Дру́жба — місто в Україні, центр Дружбівської міської громади Шосткинського району Сумської області. Розташоване за 45 км від районного центру та за 191 км від облцентру (автошлях Р44). Залізнична станція Хутір-Михайлівський. Населення — 4,9 тис. осіб. До 2016 року Дружбівській міській раді було підпорядковане село Довжик.
Дружба | |||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||||
Основні дані | |||||||||
Країна | Україна | ||||||||
Область | Сумська область | ||||||||
Район | Шосткинський район | ||||||||
Громада | Дружбівська міська громада | ||||||||
Код КОАТУУ: | 5925610300 | ||||||||
Засноване | друга половина XVII ст. (села Журавка та Юрасівка) | ||||||||
Статус міста | з 1962 року | ||||||||
Населення | ▼ 4832 (01.01.2017) | ||||||||
Площа | 8,5 км² | ||||||||
Поштові індекси | 41220—222 | ||||||||
Телефонний код | +380-5456 | ||||||||
Координати | 52°02′55″ пн. ш. 33°56′35″ сх. д. / 52.04861° пн. ш. 33.94306° сх. д.Координати: 52°02′55″ пн. ш. 33°56′35″ сх. д. / 52.04861° пн. ш. 33.94306° сх. д. | ||||||||
Висота над рівнем моря | 175 м | ||||||||
Водойма | р. Журавель | ||||||||
Назва мешканців | дружбя́нин, дружбя́нка, дружбя́ни | ||||||||
Відстань | |||||||||
Найближча залізнична станція | Хутір-Михайлівський | ||||||||
До обл./респ. центру | |||||||||
- залізницею | 244 км | ||||||||
- автошляхами | 191 км | ||||||||
До Києва | |||||||||
- залізницею | 336 км | ||||||||
- автошляхами | 344 км | ||||||||
Міська влада | |||||||||
Рада | Дружбівська міська рада | ||||||||
Адреса | 41220, Сумська область, Шосткинський р-н, м. Хутір-Михайлівський, вул. Гнібеди, 3 | ||||||||
Вебсторінка | Дружбівська міська громада | ||||||||
Міський голова | Ситенко Віталій Миколайович | ||||||||
|
Загальні відомості
Місто розташоване в північній частині Сумської області і лежить у долині річки Журавель і її приток. Південно-східна частина навколишніх територій заболочена. Це край лісів: з хвойних порід на пагорбах росте сосна, а в низинах — ялина, часто трапляються тут береза, дуб, вільха, осика. Через ліс протікає тихоплинна Івотка. Через місто проходять автомобільна дорога Т 1915- і кілька залізничних гілок, станція Хутір-Михайлівський. У районі міста Дружба є родовища крейди, мергелю, торфу, суглинку, піску, глини, невеликі запаси фосфоритів.
У 1907 році здано в експлуатацію залізничну магістраль Москва—Київ. Вона пролягла через Хутір-Михайлівський, перетнула тут лінію Гомель—Ворожба й утворила залізничний вузол.
Історія
Заснування
У минулому тут було три населені пункти: Журавка, Юрасівка та Хутір Михайлівський, перші два — давніші (засновані в другій половині XVII століття). Назву село Журавка одержало від річки Журавель, на якій воно розташоване. У давнину село належало Андрію Гамалію, син якого був однодумцем і прибічником І. Мазепи . Після Полтавської битви ці села Петро І передав Головіну, нащадки якого продали їх Кочубеям. У 30-х роках XIX ст. навколишні землі купив таємний радник Глухівського повіту Чернігівської губернії мільйонер Нікола Артемійович Терещенко, який побудував тут цукровий завод. Поряд із заводом виросло робітниче селище, яке М. А. Терещенко назвав іменем свого онука Михайла.
Сучасна назва є імперським штампом та символізує так звану «дружбу російського, українського та білоруського народів».
У Хуторі-Михайлівському, крім цукроварні, працювала ґуральня. У 1861 році цукроварню перебудували з вогневої на парову й поряд з цукром-піском почали виробляти рафінад (за рік близько 200 тис. пудів). Потреби підприємств вимагали нового транспортного сполучення. В кінці 60-х років до Хутора-Михайлівського прокладено вузькоколійну гілку від колії Вороніж—Зернове. З часом Хутір-Михайлівський став залізничною станцією.
Події визвольних змагань
У 1917 році Хутір-Михайлівський входить до складу Української Народної Республіки. Наприкінці листопада 1917 року місто було окуповано І Московським загоном Червоної гвардії Червоної гвардії, який просувався на бронепоїздах з Брянська, під командуванням А. О. Знаменського. Проте, згодом, владу Центральної Ради було відновлено.
Курсуючи на залізничних лініях, загін вдруге 6 (19) січня 1918 року окупував Хутір-Михайлівський. У квітні 1918 року в населений пункт ввійшли німецько-австрійські війська. На початку серпня 1918 року комуністичне з'єднання під командуванням Боженка захопило Хутір-Михайлівський, але під натиском переважних австро-німецьких сил залишило його.
19 листопада 1918 року частини Червоної Армії вкотре окупували Хутір-Михайлівський. Внаслідок поразки Перших визвольних змагань Хутір-Михайлівський надовго окупований більшовицькими загарбниками.
Перша радянська окупація
У селах, підпорядкованих Михайлівській сільраді, у 1929—30 рр. селян було примусово зігнано у колгоспи. У 1932—1933 селяни пережили сталінський геноцид українців.
З початком німецько-радянської війни 650 жителів села було примусово мобілізовано до лав Червоної Армії, з них загинуло 250. Незважаючи на безперервне бомбардування, залізничний вузол і цукровий завод продовжували працювати. 1 жовтня 1941 року німці окупували Хутір-Михайлівський. У роки війни активно діяло червоне партизанське підпілля. Після відновлення радянської окупації відновили роботу партійні, комсомольські та профспілкові організації, сільрада.
Сучасність
У 1945 році відбудовано депо, будинок служби дистанції колії і пункт технічного огляду вагонів, у 1947 — цукровий завод, у 1948 — електростанція і вокзал. У 1950 році три колгоспи об'єднались в єдиний. У 1954 році на станції Хутір-Михайлівський було споруджено пам'ятник Богдану Хмельницького.
З 1958 року Хутір-Михайлівський — селище міського типу Ямпільського району. В кінці 1962 року воно переведене в розряд міст районного підпорядкування. 30 грудня 1962 року Хутір-Михайлівський перейменовано в Дружбу і підпорядковано Середино-Будському району.
У 1965 році в місті відкрито музичну школу.
Працює митний пост «Хутір-Михайлівський», підпорядкований Глухівській митниці. На території міста Дружба розташоване сільськогосподарське підприємство з обмеженою відповідальністю «Іскра», яке створене в 2000 році на базі колективного сільськогосподарського підприємства пайовиків «Дружба».
У місті три школи — дві загальноосвітні І-ІІІ ступенів і одна загальноосвітня І-ІІ ступенів, ясла-садок, дві лікарні, аптека, Будинок культури, клуб залізничників, філії Ямпільської музичної та дитячо-юнацької спортивної шкіл. Працюють чотири бібліотечні заклади, краєзнавчий музей, стадіон. Діють дві православні церкви.
У центрі міста, у сквері Вічної Слави споруджено меморіал воїнам, які загинули в роки Другої світової війни, там же розташована могила невідомого солдата та братські могили.
24-25 лютого 2022 року міська громада Дружби була тимчасово окупована російськими військами та росгвардією в ході так званої СВО. Війська окупантів зустріли серйозний озброєний супротив прикордонників, тероборони та місцевих жителів. Так, біля села Михайлівка (колишнє Жовтневе) неповнолітні «юні месники» двома «коктейлями молотова», або «бандеросмузі», спалили російський танк, про що 9 березня 2022 в ефірі Еспресо ТБ повідомив сумський політолог Віктор Бобиренко. На початку квітня 2022 в межах так званого «жесту доброї волі» війська окупантів покинули територію Сумської області і міста Дружба, але регулярні обстріли Шосткинського району і м. Дружба російською ствольною та реактивною артилерією продовжувались усе літо. З липня 2022 року прикордонна Дружбівська громада була визнана «територією, де ведуться військові (бойові) дії». В ніч на 4 вересня 2022 року рашисти з градів обстріляли територію міста, пошкоджено 6 житлових будинків, а всього за 4 вересня на півночі Сумщини зафіксовано більше 100 влучань у семи громадах, де крім житла пошкоджено лінії електропередачі, сільрада та лікарня, причому рашисти стріляли з РСЗВ, САУ та мінометів.
10 жовтня внаслідок масованих обстрілів зі сторони РФ у місті два дні було відсутнє світло.
29 листопада 2022 року зі ствольної артилерії росіяни обстріляли Дружбівську громаду. Зафіксовано 13 «прильотів». Був пошкоджений об‘єкт критичної інфраструктури та електромережі. У м. Дружба, с. Чуйківка та с. Дорошівка Дружбівської громади зникло електропостачання
В ніч на 22 березня 2024 року російські літаки скинули на місто дві авіабомби. Одна з них влучила в магазин на центральному ринку. Крім ринку, пошкоджено будинок, міськраду, пожежну частину і церкву. Це стало четвертим авіаударом по місту з початку 2024 року.
3 квітня 2024 року Комітет Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування підтримав перейменування міста на Журавське, однак остаточне перейменування відбудеться тільки після успішного голосування у Верховній Раді .
Видатні уродженці міста
- Гульцьо Артем Андрійович (1993—2017) — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- Давиденко Галина Йосипівна — український педагог, доктор педагогічних наук, професор.
- Картавцев Валерій Степанович — генерал-майор, перший проректор академії СБ України.
- Куманьок Порфирій Хомич — 1-й секретар Чернігівського обкому КПУ, голова Чернігівського облвиконкому. Депутат Верховної Ради СРСР 5-го скликання. Депутат Верховної Ради УРСР 3—4-го скликань. Член нелегального ЦК КП(б)У у жовтні 1942 — червні 1943 р. Член ЦК КПУ в 1956—1960 роках. Кандидат у члени ЦК КПУ в 1960—1961 роках.
- Палагін Андрій Ігорович — майор Збройних сил України, нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня.
- (1921—2011) — український вчений у галузі обчислювальної техніки, член-кореспондент АН України, лауреат Державної премії України, який працював у Київському політехнічному інституті.
- Швець Іван Трохимович — колишній ректор Київського держуніверситету ім. Т. Г. Шевченка.
Економіка
Населення
Чисельність населення
1959 | 1979 | 1989 | 2001 | 2016 |
---|---|---|---|---|
9623 | 8384 | 7459 | 5726 | 4863 |
Національний склад
Розподіл населення за національністю за даними перепису 2001 року:
Національність | Відсоток |
---|---|
українці | 85,51 % |
росіяни | 12,06 % |
інші/не вказали | 2,43 % |
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 56,96 % |
російська | 41,43 % |
інші/не вказали | 1,61 % |
Храми
у 2010 році у місті було зведено .
Примітки
- Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2017 року (PDF(zip))
- . Архів оригіналу за 4 вересня 2013.
- Дружба, Ямпільський район, Сумська область » Історія міст і сіл Української РСР (ru-RU) . Процитовано 28 січня 2023.
- Росіяни за день обстріляли чотири громади на Сумщині, - Живицький. LB.ua. 29 листопада 2022. Процитовано 16 березня 2024.
- "Скло гримить, все гримить". У Дружбі на Сумщині через російську атаку пошкоджені магазини, храм та оселі. Суспільне. 22 березня 2024. Архів оригіналу за 23 березня 2024.
- "У Раді підтримали перейменування Сєвєродонецька, Краснограда та ще 50 міст і селищ". Громадське. 3 квітня 2024.
- Комітет з питань організації державної влади підтримав перейменування низки населених пунктів, назви яких містять символіку російської імперської політики або не відповідають стандартам державної мови. 4 квітня 2024.
- Національний склад міст України за переписом 2001 року — datatowel.in.ua
- Рідна мова населення міст України за переписом 2001 року — datatowel.in.ua
- До Різдва Христового відкрилися три нові храми УПЦ КП. УНІАН. 7 січня 2011. Процитовано 31 травня 2021.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
Джерела та література
- О. Г. Бажан. Дружба [ 25 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 475. — .
- В. П. Гурочкін, І. Т. Качан. Дружба [ 30 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — .
Посилання
- Облікова картка[недоступне посилання з липня 2019]
- www.maplandia.com [ 10 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Неофіційний Сайт Міста Дружба [ 8 травня 2021 у Wayback Machine.]
- Банк даних Державної служби статистики України [ 31 липня 2014 у Wayback Machine.](укр.)
- Cities & towns of Ukraine [ 19 квітня 2012 у Wayback Machine.](англ.)(укр.)
- Соломко, Олександр (05 вересня 2022). У місті Дружба на Сумщині внаслідок обстрілу російськими військовими пошкоджені шість будинків. Суспільне новини.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dru zhba misto v Ukrayini centr Druzhbivskoyi miskoyi gromadi Shostkinskogo rajonu Sumskoyi oblasti Roztashovane za 45 km vid rajonnogo centru ta za 191 km vid oblcentru avtoshlyah R44 Zaliznichna stanciya Hutir Mihajlivskij Naselennya 4 9 tis osib Do 2016 roku Druzhbivskij miskij radi bulo pidporyadkovane selo Dovzhik Druzhba Gerb Osnovni dani Krayina Ukrayina Oblast Sumska oblast Rajon Shostkinskij rajon Gromada Druzhbivska miska gromada Kod KOATUU 5925610300 Zasnovane druga polovina XVII st sela Zhuravka ta Yurasivka Status mista z 1962 roku Naselennya 4832 01 01 2017 Plosha 8 5 km Poshtovi indeksi 41220 222 Telefonnij kod 380 5456 Koordinati 52 02 55 pn sh 33 56 35 sh d 52 04861 pn sh 33 94306 sh d 52 04861 33 94306 Koordinati 52 02 55 pn sh 33 56 35 sh d 52 04861 pn sh 33 94306 sh d 52 04861 33 94306 Visota nad rivnem morya 175 m Vodojma r Zhuravel Nazva meshkanciv druzhbya nin druzhbya nka druzhbya ni Vidstan Najblizhcha zaliznichna stanciya Hutir Mihajlivskij Do obl resp centru zalizniceyu 244 km avtoshlyahami 191 km Do Kiyeva zalizniceyu 336 km avtoshlyahami 344 km Miska vlada Rada Druzhbivska miska rada Adresa 41220 Sumska oblast Shostkinskij r n m Hutir Mihajlivskij vul Gnibedi 3 Vebstorinka Druzhbivska miska gromada Miskij golova Sitenko Vitalij Mikolajovich Karta Druzhba Druzhba U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Druzhba Zagalni vidomostiMisto roztashovane v pivnichnij chastini Sumskoyi oblasti i lezhit u dolini richki Zhuravel i yiyi pritok Pivdenno shidna chastina navkolishnih teritorij zabolochena Ce kraj lisiv z hvojnih porid na pagorbah roste sosna a v nizinah yalina chasto traplyayutsya tut bereza dub vilha osika Cherez lis protikaye tihoplinna Ivotka Cherez misto prohodyat avtomobilna doroga T 1915 i kilka zaliznichnih gilok stanciya Hutir Mihajlivskij U rajoni mista Druzhba ye rodovisha krejdi mergelyu torfu suglinku pisku glini neveliki zapasi fosforitiv U 1907 roci zdano v ekspluataciyu zaliznichnu magistral Moskva Kiyiv Vona prolyagla cherez Hutir Mihajlivskij peretnula tut liniyu Gomel Vorozhba j utvorila zaliznichnij vuzol IstoriyaZasnuvannya U minulomu tut bulo tri naseleni punkti Zhuravka Yurasivka ta Hutir Mihajlivskij pershi dva davnishi zasnovani v drugij polovini XVII stolittya Nazvu selo Zhuravka oderzhalo vid richki Zhuravel na yakij vono roztashovane U davninu selo nalezhalo Andriyu Gamaliyu sin yakogo buv odnodumcem i pribichnikom I Mazepi Pislya Poltavskoyi bitvi ci sela Petro I peredav Golovinu nashadki yakogo prodali yih Kochubeyam U 30 h rokah XIX st navkolishni zemli kupiv tayemnij radnik Gluhivskogo povitu Chernigivskoyi guberniyi miljoner Nikola Artemijovich Tereshenko yakij pobuduvav tut cukrovij zavod Poryad iz zavodom viroslo robitniche selishe yake M A Tereshenko nazvav imenem svogo onuka Mihajla Suchasna nazva ye imperskim shtampom ta simvolizuye tak zvanu druzhbu rosijskogo ukrayinskogo ta biloruskogo narodiv U Hutori Mihajlivskomu krim cukrovarni pracyuvala guralnya U 1861 roci cukrovarnyu perebuduvali z vognevoyi na parovu j poryad z cukrom piskom pochali viroblyati rafinad za rik blizko 200 tis pudiv Potrebi pidpriyemstv vimagali novogo transportnogo spoluchennya V kinci 60 h rokiv do Hutora Mihajlivskogo prokladeno vuzkokolijnu gilku vid koliyi Voronizh Zernove Z chasom Hutir Mihajlivskij stav zaliznichnoyu stanciyeyu Podiyi vizvolnih zmagan Dokladnishe Bij za stanciyu Hutir Mihajlivskij sichen 1918 U 1917 roci Hutir Mihajlivskij vhodit do skladu Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki Naprikinci listopada 1917 roku misto bulo okupovano I Moskovskim zagonom Chervonoyi gvardiyi Chervonoyi gvardiyi yakij prosuvavsya na bronepoyizdah z Bryanska pid komanduvannyam A O Znamenskogo Prote zgodom vladu Centralnoyi Radi bulo vidnovleno Kursuyuchi na zaliznichnih liniyah zagin vdruge 6 19 sichnya 1918 roku okupuvav Hutir Mihajlivskij U kvitni 1918 roku v naselenij punkt vvijshli nimecko avstrijski vijska Na pochatku serpnya 1918 roku komunistichne z yednannya pid komanduvannyam Bozhenka zahopilo Hutir Mihajlivskij ale pid natiskom perevazhnih avstro nimeckih sil zalishilo jogo 19 listopada 1918 roku chastini Chervonoyi Armiyi vkotre okupuvali Hutir Mihajlivskij Vnaslidok porazki Pershih vizvolnih zmagan Hutir Mihajlivskij nadovgo okupovanij bilshovickimi zagarbnikami Persha radyanska okupaciya U selah pidporyadkovanih Mihajlivskij silradi u 1929 30 rr selyan bulo primusovo zignano u kolgospi U 1932 1933 selyani perezhili stalinskij genocid ukrayinciv Roki Nimecko radyanskoyi vijni Z pochatkom nimecko radyanskoyi vijni 650 zhiteliv sela bulo primusovo mobilizovano do lav Chervonoyi Armiyi z nih zaginulo 250 Nezvazhayuchi na bezperervne bombarduvannya zaliznichnij vuzol i cukrovij zavod prodovzhuvali pracyuvati 1 zhovtnya 1941 roku nimci okupuvali Hutir Mihajlivskij U roki vijni aktivno diyalo chervone partizanske pidpillya Pislya vidnovlennya radyanskoyi okupaciyi vidnovili robotu partijni komsomolski ta profspilkovi organizaciyi silrada Suchasnist U 1945 roci vidbudovano depo budinok sluzhbi distanciyi koliyi i punkt tehnichnogo oglyadu vagoniv u 1947 cukrovij zavod u 1948 elektrostanciya i vokzal U 1950 roci tri kolgospi ob yednalis v yedinij U 1954 roci na stanciyi Hutir Mihajlivskij bulo sporudzheno pam yatnik Bogdanu Hmelnickogo Z 1958 roku Hutir Mihajlivskij selishe miskogo tipu Yampilskogo rajonu V kinci 1962 roku vono perevedene v rozryad mist rajonnogo pidporyadkuvannya 30 grudnya 1962 roku Hutir Mihajlivskij perejmenovano v Druzhbu i pidporyadkovano Seredino Budskomu rajonu U 1965 roci v misti vidkrito muzichnu shkolu Pracyuye mitnij post Hutir Mihajlivskij pidporyadkovanij Gluhivskij mitnici Na teritoriyi mista Druzhba roztashovane silskogospodarske pidpriyemstvo z obmezhenoyu vidpovidalnistyu Iskra yake stvorene v 2000 roci na bazi kolektivnogo silskogospodarskogo pidpriyemstva pajovikiv Druzhba U misti tri shkoli dvi zagalnoosvitni I III stupeniv i odna zagalnoosvitnya I II stupeniv yasla sadok dvi likarni apteka Budinok kulturi klub zaliznichnikiv filiyi Yampilskoyi muzichnoyi ta dityacho yunackoyi sportivnoyi shkil Pracyuyut chotiri bibliotechni zakladi krayeznavchij muzej stadion Diyut dvi pravoslavni cerkvi U centri mista u skveri Vichnoyi Slavi sporudzheno memorial voyinam yaki zaginuli v roki Drugoyi svitovoyi vijni tam zhe roztashovana mogila nevidomogo soldata ta bratski mogili Rosijske vtorgnennya 2022 roku Cerkva Serafima Sarovskogo UPC MP pislya rosijskogo obstrilu 22 bereznya 2024 roku 24 25 lyutogo 2022 roku miska gromada Druzhbi bula timchasovo okupovana rosijskimi vijskami ta rosgvardiyeyu v hodi tak zvanoyi SVO Vijska okupantiv zustrili serjoznij ozbroyenij suprotiv prikordonnikiv teroboroni ta miscevih zhiteliv Tak bilya sela Mihajlivka kolishnye Zhovtneve nepovnolitni yuni mesniki dvoma koktejlyami molotova abo banderosmuzi spalili rosijskij tank pro sho 9 bereznya 2022 v efiri Espreso TB povidomiv sumskij politolog Viktor Bobirenko Na pochatku kvitnya 2022 v mezhah tak zvanogo zhestu dobroyi voli vijska okupantiv pokinuli teritoriyu Sumskoyi oblasti i mista Druzhba ale regulyarni obstrili Shostkinskogo rajonu i m Druzhba rosijskoyu stvolnoyu ta reaktivnoyu artileriyeyu prodovzhuvalis use lito Z lipnya 2022 roku prikordonna Druzhbivska gromada bula viznana teritoriyeyu de vedutsya vijskovi bojovi diyi V nich na 4 veresnya 2022 roku rashisti z gradiv obstrilyali teritoriyu mista poshkodzheno 6 zhitlovih budinkiv a vsogo za 4 veresnya na pivnochi Sumshini zafiksovano bilshe 100 vluchan u semi gromadah de krim zhitla poshkodzheno liniyi elektroperedachi silrada ta likarnya prichomu rashisti strilyali z RSZV SAU ta minometiv 10 zhovtnya vnaslidok masovanih obstriliv zi storoni RF u misti dva dni bulo vidsutnye svitlo 29 listopada 2022 roku zi stvolnoyi artileriyi rosiyani obstrilyali Druzhbivsku gromadu Zafiksovano 13 prilotiv Buv poshkodzhenij ob yekt kritichnoyi infrastrukturi ta elektromerezhi U m Druzhba s Chujkivka ta s Doroshivka Druzhbivskoyi gromadi zniklo elektropostachannya V nich na 22 bereznya 2024 roku rosijski litaki skinuli na misto dvi aviabombi Odna z nih vluchila v magazin na centralnomu rinku Krim rinku poshkodzheno budinok miskradu pozhezhnu chastinu i cerkvu Ce stalo chetvertim aviaudarom po mistu z pochatku 2024 roku 3 kvitnya 2024 roku Komitet Verhovnoyi Radi Ukrayini z pitan organizaciyi derzhavnoyi vladi miscevogo samovryaduvannya regionalnogo rozvitku ta mistobuduvannya pidtrimav perejmenuvannya mista na Zhuravske odnak ostatochne perejmenuvannya vidbudetsya tilki pislya uspishnogo golosuvannya u Verhovnij Radi Vidatni urodzhenci mistaGulco Artem Andrijovich 1993 2017 starshij soldat Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Davidenko Galina Josipivna ukrayinskij pedagog doktor pedagogichnih nauk profesor Kartavcev Valerij Stepanovich general major pershij prorektor akademiyi SB Ukrayini Kumanok Porfirij Homich 1 j sekretar Chernigivskogo obkomu KPU golova Chernigivskogo oblvikonkomu Deputat Verhovnoyi Radi SRSR 5 go sklikannya Deputat Verhovnoyi Radi URSR 3 4 go sklikan Chlen nelegalnogo CK KP b U u zhovtni 1942 chervni 1943 r Chlen CK KPU v 1956 1960 rokah Kandidat u chleni CK KPU v 1960 1961 rokah Palagin Andrij Igorovich major Zbrojnih sil Ukrayini nagorodzhenij ordenom Bogdana Hmelnickogo III stupenya 1921 2011 ukrayinskij vchenij u galuzi obchislyuvalnoyi tehniki chlen korespondent AN Ukrayini laureat Derzhavnoyi premiyi Ukrayini yakij pracyuvav u Kiyivskomu politehnichnomu instituti Shvec Ivan Trohimovich kolishnij rektor Kiyivskogo derzhuniversitetu im T G Shevchenka EkonomikaDruzhbinskij cukrorafinadnij zavodNaselennyaChiselnist naselennya 1959 1979 1989 2001 2016 9623 8384 7459 5726 4863 Nacionalnij sklad Rozpodil naselennya za nacionalnistyu za danimi perepisu 2001 roku Nacionalnist Vidsotok ukrayinci 85 51 rosiyani 12 06 inshi ne vkazali 2 43 Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotok ukrayinska 56 96 rosijska 41 43 inshi ne vkazali 1 61 Hramiu 2010 roci u misti bulo zvedeno PrimitkiStatistichnij zbirnik Chiselnist nayavnogo naselennya Ukrayini na 1 sichnya 2017 roku PDF zip Arhiv originalu za 4 veresnya 2013 Druzhba Yampilskij rajon Sumska oblast Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR ru RU Procitovano 28 sichnya 2023 Rosiyani za den obstrilyali chotiri gromadi na Sumshini Zhivickij LB ua 29 listopada 2022 Procitovano 16 bereznya 2024 Sklo grimit vse grimit U Druzhbi na Sumshini cherez rosijsku ataku poshkodzheni magazini hram ta oseli Suspilne 22 bereznya 2024 Arhiv originalu za 23 bereznya 2024 U Radi pidtrimali perejmenuvannya Syevyerodonecka Krasnograda ta she 50 mist i selish Gromadske 3 kvitnya 2024 Komitet z pitan organizaciyi derzhavnoyi vladi pidtrimav perejmenuvannya nizki naselenih punktiv nazvi yakih mistyat simvoliku rosijskoyi imperskoyi politiki abo ne vidpovidayut standartam derzhavnoyi movi 4 kvitnya 2024 Nacionalnij sklad mist Ukrayini za perepisom 2001 roku datatowel in ua Ridna mova naselennya mist Ukrayini za perepisom 2001 roku datatowel in ua Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danih Do Rizdva Hristovogo vidkrilisya tri novi hrami UPC KP UNIAN 7 sichnya 2011 Procitovano 31 travnya 2021 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Dzherela ta literaturaO G Bazhan Druzhba 25 chervnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2004 T 2 G D S 475 ISBN 966 00 0405 2 V P Gurochkin I T Kachan Druzhba 30 chervnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2023 ISBN 966 02 2074 X PosilannyaOblikova kartka nedostupne posilannya z lipnya 2019 www maplandia com 10 bereznya 2016 u Wayback Machine Neoficijnij Sajt Mista Druzhba 8 travnya 2021 u Wayback Machine Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini 31 lipnya 2014 u Wayback Machine ukr Cities amp towns of Ukraine 19 kvitnya 2012 u Wayback Machine angl ukr Solomko Oleksandr 05 veresnya 2022 U misti Druzhba na Sumshini vnaslidok obstrilu rosijskimi vijskovimi poshkodzheni shist budinkiv Suspilne novini