdut u teplo sho vidvoditsya ta podolannya tertya mizh detalyami dviguna KKD dviguna mozhna pidvishiti za dopomogoyu suchasnih sistem procesornogo keruvannya podavannyam paliva zapalyuvannyam ta fazami gazorozpodilu Stupin stisku suchasnih dviguniv vnutrishnogo zgoryannya zazvichaj mayut znachennya blizki do granichnih Faktori sho vplivayut na potuzhnist dviguna Potuzhnist dviguna porshnevogo tipu zalezhit vid ob yemu cilindriv vtrat energiyi gazodinamichnih teplovih i mehanichnih stupenya stisnennya povitrya palivno povitryanoyi sumishi vmistu kisnyu u povitri ta chastoti obertannya Potuzhnist takozh zalezhit vid propusknoyi spromozhnosti traktiv zasmoktuvannya i vihlopu a znachit i vid prohidnih pereriziv dovzhini i konfiguraciyi kanaliv ta kilkosti j diametra klapaniv VikoristannyaKrim avtomobilnogo transportu chotiritaktni dviguni znahodyat shiroke zastosuvannya yak pervinni dviguni u stacionarnomu i mobilnomu energoustatkuvanni Zazvichaj chotiritaktni dviguni vikoristovuyutsya u tih vipadkah koli ye mozhlivist bilsh mensh shiroko zminyuvati spivvidnoshennya mizh chastotoyu obertannya j potuzhnistyu ta krutnim momentom na valu dviguna abo koli ce vidnoshennya ne vidigraye principovoyi roli pri roboti mashini Napriklad dvigun navantazhenij elektrogeneratorom mozhe mati bud yaku robochu harakteristiku i uzgodzhuyetsya z navantazhennyam lishe za robochim diapazonom obertiv yaki v principi mozhut buti bud yakimi prijnyatnimi dlya generatora Vikoristannya promizhnih peredach vzagali robit chotiritaktnij dvigun adaptivnishim do navantazhen u dosit shirokih mezhah Pri roboti na val v zadanomu diapazoni obertiv osoblivo tihohidnih val privodu grebnogo gvinta sudna perevagu maye vikoristannya dvotaktnih dviguniv yak harakterizuyutsya vigidnishimi maso potuzhnisnimi harakteristiki na nizkih obertah Div takozhBenzinovij dvigun Dizelnij dvigun Dvotaktnij dvigunPrimitkiMary Bellis The History of the Automobile angl US 365701 A Nicolaus August Otto Gas motor engine 13 chervnya 2014 u Wayback Machine angl US196473 N A Otto F W amp W J Crossley Gas Motor Engine 13 chervnya 2014 u Wayback Machine angl US608845 Rudolf Diesel Internal combustion engine 10 travnya 2014 u Wayback Machine Otto Engine Efficiency 26 kvitnya 2014 u Wayback Machine Efficiencies of Internal Combustion Engines angl DzherelaAbramchuk F I Gutarevich Yu F Dolganov K Ye Timchenko I I Avtomobilni dviguni Pidruchnik K Aristej 2006 476 s ISBN 966 8458 26 5 Kislikov V F Lushik V V Budova j ekspluataciya avtomobiliv Pidruchnik 6 te vid K Libid 2006 400 s ISBN 966 06 0416 5 Sirota V I Osnovi konstrukciyi avtomobiliv Navchalnij posibnik dlya vuziv K Aristej 2005 280 s ISBN 966 8458 45 1 Borovskih Yu I Buralov Yu V Morozov K A Budova avtomobiliv navchalnij posibnik Yu I Borovskih Yu V Buralov K A Morozov K Visha shkola 1991 304 s ISBN 5 11 003669 1 Garret W Balich Conrad R Aschenbach The gasoline 4 stroke engune for automoboles 8 travnya 2014 u Wayback Machine University of Notre Dame 2004 156 p PosilannyaFour stroke engine 26 chervnya 2014 u Wayback Machine animaciya roboti chotiritaktnogo benzinovogo dviguna