Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Святи́й Григо́рій Просвіти́тель (вірм. Գրիգոր Լուսավորիչ, Григор Лусаворич, грец. Γρηγόριος Φωστήρ чи Φωτιστής, Грегоріос Фостер чи Фотістес; Григорій Парфянин, Григор Партев; близько 252—326) — святий вірменської апостольської церкви, а також російської православної (де відомий як рос. Григорий Армянский) та інших православних церков, римо-католицької та вірменської католицької церков, перший, після гонінь царя Тиридата III, єпископ та просвітитель Вірменії. Був членом парфянського знатного роду Сурен-Пахлавів, який, своєю чергою, був гілкою царського дому Аршакідів, який мав парфянське походження. Таким чином, він був родичем вірменських монархів, які мали також парфянське походження.
| Григорій Просвітитель | |
|---|---|
| вірм. Գրիգոր Լուսավորիչ | |
 | |
| Народився | 252 або 239[3] Вірменія |
| Помер | 329 або не пізніше 326 |
| Діяльність | священник |
| Знання мов | вірменська |
| Титул | d |
| Посада | Католикос усіх вірмен[3] |
| Конфесія | Вірменська апостольська церква |
| Рід | d |
| Батько | Анак Парфійський |
| У шлюбі з | d[6] |
| Діти | d і d |
| |
Канонічний життєпис
Житіє святого Григорія описав Агафангел, письменник IV століття, легендарний автор історії навернення Вірменії в християнство. Окрім житія в книзі Агафангела є збірник 23 проповідей, які приписуються св. Григорію Просвітителю, через що цю книгу називають також «Книгой Грігоріса» чи «Вченням Просвітителя» (вірменською мовою «Вардапетутюн»).
У книзі розповідається, що батько Григорія, Апак (Анак), підкуплений перським царем, вбив вірменського царя Хосрова І та за це сам поплатився життям; усе сімейство його було винищено, окрім молодшого сина, якого годувальниця, християнка, встигла забрати на свою батьківщину, в Кесарію Каппадокійську. Там хлопчик був хрещений ім'ям Григорій і отримав християнське виховання. Вступивши у шлюб, він скоро розлучився з дружиною: вона пішла в монастир, а Григорій вирушив до Риму і там поступив на службу до сина Хосрова, Тірідата (Трдат III, 287—330 рр.), бажаючи старанною службою загладити провину свого батька. Прибувши до Вірменії в 287 році в супроводі римських легіонів, Трдат III повернув собі батьківський престол. За сповідування християнства Трдат III звелів кинути Григорія в каземати або колодязь Арташату (Артаксата), де він був в ув'язненні близько 15 років, його підгодовувала благочестива жінка. Тим часом Трдат III впав у божевілля, але був зцілений Григорієм, після чого в 301 р. хрестився і проголосив християнство державною релігією у Вірменії. У 302 р. Григорій був висвячений на єпископа від єпископа Леонтія Каппадокійського в Кесарії, після чого він будує храм у місті Вагаршапаті — столиці царя Трдата III. Храм був названий Ечміадзін, що в перекладі означає «зійшов Єдинородний» (тобто Ісус Христос), який, за переказами, особисто вказав Григорію місце для будівництва храму. У 325 р. Григорія запросили на Перший Вселенський Собор в Нікеї, але, не маючи можливості поїхати особисто, він відправив туди свого сина Арістакеса, який, разом із ще одним посланником на ім'я Акрітіс, привіз до Вірменії Нікейські постанови. У 325 р. Григорій передав кафедру синові, а сам пішов в усамітнення, де незабаром помер у 326 р. Його поховали у Ечміадзіні. Вірменське архієпископство довго залишалося в роді Григорія.
Поклоніння
Майже тисячу років могила святого Григорія служила місцем поклоніння. Протягом останніх 500 років мощі святого Григорія зберігалися у вірменській церкві в Неаполі, а 11 листопада 2000 р. їх передали Католикосу всіх вірмен Гарегіну II та наразі зберігають у побудованому в 2001 році Єреванському кафедральному соборі Святого Григорія Просвітителя. На місці узилища святого Григорія знаходиться монастир Хор Вірап, в Араратській долині, біля самого державного кордону з Туреччиною. Назва монастиря в перекладі з вірменського означає «глибока яма» (вірм. Խոր Վիրապ).
Житіє Григорія переклали грецькою мовою приблизно в кінці VI століття. У X столітті Симеон Метафраст включив його у свої «Житія святих». З грецького тексту зробили переклад грецькою, грузинською та арабською мовами. Існує також ефіопська редакція, тісно пов'язана з арабським перекладом. Текст житія зберігається також у російській Минеї (пам'ять 30 вер.). Римо-католицька церква канонізувала його у 1837 році за участі папи Григорія XVI; пам'ять 1 жовтня (festa pro aliquibus locis).
Цікаві факти
Цьому святому приписують авторство традиційної вірменської страви Харіса. Він додав пшеницю в казан, де варилося м'ясо, щоб нагодувати бідних. Коли він помітив, що каша пригорає до дна — він вигукнув «Харекх! Мішайте її!». Таким чином назва каші походить від вигуку святого.
Світлини
-
![image]()
«Хрещення вірменського народу. Григорій Просвітитель» Айвазовський І. К. (Феодосійська картинна галерея,1892) -
![image]()
-
![image]()
Ікона Святого Григора Лусаворіча у Вірменському соборі Львова
Примітки
- Toumanoff C. Les dynasties de la Caucasie chrétienne de l'Antiquité jusqu'au xixe siècle: Tables généalogiques et chronologiques — Rome: 1990. — P. 242.
- Template:Christian Settipani, "Nos ancêtres de l'Antiquité", 1991 — С. 66.
- Armenian Soviet Encyclopedia, vol. 3 — Т. 3. — С. 212.
- Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
- Template:Christian Settipani, "Nos ancêtres de l'Antiquité", 1991 — С. 53–66.
- https://books.google.fr/books?id=d5DA3sh81OIC
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Svyati j Grigo rij Prosviti tel virm Գրիգոր Լուսավորիչ Grigor Lusavorich grec Grhgorios Fwsthr chi Fwtisths Gregorios Foster chi Fotistes Grigorij Parfyanin Grigor Partev blizko 252 326 svyatij virmenskoyi apostolskoyi cerkvi a takozh rosijskoyi pravoslavnoyi de vidomij yak ros Grigorij Armyanskij ta inshih pravoslavnih cerkov rimo katolickoyi ta virmenskoyi katolickoyi cerkov pershij pislya gonin carya Tiridata III yepiskop ta prosvititel Virmeniyi Buv chlenom parfyanskogo znatnogo rodu Suren Pahlaviv yakij svoyeyu chergoyu buv gilkoyu carskogo domu Arshakidiv yakij mav parfyanske pohodzhennya Takim chinom vin buv rodichem virmenskih monarhiv yaki mali takozh parfyanske pohodzhennya Grigorij Prosvititelvirm Գրիգոր ԼուսավորիչNarodivsya 252 abo 239 3 VirmeniyaPomer 329 abo ne piznishe 326Diyalnist svyashennikZnannya mov virmenskaTitul dPosada Katolikos usih virmen 3 Konfesiya Virmenska apostolska cerkvaRid dBatko Anak ParfijskijU shlyubi z d 6 Diti d i d Mediafajli u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Svyatij Grigorij Kanonichnij zhittyepisZhitiye svyatogo Grigoriya opisav Agafangel pismennik IV stolittya legendarnij avtor istoriyi navernennya Virmeniyi v hristiyanstvo Okrim zhitiya v knizi Agafangela ye zbirnik 23 propovidej yaki pripisuyutsya sv Grigoriyu Prosvititelyu cherez sho cyu knigu nazivayut takozh Knigoj Grigorisa chi Vchennyam Prosvititelya virmenskoyu movoyu Vardapetutyun U knizi rozpovidayetsya sho batko Grigoriya Apak Anak pidkuplenij perskim carem vbiv virmenskogo carya Hosrova I ta za ce sam poplativsya zhittyam use simejstvo jogo bulo vinisheno okrim molodshogo sina yakogo goduvalnicya hristiyanka vstigla zabrati na svoyu batkivshinu v Kesariyu Kappadokijsku Tam hlopchik buv hreshenij im yam Grigorij i otrimav hristiyanske vihovannya Vstupivshi u shlyub vin skoro rozluchivsya z druzhinoyu vona pishla v monastir a Grigorij virushiv do Rimu i tam postupiv na sluzhbu do sina Hosrova Tiridata Trdat III 287 330 rr bazhayuchi starannoyu sluzhboyu zagladiti provinu svogo batka Pribuvshi do Virmeniyi v 287 roci v suprovodi rimskih legioniv Trdat III povernuv sobi batkivskij prestol Za spoviduvannya hristiyanstva Trdat III zveliv kinuti Grigoriya v kazemati abo kolodyaz Artashatu Artaksata de vin buv v uv yaznenni blizko 15 rokiv jogo pidgodovuvala blagochestiva zhinka Tim chasom Trdat III vpav u bozhevillya ale buv zcilenij Grigoriyem pislya chogo v 301 r hrestivsya i progolosiv hristiyanstvo derzhavnoyu religiyeyu u Virmeniyi U 302 r Grigorij buv visvyachenij na yepiskopa vid yepiskopa Leontiya Kappadokijskogo v Kesariyi pislya chogo vin buduye hram u misti Vagarshapati stolici carya Trdata III Hram buv nazvanij Echmiadzin sho v perekladi oznachaye zijshov Yedinorodnij tobto Isus Hristos yakij za perekazami osobisto vkazav Grigoriyu misce dlya budivnictva hramu U 325 r Grigoriya zaprosili na Pershij Vselenskij Sobor v Nikeyi ale ne mayuchi mozhlivosti poyihati osobisto vin vidpraviv tudi svogo sina Aristakesa yakij razom iz she odnim poslannikom na im ya Akritis priviz do Virmeniyi Nikejski postanovi U 325 r Grigorij peredav kafedru sinovi a sam pishov v usamitnennya de nezabarom pomer u 326 r Jogo pohovali u Echmiadzini Virmenske arhiyepiskopstvo dovgo zalishalosya v rodi Grigoriya PokloninnyaMajzhe tisyachu rokiv mogila svyatogo Grigoriya sluzhila miscem pokloninnya Protyagom ostannih 500 rokiv moshi svyatogo Grigoriya zberigalisya u virmenskij cerkvi v Neapoli a 11 listopada 2000 r yih peredali Katolikosu vsih virmen Gareginu II ta narazi zberigayut u pobudovanomu v 2001 roci Yerevanskomu kafedralnomu sobori Svyatogo Grigoriya Prosvititelya Na misci uzilisha svyatogo Grigoriya znahoditsya monastir Hor Virap v Araratskij dolini bilya samogo derzhavnogo kordonu z Turechchinoyu Nazva monastirya v perekladi z virmenskogo oznachaye gliboka yama virm Խոր Վիրապ Zhitiye Grigoriya pereklali greckoyu movoyu priblizno v kinci VI stolittya U X stolitti Simeon Metafrast vklyuchiv jogo u svoyi Zhitiya svyatih Z greckogo tekstu zrobili pereklad greckoyu gruzinskoyu ta arabskoyu movami Isnuye takozh efiopska redakciya tisno pov yazana z arabskim perekladom Tekst zhitiya zberigayetsya takozh u rosijskij Mineyi pam yat 30 ver Rimo katolicka cerkva kanonizuvala jogo u 1837 roci za uchasti papi Grigoriya XVI pam yat 1 zhovtnya festa pro aliquibus locis Cikavi faktiComu svyatomu pripisuyut avtorstvo tradicijnoyi virmenskoyi stravi Harisa Vin dodav pshenicyu v kazan de varilosya m yaso shob nagoduvati bidnih Koli vin pomitiv sho kasha prigoraye do dna vin viguknuv Harekh Mishajte yiyi Takim chinom nazva kashi pohodit vid viguku svyatogo Svitlini Hreshennya virmenskogo narodu Grigorij Prosvititel Ajvazovskij I K Feodosijska kartinna galereya 1892 Svyatitel Grigorij Prosvititel ikona XIV st Greciya Ikona Svyatogo Grigora Lusavoricha u Virmenskomu sobori LvovaPrimitkiToumanoff C Les dynasties de la Caucasie chretienne de l Antiquite jusqu au xixe siecle Tables genealogiques et chronologiques Rome 1990 P 242 d Track Q13409386d Track Q220d Track Q1134707 Template Christian Settipani Nos ancetres de l Antiquite 1991 S 66 d Track Q13433589 Armenian Soviet Encyclopedia vol 3 T 3 S 212 d Track Q124737616d Track Q2657718 Identifiants et Referentiels ABES 2011 d Track Q47757534d Track Q2826570 Template Christian Settipani Nos ancetres de l Antiquite 1991 S 53 66 d Track Q13433589 https books google fr books id d5DA3sh81OIC