Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Кришталева ніч нім Kristallnacht та нім Reichskristallnacht ніч битого скла назва першої цілеспрямованої та керованої на

Кришталева ніч

Кришталева ніч

«Кришталева ніч» (нім. Kristallnacht та нім. Reichskristallnacht — «ніч битого скла») — назва першої, цілеспрямованої та керованої нацистською державною владою Третього Рейху масової акції прямого фізичного насильства та терору щодо євреїв на території Німеччини, що відбулася в ніч з 9 на 10 листопада 1938 року. Ці події також називають нім. Novemberpogrome 1938 — листопадові погроми 1938 року.

Кришталева ніч
Частина Голокосту
image
Розбиті вітрини
Місце атаки

image Третій Рейх

image Вільне місто Данциг
Мета атаки Євреї
Дата

9—10 листопада 1938

12—13 листопада (в Данцигу)
Спосіб атаки Погром, мародерство, підпал, масове вбивство, державний тероризм
Загиблі 91+

В період з 7 по 13 листопада 1938 року було вбито або доведено до самогубства близько 400 людей. Було зруйновано понад 1400 синагог, молитовних кімнат, інших місць для відправлення служби, а також тисячі крамниць, помешкань, єврейських кладовищ. Станом на 10 листопада близько 30 тисяч євреїв були поміщені до концентраційних таборів, з них сотні були вбиті або загинули через нестерпні умови.

Погроми позначили перехід від дискримінації німецьких євреїв, яка розпочалась в 1933 році, до політики систематичного переслідування, яка переросла у Голокост європейських євреїв на захоплених нацистами територіях.

Передісторія

Формальним приводом для акції став замах в Парижі з боку 17-річного єврейського підлітка, сина польських репатріантів Гершеля Грюншпана на життя німецького дипломата. Бажаючи помститися за приниження своєї сім'ї, висланої з Німеччини, Грюншпан придбав пістолет і, безперешкодно проникнувши на територію посольства, вистрілив в третього секретаря барона Ернста фон Рата. Смерть співробітника посольства, який раптом став національним героєм, послужила сигналом до хвилі антисемітської пропаганди. 7 листопада в екстреному випуску нацистської газети «Фолькешер Беобахтер» був кинутий заклик до погрому:

«Німецький народ зробив необхідні висновки з вашого злочину. Він не буде терпіти нестерпну ситуацію. Сотні тисяч євреїв контролюють цілі сектори в німецькій економіці, радіють в своїх синагогах, в той час як їхні одноплемінники в інших державах закликають до війни проти Німеччини і вбивають наших дипломатів.»

Погроми листопада 1938 року стали ознакою того, що державний антисемітизм перетворився на смертельну загрозу для євреїв у всьому Третьому Рейху. Попри спроби нацистської пропаганди довести протилежне, вони не були ніяким «спонтанним проявом праведного гніву» через вбивство німецького дипломата євреєм. Натомість, вони мали сприяти втіленню політики «аріїзації», яка розпочалась навесні 1938 року, прискорити експропріацію у євреїв власності та підприємств, які було заплановано скерувати на фінансування переозброєння Німеччини. Обраний для здійснення погромів час був тісно пов'язаний з військовою політикою Гітлера (див. Економіка Третього Райху).

Військова політика Третього Рейху та ставлення до євреїв

image
Чоловіки в одностроях SA розклеюють плакати із закликом до бойкоту єврейських крамниць, 1 квітня 1933 року

Випадки насильства проти євреїв траплялись і до захоплення влади нацистами. В часи гіперінфляції 1923 року в стались заворушення з антисемітським забарвленням. 1931 року тогочасний лідер СА, а згодом і директор поліції організував антисемітські погроми в Берліні. Відразу після захоплення влади 11 березня 1933 року «Універмаг шторм» в Брауншвейгу і національний єврейський бойкот 1 квітня 1933 З професійним закон про цивільну службу та Закону про допуск до професії юриста, обидва з яких набули чинності 7 квітня 1933, втрачені в 1933 році, близько 37 000 євреїв їх професійний існування в Німеччині.

Тоді тиск на євреїв дещо вщух. Аби не завдати економіці рейху великої шкоди, єврейські підприємства не піддавали прямій дискримінації. В березні 1935 року, проте, Юліус Штрайхер розпочав нове полювання на відьм проти євреїв для підготовки громадської думки до початку расової сегрегації. Сегрегація була легалізована Нюрнберзькими законами у вересні. Хоча кількість заявок на еміграцію євреїв і не зросла; проте багато євреїв поступились тиску та були вимушені або продати власні підприємства за заниженою ціною, або ж піти з керівних посад. Вигоду, в основному, отримали кредитні установи, такі як Дойче банк та Дрезднер банк.

В 1937 році політика перейшла від поступового вичавлювання євреїв з економічної діяльності до примусового позбавлення майна державою. У січні «Рейхсфюрер СС» Генріх Гіммлер вперше публічно закликав до очищення Німеччини від євреїв (нім. Entjudung Deutschlands), що також було одним з елементів програми 25 кроків НСДАП 1920 року. Найліпший спосіб її досягнення — мобілізація «суспільного обурення» та масові заворушення. Жовтневий номер «бойового листка» СС, Das Schwarze Korps, зосередив увагу на нібито неослабній владі євреїв у торгівлі та промисловості. На думку видання, з цим не можна було миритись: зараз нам геть не потрібні єврейські підприємства.

Міністр економіки Ялмар Шахт неодноразово протестував проти організованих Штрайхером бойкотів, оскільки вони заважали торгівлі, стабільності цін і курсів валют, валютних надходжень і, нарешті ставили під загрозу переозброєння Німеччини. 27 листопада 1937 року він був звільнений. Невдовзі Штрайхер організував різдвяний бойкот єврейських крамниць, а наступник Шахта, Герман Герінг перетворив Міністерство економіки на «виконавчий орган для втілення Чотирирічного плану» з переозброєння країни.

На початок 1938 року офіційний дефіцит державного бюджету склав 2 мільярди рейхсмарок. Боргове навантаження сягнуло межі. Співробітник імперського Міністерства фінансів Вальтер Байрхофер висловив занепокоєння можливим банкрутством Рейху, через неспроможність профінансувати для програми переозброєння за 1938 рік. Це могло поставити під загрозу підготовку до війни, яка саме була пришвидшена. 4 лютого 1938 року Гітлер звільнив із займаних посад Рейхсміністра у військових справах Вернера фон Бломберга та головнокомандувача армією Вернера фон Фріча, та взяв командування Вермахтом на себе. 12 березня він наказав армії увійти до Австрії.

image
Рейд на єврейську громаду Відня, березень 1938 року

Після аншлюсу Австрії єврейське населення Великої Німецької імперії зросло на 192 тис., з 350 тис., до 542 тисяч. У Відні, де євреї становили 9 % населення, заворушення тривали тиждень. Бійці ударних загонів SA викидали євреїв із власних крамниць, підприємств, помешкань. Командири середньої ланки НСДАП захопили керівництво конфіскованих підприємств. Вони вважали це «компенсацією» за пережиті злидні, а також сподівались випередити заможні німецькі концерни. Для припинення «диких експропріацій» «рейхскомісар» Йозеф Бюркель 13 квітня наказав новим власникам зареєструвати свої активи у встановленому законом порядку.

26 квітня 1938 Герінг видав наказ, згідно з яким спочатку до 30 червня, згодом перенесено на 31 липня, євреї мали задекларувати у податковій інспекції всі активи, якщо їхня сумарна вартість перевищувала 5000 рейхсмарок. Сукупна вартість задекларованих активів сягнула 8,5 млрд, рейхсмарок, з них вартість ліквідних паперів склала 4,8 млрд рейхсмарок. Нацистський режим планував обміняти їх на державні облігації для продажу за валюту за кордоном. За отримані таким чином кошти мав бути скорочений дефіцит бюджету та оплачене переселення жертв грабунку за кордон.

Сусідні держави, з остраху перед потоками біженців, намагались цьому завадити. На міжнародній (Франція) в липні 1938 року, жодна з 32 країн-учасниць не погодилась прийняти до себе євреїв, над якими зависла загроза. Швейцарія, до якої втекло багато австрійських євреїв, виступила з численними протестами проти «єврейщення» та пригрозила запровадженням візового режиму. Тоді ж нацистський режим позбавив німецьких євреїв закордонних паспортів та видав, натомість, спеціальні посвідчення з позначкою єврея (так званий ). Також християнсько-соціалістичний уряд Люксембургу наказав перекрити кордони та встановити жорсткий контроль на пунктах пропуску. Адольф Ейхман, за наказом Рейнхарда Гейдріха, в серпні відкрив у Відні перший центральний офіс для єврейської еміграції. Розпочалась масова еміграція, з першою хвилею Імперію полишили близько 54 тис. євреїв.

29 вересня Мюнхенська угода визнала німецьку анексію «Судетської області» Чехословаччини, чого Гітлер прагнув із травня. Здавалось, що поступки Чемберлена агресивній політиці Гітлера в черговий раз відвернули війну. Але вже 21 жовтня Гітлер наказав «розбити решту Чехословаччини», який був виконаний 14/15 березня 1939 року. Проте, вже наприкінці осені 1938 року режим вже достатньо зміцнився, аби витримати політичні та економічні наслідки прискореної у кілька разів конфіскації підприємств та власності у євреїв.

14 жовтня, Герінг оголосив в Імперському Міністерству авіації про початок масштабної програми з переозброєння. Її виконання було ускладнене великим розміром дефіциту державного бюджету та перевантаженням виробничих потужностей. Приватні підприємства мали допомагати з його втіленням, інакше довелось би перейти до планової економіки. Відтепер процес «арійщення» перебував під суворим контролем держави, аби уникнути анархії, спричиненої самодіяльністю партійних функціонерів в Австрії.

Вбивство як привід

image
Гершель Гриншпан після арешту в Парижі, 8 листопада 1938

Гершель Гриншпан, польський єврей, що мешкав тоді в Парижі, дізнається 3 листопада про насильницьку депортацію його родини до Бентчена (сучасний Збоншинь в Польщі). Він знаходить пістолет і 7 листопада 1938 року стріляє в німецькому посольстві в секретаря та члена НСДАП Едуарда Ернста фон Рата. 9 листопада той гине від отриманих ран.

Справжні мотиви Гриншпана досі достеменно не відомі. На допиті він заявив, що прагнув «помсти» за страждання своїх батьків під час насильницької депортації. Він хотів застрелити посла, натомість влучив у Рата.

А вже будучи ув'язнений, в 1942 році він заявив, що познайомився зі своєю жертвою в середовищі паризьких гомосексуалів. Це примусило міністра пропаганди Йозефа Геббельса відкласти судовий розгляд справи, який він збирався перетворити на показовий процес, який довів би провідну роль «світового єврейства» в цьому злочині. Нарешті, Гітлер наказав скасувати процес взагалі. Гриншпан, ймовірно, убитий в концтаборі Заксенгаузен.

Нацистська верхівка використала це вбивство як зручний привід для своїх прибічників чинити напади на майно євреїв, а потім і взагалі законодавчо закрити можливості євреям брати участь в економічному житті країни. За тією ж схемою був використаний підпал Рейхстагу в лютому 1933 року, аби наступним наказом Райхспрезидента із захисту народу і держави встановити «Гляйхшальтунг». Натомість, вбивство нацистського партійного функціонера Вільгельма Густлоффа студентом, молодим євреєм Девідом Франкфуртером в лютому 1936, залишилось без істотних наслідків, оскільки напередодні майбутніх літніх Олімпійських ігор режим дбав про свою репутацію серед інших країн.

Перебіг

Приводом до початку єврейських погромів стало вбивство в Парижі 17-річним польським євреєм Гершелем Грюншпаном 7 листопада 1938 радника німецького посольства Ернста фон Рата. У відповідь на цей акт, за підтримки нацистської влади, в ніч з 9 на 10 листопада в десятках міст Німеччини (включаючи територію Австрії та Судетської області) був організований єврейський погром.

Результати

За одну ніч, переважно гітлерівською молоддю (гітлер'югенд), були убиті 91 євреїв, сотні поранено та скалічено, тисячі піддалися приниженням і образам, близько 3,5 тис. арештовано і відправлено до концентраційних таборів Заксенгаузен, Бухенвальд та Дахау. У цю ж ніч були спалені або розгромлені 267 синагог, 7,5 тис. торгових і комерційних підприємств, сотні житлових будинків євреїв. Загальний збиток склав 25 млн рейхсмарок, з яких близько 5 млн припало на розбиті вітрини (звідси друга назва у традиційному перекладі «Кришталевої ночі» — «Ніч розбитих вітрин».)

Ініціатори

Наказ про загальний єврейський погром був відданий особисто Гітлером, при організаційній участі Геббельса, Гейдріха та Гіммлера. Є думка , що Геббельс та Гіммлер організували цей погром без відома Гітлера, і він, дізнавшись про це, був незадоволений. Проте імперський керівник преси Отто Дітріх спростовує цю версію, стверджуючи, що саме Гітлер був ініціатором «кришталевої ночі». Крім того, Хайнц Хене у своїй книзі «Чорний орден СС» стверджує, що «Кришталева ніч» стала для Гіммлера і Гейдріха повною несподіванкою.

Назва

Первісно акція не мала вищезгаданої назви. Назва «Кришталева ніч» з'явилася значно пізніше. Нациська пропаганда того часу доповідала про «Єврейську акцію», «Листопадову акцію», «Зондеракцію» та ін.[] Постраждалі від акції звали «Ніч розбитих вітрин», «Тиждень вбивств», «Бартоломеєва ніч» тощо.[] Безпосередні учасники з СА (штурмові загони) та Гітлерюгенд звали її на кшталт іншої нацистської акції того часу, Рем-путчу — «Ніч довгих ножів».[]

Походження власне виразу в політичному лексиконі сучасної Німеччини є проблематичним, етично та історично недостатньо обґрунтованим. Вважається, що словосполучення має походження з берлінського фольклору та має дещо евфемічну конотацію, що красивим словом «кришталь» прикриває брудний та кривавий характер злочину. Слово «Kristall» також перекладається з німецької як «скляний уламок».

Більш часто вираз став використовуватись у політичній лексиці після відзначення траурного ювілею з нагоди 50-річчя події у 1988 році. Політичні дебати про обґрунтованість використання саме цього словосполучення для позначення погрому не вщухають в сьогоднішній Німеччині і нині.

Кришталева ніч у мистецтві

  • Події Кришталевої ночі послужили основою концепції альбому Джона Зорна «Kristallnacht» (1993)
  • Події Кришталевої ночі послужили створення пісні KristallNacht російської панк рок гурту «Пурген»
  • Німецька пауер-метал група написала пісню Crystal Night, присвячену подіям цієї ночі.
  • Шведська пауер-метал група Sabaton згадує цю подію як «Ніч розбитих вітрин» (Night of broken glasses) у своїй композиції Rise of Evil (про становлення Третього Рейху) і як «Кришталеву ніч 38 року» (Crystal night of 38) у пісні The Final Solution (про Голокост).
  • Комікс-видавництвом Marvel випущена міні-серія X-Men-Magneto Testament, перший і другий випуск розповідають про подію погрому.
  • Кришталеву ніч згадано у фільмі «Крадійка книжок»[]

Примітки

  1. . Архів оригіналу за 30 листопада 2007. Процитовано 23 жовтня 2014.
  2. . Архів оригіналу за 31 липня 2010. Процитовано 23 жовтня 2014.
  3. Raul Hilberg: Die Vernichtung der europäischen Juden (1961); Jörg Wollenberg: Die Bedeutung des Novemberpogroms innerhalb der nationalsozialistischen Judenverfolgung (1999) [ 10 лютого 2014 у Wayback Machine.]
  4. . Архів оригіналу за 7 квітня 2018. Процитовано 7 квітня 2018.
  5. Emmanuel Feinermann, Rita Thalmann: Die Kristallnacht , Frankfurt am Main 1999, S. 13
  6. Hans Jürgen Döscher: «Reichskristallnacht». Die Novemberpogrome 1938. 2000, S. 20
  7. Feinermann/Thalmann: Die Kristallnacht , S. 15
  8. Wilfred Mairgünther: Reichskristallnacht. Hitlers Kriegserklärung an die Juden. Kiel 1987, S. 52
  9. Helmut Genschel: Die Verdrängung der Juden aus der Wirtschaft im Dritten Reich. Göttingen 1966, S. 144
  10. Helmut Genschel: Die Verdrängung der Juden aus der Wirtschaft im Dritten Reich , S. 160ff.
  11. Kurt Pätzold, Irene Runge: Kristallnacht. Zum Pogrom 1938. Köln 1988, S. 55.
  12. rh, Grenzschließung. d'Land [ 28 жовтня 2014 у Wayback Machine.], 13. November 2009. S. 4.
  13. Feinermann/Thalmann, Die Kristallnacht S. 30
  14. Feinermann/Thalmann, Die Kristallnacht S. 76f
  15. Karl Jonca: Die Radikalisierung des Antisemitismus: Der Fall Herschel Grynszpan und die «Reichskristallnacht.» В: Карл Дітріх Bracher Манфред Функе, Ханс-Петер Шварц (Под ред.): Німеччини між війною і миром: вклади в політиці і культурі в 20 столітті, Федеральне агентство по Громадянська освіта 1990
  16. Frank Caestecker,Bob Moore Refugees from Nazi Germany and the Liberal European States. Berghahn Books, 2010. ст. 276
  17. Alan E. Steinweis Kristallnacht 1938. Harvard University Press, 2009. ст. 12
  18. Книга Ніколауса фон Бєлов "Nicolaus von Below «At Hitler's Side»
  19. Книга Отто Дітріха «12 років з Гітлером», Мюнхен, 1955.
  20. Хайнц Хёне. Чёрный орден СС. История охранных отрядов. — М.: ОЛМА-ПРЕСС, 2003. — С. 303.
  21. «Кришталева ніч» або «Ніч розбитих вітрин». zn-otg.gov.ua (ua) . Процитовано 25 січня 2023.
  22. Crystal Night (Live at Masters of Rock) (укр.), процитовано 25 січня 2023

Посилання

Див. також


image Це незавершена стаття з історії Третього Рейху.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.
image Це незавершена стаття з історії Німеччини.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.
image Це незавершена стаття про політику.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Krishtaleva nich nim Kristallnacht ta nim Reichskristallnacht nich bitogo skla nazva pershoyi cilespryamovanoyi ta kerovanoyi nacistskoyu derzhavnoyu vladoyu Tretogo Rejhu masovoyi akciyi pryamogo fizichnogo nasilstva ta teroru shodo yevreyiv na teritoriyi Nimechchini sho vidbulasya v nich z 9 na 10 listopada 1938 roku Ci podiyi takozh nazivayut nim Novemberpogrome 1938 listopadovi pogromi 1938 roku Krishtaleva nichChastina GolokostuRozbiti vitriniMisce ataki Tretij Rejh Vilne misto DancigMeta ataki YevreyiData 9 10 listopada 1938 12 13 listopada v Dancigu Sposib ataki Pogrom maroderstvo pidpal masove vbivstvo derzhavnij terorizmZagibli 91 V period z 7 po 13 listopada 1938 roku bulo vbito abo dovedeno do samogubstva blizko 400 lyudej Bulo zrujnovano ponad 1400 sinagog molitovnih kimnat inshih misc dlya vidpravlennya sluzhbi a takozh tisyachi kramnic pomeshkan yevrejskih kladovish Stanom na 10 listopada blizko 30 tisyach yevreyiv buli pomisheni do koncentracijnih taboriv z nih sotni buli vbiti abo zaginuli cherez nesterpni umovi Pogromi poznachili perehid vid diskriminaciyi nimeckih yevreyiv yaka rozpochalas v 1933 roci do politiki sistematichnogo peresliduvannya yaka pererosla u Golokost yevropejskih yevreyiv na zahoplenih nacistami teritoriyah PeredistoriyaFormalnim privodom dlya akciyi stav zamah v Parizhi z boku 17 richnogo yevrejskogo pidlitka sina polskih repatriantiv Gershelya Gryunshpana na zhittya nimeckogo diplomata Bazhayuchi pomstitisya za prinizhennya svoyeyi sim yi vislanoyi z Nimechchini Gryunshpan pridbav pistolet i bezpereshkodno proniknuvshi na teritoriyu posolstva vistriliv v tretogo sekretarya barona Ernsta fon Rata Smert spivrobitnika posolstva yakij raptom stav nacionalnim geroyem posluzhila signalom do hvili antisemitskoyi propagandi 7 listopada v ekstrenomu vipusku nacistskoyi gazeti Folkesher Beobahter buv kinutij zaklik do pogromu Nimeckij narod zrobiv neobhidni visnovki z vashogo zlochinu Vin ne bude terpiti nesterpnu situaciyu Sotni tisyach yevreyiv kontrolyuyut cili sektori v nimeckij ekonomici radiyut v svoyih sinagogah v toj chas yak yihni odnopleminniki v inshih derzhavah zaklikayut do vijni proti Nimechchini i vbivayut nashih diplomativ Pogromi listopada 1938 roku stali oznakoyu togo sho derzhavnij antisemitizm peretvorivsya na smertelnu zagrozu dlya yevreyiv u vsomu Tretomu Rejhu Popri sprobi nacistskoyi propagandi dovesti protilezhne voni ne buli niyakim spontannim proyavom pravednogo gnivu cherez vbivstvo nimeckogo diplomata yevreyem Natomist voni mali spriyati vtilennyu politiki ariyizaciyi yaka rozpochalas navesni 1938 roku priskoriti ekspropriaciyu u yevreyiv vlasnosti ta pidpriyemstv yaki bulo zaplanovano skeruvati na finansuvannya pereozbroyennya Nimechchini Obranij dlya zdijsnennya pogromiv chas buv tisno pov yazanij z vijskovoyu politikoyu Gitlera div Ekonomika Tretogo Rajhu Vijskova politika Tretogo Rejhu ta stavlennya do yevreyiv Choloviki v odnostroyah SA rozkleyuyut plakati iz zaklikom do bojkotu yevrejskih kramnic 1 kvitnya 1933 roku Vipadki nasilstva proti yevreyiv traplyalis i do zahoplennya vladi nacistami V chasi giperinflyaciyi 1923 roku v stalis zavorushennya z antisemitskim zabarvlennyam 1931 roku togochasnij lider SA a zgodom i direktor policiyi organizuvav antisemitski pogromi v Berlini Vidrazu pislya zahoplennya vladi 11 bereznya 1933 roku Univermag shtorm v Braunshvejgu i nacionalnij yevrejskij bojkot 1 kvitnya 1933 Z profesijnim zakon pro civilnu sluzhbu ta Zakonu pro dopusk do profesiyi yurista obidva z yakih nabuli chinnosti 7 kvitnya 1933 vtracheni v 1933 roci blizko 37 000 yevreyiv yih profesijnij isnuvannya v Nimechchini Todi tisk na yevreyiv desho vshuh Abi ne zavdati ekonomici rejhu velikoyi shkodi yevrejski pidpriyemstva ne piddavali pryamij diskriminaciyi V berezni 1935 roku prote Yulius Shtrajher rozpochav nove polyuvannya na vidm proti yevreyiv dlya pidgotovki gromadskoyi dumki do pochatku rasovoyi segregaciyi Segregaciya bula legalizovana Nyurnberzkimi zakonami u veresni Hocha kilkist zayavok na emigraciyu yevreyiv i ne zrosla prote bagato yevreyiv postupilis tisku ta buli vimusheni abo prodati vlasni pidpriyemstva za zanizhenoyu cinoyu abo zh piti z kerivnih posad Vigodu v osnovnomu otrimali kreditni ustanovi taki yak Dojche bank ta Drezdner bank V 1937 roci politika perejshla vid postupovogo vichavlyuvannya yevreyiv z ekonomichnoyi diyalnosti do primusovogo pozbavlennya majna derzhavoyu U sichni Rejhsfyurer SS Genrih Gimmler vpershe publichno zaklikav do ochishennya Nimechchini vid yevreyiv nim Entjudung Deutschlands sho takozh bulo odnim z elementiv programi 25 krokiv NSDAP 1920 roku Najlipshij sposib yiyi dosyagnennya mobilizaciya suspilnogo oburennya ta masovi zavorushennya Zhovtnevij nomer bojovogo listka SS Das Schwarze Korps zoserediv uvagu na nibito neoslabnij vladi yevreyiv u torgivli ta promislovosti Na dumku vidannya z cim ne mozhna bulo miritis zaraz nam get ne potribni yevrejski pidpriyemstva Ministr ekonomiki Yalmar Shaht neodnorazovo protestuvav proti organizovanih Shtrajherom bojkotiv oskilki voni zavazhali torgivli stabilnosti cin i kursiv valyut valyutnih nadhodzhen i nareshti stavili pid zagrozu pereozbroyennya Nimechchini 27 listopada 1937 roku vin buv zvilnenij Nevdovzi Shtrajher organizuvav rizdvyanij bojkot yevrejskih kramnic a nastupnik Shahta German Gering peretvoriv Ministerstvo ekonomiki na vikonavchij organ dlya vtilennya Chotiririchnogo planu z pereozbroyennya krayini Na pochatok 1938 roku oficijnij deficit derzhavnogo byudzhetu sklav 2 milyardi rejhsmarok Borgove navantazhennya syagnulo mezhi Spivrobitnik imperskogo Ministerstva finansiv Valter Bajrhofer visloviv zanepokoyennya mozhlivim bankrutstvom Rejhu cherez nespromozhnist profinansuvati dlya programi pereozbroyennya za 1938 rik Ce moglo postaviti pid zagrozu pidgotovku do vijni yaka same bula prishvidshena 4 lyutogo 1938 roku Gitler zvilniv iz zajmanih posad Rejhsministra u vijskovih spravah Vernera fon Blomberga ta golovnokomanduvacha armiyeyu Vernera fon Fricha ta vzyav komanduvannya Vermahtom na sebe 12 bereznya vin nakazav armiyi uvijti do Avstriyi Rejd na yevrejsku gromadu Vidnya berezen 1938 roku Pislya anshlyusu Avstriyi yevrejske naselennya Velikoyi Nimeckoyi imperiyi zroslo na 192 tis z 350 tis do 542 tisyach U Vidni de yevreyi stanovili 9 naselennya zavorushennya trivali tizhden Bijci udarnih zagoniv SA vikidali yevreyiv iz vlasnih kramnic pidpriyemstv pomeshkan Komandiri serednoyi lanki NSDAP zahopili kerivnictvo konfiskovanih pidpriyemstv Voni vvazhali ce kompensaciyeyu za perezhiti zlidni a takozh spodivalis viperediti zamozhni nimecki koncerni Dlya pripinennya dikih ekspropriacij rejhskomisar Jozef Byurkel 13 kvitnya nakazav novim vlasnikam zareyestruvati svoyi aktivi u vstanovlenomu zakonom poryadku 26 kvitnya 1938 Gering vidav nakaz zgidno z yakim spochatku do 30 chervnya zgodom pereneseno na 31 lipnya yevreyi mali zadeklaruvati u podatkovij inspekciyi vsi aktivi yaksho yihnya sumarna vartist perevishuvala 5000 rejhsmarok Sukupna vartist zadeklarovanih aktiviv syagnula 8 5 mlrd rejhsmarok z nih vartist likvidnih paperiv sklala 4 8 mlrd rejhsmarok Nacistskij rezhim planuvav obminyati yih na derzhavni obligaciyi dlya prodazhu za valyutu za kordonom Za otrimani takim chinom koshti mav buti skorochenij deficit byudzhetu ta oplachene pereselennya zhertv grabunku za kordon Susidni derzhavi z ostrahu pered potokami bizhenciv namagalis comu zavaditi Na mizhnarodnij Franciya v lipni 1938 roku zhodna z 32 krayin uchasnic ne pogodilas prijnyati do sebe yevreyiv nad yakimi zavisla zagroza Shvejcariya do yakoyi vteklo bagato avstrijskih yevreyiv vistupila z chislennimi protestami proti yevrejshennya ta prigrozila zaprovadzhennyam vizovogo rezhimu Todi zh nacistskij rezhim pozbaviv nimeckih yevreyiv zakordonnih pasportiv ta vidav natomist specialni posvidchennya z poznachkoyu yevreya tak zvanij Takozh hristiyansko socialistichnij uryad Lyuksemburgu nakazav perekriti kordoni ta vstanoviti zhorstkij kontrol na punktah propusku Adolf Ejhman za nakazom Rejnharda Gejdriha v serpni vidkriv u Vidni pershij centralnij ofis dlya yevrejskoyi emigraciyi Rozpochalas masova emigraciya z pershoyu hvileyu Imperiyu polishili blizko 54 tis yevreyiv 29 veresnya Myunhenska ugoda viznala nimecku aneksiyu Sudetskoyi oblasti Chehoslovachchini chogo Gitler pragnuv iz travnya Zdavalos sho postupki Chemberlena agresivnij politici Gitlera v chergovij raz vidvernuli vijnu Ale vzhe 21 zhovtnya Gitler nakazav rozbiti reshtu Chehoslovachchini yakij buv vikonanij 14 15 bereznya 1939 roku Prote vzhe naprikinci oseni 1938 roku rezhim vzhe dostatno zmicnivsya abi vitrimati politichni ta ekonomichni naslidki priskorenoyi u kilka raziv konfiskaciyi pidpriyemstv ta vlasnosti u yevreyiv 14 zhovtnya Gering ogolosiv v Imperskomu Ministerstvu aviaciyi pro pochatok masshtabnoyi programi z pereozbroyennya Yiyi vikonannya bulo uskladnene velikim rozmirom deficitu derzhavnogo byudzhetu ta perevantazhennyam virobnichih potuzhnostej Privatni pidpriyemstva mali dopomagati z jogo vtilennyam inakshe dovelos bi perejti do planovoyi ekonomiki Vidteper proces arijshennya perebuvav pid suvorim kontrolem derzhavi abi uniknuti anarhiyi sprichinenoyi samodiyalnistyu partijnih funkcioneriv v Avstriyi Vbivstvo yak privid Gershel Grinshpan pislya areshtu v Parizhi 8 listopada 1938 Gershel Grinshpan polskij yevrej sho meshkav todi v Parizhi diznayetsya 3 listopada pro nasilnicku deportaciyu jogo rodini do Bentchena suchasnij Zbonshin v Polshi Vin znahodit pistolet i 7 listopada 1938 roku strilyaye v nimeckomu posolstvi v sekretarya ta chlena NSDAP Eduarda Ernsta fon Rata 9 listopada toj gine vid otrimanih ran Spravzhni motivi Grinshpana dosi dostemenno ne vidomi Na dopiti vin zayaviv sho pragnuv pomsti za strazhdannya svoyih batkiv pid chas nasilnickoyi deportaciyi Vin hotiv zastreliti posla natomist vluchiv u Rata A vzhe buduchi uv yaznenij v 1942 roci vin zayaviv sho poznajomivsya zi svoyeyu zhertvoyu v seredovishi parizkih gomoseksualiv Ce primusilo ministra propagandi Jozefa Gebbelsa vidklasti sudovij rozglyad spravi yakij vin zbiravsya peretvoriti na pokazovij proces yakij doviv bi providnu rol svitovogo yevrejstva v comu zlochini Nareshti Gitler nakazav skasuvati proces vzagali Grinshpan jmovirno ubitij v konctabori Zaksengauzen Nacistska verhivka vikoristala ce vbivstvo yak zruchnij privid dlya svoyih pribichnikiv chiniti napadi na majno yevreyiv a potim i vzagali zakonodavcho zakriti mozhlivosti yevreyam brati uchast v ekonomichnomu zhitti krayini Za tiyeyu zh shemoyu buv vikoristanij pidpal Rejhstagu v lyutomu 1933 roku abi nastupnim nakazom Rajhsprezidenta iz zahistu narodu i derzhavi vstanoviti Glyajhshaltung Natomist vbivstvo nacistskogo partijnogo funkcionera Vilgelma Gustloffa studentom molodim yevreyem Devidom Frankfurterom v lyutomu 1936 zalishilos bez istotnih naslidkiv oskilki naperedodni majbutnih litnih Olimpijskih igor rezhim dbav pro svoyu reputaciyu sered inshih krayin PerebigPrivodom do pochatku yevrejskih pogromiv stalo vbivstvo v Parizhi 17 richnim polskim yevreyem Gershelem Gryunshpanom 7 listopada 1938 radnika nimeckogo posolstva Ernsta fon Rata U vidpovid na cej akt za pidtrimki nacistskoyi vladi v nich z 9 na 10 listopada v desyatkah mist Nimechchini vklyuchayuchi teritoriyu Avstriyi ta Sudetskoyi oblasti buv organizovanij yevrejskij pogrom RezultatiZa odnu nich perevazhno gitlerivskoyu moloddyu gitler yugend buli ubiti 91 yevreyiv sotni poraneno ta skalicheno tisyachi piddalisya prinizhennyam i obrazam blizko 3 5 tis areshtovano i vidpravleno do koncentracijnih taboriv Zaksengauzen Buhenvald ta Dahau U cyu zh nich buli spaleni abo rozgromleni 267 sinagog 7 5 tis torgovih i komercijnih pidpriyemstv sotni zhitlovih budinkiv yevreyiv Zagalnij zbitok sklav 25 mln rejhsmarok z yakih blizko 5 mln pripalo na rozbiti vitrini zvidsi druga nazva u tradicijnomu perekladi Krishtalevoyi nochi Nich rozbitih vitrin IniciatoriNakaz pro zagalnij yevrejskij pogrom buv viddanij osobisto Gitlerom pri organizacijnij uchasti Gebbelsa Gejdriha ta Gimmlera Ye dumka sho Gebbels ta Gimmler organizuvali cej pogrom bez vidoma Gitlera i vin diznavshis pro ce buv nezadovolenij Prote imperskij kerivnik presi Otto Ditrih sprostovuye cyu versiyu stverdzhuyuchi sho same Gitler buv iniciatorom krishtalevoyi nochi Krim togo Hajnc Hene u svoyij knizi Chornij orden SS stverdzhuye sho Krishtaleva nich stala dlya Gimmlera i Gejdriha povnoyu nespodivankoyu NazvaPervisno akciya ne mala vishezgadanoyi nazvi Nazva Krishtaleva nich z yavilasya znachno piznishe Naciska propaganda togo chasu dopovidala pro Yevrejsku akciyu Listopadovu akciyu Zonderakciyu ta in dzherelo Postrazhdali vid akciyi zvali Nich rozbitih vitrin Tizhden vbivstv Bartolomeyeva nich tosho dzherelo Bezposeredni uchasniki z SA shturmovi zagoni ta Gitleryugend zvali yiyi na kshtalt inshoyi nacistskoyi akciyi togo chasu Rem putchu Nich dovgih nozhiv dzherelo Pohodzhennya vlasne virazu v politichnomu leksikoni suchasnoyi Nimechchini ye problematichnim etichno ta istorichno nedostatno obgruntovanim Vvazhayetsya sho slovospoluchennya maye pohodzhennya z berlinskogo folkloru ta maye desho evfemichnu konotaciyu sho krasivim slovom krishtal prikrivaye brudnij ta krivavij harakter zlochinu Slovo Kristall takozh perekladayetsya z nimeckoyi yak sklyanij ulamok Bilsh chasto viraz stav vikoristovuvatis u politichnij leksici pislya vidznachennya traurnogo yuvileyu z nagodi 50 richchya podiyi u 1988 roci Politichni debati pro obgruntovanist vikoristannya same cogo slovospoluchennya dlya poznachennya pogromu ne vshuhayut v sogodnishnij Nimechchini i nini Krishtaleva nich u mistectviPodiyi Krishtalevoyi nochi posluzhili osnovoyu koncepciyi albomu Dzhona Zorna Kristallnacht 1993 Podiyi Krishtalevoyi nochi posluzhili stvorennya pisni KristallNacht rosijskoyi pank rok gurtu Purgen Nimecka pauer metal grupa napisala pisnyu Crystal Night prisvyachenu podiyam ciyeyi nochi Shvedska pauer metal grupa Sabaton zgaduye cyu podiyu yak Nich rozbitih vitrin Night of broken glasses u svoyij kompoziciyi Rise of Evil pro stanovlennya Tretogo Rejhu i yak Krishtalevu nich 38 roku Crystal night of 38 u pisni The Final Solution pro Golokost Komiks vidavnictvom Marvel vipushena mini seriya X Men Magneto Testament pershij i drugij vipusk rozpovidayut pro podiyu pogromu Krishtalevu nich zgadano u filmi Kradijka knizhok dzherelo Primitki Arhiv originalu za 30 listopada 2007 Procitovano 23 zhovtnya 2014 Arhiv originalu za 31 lipnya 2010 Procitovano 23 zhovtnya 2014 Raul Hilberg Die Vernichtung der europaischen Juden 1961 Jorg Wollenberg Die Bedeutung des Novemberpogroms innerhalb der nationalsozialistischen Judenverfolgung 1999 10 lyutogo 2014 u Wayback Machine Arhiv originalu za 7 kvitnya 2018 Procitovano 7 kvitnya 2018 Emmanuel Feinermann Rita Thalmann Die Kristallnacht Frankfurt am Main 1999 S 13 Hans Jurgen Doscher Reichskristallnacht Die Novemberpogrome 1938 2000 S 20 Feinermann Thalmann Die Kristallnacht S 15 Wilfred Mairgunther Reichskristallnacht Hitlers Kriegserklarung an die Juden Kiel 1987 S 52 Helmut Genschel Die Verdrangung der Juden aus der Wirtschaft im Dritten Reich Gottingen 1966 S 144 Helmut Genschel Die Verdrangung der Juden aus der Wirtschaft im Dritten Reich S 160ff Kurt Patzold Irene Runge Kristallnacht Zum Pogrom 1938 Koln 1988 S 55 rh Grenzschliessung d Land 28 zhovtnya 2014 u Wayback Machine 13 November 2009 S 4 Feinermann Thalmann Die Kristallnacht S 30 Feinermann Thalmann Die Kristallnacht S 76f Karl Jonca Die Radikalisierung des Antisemitismus Der Fall Herschel Grynszpan und die Reichskristallnacht V Karl Ditrih Bracher Manfred Funke Hans Peter Shvarc Pod red Nimechchini mizh vijnoyu i mirom vkladi v politici i kulturi v 20 stolitti Federalne agentstvo po Gromadyanska osvita 1990 Frank Caestecker Bob Moore Refugees from Nazi Germany and the Liberal European States Berghahn Books 2010 st 276 Alan E Steinweis Kristallnacht 1938 Harvard University Press 2009 st 12 Kniga Nikolausa fon Byelov Nicolaus von Below At Hitler s Side Kniga Otto Ditriha 12 rokiv z Gitlerom Myunhen 1955 Hajnc Hyone Chyornyj orden SS Istoriya ohrannyh otryadov M OLMA PRESS 2003 S 303 Krishtaleva nich abo Nich rozbitih vitrin zn otg gov ua ua Procitovano 25 sichnya 2023 Crystal Night Live at Masters of Rock ukr procitovano 25 sichnya 2023Posilannya Hrustalnaya noch Elektronnaya evrejskaya enciklopediya ros Div takozhNich dovgih nozhiv Varfolomiyivska nich Ce nezavershena stattya z istoriyi Tretogo Rejhu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Ce nezavershena stattya z istoriyi Nimechchini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Ce nezavershena stattya pro politiku Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ