Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
«Канцоньєре», або ж «Книга пісень» (італ. Il Canzoniere) — віршована збірка Петрарки, у якій поет оспівує свою любов до Лаури та свою скорботу з приводу втрати коханої. Написана після 1348 року та завершена 1374 року. Оригінальний заголовок збірки латинський: Rerum vulgarium fragmenta («Вірші людовою мовою», або «Безладні рядки на вольгаре»). «Канцоньєре» — центральний за значенням твір Петрарки на флорентійському вольгаре.
| Канцоньєре | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Жанр | d | |||
| Автор | Франческо Петрарка | |||
| Мова | італійська | |||
| Опубліковано | 1336 | |||
| Країна | Італія | |||
| | ||||
Опис
«Канцоньєре» складається з 366 поетичних текстів: 317 сонетів (найпопулярніший — № 35 «Поет шукає самотності, але й там його переслідує Амур»), 29 канцон (серед найвідоміших — № 128 «Канцона. До італійських княжат», № 53 «Канцона. Римському сенаторові», № 126 «Канцона. Біля Воклюзького ключа»), 9 секстин, 7 балад та 4 мадригали (зокрема № 52 «Мадригал. Свого кохання чарівна Діана», № 106 «Мадригал. Нова краса в подобі янголиній»). Всупереч скромній авторській назві збірка містить зовсім не «розрізнені» тексти, але видає ретельну редакторську та складальну роботу автора. Італійські вірші, які не увійшли в «Канцоньєре» (так звані «екстравагантні»), втрачені або увійшли в інші збірки поета. У виданнях збірки склалась традиція ділити її на 2 частини: в першу частину увійшли вірші, які написані за життя Лаури, в другу — після її смерті, вірші у формі спогадів. Насправді всю збірку «Канцоньєре» поет написав після 1348 р. (тобто після смерті Лаури).
Окрім любовної лірики в «Канцоньєре» міститься декілька віршів іншого змісту, переважно політичного (наприклад, № 136 «Інвективи проти Авіньйона» з критикою Ватикану), патріотичного (№ 128 «Канцона. До італійських княжат») та релігійного. Збірка закінчується молитвою (№ 366) «Блага Діва, у сонячній одежі»), у якій поет звертається до Богородиці з молитвою про заступництво перед Господом, з тим, щоб Він дарував його бунтівній душі вічний спокій.
Символіка
Поет вперше побачив Лауру в церкві Св. Клари у Страсну п'ятницю 6 квітня 1327 року, і рівно через 21 рік 6 квітня 1348 року вона помирає. Число 6 з'являється двічі у сумі творів збірки (366), оскільки двічі це число відіграє важливу роль у творі, ділячи сюжет на дві частини: до (сонети 1-263) та після смерті (канцони 264—366) Лаури.
Ім'я Лаури має символічний характер. Можна виділити три основні семантичні поля, першим є золото (лат. Aurum), що стосується волосся коханої жінки, друге — повів вітру (італ. l'aura), що символізує зміну та неспокій і третє — лавровий вінок (італ. lauro), що є алюзією на «Метаморфози» Овідія, де з'являється оповідка про Аполлона та німфу Дафну, яку Пеней перетворив на лаврове дерево.
Сприйняття
Література
«Канцоньєре» до початку XVII століття витримала близько 200 видань. Три строфи «Канцоньєре» уже в 1380 р. використовував Джеффрі Чосер у своїй поемі «Троїл і Крессіда». Вплив Петрарки зазнали багато поетів, які писали у формі сонета (з найвідоміших — Клеман Маро, П'єр де Ронсар і Вільям Шекспір). Тексти «Канцоньєре» неодноразово коментували вчені та поети (у XIX ст. — Дж. Леопарді), перекладали збірку на різні мови.
Музика
Уже у XIV столітті написав мадригал на «Non al suo amante». Особливою популярністю у музикантів користувалася канцона alla Vergine (окремі її строфи або — рідше — повністю): духовний мадригал «Vergine pura» Філіпа де Монте, цикли духовних мадригалів «Le Vergine» Палестрини та Кіпріана де Роре, канцона Б. Тромбончино та інші. Близько 60 італійських віршів Петрарки поклав на музику Орландо Лассо. Вірші Петрарки неодноразово втілювали мадригалісти Лука Маренціо (строфи з секстини «Mia benigna Fortuna», «Solo e pensoso» та інші), Клаудіо Монтеверді («Zefiro torna»[2], «Or che'l cielo e la terra», «Vago augelletto»), Сіджизмондо д'Індія («Benedetto sia'l giorno», «Voi ch'ascoltate in rime sparse»), Жак де Верт, Марко Антоніо Індженьєрі та інші. У XIX—XX століттях вірші з «Канцоньєре» (в оригіналі та перекладах) використовували Франц Шуберт, Ференц Лист, Ганс Пфицнер, Ільдебрандо Піццетті, Ніно Рота, Олена Фірсова, Ларс Юхан Верле та багато інших композиторів.
Переклади українською
- Петрарка, Ф. «Канцоньєре/Франческо Петрарка; пер. з італійського А. Перепаді; авт. передмов М. Сантаґата, Н. Ф. Баллоні.» Х.: Фоліо (2007).
Джерела
- Caanitz, Mechthild. Petrarca in der Geschichte der Musik. Freiburg, 1969.
Див. також
Посилання
- Канцоньєре // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 1 : А — Л. — С. 461-462.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kanconyere abo zh Kniga pisen ital Il Canzoniere virshovana zbirka Petrarki u yakij poet ospivuye svoyu lyubov do Lauri ta svoyu skorbotu z privodu vtrati kohanoyi Napisana pislya 1348 roku ta zavershena 1374 roku Originalnij zagolovok zbirki latinskij Rerum vulgarium fragmenta Virshi lyudovoyu movoyu abo Bezladni ryadki na volgare Kanconyere centralnij za znachennyam tvir Petrarki na florentijskomu volgare KanconyereZhanr dAvtor Franchesko PetrarkaMova italijskaOpublikovano 1336Krayina ItaliyaOpis Kanconyere skladayetsya z 366 poetichnih tekstiv 317 sonetiv najpopulyarnishij 35 Poet shukaye samotnosti ale j tam jogo peresliduye Amur 29 kancon sered najvidomishih 128 Kancona Do italijskih knyazhat 53 Kancona Rimskomu senatorovi 126 Kancona Bilya Voklyuzkogo klyucha 9 sekstin 7 balad ta 4 madrigali zokrema 52 Madrigal Svogo kohannya charivna Diana 106 Madrigal Nova krasa v podobi yangolinij Vsuperech skromnij avtorskij nazvi zbirka mistit zovsim ne rozrizneni teksti ale vidaye retelnu redaktorsku ta skladalnu robotu avtora Italijski virshi yaki ne uvijshli v Kanconyere tak zvani ekstravagantni vtracheni abo uvijshli v inshi zbirki poeta U vidannyah zbirki sklalas tradiciya diliti yiyi na 2 chastini v pershu chastinu uvijshli virshi yaki napisani za zhittya Lauri v drugu pislya yiyi smerti virshi u formi spogadiv Naspravdi vsyu zbirku Kanconyere poet napisav pislya 1348 r tobto pislya smerti Lauri Okrim lyubovnoyi liriki v Kanconyere mistitsya dekilka virshiv inshogo zmistu perevazhno politichnogo napriklad 136 Invektivi proti Avinjona z kritikoyu Vatikanu patriotichnogo 128 Kancona Do italijskih knyazhat ta religijnogo Zbirka zakinchuyetsya molitvoyu 366 Blaga Diva u sonyachnij odezhi u yakij poet zvertayetsya do Bogorodici z molitvoyu pro zastupnictvo pered Gospodom z tim shob Vin daruvav jogo buntivnij dushi vichnij spokij SimvolikaMiniatyura Laura i Petrarka Poet vpershe pobachiv Lauru v cerkvi Sv Klari u Strasnu p yatnicyu 6 kvitnya 1327 roku i rivno cherez 21 rik 6 kvitnya 1348 roku vona pomiraye Chislo 6 z yavlyayetsya dvichi u sumi tvoriv zbirki 366 oskilki dvichi ce chislo vidigraye vazhlivu rol u tvori dilyachi syuzhet na dvi chastini do soneti 1 263 ta pislya smerti kanconi 264 366 Lauri Im ya Lauri maye simvolichnij harakter Mozhna vidiliti tri osnovni semantichni polya pershim ye zoloto lat Aurum sho stosuyetsya volossya kohanoyi zhinki druge poviv vitru ital l aura sho simvolizuye zminu ta nespokij i tretye lavrovij vinok ital lauro sho ye alyuziyeyu na Metamorfozi Ovidiya de z yavlyayetsya opovidka pro Apollona ta nimfu Dafnu yaku Penej peretvoriv na lavrove derevo SprijnyattyaLiteratura Kanconyere do pochatku XVII stolittya vitrimala blizko 200 vidan Tri strofi Kanconyere uzhe v 1380 r vikoristovuvav Dzheffri Choser u svoyij poemi Troyil i Kressida Vpliv Petrarki zaznali bagato poetiv yaki pisali u formi soneta z najvidomishih Kleman Maro P yer de Ronsar i Vilyam Shekspir Teksti Kanconyere neodnorazovo komentuvali vcheni ta poeti u XIX st Dzh Leopardi perekladali zbirku na rizni movi Muzika Uzhe u XIV stolitti napisav madrigal na Non al suo amante Osoblivoyu populyarnistyu u muzikantiv koristuvalasya kancona alla Vergine okremi yiyi strofi abo ridshe povnistyu duhovnij madrigal Vergine pura Filipa de Monte cikli duhovnih madrigaliv Le Vergine Palestrini ta Kipriana de Rore kancona B Trombonchino ta inshi Blizko 60 italijskih virshiv Petrarki poklav na muziku Orlando Lasso Virshi Petrarki neodnorazovo vtilyuvali madrigalisti Luka Marencio strofi z sekstini Mia benigna Fortuna Solo e pensoso ta inshi Klaudio Monteverdi Zefiro torna 2 Or che l cielo e la terra Vago augelletto Sidzhizmondo d Indiya Benedetto sia l giorno Voi ch ascoltate in rime sparse Zhak de Vert Marko Antonio Indzhenyeri ta inshi U XIX XX stolittyah virshi z Kanconyere v originali ta perekladah vikoristovuvali Franc Shubert Ferenc List Gans Pficner Ildebrando Piccetti Nino Rota Olena Firsova Lars Yuhan Verle ta bagato inshih kompozitoriv Perekladi ukrayinskoyuPetrarka F Kanconyere Franchesko Petrarka per z italijskogo A Perepadi avt peredmov M Santagata N F Balloni H Folio 2007 DzherelaCaanitz Mechthild Petrarca in der Geschichte der Musik Freiburg 1969 Div takozhKancona KansonaPosilannyaKanconyere Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 1 A L S 461 462