Валентин Іванович Орлянкін 24 січня 1906 13 липня 1999 радянський український кінооператор Лауреат Сталінської премії 19

Валентин Іванович Орлянкін (24 січня 1906 — 13 липня 1999) — радянський український кінооператор. Лауреат Сталінської премії (1943). Заслужений діяч мистецтв УРСР (1967). Нагороджений орденом Червоної Зірки, медалями.

Орлянкін Валентин Іванович

Дата народження	24 січня 1906(1906-01-24)
Місце народження	^d, Тамбовська губернія, Російська імперія
Дата смерті	13 липня 1999(1999-07-13) (93 роки)
Місце смерті	Київ, Україна
Громадянство	Російська імперія СРСР Україна
Alma mater	Всеросійський державний інститут кінематографії
Професія	кінооператор, кінематографіст
Членство	СК СРСР і НСКУ
Нагороди
IMDb	ID 0880425

Біографічні відомості

Народився 24 січня ст. ст. 1906 р. у с. Варваринка Тамбовської обл. в родині службовця. Закінчив операторський факультет Всесоюзного державного інституту кінематографії (1936).

Працював оператором на Московській студії кінохроніки, з 1937 — оператор-кореспондент по Криму (Ялта, 1937–1940), на Українській студії кінохроніки (1940–1941, 1945–1952), на Алма-Атинській студії кінохроніки (1941–1942), Учасник Німецько-радянської війни. З 1942 року — фронтовий кінооператор. Знімав на Сталінградському, Південно-Західному, Центральному, Степовому, 1-му Білоруському, 1-му та 4-му Українських фронтах. Зняв повітряний бій, яким керував О. І. Покришкін, партизанського командира В. А. Бегму, генерала В. І. Чуйкова та ін.

У 1952—1957 рр. — оператор Київської студії художніх фільмів, у 1957—1976 рр. — оператор Української студії хронікально-документальних фільмів.

Автор книг «Кораблі не вмирають» (К., 1970), «А до Волги четыре шага…» (К., 1982), «Стоп-кадр долі» (1986), сценарію «І залишаються легенди» (1977, у співавт. з М. Коростишевським).

Був членом Спілки кінематографістів СРСР (1960) і Спілки кінематографістів України.

Помер після тяжкої хвороби на 94-му році життя 13 липня 1999 р. в Києві.

Родина

Донька — режисерка монтажу Аделіна Хмельницька (1937—2021).
- Зять — кінорежисер Володимир Хмельницький (1935—2023).
Син — оператор (нар. 1952).

Фільмографія

Зняв художні фільми:

(1952)
«„Богатир“ іде в Марто» (1954, 2-й оператор)
«Зірки на крилах» (1955, 2-й оператор)
«Мандрівка в молодість» (1956, у співавт. з В. Іллєнком i В. Філіпповим)

Оператор хронікально-документальних фільмів:

«Сталінград» (1943, Державна премія СРСР, 1943)
«Битва за нашу Радянську Україну» (1943, у співавт. з І. Кацманом i В. Смородіним)
(1944, у співавт. з І. Кацманом)
«Україна відроджується» (1945, у співавт. з Я. Мєстечкіним i І. Кацманом)
«Свято Перемоги» (1945, у співавт.)
«Радянська Україна» (1946)
«Свято піонерів» (1947)
«Радянське Закарпаття» (1948)
«На полях України» (1949)
«Ірпенська пойма» (1949)
«Рис на Україні» (1950)
«Юним друзям природи» (1951)
«Кормова база колгоспу» (1955)
«Спортсмени одного села» (1957)
«Літній табір юних натуралістів» (1957)
«Шлях мужніх» (1958)
«Червоні пов'язки» (1958)
«Земля Київська» (1958)
«Вирощування качок у плавнях» (1958)
«Не забувайте про це» (1958)
«Назову життям» (1959)
«Тваринництво Буковини» (1959)
«Передовики тваринництва» (1959)
«Спортивна слава» (1960)
(1963)
«Кораблі не вмирають» (1965)
«105 днів без тебе» (1966)
«Свитязь-озеро» (1968)
«Іван Микитенко» (1969)
«Етюд про секунду» (1970) та ін.

Література

Спілка кінематографістів України. — К., 1985. — С. 117—118;
Кино: Энциклопедический словарь. — М., 1987. — С. 311;
Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — С. 431. — . [Архівовано з першоджерела 12 вересня 2022.]
Мистецтво України : Біографічний довідник / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1997. — С. 453. — .

Посилання

http://www.grad-kirsanov.ru/persons.php?id=orlyankin [ 27 грудня 2011 у Wayback Machine.]