Ге́ршель Фа́йбель Грю́ншпан (нім. Herschel Feibel Grynszpan) (нар.28 березня, 1921 — визнаний мертвим у 1960 р.) — єврейський біженець з Польщі, відомий своїм вбивством 7 листопада 1938 р. німецького дипломата у Парижі Ернста фон Рата, яке було використане нацистами для початку серії погромів у Німеччині — «Кришталевої ночі».
Гершель Грюншпан | |
---|---|
Herschel Grynszpan | |
Ім'я при народженні | Гершель Фабель Грюншпан |
Народився | 28 березня 1921 Ганновер, Німеччина |
Помер | 1960 (час смерті визначений судом) |
Громадянство | Польща |
Національність | Єврей |
Місце проживання | Ганновер[1] |
Відомий завдяки | Вбивця Ернста фон Рата |
Знання мов | їдиш, німецька і французька |
|
Біографія
Гершель Грюншпан народився у м. Ганновер, Німеччина у родині польських євреїв. Коли Адольф Гітлер прийшов до влади у 1933 році, його родину примусили залишити Німеччину і позбавили громадянства. У 1936 році Грюншпан переїхав до Франції і жив у родичів в Парижі. 7 листопада 1938 року Грюншпан вирішив убити німецького посла у Франції, але поранив трьома пострілами лише секретаря німецького посольства Ернста фон Рата, який помер від ран через два дні. Свій вчинок він пояснював актом помсти за вигнання з Німеччини близько 15000 польських євреїв, у тому числі і власної сім'ї. За іншою версією, Грюншпан і фон Рат були у гомосексуальних зв'язках один з одним і вбивство сталося на персональному ґрунті.
Деякі інші історики ставлять під сумнів персональну причину вбивства, оскільки таку теорію висунули адвокати Грюншпана з наміром вберегти його від смертної кари за вбивство. Вбивство фон Рата дало нагоду нацистам у Німеччині розпочати серію антисемітських погромів «Кришталева ніч» 9-го і 10 листопада 1938 року. Під час «Кришталевої ночі» було пограбовано більш ніж 7500 єврейських магазинів та спалено близько 400 синагог.
Після окупації Франції Німеччиною у 1940 році Грюншпана, попри те, що він не був німецьким громадянином, видали Німеччині. Гомосексуальний аспект справи непокоїв нацистів і судовий розгляд декілька разів відкаладали і не змогли розпочати аж до кінця війни. Подальша доля Грюршпана залишається невідомою. За однією з версій, він помер в одному з концтаборів незадовго до закінчення Другої світової війни. За версією німецького історика , Грюншпан був визволений з концтабора Заксенхаузен, пережив війну і жив у Парижі. Жодна версія не знайшла підтвердження. У 1960 році німецький суд визнав Гершеля Грюншпана померлим.
Примітки
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Гершель Грюншпан |
- Stolperstein dedicated to Herschel Grynszpan
- . The Guardian. 31 жовтня 2001. Архів оригіналу за 14 грудня 2012. Процитовано 7 жовтня 2012.
- . roizen.com. 31 жовтня 2001. Архів оригіналу за 16 липня 2012. Процитовано 7 жовтня 2012.
- Herschel Grynszpan. Spartacus Educational Publishers Ltd. 31 жовтня 2001. Архів оригіналу за 24 липня 2013. Процитовано 7 жовтня 2012.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ge rshel Fa jbel Gryu nshpan nim Herschel Feibel Grynszpan nar 28 bereznya 1921 viznanij mertvim u 1960 r yevrejskij bizhenec z Polshi vidomij svoyim vbivstvom 7 listopada 1938 r nimeckogo diplomata u Parizhi Ernsta fon Rata yake bulo vikoristane nacistami dlya pochatku seriyi pogromiv u Nimechchini Krishtalevoyi nochi Gershel GryunshpanHerschel GrynszpanIm ya pri narodzhenniGershel Fabel GryunshpanNarodivsya28 bereznya 1921 1921 03 28 Gannover NimechchinaPomer1960 1960 chas smerti viznachenij sudom GromadyanstvoPolshaNacionalnistYevrejMisce prozhivannyaGannover 1 Vidomij zavdyakiVbivcya Ernsta fon RataZnannya movyidish nimecka i francuzka Mediafajli u VikishovishiBiografiyaGershel Gryunshpan narodivsya u m Gannover Nimechchina u rodini polskih yevreyiv Koli Adolf Gitler prijshov do vladi u 1933 roci jogo rodinu primusili zalishiti Nimechchinu i pozbavili gromadyanstva U 1936 roci Gryunshpan pereyihav do Franciyi i zhiv u rodichiv v Parizhi 7 listopada 1938 roku Gryunshpan virishiv ubiti nimeckogo posla u Franciyi ale poraniv troma postrilami lishe sekretarya nimeckogo posolstva Ernsta fon Rata yakij pomer vid ran cherez dva dni Svij vchinok vin poyasnyuvav aktom pomsti za vignannya z Nimechchini blizko 15000 polskih yevreyiv u tomu chisli i vlasnoyi sim yi Za inshoyu versiyeyu Gryunshpan i fon Rat buli u gomoseksualnih zv yazkah odin z odnim i vbivstvo stalosya na personalnomu grunti Deyaki inshi istoriki stavlyat pid sumniv personalnu prichinu vbivstva oskilki taku teoriyu visunuli advokati Gryunshpana z namirom vberegti jogo vid smertnoyi kari za vbivstvo Vbivstvo fon Rata dalo nagodu nacistam u Nimechchini rozpochati seriyu antisemitskih pogromiv Krishtaleva nich 9 go i 10 listopada 1938 roku Pid chas Krishtalevoyi nochi bulo pograbovano bilsh nizh 7500 yevrejskih magaziniv ta spaleno blizko 400 sinagog Pislya okupaciyi Franciyi Nimechchinoyu u 1940 roci Gryunshpana popri te sho vin ne buv nimeckim gromadyaninom vidali Nimechchini Gomoseksualnij aspekt spravi nepokoyiv nacistiv i sudovij rozglyad dekilka raziv vidkaladali i ne zmogli rozpochati azh do kincya vijni Podalsha dolya Gryurshpana zalishayetsya nevidomoyu Za odniyeyu z versij vin pomer v odnomu z konctaboriv nezadovgo do zakinchennya Drugoyi svitovoyi vijni Za versiyeyu nimeckogo istorika Gryunshpan buv vizvolenij z konctabora Zaksenhauzen perezhiv vijnu i zhiv u Parizhi Zhodna versiya ne znajshla pidtverdzhennya U 1960 roci nimeckij sud viznav Gershelya Gryunshpana pomerlim PrimitkiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Gershel Gryunshpan Stolperstein dedicated to Herschel Grynszpan d Track Q314003d Track Q43650878 The Guardian 31 zhovtnya 2001 Arhiv originalu za 14 grudnya 2012 Procitovano 7 zhovtnya 2012 roizen com 31 zhovtnya 2001 Arhiv originalu za 16 lipnya 2012 Procitovano 7 zhovtnya 2012 Herschel Grynszpan Spartacus Educational Publishers Ltd 31 zhovtnya 2001 Arhiv originalu za 24 lipnya 2013 Procitovano 7 zhovtnya 2012