У цій статті міститься список імператорів Франкської та Священної Римської імперій від часів Карла Великого до ліквідації імперії 1806 року. Імператори Франкської імперії зазвичай носили титул «імператор Римлян» (лат. imperator Romanorum) або «імператор Римської імперії» (лат. imperator Romanum gubernans imperium), наголошуючи цим на правонаступництві від імперії Давнього Риму. З часів коронації Оттона I Великого у 962 році імперія отримала назву Священна Римська імперія та включила до свого складу королівства Німеччина, Італія та Бургундія. Пізніше Бургундія увійшла до складу Франції, а в середині XV століття імператор Фрідріх III відмовився від претензій на Італію та прийняв новий титул: імператор Священної Римської імперії німецької нації. Таким чином територія імперії виявилась обмеженою самою лише Німеччиною. Наполеонівські війни початку XIX століття завдали смертельного удару по єдності німецьких держав у складі імперії й імператор Франц II у 1806 році склав свій імператорський титул. Священна Римська імперія припинила своє існування.
Карл Великий отримав титул імператора під час його коронації папою римським Левом III. У подальшому прийняття титулу імператора стало залежати від акту коронації папою. Хоча з часів Оттона I вважалось, що на імператорський титул має право лише король Німеччини, обраний німецькими курфюрстами, не всі обрані німецькі королі пройшли процедуру коронації в Римі, й відповідно не всі вони були імператорами Священної Римської імперії, хоча деякі з них користувались цим титулом. Повний список правителів Німецького королівства див. у статті Список монархів Німеччини. У цій же статті наводяться лише ті монархи, яких було короновано імператорською короною і тому мали право використовувати титул імператора.
1508 року король Німеччини Максиміліан I, після невдалої спроби здійснити експедицію до Риму, отримав від папи дозвіл на титул обраного імператора. Його наступник Карл V був коронований імператором папою 1530 року, однак вже всі наступні правителі не прагнули здійснити обряд коронації та, з дозволу папи, використовували титул імператора Священної Римської імперії без офіційного покладання корони папою. Тим не менше, їх визнають «обраними імператорами», тому їх внесено до цього списку.
1804 року Священна Римська імперія була перетворена на Австрійську імперію, а імператори Священної Римської імперії стали Австрійськими імператорами та отримали новий титул.
Див. також
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Імператори Священної Римської імперії |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U cij statti mistitsya spisok imperatoriv Frankskoyi ta Svyashennoyi Rimskoyi imperij vid chasiv Karla Velikogo do likvidaciyi imperiyi 1806 roku Imperatori Frankskoyi imperiyi zazvichaj nosili titul imperator Rimlyan lat imperator Romanorum abo imperator Rimskoyi imperiyi lat imperator Romanum gubernans imperium nagoloshuyuchi cim na pravonastupnictvi vid imperiyi Davnogo Rimu Z chasiv koronaciyi Ottona I Velikogo u 962 roci imperiya otrimala nazvu Svyashenna Rimska imperiya ta vklyuchila do svogo skladu korolivstva Nimechchina Italiya ta Burgundiya Piznishe Burgundiya uvijshla do skladu Franciyi a v seredini XV stolittya imperator Fridrih III vidmovivsya vid pretenzij na Italiyu ta prijnyav novij titul imperator Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi nimeckoyi naciyi Takim chinom teritoriya imperiyi viyavilas obmezhenoyu samoyu lishe Nimechchinoyu Napoleonivski vijni pochatku XIX stolittya zavdali smertelnogo udaru po yednosti nimeckih derzhav u skladi imperiyi j imperator Franc II u 1806 roci sklav svij imperatorskij titul Svyashenna Rimska imperiya pripinila svoye isnuvannya Gerb imperatoriv Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi z rodu Gabsburgiv Korona Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Karl Velikij otrimav titul imperatora pid chas jogo koronaciyi papoyu rimskim Levom III U podalshomu prijnyattya titulu imperatora stalo zalezhati vid aktu koronaciyi papoyu Hocha z chasiv Ottona I vvazhalos sho na imperatorskij titul maye pravo lishe korol Nimechchini obranij nimeckimi kurfyurstami ne vsi obrani nimecki koroli projshli proceduru koronaciyi v Rimi j vidpovidno ne vsi voni buli imperatorami Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi hocha deyaki z nih koristuvalis cim titulom Povnij spisok praviteliv Nimeckogo korolivstva div u statti Spisok monarhiv Nimechchini U cij zhe statti navodyatsya lishe ti monarhi yakih bulo koronovano imperatorskoyu koronoyu i tomu mali pravo vikoristovuvati titul imperatora 1508 roku korol Nimechchini Maksimilian I pislya nevdaloyi sprobi zdijsniti ekspediciyu do Rimu otrimav vid papi dozvil na titul obranogo imperatora Jogo nastupnik Karl V buv koronovanij imperatorom papoyu 1530 roku odnak vzhe vsi nastupni praviteli ne pragnuli zdijsniti obryad koronaciyi ta z dozvolu papi vikoristovuvali titul imperatora Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi bez oficijnogo pokladannya koroni papoyu Tim ne menshe yih viznayut obranimi imperatorami tomu yih vneseno do cogo spisku 1804 roku Svyashenna Rimska imperiya bula peretvorena na Avstrijsku imperiyu a imperatori Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi stali Avstrijskimi imperatorami ta otrimali novij titul Poryadok Portret ta roki zhittya Im ya Gerb Pochatok Kinec Dinastiya Primitki 1 2 kvitnya 747 28 lyutogo 814 Blazhennij Karl I Velikij 25 grudnya 800 28 lyutogo 814 Karolingi 2 778 20 chervnya 840 Lyudovik I Blagochestivij 28 lyutogo 814 20 chervnya 840 Karolingi 3 795 29 veresnya 855 Lotar I 20 chervnya 840 29 veresnya 855 Karolingi 4 825 12 serpnya 875 Lyudovik II 850 12 serpnya 875 Karolingi Do 855 spivpravitel batka 5 13 chervnya 823 6 zhovtnya 877 Karl II 25 grudnya 875 6 zhovtnya 877 Karolingi 6 13 chervnya 839 13 sichnya 888 Karl III Tovstij 12 lyutogo 881 11 listopada 887 Karolingi Zriksya prestolu cherez povstannya magnativ 7 850 8 grudnya 899 Arnulf I 11 listopada 887 8 grudnya 899 Karolingi 8 880 29 chervnya 920 Lyudovik III 22 lyutogo 901 21 lipnya 905 Bozonidi Skinutij Berengarom I 9 850 7 kvitnya 924 Berengar I 24 bereznya 916 7 kvitnya 924 Unroshidi Pislya jogo smerti imperator ne vibiravsya 10 23 listopada 912 7 travnya 973 Otton I Velikij 2 lyutogo 962 7 travnya 973 Saksonska dinastiya 11 955 7 grudnya 983 Otton II Rudij 25 grudnya 967 7 grudnya 983 Saksonska dinastiya Do 7 travnya 973 spivpravitel batka 12 980 24 sichnya 1002 Otton III Divo svitu 21 travnya 996 23 sichnya 1002 Saksonska dinastiya 13 6 travnya 973 13 lipnya 1024 Svyatij Genrih II 14 lyutogo 1014 13 lipnya 1024 Saksonska dinastiya 14 990 4 chervnya 1039 Konrad II 21 travnya 1027 4 chervnya 1039 Salichna dinastiya 15 28 zhovtnya 1017 5 zhovtnya 1056 Genrih III Chornij 4 chervnya 1039 5 zhovtnya 1056 Salichna dinastiya 16 11 listopada 1050 7 serpnya 1106 Genrih IV listopad 1054 31 grudnya 1105 Salichna dinastiya Zriksya prestolu 17 11 serpnya 1081 23 travnya 1125 Genrih V 13 kvitnya 1111 23 travnya 1125 Salichna dinastiya 18 1075 4 grudnya 1137 Lotar II 4 chervnya 1133 4 grudnya 1137 Suplinburzka dinastiya 19 1122 10 chervnya 1190 Fridrih I Barbarossa 18 chervnya 1155 10 chervnya 1190 Gogenshtaufeni 20 listopad 1175 29 veresnya 1197 Genrih VI 14 kvitnya 1191 29 veresnya 1197 Gogenshtaufeni 21 1175 1176 19 travnya 1218 Otton IV 21 zhovtnya 1209 listopad 1215 Velfi Vidstoronenij rishennyam Lateranskogo soboru 22 26 grudnya 1194 13 grudnya 1250 Fridrih II 22 zhovtnya 1220 13 grudnya 1250 Gogenshtaufeni 23 1275 24 serpnya 1313 Genrih VII 29 chervnya 1312 24 serpnya 1313 Lyuksemburgi 24 5 kvitnya 1282 11 zhovtnya 1347 Lyudvig IV Bavarskij 17 sichnya 1328 11 zhovtnya 1347 Vittelsbahi 25 14 travnya 1316 29 listopada 1378 Karl IV 5 kvitnya 1355 29 listopada 1378 Lyuksemburgi 26 15 lyutogo 1368 9 grudnya 1437 Sigizmund Lyuksemburg 3 travnya 1433 9 grudnya 1437 Lyuksemburgi 27 21 veresnya 1415 19 serpnya 1493 Fridrih III Mirnij 19 bereznya 1452 19 serpnya 1493 Gabsburgi 28 22 bereznya 1459 14590322 12 sichnya 1519 Maksimilian I 4 lyutogo 1508 12 sichnya 1519 Gabsburgi 29 24 lyutogo 1500 15000224 21 veresnya 1558 Karl V 28 chervnya 1519 obranij 23 zhovtnya 1520 koronaciya v Aheni 24 lyutogo 1530 koronaciya v Rimi 27 serpnya 1556 Gabsburgi Zriksya prestolu na korist brata 30 10 bereznya 1503 25 lipnya 1564 Ferdinand I 24 lyutogo 1558 25 lipnya 1564 Gabsburgi 31 31 lipnya 1527 12 zhovtnya 1576 Maksimilian II 25 lipnya 1564 12 zhovtnya 1576 Gabsburgi 32 18 lipnya 1552 20 sichnya 1612 Rudolf II 2 zhovtnya 1576 20 sichnya 1612 Gabsburgi 33 24 lyutogo 1557 20 bereznya 1619 Matias I 20 sichnya 1612 20 bereznya 1619 Gabsburgi Brat poperednogo 34 9 lipnya 1578 15 lyutogo 1637 Ferdinand II 9 veresnya 1619 15 lyutogo 1637 Gabsburgi Vnuk Ferdinanda I 35 13 lipnya 1608 2 kvitnya 1657 Ferdinand III 15 lyutogo 1637 2 kvitnya 1657 Gabsburgi 36 9 chervnya 1640 5 travnya 1705 Leopold I 18 lipnya 1658 5 travnya 1705 Gabsburgi 37 26 lipnya 1678 17 kvitnya 1711 Josif I 5 travnya 1705 17 kvitnya 1711 Gabsburgi 38 1 zhovtnya 1685 20 zhovtnya 1740 Karl VI 22 grudnya 1711 20 zhovtnya 1740 Gabsburgi Brat poperednogo Ostannij predstavnik dinastiyi Gabsburgiv po pryamij cholovichij liniyi 39 6 serpnya 1697 20 sichnya 1745 Karl VII Albreht 12 lyutogo 1742 20 sichnya 1745 Vittelsbahi 40 8 grudnya 1708 18 serpnya 1765 Franc I Stefan 4 zhovtnya 1745 18 serpnya 1765 Lotarinzkij dim 41 13 bereznya 1741 20 lyutogo 1790 Josif II 18 serpnya 1765 20 lyutogo 1790 Gabsburgi Lotarinzki 42 5 travnya 1747 1 bereznya 1792 Leopold II 9 zhovtnya 1790 1 bereznya 1792 Gabsburgi Lotarinzki 43 12 lyutogo 1768 2 bereznya 1835 Franc II 5 lipnya 1792 6 serpnya 1806 Gabsburgi Lotarinzki Ostannij imperator Svyashennoyi rimskoyi imperiyi adzhe u 1806 cya derzhava perestala isnuvatiDiv takozhVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Imperatori Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Spisok monarhiv Nimechchini Spisok rimskih pap ta antipap Svyashenna Rimska imperiya Frankska imperiya