Гіша м ібн Абдул Ма лік араб هشام بن عبد الملك 691 6 лютого 743 омеядський халіф Гішам ібн Абдул Малік араб هشام بن عبد

Успадкувавши владу від свого брата Язіда II, Гішам стикнувся з численними проблемами: поразки від хозарів (Битва при Ардебілі) на Кавказі й від тюргешів («День Спраги» й Битва на перевалі Тахтакарача) у Середній Азії, повстання індуїстів Сінду під керівництвом Джай Сінгха.

За його правління було відновлено практику обкладення населення податками, скасовану Умаром ібн Абдул-Азізом. Такий захід дозволив Халіфату тимчасово відновити свою економічну міць. У сільському господарстві було вжито заходів щодо розширення системи штучного зрошення. Однак посилення експлуатації призвело до повстань підкорених народів, найбільші з яких відбулись у Мавераннахрі (736—737) та Північній Африці (740—742). Помер від дифтерії.

Примітки

Джерела

link=[1]

У Родоводі є генеалогічне дерево цієї людини

Хішам ібн Абдул-Малік

Blankinship, Khalid Yahya, ed. (1989), The History of al-Ṭabarī, Vol. XXV: The End of Expansion. The Caliphate of Hishām A.D. 724–738/A.H. 105–120, Albany, NY: State University of New York Press, (англ.)
Радянська історична енциклопедія, том 14 [ 1 лютого 2017 у Wayback Machine.] (рос.)

Це незавершена стаття про монарха, династію чи її представника (представницю).
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.