Третяк Юрій Дмитрович (2 листопада 1894, Заболотці — 18 січня 1960) — український вчений-лісівник. Ректор Львівського лісотехнічного інституту (1953—1959).
Третяк Юрій Дмитрович | |
---|---|
Народився | 2 листопада 1894 Бродівський район, Львівська область, Україна |
Помер | 18 січня 1960 (65 років) |
Поховання | Личаківський цвинтар |
Діяльність | ботанік |
Науковий ступінь | кандидат біологічних наук |
Життєпис
Народився в селі Заболотці на Львівщині в сім'ї вчителя. У 1915 р., після закінчення Бродівської гімназії, переїжджає до Росії, де вступає до Петербурзького лісового інституту, в 1918 р. повертається в Галичину і в 1925 р. закінчує лісогосподарський факультет Львівського політехнічного інституту. Працював лісовпорядником у приватних лісах графа Потоцького. У 1940 р. переходить на викладацьку роботу. У 1946 р. стає кандидатом біологічних наук. У 1945—1950 рр. працює завкафедрою лісівництва та деканом лісогосподарського факультету Львівського політехнічного інституту, з 1953 по 1959 рр. — ректором Львівського лісотехнічного інституту. З 1959 р. очолює кафедру ботаніки та дендрології Львівського лісотехнічного інституту.
Ю. Третяк — один з тих, хто піднімав у 1950-х роках справу охорони природи на Західній Україні. Вимагав припинити в Карпатах суцільні рубки, пропонував створити Карпатський заповідник. За його ініціативою в 1957 р. у Львові було скликано першу за радянський час Республіканську конференцію з охорони природи на заході України, в якій брало участь понад 300 осіб. Їздив до Москви до письменника Л. Леонова, який з фотографіями рубки карпатських лісів ходив клопотати про захист Карпат до кремлівських кабінетів.
З ініціативи вченого керована ним кафедра встановила тісні контакти з діячами охорони природи Польщі і Чехословаччини і було складено список пам'ятників природи Західної України. Ю. Д. Третяк — автор критичних статей на захист карпатських лісів, що публікувалися наприкінці 1950-х років в обласних, республіканських і центральних виданнях.
У газеті «Радянська Україна» в 1958 р. була поміщено велику статтю вченого про охорону карпатських лісів, і її передрукувала одна з провідних американської газет, після чого лісівник мав чимало неприємностей. Скоріше за все саме через цю статтю його було знято з поста ректора, а підняте цькування прискорило його смерть. Ю. Д. Третяк підготував чимало сучасних українських діячів охорони природи, зокрема, д.б.н. С. М. Стойка.
Помер 18 січня 1960 р. у Львові.Похований на 1 полі Личаківського цвинтаря.
Публікації щодо охорони природи
- Третяк Ю. Д. Пути к восстановлению лесов на скалах Карпат // Сб. докл. по вопр. развития продуктивных сил западных областей УССР. — Львов, 1952.
- Третяк Ю. Д. На захист букових лісів // Охорона природи в західних областях УРСР. — Львів, 1957. — Ч. II.
- Третяк Ю. Д. и др. Сохраним Карпатские леса // Колхоз. село. — 1956. — 14 сент.
- Третяк Ю. Д. и др. Бережно охранять «зеленого друга» // Правда. — 1957. — 12 мая.
- Третяк Ю. Д. та ін. На захист карпатських лісів // Рад. Україна. — 1958. — 14 вересня.
- Третяк Ю. Д., Стойко С. М. О забытой природе // Лесн. хоз-во. — 1960. — № 1.
Про нього
- Пам'яті Юрія Дмитровича Третяка // Охороняйте рідну природу. — К. : Урожай, 1964. — С. 154—156.
- Борейко В. Е. Философы зоозащиты и природоохраны. — К. : КЭКЦ, 2012. — 179 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tretyak Yurij Dmitrovich 2 listopada 1894 18941102 Zabolotci 18 sichnya 1960 ukrayinskij vchenij lisivnik Rektor Lvivskogo lisotehnichnogo institutu 1953 1959 Tretyak Yurij DmitrovichNarodivsya 2 listopada 1894 1894 11 02 Brodivskij rajon Lvivska oblast UkrayinaPomer 18 sichnya 1960 1960 01 18 65 rokiv Pohovannya Lichakivskij cvintarDiyalnist botanikNaukovij stupin kandidat biologichnih nauk U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Tretyak ZhittyepisNarodivsya v seli Zabolotci na Lvivshini v sim yi vchitelya U 1915 r pislya zakinchennya Brodivskoyi gimnaziyi pereyizhdzhaye do Rosiyi de vstupaye do Peterburzkogo lisovogo institutu v 1918 r povertayetsya v Galichinu i v 1925 r zakinchuye lisogospodarskij fakultet Lvivskogo politehnichnogo institutu Pracyuvav lisovporyadnikom u privatnih lisah grafa Potockogo U 1940 r perehodit na vikladacku robotu U 1946 r staye kandidatom biologichnih nauk U 1945 1950 rr pracyuye zavkafedroyu lisivnictva ta dekanom lisogospodarskogo fakultetu Lvivskogo politehnichnogo institutu z 1953 po 1959 rr rektorom Lvivskogo lisotehnichnogo institutu Z 1959 r ocholyuye kafedru botaniki ta dendrologiyi Lvivskogo lisotehnichnogo institutu Yu Tretyak odin z tih hto pidnimav u 1950 h rokah spravu ohoroni prirodi na Zahidnij Ukrayini Vimagav pripiniti v Karpatah sucilni rubki proponuvav stvoriti Karpatskij zapovidnik Za jogo iniciativoyu v 1957 r u Lvovi bulo sklikano pershu za radyanskij chas Respublikansku konferenciyu z ohoroni prirodi na zahodi Ukrayini v yakij bralo uchast ponad 300 osib Yizdiv do Moskvi do pismennika L Leonova yakij z fotografiyami rubki karpatskih lisiv hodiv klopotati pro zahist Karpat do kremlivskih kabinetiv Z iniciativi vchenogo kerovana nim kafedra vstanovila tisni kontakti z diyachami ohoroni prirodi Polshi i Chehoslovachchini i bulo skladeno spisok pam yatnikiv prirodi Zahidnoyi Ukrayini Yu D Tretyak avtor kritichnih statej na zahist karpatskih lisiv sho publikuvalisya naprikinci 1950 h rokiv v oblasnih respublikanskih i centralnih vidannyah U gazeti Radyanska Ukrayina v 1958 r bula pomisheno veliku stattyu vchenogo pro ohoronu karpatskih lisiv i yiyi peredrukuvala odna z providnih amerikanskoyi gazet pislya chogo lisivnik mav chimalo nepriyemnostej Skorishe za vse same cherez cyu stattyu jogo bulo znyato z posta rektora a pidnyate ckuvannya priskorilo jogo smert Yu D Tretyak pidgotuvav chimalo suchasnih ukrayinskih diyachiv ohoroni prirodi zokrema d b n S M Stojka Pomer 18 sichnya 1960 r u Lvovi Pohovanij na 1 poli Lichakivskogo cvintarya Publikaciyi shodo ohoroni prirodiTretyak Yu D Puti k vosstanovleniyu lesov na skalah Karpat Sb dokl po vopr razvitiya produktivnyh sil zapadnyh oblastej USSR Lvov 1952 Tretyak Yu D Na zahist bukovih lisiv Ohorona prirodi v zahidnih oblastyah URSR Lviv 1957 Ch II Tretyak Yu D i dr Sohranim Karpatskie lesa Kolhoz selo 1956 14 sent Tretyak Yu D i dr Berezhno ohranyat zelenogo druga Pravda 1957 12 maya Tretyak Yu D ta in Na zahist karpatskih lisiv Rad Ukrayina 1958 14 veresnya Tretyak Yu D Stojko S M O zabytoj prirode Lesn hoz vo 1960 1 Pro nogoPam yati Yuriya Dmitrovicha Tretyaka Ohoronyajte ridnu prirodu K Urozhaj 1964 S 154 156 Borejko V E Filosofy zoozashity i prirodoohrany K KEKC 2012 179 s