Прикарпатський фаховий коледж лісового господарства та туризму- фаховий коледж.
Прикарпатський фаховий коледж лісового господарства та туризму | ||||
| ||||
Країна | Україна | |||
---|---|---|---|---|
Тип | коледж | |||
Засновано | 1883 | |||
Сайт | forestcollege.com.ua | |||
Тема цієї статті може не відповідати . (лютий 2024) |
Цю статтю треба для відповідності Вікіпедії. (лютий 2024) |
Історія закладу
Передумови створення
Політичні і економічні умови того часу зумовили появу відповідного навчального закладу. Друга половина 19 століття для Галицького лісівництва була переломним моментом. Почалася торгівля деревом. У 1847 році було прокладено залізницю до Кракова, у 1958 році вона була продовжена до Перемишля, у 1874 — до Стрия і далі на Угорщину. В 1865 році виникли можливості для продажу дерева у Прусію. В цій ситуації з'явилося багато проблем. Вирішення цих проблем полягало у навчанні спеціалістів з лісового господарства.
Заснування
Початок Лісової освіти в Болехові сягає середини 19 ст. В 1883 році Дирекцією лісів та державних маєтностей Галичини, яка входила в той час до Австро-Угорської імперії, в м. Болехові було засновано третю в усій Австро-Угорській монархії лісову школу, яка називалась тоді Нижча Лісова Школа в Болехові. Вона була другою після Львівської за значенням і готувала лісничих для роботи в державних і приватних лісах краю.
У 1887 році вона була реорганізована у Школу Лісничих в Болехові, а з 1922 року стала Державна Школа для Лісничих в Болехові. Нагляд над Школою виконувала Дирекція Лісів у Львові, а у вищій інстанції — Міністерство сільського господарства. Керівництво школою підпорядковувалось надлісничому Болехівського Надлісництва.
Керівництво в австрійський період
Школою керували почергово: надлісничий Піотр Гірек (від 1883), в 1885 — надлісничий Кароль Гетер, від 1894 р. — Юзеф Петрл.
В 1906 р. цю функцію обіймає Станіслав Щенсьцікєвич і керує школою до 1913 р. Після Першої світової війни в 1922—1923 рр. керівництво здійснює надлісничий в Болехові Станіслав Східлєр, пізніше в 1930—1931 рр. — Густав Паттек.
Організація навчального процесу
З 1894 року у Школі викладалися наступні предмети: арифметика, геометрія, вимірювання дерев та інших тіл, природничі науки, креслення, лісокористування, охорона лісів, рибальство, організація лісової служби, перша медична допомога при травмах, фізкультура.
Після реорганізації Школи у Державну Школу для лісничих у 1922 році впроваджуються дещо інші назви і значення предметів.
Вони були поділені на групи: І група: математика, ботаніка, зоологія.
ІІ група: охорона лісу, лісівництво, лісокористування, правознавство.
Новий навчальний рік до 1902 року починався 1 жовтня. Іспити здавали в серпні. В 1902 році початок навчального року було перенесено на 1 вересня, а іспити перенесли на кінець липня. Останній екзамен в Державній лісовій школі в Болехові відбувся у 1938 році. Студенти 1938—1939 навчального року одержали посвідчення про те, що вони прослухали навчальний курс, видане Дирекцією державних Лісів 7 листопада 1939 року. Кандидати на слухачів Лісової Школи в Болехові повинні були мати 18 років, закінчити середню школу, мати один або два роки практичної роботи в лісі.
Станом на 1908 рік в Галичині працювало 163 випускники — вихованці Школи в Болехові.
В часи перед Першою світовою війною про високий рівень вмінь та знань випускників Болехівської Лісової Школи свідчить той факт, що їх із задоволенням приймали на роботу у державні та приватні лісові господарства, віддаючи їм перевагу навіть перед випускниками Крайової Школи Лісового Господарства у Львові. Ці дані найкраще свідчать про значення і рівень школи.
Після 1922 року кількість слухачів збільшилася, відповідно зросла і кількість випускників.
В останні роки існування в ній працювали відомі в майбутньому вчені: директор школи до 1994 року Ю. Д. Третяк — професор, відомий український вчений-лісівник, дендролог і природоохоронець, в 1953—1958 роках ректор Львівського лісотехнічного інституту; викладач школи О. Й. Королевич — професор, завідувач кафедри цього ж інституту та інші.
Випускник школи Я. О. Сабан — доктор с-г наук, академік Лісівничої академії наук України, заслужений діяч науки і техніки, професор Українського державного лісотехнічного університету був ініціатором від¬родження лісової освіти в Болехові і доклав багато зусиль до створення сучасного технікуму. Він був фундатором i брав активну участь у відкритті лісового закладу. Ярослав Олександрович Сабан — автор більше, ніж 200 наукових праць лісівничо-екологічного i лісотаксаційного спрямування. Учений успішно поєднував педагогічну i наукову роботу. Відзначався умінням залучати студентів до наукової діяльності, що дозволило йому успішно здійснювати аспірантську підготовку. Його студенти ставали переможцями всесоюзних та республіканських конкурсів студентських наукових робіт.
За визначні досягнення у справі розбудови національної освіти в Україні, за успіхи у підготовці кадрів вищої кваліфікації, значний науковий доробок та його практичну реалізацію Я.Сабану в 1992 р. Указом Президента присвоєно почесне звання Заслужений діяч науки i техніки України.
Біля школи лісничих був закладений унікальний для Прикарпаття за флористичним складом дендропарк. Це один з найстаріших парків Івано-Франківщини, колекція якого створювалася як з аборигенних деревних порід, так із завезених з Австрії, Швейцарії, Італії.
Період Незалежності України
Відродження професійної Лісової школи почалося з 1993 року, коли в Болехові було створено лісовий ліцей-інтернат, а в 1995 році Івано-Франківською обласною радою на базі ліквідованого ліцею створено лісогосподарський технікум. В 1996 році новосформований педагогічний колектив почав працювати в новому вищому навчальному закладі 1-го рівня акредитації. Літом 1998 року відбувся перший випуск молодших спеціалістів.
Визначальним в історі технікуму став 2005 рік. В цьому році студенти та викладачі технікуму стали членами Товариства лісівників України [ 5 лютого 2020 у Wayback Machine.]. 25 лютого рішенням Загальних зборів Лісівничої Академії Наук України Болехівський лісогосподарський технікум став колективним її членом.
Але головне те, що в липні 2005 року рішенням Івано-Франківсько обласної ради Болехівський лісогосподарський технікум реорганізовано в Прикарпатський лісогосподарський коледж. Розпочався новий етап в житті закладу.
Відомі викладачі та випускники закладу
Ю. Д. Третяк — професор, відомий український вчений-лісівник, дендролог і природоохоронець, в 1953—1958 роках ректор Львівського лісотехнічного інституту.
О. Й. Королевич — професор, завідувач кафедри Львівського лісотехнічного інституту.
Я. О. Сабан — доктор с-г наук, академік Лісівничої академії наук України, заслужений діяч науки і техніки, професор Українського державного лісотехнічного університету, автор більше, ніж 200 наукових праць лісівничо-екологічного i лісотаксаційного спрямування.
Примітки
- . forestcollege.if.ua. Архів оригіналу за 5 лютого 2020. Процитовано 5 лютого 2020.
- Прикарпатський лісогосподарський коледж - Статті: ЮРІЙ ДМИТРОВИЧ ТРЕТЯК. forestcollege.if.ua. Процитовано 5 лютого 2020.[недоступне посилання]
- Прикарпатський лісогосподарський коледж - Статті: ЯРОСЛАВ ОЛЕКСАНДРОВИЧ САБАН. forestcollege.if.ua. Процитовано 5 лютого 2020.[недоступне посилання]
Джерела
Посилання
http://forestcollege.if.ua/news.php [ 5 лютого 2020 у Wayback Machine.]
Ця стаття містить текст, що не відповідає . (лютий 2024) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Prikarpatskij fahovij koledzh lisovogo gospodarstva ta turizmu fahovij koledzh Prikarpatskij fahovij koledzh lisovogo gospodarstva ta turizmu Krayina UkrayinaTip koledzhZasnovano 1883 Sajt forestcollege com ua Tema ciyeyi statti mozhe ne vidpovidati zagalnim kriteriyam znachushosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit pidtverditi znachushist dodavshi posilannya na nadijni vtorinni dzherela yaki ye nezalezhnimi dlya ciyeyi temi Yaksho znachushist zalishitsya nepidtverdzhenoyu stattya mozhe buti ob yednana z inshoyu statteyu perenapravlena na inshu stattyu abo viluchena lyutij 2024 Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti lyutij 2024 Istoriya zakladuPeredumovi stvorennya Politichni i ekonomichni umovi togo chasu zumovili poyavu vidpovidnogo navchalnogo zakladu Druga polovina 19 stolittya dlya Galickogo lisivnictva bula perelomnim momentom Pochalasya torgivlya derevom U 1847 roci bulo prokladeno zaliznicyu do Krakova u 1958 roci vona bula prodovzhena do Peremishlya u 1874 do Striya i dali na Ugorshinu V 1865 roci vinikli mozhlivosti dlya prodazhu dereva u Prusiyu V cij situaciyi z yavilosya bagato problem Virishennya cih problem polyagalo u navchanni specialistiv z lisovogo gospodarstva Zasnuvannya Pochatok Lisovoyi osviti v Bolehovi syagaye seredini 19 st V 1883 roci Direkciyeyu lisiv ta derzhavnih mayetnostej Galichini yaka vhodila v toj chas do Avstro Ugorskoyi imperiyi v m Bolehovi bulo zasnovano tretyu v usij Avstro Ugorskij monarhiyi lisovu shkolu yaka nazivalas todi Nizhcha Lisova Shkola v Bolehovi Vona bula drugoyu pislya Lvivskoyi za znachennyam i gotuvala lisnichih dlya roboti v derzhavnih i privatnih lisah krayu U 1887 roci vona bula reorganizovana u Shkolu Lisnichih v Bolehovi a z 1922 roku stala Derzhavna Shkola dlya Lisnichih v Bolehovi Naglyad nad Shkoloyu vikonuvala Direkciya Lisiv u Lvovi a u vishij instanciyi Ministerstvo silskogo gospodarstva Kerivnictvo shkoloyu pidporyadkovuvalos nadlisnichomu Bolehivskogo Nadlisnictva Kerivnictvo v avstrijskij period Shkoloyu keruvali pochergovo nadlisnichij Piotr Girek vid 1883 v 1885 nadlisnichij Karol Geter vid 1894 r Yuzef Petrl V 1906 r cyu funkciyu obijmaye Stanislav Shenscikyevich i keruye shkoloyu do 1913 r Pislya Pershoyi svitovoyi vijni v 1922 1923 rr kerivnictvo zdijsnyuye nadlisnichij v Bolehovi Stanislav Shidlyer piznishe v 1930 1931 rr Gustav Pattek Organizaciya navchalnogo procesu Z 1894 roku u Shkoli vikladalisya nastupni predmeti arifmetika geometriya vimiryuvannya derev ta inshih til prirodnichi nauki kreslennya lisokoristuvannya ohorona lisiv ribalstvo organizaciya lisovoyi sluzhbi persha medichna dopomoga pri travmah fizkultura Pislya reorganizaciyi Shkoli u Derzhavnu Shkolu dlya lisnichih u 1922 roci vprovadzhuyutsya desho inshi nazvi i znachennya predmetiv Voni buli podileni na grupi I grupa matematika botanika zoologiya II grupa ohorona lisu lisivnictvo lisokoristuvannya pravoznavstvo Novij navchalnij rik do 1902 roku pochinavsya 1 zhovtnya Ispiti zdavali v serpni V 1902 roci pochatok navchalnogo roku bulo pereneseno na 1 veresnya a ispiti perenesli na kinec lipnya Ostannij ekzamen v Derzhavnij lisovij shkoli v Bolehovi vidbuvsya u 1938 roci Studenti 1938 1939 navchalnogo roku oderzhali posvidchennya pro te sho voni prosluhali navchalnij kurs vidane Direkciyeyu derzhavnih Lisiv 7 listopada 1939 roku Kandidati na sluhachiv Lisovoyi Shkoli v Bolehovi povinni buli mati 18 rokiv zakinchiti serednyu shkolu mati odin abo dva roki praktichnoyi roboti v lisi Stanom na 1908 rik v Galichini pracyuvalo 163 vipuskniki vihovanci Shkoli v Bolehovi V chasi pered Pershoyu svitovoyu vijnoyu pro visokij riven vmin ta znan vipusknikiv Bolehivskoyi Lisovoyi Shkoli svidchit toj fakt sho yih iz zadovolennyam prijmali na robotu u derzhavni ta privatni lisovi gospodarstva viddayuchi yim perevagu navit pered vipusknikami Krajovoyi Shkoli Lisovogo Gospodarstva u Lvovi Ci dani najkrashe svidchat pro znachennya i riven shkoli Pislya 1922 roku kilkist sluhachiv zbilshilasya vidpovidno zrosla i kilkist vipusknikiv V ostanni roki isnuvannya v nij pracyuvali vidomi v majbutnomu vcheni direktor shkoli do 1994 roku Yu D Tretyak profesor vidomij ukrayinskij vchenij lisivnik dendrolog i prirodoohoronec v 1953 1958 rokah rektor Lvivskogo lisotehnichnogo institutu vikladach shkoli O J Korolevich profesor zaviduvach kafedri cogo zh institutu ta inshi Vipusknik shkoli Ya O Saban doktor s g nauk akademik Lisivnichoyi akademiyi nauk Ukrayini zasluzhenij diyach nauki i tehniki profesor Ukrayinskogo derzhavnogo lisotehnichnogo universitetu buv iniciatorom vid rodzhennya lisovoyi osviti v Bolehovi i doklav bagato zusil do stvorennya suchasnogo tehnikumu Vin buv fundatorom i brav aktivnu uchast u vidkritti lisovogo zakladu Yaroslav Oleksandrovich Saban avtor bilshe nizh 200 naukovih prac lisivnicho ekologichnogo i lisotaksacijnogo spryamuvannya Uchenij uspishno poyednuvav pedagogichnu i naukovu robotu Vidznachavsya uminnyam zaluchati studentiv do naukovoyi diyalnosti sho dozvolilo jomu uspishno zdijsnyuvati aspirantsku pidgotovku Jogo studenti stavali peremozhcyami vsesoyuznih ta respublikanskih konkursiv studentskih naukovih robit Za viznachni dosyagnennya u spravi rozbudovi nacionalnoyi osviti v Ukrayini za uspihi u pidgotovci kadriv vishoyi kvalifikaciyi znachnij naukovij dorobok ta jogo praktichnu realizaciyu Ya Sabanu v 1992 r Ukazom Prezidenta prisvoyeno pochesne zvannya Zasluzhenij diyach nauki i tehniki Ukrayini Bilya shkoli lisnichih buv zakladenij unikalnij dlya Prikarpattya za floristichnim skladom dendropark Ce odin z najstarishih parkiv Ivano Frankivshini kolekciya yakogo stvoryuvalasya yak z aborigennih derevnih porid tak iz zavezenih z Avstriyi Shvejcariyi Italiyi Period Nezalezhnosti Ukrayini Vidrodzhennya profesijnoyi Lisovoyi shkoli pochalosya z 1993 roku koli v Bolehovi bulo stvoreno lisovij licej internat a v 1995 roci Ivano Frankivskoyu oblasnoyu radoyu na bazi likvidovanogo liceyu stvoreno lisogospodarskij tehnikum V 1996 roci novosformovanij pedagogichnij kolektiv pochav pracyuvati v novomu vishomu navchalnomu zakladi 1 go rivnya akreditaciyi Litom 1998 roku vidbuvsya pershij vipusk molodshih specialistiv Viznachalnim v istori tehnikumu stav 2005 rik V comu roci studenti ta vikladachi tehnikumu stali chlenami Tovaristva lisivnikiv Ukrayini 5 lyutogo 2020 u Wayback Machine 25 lyutogo rishennyam Zagalnih zboriv Lisivnichoyi Akademiyi Nauk Ukrayini Bolehivskij lisogospodarskij tehnikum stav kolektivnim yiyi chlenom Ale golovne te sho v lipni 2005 roku rishennyam Ivano Frankivsko oblasnoyi radi Bolehivskij lisogospodarskij tehnikum reorganizovano v Prikarpatskij lisogospodarskij koledzh Rozpochavsya novij etap v zhitti zakladu Vidomi vikladachi ta vipuskniki zakladuYu D Tretyak profesor vidomij ukrayinskij vchenij lisivnik dendrolog i prirodoohoronec v 1953 1958 rokah rektor Lvivskogo lisotehnichnogo institutu O J Korolevich profesor zaviduvach kafedri Lvivskogo lisotehnichnogo institutu Ya O Saban doktor s g nauk akademik Lisivnichoyi akademiyi nauk Ukrayini zasluzhenij diyach nauki i tehniki profesor Ukrayinskogo derzhavnogo lisotehnichnogo universitetu avtor bilshe nizh 200 naukovih prac lisivnicho ekologichnogo i lisotaksacijnogo spryamuvannya Primitki forestcollege if ua Arhiv originalu za 5 lyutogo 2020 Procitovano 5 lyutogo 2020 Prikarpatskij lisogospodarskij koledzh Statti YuRIJ DMITROVICh TRETYaK forestcollege if ua Procitovano 5 lyutogo 2020 nedostupne posilannya Prikarpatskij lisogospodarskij koledzh Statti YaROSLAV OLEKSANDROVICh SABAN forestcollege if ua Procitovano 5 lyutogo 2020 nedostupne posilannya Dzherelahttps forestcollege com ua Nacionalnij lisotehnichnij universitet Ukrayini https tlu kiev ua 5 lyutogo 2020 u Wayback Machine Posilannyahttp forestcollege if ua news php 5 lyutogo 2020 u Wayback Machine https www facebook com pages category Community College KVNZ Prikarpatskij lisogospodarskij koledzh 1870235269866789 Cya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin lyutij 2024