Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Марк Фу́рій Ка́мілл (446—365 роки до н. е.) — видатний військовий та політичний діяч ранньої Римської республіки. Мав титул «Другий засновник Риму».
| Марк Фурій Камілл | |
|---|---|
| Marcus Furius Camillus | |
 Камілл у Фалеріях. Ніколя Пуссен. 1637 р. Лувр | |
| диктатор | |
| Інші титули: | інтеррекс, військовий трибун з консульською владою |
| Партія: | патриції |
| | |
| | |
| Дата народження: | 446 до н. е. |
| Місце народження: | Рим |
| Країна: | Римська республіка |
| Дата смерті: | 365 до н. е. |
| Місце смерті: | Рим |
| Діти: | Луцій Фурій Камілл |
| Династія: | Фурії |
| Батько: | Луцій Фурій Камілл Медуллін |
Життєпис
Молоді роки
Походив із патриціанського роду Фуріїв. Син Луція Фурія Камілла Медулліна, патриціанського військового трибуна з консульською владою. Починав свій шлях у війнах з еквами та вольсками; в той самий час став військовим трибуном. У 403 році до н. е. був обраний цензором разом з Марком Постумієм Альбіном Регілленом. Значно збільшив оподаткування для покращення фінансового стану держави, яка потерпала через безперервні війни.
Війни з вейями та їх союзниками
У 401 році до н. е. став військовим трибуном з консульською владою. На цій посаді воював з союзниками міста Вейї — Капена та Фалерія. У 398 році до н. е. став військовим трибуном з консульською владою й захопив місто Капена.
У 396 році до н. е. Камілл був інтеррексом для обрання консулів і в цьому ж році домігся призначення себе диктатором для ведення війни проти міст Вейї та Фалерії: завдав рішучої поразки військам Фалерії й приєднавшимся до них капенцям при містечку Непете (сучасне м. Непі). Після цього рушив до Вейї й хитрістю захопив це місто. Усіх чоловіків Камілл наказав вбити, а дітей й жінок продати у рабство; він захопив також статую Юнони (етруської богині Уні) й перевіз її до Риму. Усі землі міста-держави Вейї були приєднані до Римської республіки.
Для закінчення війни з ворогами у 395 році до н. е., Камілла знову обрали військовим трибуном з консульською владою. Він узяв в облогу Фалерію й незабаром змусив містян здатися. Після цього й інші італійські племена, зокрема вольски, екви, уклали мирні угоди з Римом. У 391 році до н. е. його призначили інтеррексом з огляду на хворобу обох консулів і він повинен був організувати вибори нових вищих магістратів.
Разом з тим Камілл продовжував протистояти плебеям усередині Риму. Останні домоглися у 390 році до н. е. спочатку вигнання Камілла до Ардеї, а потім й накладання на нього штрафу у 1 500 денаріїв.
Війни з галами
Гали на чолі із Бренном у 390 році до н. е. вдерлися до меж Римської республіки й союзного до неї Клузія, завдали поразки на річці Алії й захопили Рим, окрім Капітолія. В Ардеях Камілл очолив загін, який зміг відбити напад гальського війська на місто. Після цього розпочав боротьбу з галами, які ще знаходилися у Римі. У Вейях він зібрав 12 тисяч вояків. Втім не ризикнув напасти на Рим.
Сенат між тим проголосував за відновлення Камілла у правах та призначення його диктатором; разом з тим римляни відкупилися від галів (правильніше — сенонів) на чолі з Бренном. Розповідь про те, що Камілл завдав в той таки час поразки головним силам й змусив їх піти з Риму — пізніша патріотична легенда римлян. Згідно з нею при зважуванні представленого як викуп золота галли принесли сфальшовані гирі та спробували обдурити римлян, а коли римський трибун став заперечувати, Бренн кинув на терези свій меч і проказав: «Vae victis!» («Горе переможеним!»). Якраз у цей час до Риму на чолі великого війська підійшов Камілл. Він відкинув умови капітуляції й викликав галлів на бій — «вирішувати повинен меч, а не золото». Завдавши ворогові нищівної поразки, він на чолі своїх воїнів з тріумфом увійшов у звільнене місто. Після відходу галів (389 рік до н. е.) Камілл збудував храм Аї Локуцій на цю честь. У 389 році до н. е. його обрали інтеррексом для проведення виборів нових консулів та інших магістратів.
Після закінчення повноважень диктатора сенат проголосував про продовження для Камілла повноважень диктатора ще на одну каденцію. Багато римлян, особливо плебеїв, бажали перенести столицю у Вейї, який, як вони вважали, розташований на більш вигідному з точки зору оборони місці. Камілл, однак, переконав своїх співгромадян, що здобута перемога марна, якщо вони покинуть Рим, і залишався на своєму посту, поки місто не було повністю відновлено, за що отримав звання «Другий засновник Риму».
Війни з вольсками та етрусками
У 385 році до н. е. для протидії ворогам, які напали на державу, Камілла обрали диктатором (на той час він був військовим трибуном з консульськими повноваженнями). Він вимушений був воювати з еквами, вольсками, а також етрусками, які взяли в облогу римського союзника Сутрій (сучасні м. Сутрі). Він завдав поразки ворогам на Маркіанських пагорбах, потім переміг вольсків при Метіумі (поблизу Ланувія) й захопив столицю еквів Болу — втім не зміг завадити захопленню етрусками Сутріума та невдалою була облога Анція, столиці вольсків. Скориставшись послабленням пильності з боку етрусків, Камілл знову зробив спробу відбити Сутріум — цього разу успішно, після чого справив тріумф.
У 384 та 381 роках до н. е. обіймав посаду військового трибуна з консульською владою. На цій посаді запобіг наміру свого колеги Марка Манлія Капітоліна захопити одноосібну владу. Урешті-решт останнього стратили. Після цього Камілл вирішив відійти від справ.
У 378 році вольски міста Анцій, Пренесте та Велетрі знов напали на римські землі й захопили Сутріум. Сенат покликав на службу Камілла, призначивши його військовим трибуном з консульськими повноваженнями. Втім він вирішив здійснювати керування військом через свого сина Луція. Проте останньому не вдалося приборкати ворога. Тоді Камілл особисто очолив військо, завдав поразки ворогам, звільнивши Сутріум. Тоді ж він приєднав Тускулум до Римської республіки.
У 368 році до н. е. сенат домігся призначення Камілла диктатором для війни проти міста Пренесте. Втім головним завданням Камілла було зашкодити прийняттю закону про вибори консулів, один з яких обов'язково мав бути плебеєм. Не досягши своєї мети Фурій Камілл вимушений був зректися своєї посади.
Останні роки
У 367 році до н. е. Камілла призначили диктатором з огляду нової небезпеки від галів. Фурій зібрав військо й завдав тяжкої поразки галам на річці Аніо; після цієї звитяги місто Велетрі добровільно підкорилось Риму. Камілл же справив новий тріумф. Водночас плебеї наполягали на прийнятті закону щодо консульства. Камілл домігся припинення протидії цим намірам й прийняття відповідного закону (Lex Licinia Sextia), який закріпив принцип, що один з консулів обов'язково має бути плебеєм. На честь цієї події Фурій Камілл побудував храм Згоди.
У 365 році до н. е. тяжка моровиця якоїсь хвороби (не виключають можливість чуми) охопила Рим: серед померлих був й Марк Фурій Камілл.
Родина
Діти:
- Луцій Фурій Камілл
Джерела
- Uwe Walter: Marcus Furius Camillus — die schattenhafte Lichtgestalt. // Karl-Joachim Hölkeskamp, Elke Stein-Hölkeskamp (Hrsg.): Von Romulus zu Augustus. Große Gestalten der römischen Republik. C. H. Beck, München 2000, , S. 58-68. (нім.)
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Марк Фурій Камілл |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej z takim im yam Mark Furij Mark Fu rij Ka mill 446 365 roki do n e vidatnij vijskovij ta politichnij diyach rannoyi Rimskoyi respubliki Mav titul Drugij zasnovnik Rimu Mark Furij KamillMarcus Furius CamillusMark Furij KamillKamill u Faleriyah Nikolya Pussen 1637 r LuvrdiktatorInshi tituli interreks vijskovij tribun z konsulskoyu vladoyuPartiya patriciyiData narodzhennya 446 do n e 446 Misce narodzhennya RimKrayina Rimska respublikaData smerti 365 do n e 365 Misce smerti RimDiti Lucij Furij KamillDinastiya FuriyiBatko Lucij Furij Kamill MedullinZhittyepisMolodi roki Pohodiv iz patricianskogo rodu Furiyiv Sin Luciya Furiya Kamilla Medullina patricianskogo vijskovogo tribuna z konsulskoyu vladoyu Pochinav svij shlyah u vijnah z ekvami ta volskami v toj samij chas stav vijskovim tribunom U 403 roci do n e buv obranij cenzorom razom z Markom Postumiyem Albinom Regillenom Znachno zbilshiv opodatkuvannya dlya pokrashennya finansovogo stanu derzhavi yaka poterpala cherez bezperervni vijni Vijni z vejyami ta yih soyuznikami U 401 roci do n e stav vijskovim tribunom z konsulskoyu vladoyu Na cij posadi voyuvav z soyuznikami mista Vejyi Kapena ta Faleriya U 398 roci do n e stav vijskovim tribunom z konsulskoyu vladoyu j zahopiv misto Kapena U 396 roci do n e Kamill buv interreksom dlya obrannya konsuliv i v comu zh roci domigsya priznachennya sebe diktatorom dlya vedennya vijni proti mist Vejyi ta Faleriyi zavdav rishuchoyi porazki vijskam Faleriyi j priyednavshimsya do nih kapencyam pri mistechku Nepete suchasne m Nepi Pislya cogo rushiv do Vejyi j hitristyu zahopiv ce misto Usih cholovikiv Kamill nakazav vbiti a ditej j zhinok prodati u rabstvo vin zahopiv takozh statuyu Yunoni etruskoyi bogini Uni j pereviz yiyi do Rimu Usi zemli mista derzhavi Vejyi buli priyednani do Rimskoyi respubliki Dlya zakinchennya vijni z vorogami u 395 roci do n e Kamilla znovu obrali vijskovim tribunom z konsulskoyu vladoyu Vin uzyav v oblogu Faleriyu j nezabarom zmusiv mistyan zdatisya Pislya cogo j inshi italijski plemena zokrema volski ekvi uklali mirni ugodi z Rimom U 391 roci do n e jogo priznachili interreksom z oglyadu na hvorobu oboh konsuliv i vin povinen buv organizuvati vibori novih vishih magistrativ Razom z tim Kamill prodovzhuvav protistoyati plebeyam useredini Rimu Ostanni domoglisya u 390 roci do n e spochatku vignannya Kamilla do Ardeyi a potim j nakladannya na nogo shtrafu u 1 500 denariyiv Vijni z galami Gali na choli iz Brennom u 390 roci do n e vderlisya do mezh Rimskoyi respubliki j soyuznogo do neyi Kluziya zavdali porazki na richci Aliyi j zahopili Rim okrim Kapitoliya V Ardeyah Kamill ocholiv zagin yakij zmig vidbiti napad galskogo vijska na misto Pislya cogo rozpochav borotbu z galami yaki she znahodilisya u Rimi U Vejyah vin zibrav 12 tisyach voyakiv Vtim ne riziknuv napasti na Rim Senat mizh tim progolosuvav za vidnovlennya Kamilla u pravah ta priznachennya jogo diktatorom razom z tim rimlyani vidkupilisya vid galiv pravilnishe senoniv na choli z Brennom Rozpovid pro te sho Kamill zavdav v toj taki chas porazki golovnim silam j zmusiv yih piti z Rimu piznisha patriotichna legenda rimlyan Zgidno z neyu pri zvazhuvanni predstavlenogo yak vikup zolota galli prinesli sfalshovani giri ta sprobuvali obduriti rimlyan a koli rimskij tribun stav zaperechuvati Brenn kinuv na terezi svij mech i prokazav Vae victis Gore peremozhenim Yakraz u cej chas do Rimu na choli velikogo vijska pidijshov Kamill Vin vidkinuv umovi kapitulyaciyi j viklikav galliv na bij virishuvati povinen mech a ne zoloto Zavdavshi vorogovi nishivnoyi porazki vin na choli svoyih voyiniv z triumfom uvijshov u zvilnene misto Pislya vidhodu galiv 389 rik do n e Kamill zbuduvav hram Ayi Lokucij na cyu chest U 389 roci do n e jogo obrali interreksom dlya provedennya viboriv novih konsuliv ta inshih magistrativ Pislya zakinchennya povnovazhen diktatora senat progolosuvav pro prodovzhennya dlya Kamilla povnovazhen diktatora she na odnu kadenciyu Bagato rimlyan osoblivo plebeyiv bazhali perenesti stolicyu u Vejyi yakij yak voni vvazhali roztashovanij na bilsh vigidnomu z tochki zoru oboroni misci Kamill odnak perekonav svoyih spivgromadyan sho zdobuta peremoga marna yaksho voni pokinut Rim i zalishavsya na svoyemu postu poki misto ne bulo povnistyu vidnovleno za sho otrimav zvannya Drugij zasnovnik Rimu Vijni z volskami ta etruskami U 385 roci do n e dlya protidiyi vorogam yaki napali na derzhavu Kamilla obrali diktatorom na toj chas vin buv vijskovim tribunom z konsulskimi povnovazhennyami Vin vimushenij buv voyuvati z ekvami volskami a takozh etruskami yaki vzyali v oblogu rimskogo soyuznika Sutrij suchasni m Sutri Vin zavdav porazki vorogam na Markianskih pagorbah potim peremig volskiv pri Metiumi poblizu Lanuviya j zahopiv stolicyu ekviv Bolu vtim ne zmig zavaditi zahoplennyu etruskami Sutriuma ta nevdaloyu bula obloga Anciya stolici volskiv Skoristavshis poslablennyam pilnosti z boku etruskiv Kamill znovu zrobiv sprobu vidbiti Sutrium cogo razu uspishno pislya chogo spraviv triumf U 384 ta 381 rokah do n e obijmav posadu vijskovogo tribuna z konsulskoyu vladoyu Na cij posadi zapobig namiru svogo kolegi Marka Manliya Kapitolina zahopiti odnoosibnu vladu Ureshti resht ostannogo stratili Pislya cogo Kamill virishiv vidijti vid sprav U 378 roci volski mista Ancij Preneste ta Veletri znov napali na rimski zemli j zahopili Sutrium Senat poklikav na sluzhbu Kamilla priznachivshi jogo vijskovim tribunom z konsulskimi povnovazhennyami Vtim vin virishiv zdijsnyuvati keruvannya vijskom cherez svogo sina Luciya Prote ostannomu ne vdalosya priborkati voroga Todi Kamill osobisto ocholiv vijsko zavdav porazki vorogam zvilnivshi Sutrium Todi zh vin priyednav Tuskulum do Rimskoyi respubliki U 368 roci do n e senat domigsya priznachennya Kamilla diktatorom dlya vijni proti mista Preneste Vtim golovnim zavdannyam Kamilla bulo zashkoditi prijnyattyu zakonu pro vibori konsuliv odin z yakih obov yazkovo mav buti plebeyem Ne dosyagshi svoyeyi meti Furij Kamill vimushenij buv zrektisya svoyeyi posadi Ostanni roki U 367 roci do n e Kamilla priznachili diktatorom z oglyadu novoyi nebezpeki vid galiv Furij zibrav vijsko j zavdav tyazhkoyi porazki galam na richci Anio pislya ciyeyi zvityagi misto Veletri dobrovilno pidkorilos Rimu Kamill zhe spraviv novij triumf Vodnochas plebeyi napolyagali na prijnyatti zakonu shodo konsulstva Kamill domigsya pripinennya protidiyi cim namiram j prijnyattya vidpovidnogo zakonu Lex Licinia Sextia yakij zakripiv princip sho odin z konsuliv obov yazkovo maye buti plebeyem Na chest ciyeyi podiyi Furij Kamill pobuduvav hram Zgodi U 365 roci do n e tyazhka morovicya yakoyis hvorobi ne viklyuchayut mozhlivist chumi ohopila Rim sered pomerlih buv j Mark Furij Kamill RodinaDiti Lucij Furij KamillDzherelaUwe Walter Marcus Furius Camillus die schattenhafte Lichtgestalt Karl Joachim Holkeskamp Elke Stein Holkeskamp Hrsg Von Romulus zu Augustus Grosse Gestalten der romischen Republik C H Beck Munchen 2000 ISBN 3 406 46697 4 S 58 68 nim Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Mark Furij Kamill