Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Перша індо-пакистанська війна — війна між Індією і Пакистаном через приналежність князівства Джамму та Кашмір. Її іноді називають першою кашмірською війною. Це була перша з чотирьох індо-пакистанських воєн між двома новими незалежними державами. Вона розпочалася в жовтні 1947 року з проникненням пуштунських партизанів у формально незалежну державу Кашмір і закінчилася в січні 1949 року з де-факто поділу Кашміру на індійську та пакистанську адміністративні частини.
| Перша індо-пакистанська війна | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
  Індійські (зверху) та пакистанські (знизу) солдати під час війни 1947–1948 | |||||||
| |||||||
| Сторони | |||||||
 Пакистан |  Індія | ||||||
| Командувачі | |||||||
| Мухаммед Алі Джинна |  Луїс Маунтбеттен Джавахарлал Неру | ||||||
| Втрати | |||||||
| 6 000 вбитих ~14 000 поранених | 1 104 вбитих 3 154 поранених | ||||||
Передісторія
До 1815 року область, нині відома як Джамму та Кашмір, складалася із 22 невеликих князівств (16 індуїстських і 6 мусульманських), частина з них перебувала під контролем еміра Афганістану. Індуїстські князівства управлялись раджпутськими князями, які були васалами імперії Великих Моголів із часів імператора Акбара. Слідом за занепадом імперії Великих Моголів та вторгненням гуркхів гірські князівства потрапили під контроль сикхів Ранджита Сінгха.
Перша англо-сикхська війна (1845—1846) велася між сикхами, що намагалися зміцнитися в Кашмірі, та Ост-Індійською компанією. За Лахорським договором 1846 року сикхи залишали область між річками і Сатледж в обмін на виплату компенсації в розмірі 1,2 мільйонів рупій. Ост-Індійська компанія не мала можливості відразу сплатити цю суму й тому дозволила правителеві сикхів Гулабу Сингху зайняти Кашмір в обмін на списання 750000 рупій із суми виплати. Гулаб Сінгх став першим махараджею утвореного князівства Джамму та Кашмір та заснував династію, яка правила князівством до того часу, коли Індія здобула незалежність у 1947 році.
Розділ Індії
Припинення британського сюзеренітету над князівствами Індостану супроводжувалося визнанням їх права обирати, приєднатися до індуїстської Індії або мусульманському Пакистану, або взагалі оголосити про незалежність. Ще до остаточного виведення британських військ з Індії правитель князівства Джамму та Кашмір під тиском Індії та Пакистану був змушений погодитися приєднатися до однієї з двох нових незалежних країн. Але у зв'язку необхідністю болісного вибору (адміністративна верхівка князівства складалася з індуїстів, а більшість населення сповідували іслам), махараджа Кашміру Харі Сінгх вирішив заявити про незалежність.
21 жовтня 1947 почалося вторгнення пакистанських напіввійськових формувань із племен пуштун і (чисельністю близько 2 тисяч чоловік) у Кашмір. Через пару днів була захоплена столиця князівства — Срінагар, і махараджа Харі Сінгх звернувся за допомогою до Делі. Натомість Індія поставила ультимативну умову, що Кашмір повинен приєднатися до Індії для того, щоб отримати допомогу. Махараджа погодився, і уряд Індії визнав приєднання князівства до Індії 27 жовтня. Індійські війська були направлені в Кашмір. Прибулий батальйон сикхів вибив афганців із Срінагара.
Пакистан заявив, що махараджа Кашміру не мав права звертатися до індійської армії, оскільки не спадковий правитель, а є британським призначенцем. Пакистан вирішив вжити заходів у відповідь, але начальник штабу сухопутних військ Пакистану генерал сер відмовився посилати війська в Кашмір, відмовляючись виконати наказ Мухаммед Алі Джинна, генерал-губернатора Пакистану. Грейсі обґрунтував свою непокору тим, що індійські сили, що перебували в Кашмірі, який свого часу прийняли присягу на вірність королю Георгу VI, і, отже, Грейсі не міг брати участь у військовому конфлікті з індійськими силами. Пакистан, нарешті, все ж зміг послати війська в Кашмір, але на той час індійські війська взяли під контроль приблизно дві третини колишнього князівства. Лише території Гілгіта і Балтистан були зайняті мусульманським племінним ополченням і приєдналися до Пакистану 6 жовтня 1947 року.
Етапи війни
Перший етап: початок вторгнення
Пакистан оголосив північну частину князівства своєю територією за назвою і ввів туди свої війська. Пакистанські війська, дислоковані в прикордонних районах у Музаффарабада і Домеля, швидко розбили племінне ополчення кашмірців (частина солдат-мусульман у прикордонних районах збунтувалися й приєдналися до пакистанців). Метою первісного вторгнення було захоплення контролю над долиною Кашміру, включаючи його головне місто, Срінагар, літньої столиці держави (місто Джамму було зимовою столицею). Однак замість того, щоб рухатися на Срінагар, сили залишалися в захоплених містах у прикордонному регіоні та почали здійснювати грабежі.
Другий етап: індійська операція в долині Кашмір
Після вступу Індії в конфлікт індійські війська й техніка висунулися в району Срінагара, створили кругову оборону й розбили мусульманське ополчення на околиці міста. Розбиті племінні сили тікали до міст Барамула і , де були розсіяні. Однак у долині в місті кашмірські війська виявилися заблоковані мусульманами. У Гілгіті місцеве ополчення підтримало пакистанське вторгнення й установили контроль над цією північною частиною Кашміру. Мусульманські ополченці на чолі з місцевим правителем Мехтаром також приєдналися до Пакистану.
Третій етап: спроба розблокувати Пунч
Індійські сили припинили переслідування племінних сил після повторного захоплення Урі й Барамули й виділили колону для розблокування кашмірських військ у Пунчі. Хоча загін зрештою досягнув Пунча, блокаду зняти не вдалося. Друга колона індійських військ досягнула та зайняла місто, але незабаром була змушена залишити його, не маючи можливостей для його втримання. Тим часом був захоплений мусульманським ополченням 25 листопада 1947 року..
Четвертий етап: падіння Джангера та напад на Наошеру й Урі
Племінні війська атакували й захопили . Потім вони безуспішно напали на й почали ряд невдалих атак на Урі. На цьому етапі війни лінія фронту стала стабілізуватися, оскільки в регіон прибували все більші індійські сили.
П'ятий етап: «Операція Виджай» — контратака в Джангера
Індійські війська розпочали контрнаступ на півдні з метою відбити Джангер і . У долині Кашміру племінні сили продовжували атакувати гарнізон Урі. На півночі ополчення Гілгіта зайняло Скарду.
Шостий етап: індійський весняний наступ 1 травня — 19 травня 1948
У Джангера індійці зустріли запеклий опір мусульманських ополченців, до яких неофіційно приєдналися регулярні пакистанські війська. У долині Кашміру індійці повернули . Однак ополчення Гілгіта досягло значного прогресу в передгір'ях Гімалаїв, де осадило Лех, захопило і відкинуло індійську колону від Скарду.
Сьомий етап: «Операція Гулаб»
Індійці продовжували атакувати в долині Кашміру з напрямком на північ, щоб захопити і долину Гурез. Тут вони також відбили контратаку мусульман на Титвал. У районі Джамму, сили обложених у Пунч спалахнула й тимчасово пов'язані із зовнішнім світом знову. Кашмірська армія змогла захистити Скарду від гілгітських ополченців, але в серпні війська Читрал під командуванням осадили Скарду й за допомогою артилерії захопили місто. Це дозволило гілгітцям почати рух на Ладакх.
Восьмий етап: «Операція Бізон»
Блокада мусульманами Пунча тривала. Операція «Дак» (качка) — робоча назва для операції зі звільнення перевалу було пізніше змінено на «Бізон». Операція була доручена Генерал-лейтенанту Керіаппе, командувачу Західної армією. Легкі танки «Стюарт» із 7 кавалерійського були в розібраному вигляді перевезені через Срінагар в Балтай, де надлюдськими зусиллями двох з'єднань мадраських саперів працювали вдень і вночі для розширення «ослячої стежки» від Балтай на Зоджі-Ла. Раптова атака 1 листопада з застосуванням техніки була проведена командиром дивізії Тхімайя, який на танку повів за собою війська, за підтримки двох розрахунків 25-фунтовок і розрахунку 3,7-дюймових гірських гаубиць, ворог був розгублений. Незабаром перевал був відбитий індусами і пакистанці відступили до . Поки пакистанці билися на Зоджі-Ла і були неактивні у Леха, лехська бригада перейшла в наступ і просунулася від Тхар до Маролу на північний берег Інду і від Чіллінга до Ламаюру і до Каргіль на південному березі. Інший загін просувався вздовж Шайок, очистивши і прикривши Нубра з флангу.
На Зоджі-Ла 77 парашутна бригада почала навмисну атаку на Матаян 13 листопада і Драс 15 листопада. Бригада з'єдналася 24 листопада біля Карго з індійськими військами з Леха, ворог відступив на північ до Скарду..
Дев'ятий етап: деблокада Пунча
Індійці в даний час почали брати верх у всіх секторах. Пунч був, нарешті, звільнений після облоги протягом року. Сили Гілгіт у Високих Гімалаях, які раніше досягли значного прогресу, були остаточно розбиті. Індійці переслідували Каргіль, але були змушені зупинити через проблеми постачання.
Десятий етап: припинення вогню
Після тривалих переговорів про припинення вогню була досягнута домовленість обома країнами, які набули чинності. Умови припинення вогню, як це передбачено в резолюції Організації Об'єднаних Націй від 13 серпня 1948 року, були прийняті в ООН 5 січня 1949 року. Це змусило Пакистан вивести свої війська, як регулярні та нерегулярні, дозволяючи при цьому Індії підтримувати мінімальну чисельність своїх сил у державі, щоб зберегти закон і порядок. Індійські втрати були 1500 убитих і 3500 поранених, тоді як втрати в Пакистані були 6000 убитих і 14 000 поранених. 27 липня 1949 року було установлено лінію припинення вогню. Більша частина Кашміру залишилась за Індією, північно-західні та західні райони опинилися під контролем Пакистану. У липні 1952 року між махараджою Кашміру та Індією було укладено Делійський угоду, за якою Кашмір увійшов до складу Індії на правах штату (Джамму і Кашмір). 17 листопада 1956 Установчі збори Кашміру прийняли конституцію, у яку було включено положення про те, що Кашмір є складовою частиною Республіки Індії. Уряд Індії вважав питання вирішеним, проте пакистанський уряд наполягав на проведені референдуму.
Карти
-
![image]()
Перший етап -
![image]()
Другий етап -
![image]()
Третій етап -
![image]()
Четвертий етап -
![image]()
П'ятий етап -
![image]()
Шостий етап -
![image]()
Сьомий етап -
![image]()
Восьмий етап -
![image]()
Дев'ятий етап -
![image]()
Десятий етап
Див. також
Примітки
- Srinagar [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] www.collectbritain.co.uk.
- I Indo-Pakistani War, 1947—1949 By Tom Cooper [ 13 червня 2006 у Wayback Machine.] Air Combat Information Group 29 October 2003
- Ministry of Defence, Government of India. Operations in Jammu and Kashmir 1947—1948. (1987). Thomson Press (India) Limited, New Delhi. This is the Indian Official History.
- . Архів оригіналу за 18 березня 2016. Процитовано 5 травня 2016.
- This All Began in 1947: The Jihadist Operations of Pakistani State [ 7 липня 2015 у Wayback Machine.]. Criticalppp.com (2012-08-14).
- Sinha, Lt. Gen. S.K. (1977). . New Delhi: Vision Books. с. 174. ISBN . Архів оригіналу за 21 липня 2011. Процитовано 4 серпня 2010.
Література
- Гордієнко А. М. Войны второй половины ХХ века. Мн., 1998. (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Indo pakistanska vijna Persha indo pakistanska vijna vijna mizh Indiyeyu i Pakistanom cherez prinalezhnist knyazivstva Dzhammu ta Kashmir Yiyi inodi nazivayut pershoyu kashmirskoyu vijnoyu Ce bula persha z chotiroh indo pakistanskih voyen mizh dvoma novimi nezalezhnimi derzhavami Vona rozpochalasya v zhovtni 1947 roku z proniknennyam pushtunskih partizaniv u formalno nezalezhnu derzhavu Kashmir i zakinchilasya v sichni 1949 roku z de fakto podilu Kashmiru na indijsku ta pakistansku administrativni chastini Persha indo pakistanska vijnaIndijski zverhu ta pakistanski znizu soldati pid chas vijni 1947 1948Data22 zhovtnya 1947 1 sichnya 1949MisceKashmirRezultat60 teritoriyi Kashmiru perejshli pid kontrol Indiyi 40 teritoriyi Kashmiru perejshli pid kontrol PakistanuStoroniPakistanIndiyaKomanduvachiMuhammed Ali DzhinnaLuyis Mauntbetten Dzhavaharlal NeruVtrati6 000 vbitih 14 000 poranenih1 104 vbitih 3 154 poranenihPeredistoriyaDo 1815 roku oblast nini vidoma yak Dzhammu ta Kashmir skladalasya iz 22 nevelikih knyazivstv 16 induyistskih i 6 musulmanskih chastina z nih perebuvala pid kontrolem emira Afganistanu Induyistski knyazivstva upravlyalis radzhputskimi knyazyami yaki buli vasalami imperiyi Velikih Mogoliv iz chasiv imperatora Akbara Slidom za zanepadom imperiyi Velikih Mogoliv ta vtorgnennyam gurkhiv girski knyazivstva potrapili pid kontrol sikhiv Randzhita Singha Persha anglo sikhska vijna 1845 1846 velasya mizh sikhami sho namagalisya zmicnitisya v Kashmiri ta Ost Indijskoyu kompaniyeyu Za Lahorskim dogovorom 1846 roku sikhi zalishali oblast mizh richkami i Satledzh v obmin na viplatu kompensaciyi v rozmiri 1 2 miljoniv rupij Ost Indijska kompaniya ne mala mozhlivosti vidrazu splatiti cyu sumu j tomu dozvolila pravitelevi sikhiv Gulabu Singhu zajnyati Kashmir v obmin na spisannya 750000 rupij iz sumi viplati Gulab Singh stav pershim maharadzheyu utvorenogo knyazivstva Dzhammu ta Kashmir ta zasnuvav dinastiyu yaka pravila knyazivstvom do togo chasu koli Indiya zdobula nezalezhnist u 1947 roci Rozdil IndiyiDokladnishe Rozdil Britanskoyi Indiyi Pripinennya britanskogo syuzerenitetu nad knyazivstvami Indostanu suprovodzhuvalosya viznannyam yih prava obirati priyednatisya do induyistskoyi Indiyi abo musulmanskomu Pakistanu abo vzagali ogolositi pro nezalezhnist She do ostatochnogo vivedennya britanskih vijsk z Indiyi pravitel knyazivstva Dzhammu ta Kashmir pid tiskom Indiyi ta Pakistanu buv zmushenij pogoditisya priyednatisya do odniyeyi z dvoh novih nezalezhnih krayin Ale u zv yazku neobhidnistyu bolisnogo viboru administrativna verhivka knyazivstva skladalasya z induyistiv a bilshist naselennya spoviduvali islam maharadzha Kashmiru Hari Singh virishiv zayaviti pro nezalezhnist 21 zhovtnya 1947 pochalosya vtorgnennya pakistanskih napivvijskovih formuvan iz plemen pushtun i chiselnistyu blizko 2 tisyach cholovik u Kashmir Cherez paru dniv bula zahoplena stolicya knyazivstva Srinagar i maharadzha Hari Singh zvernuvsya za dopomogoyu do Deli Natomist Indiya postavila ultimativnu umovu sho Kashmir povinen priyednatisya do Indiyi dlya togo shob otrimati dopomogu Maharadzha pogodivsya i uryad Indiyi viznav priyednannya knyazivstva do Indiyi 27 zhovtnya Indijski vijska buli napravleni v Kashmir Pribulij bataljon sikhiv vibiv afganciv iz Srinagara Pakistan zayaviv sho maharadzha Kashmiru ne mav prava zvertatisya do indijskoyi armiyi oskilki ne spadkovij pravitel a ye britanskim priznachencem Pakistan virishiv vzhiti zahodiv u vidpovid ale nachalnik shtabu suhoputnih vijsk Pakistanu general ser vidmovivsya posilati vijska v Kashmir vidmovlyayuchis vikonati nakaz Muhammed Ali Dzhinna general gubernatora Pakistanu Grejsi obgruntuvav svoyu nepokoru tim sho indijski sili sho perebuvali v Kashmiri yakij svogo chasu prijnyali prisyagu na virnist korolyu Georgu VI i otzhe Grejsi ne mig brati uchast u vijskovomu konflikti z indijskimi silami Pakistan nareshti vse zh zmig poslati vijska v Kashmir ale na toj chas indijski vijska vzyali pid kontrol priblizno dvi tretini kolishnogo knyazivstva Lishe teritoriyi Gilgita i Baltistan buli zajnyati musulmanskim pleminnim opolchennyam i priyednalisya do Pakistanu 6 zhovtnya 1947 roku Etapi vijniPershij etap pochatok vtorgnennya Pakistan ogolosiv pivnichnu chastinu knyazivstva svoyeyu teritoriyeyu za nazvoyu i vviv tudi svoyi vijska Pakistanski vijska dislokovani v prikordonnih rajonah u Muzaffarabada i Domelya shvidko rozbili pleminne opolchennya kashmirciv chastina soldat musulman u prikordonnih rajonah zbuntuvalisya j priyednalisya do pakistanciv Metoyu pervisnogo vtorgnennya bulo zahoplennya kontrolyu nad dolinoyu Kashmiru vklyuchayuchi jogo golovne misto Srinagar litnoyi stolici derzhavi misto Dzhammu bulo zimovoyu stoliceyu Odnak zamist togo shob ruhatisya na Srinagar sili zalishalisya v zahoplenih mistah u prikordonnomu regioni ta pochali zdijsnyuvati grabezhi Drugij etap indijska operaciya v dolini Kashmir Pislya vstupu Indiyi v konflikt indijski vijska j tehnika visunulisya v rajonu Srinagara stvorili krugovu oboronu j rozbili musulmanske opolchennya na okolici mista Rozbiti pleminni sili tikali do mist Baramula i de buli rozsiyani Odnak u dolini v misti kashmirski vijska viyavilisya zablokovani musulmanami U Gilgiti misceve opolchennya pidtrimalo pakistanske vtorgnennya j ustanovili kontrol nad ciyeyu pivnichnoyu chastinoyu Kashmiru Musulmanski opolchenci na choli z miscevim pravitelem Mehtarom takozh priyednalisya do Pakistanu Tretij etap sproba rozblokuvati Punch Indijski sili pripinili peresliduvannya pleminnih sil pislya povtornogo zahoplennya Uri j Baramuli j vidilili kolonu dlya rozblokuvannya kashmirskih vijsk u Punchi Hocha zagin zreshtoyu dosyagnuv Puncha blokadu znyati ne vdalosya Druga kolona indijskih vijsk dosyagnula ta zajnyala misto ale nezabarom bula zmushena zalishiti jogo ne mayuchi mozhlivostej dlya jogo vtrimannya Tim chasom buv zahoplenij musulmanskim opolchennyam 25 listopada 1947 roku Chetvertij etap padinnya Dzhangera ta napad na Naosheru j Uri Pleminni vijska atakuvali j zahopili Potim voni bezuspishno napali na j pochali ryad nevdalih atak na Uri Na comu etapi vijni liniya frontu stala stabilizuvatisya oskilki v region pribuvali vse bilshi indijski sili P yatij etap Operaciya Vidzhaj kontrataka v Dzhangera Indijski vijska rozpochali kontrnastup na pivdni z metoyu vidbiti Dzhanger i U dolini Kashmiru pleminni sili prodovzhuvali atakuvati garnizon Uri Na pivnochi opolchennya Gilgita zajnyalo Skardu Shostij etap indijskij vesnyanij nastup 1 travnya 19 travnya 1948 U Dzhangera indijci zustrili zapeklij opir musulmanskih opolchenciv do yakih neoficijno priyednalisya regulyarni pakistanski vijska U dolini Kashmiru indijci povernuli Odnak opolchennya Gilgita dosyaglo znachnogo progresu v peredgir yah Gimalayiv de osadilo Leh zahopilo i vidkinulo indijsku kolonu vid Skardu Somij etap Operaciya Gulab Indijci prodovzhuvali atakuvati v dolini Kashmiru z napryamkom na pivnich shob zahopiti i dolinu Gurez Tut voni takozh vidbili kontrataku musulman na Titval U rajoni Dzhammu sili oblozhenih u Punch spalahnula j timchasovo pov yazani iz zovnishnim svitom znovu Kashmirska armiya zmogla zahistiti Skardu vid gilgitskih opolchenciv ale v serpni vijska Chitral pid komanduvannyam osadili Skardu j za dopomogoyu artileriyi zahopili misto Ce dozvolilo gilgitcyam pochati ruh na Ladakh Vosmij etap Operaciya Bizon Blokada musulmanami Puncha trivala Operaciya Dak kachka robocha nazva dlya operaciyi zi zvilnennya perevalu bulo piznishe zmineno na Bizon Operaciya bula doruchena General lejtenantu Keriappe komanduvachu Zahidnoyi armiyeyu Legki tanki Styuart iz 7 kavalerijskogo buli v rozibranomu viglyadi perevezeni cherez Srinagar v Baltaj de nadlyudskimi zusillyami dvoh z yednan madraskih saperiv pracyuvali vden i vnochi dlya rozshirennya oslyachoyi stezhki vid Baltaj na Zodzhi La Raptova ataka 1 listopada z zastosuvannyam tehniki bula provedena komandirom diviziyi Thimajya yakij na tanku poviv za soboyu vijska za pidtrimki dvoh rozrahunkiv 25 funtovok i rozrahunku 3 7 dyujmovih girskih gaubic vorog buv rozgublenij Nezabarom pereval buv vidbitij indusami i pakistanci vidstupili do Poki pakistanci bilisya na Zodzhi La i buli neaktivni u Leha lehska brigada perejshla v nastup i prosunulasya vid Thar do Marolu na pivnichnij bereg Indu i vid Chillinga do Lamayuru i do Kargil na pivdennomu berezi Inshij zagin prosuvavsya vzdovzh Shajok ochistivshi i prikrivshi Nubra z flangu Na Zodzhi La 77 parashutna brigada pochala navmisnu ataku na Matayan 13 listopada i Dras 15 listopada Brigada z yednalasya 24 listopada bilya Kargo z indijskimi vijskami z Leha vorog vidstupiv na pivnich do Skardu Dev yatij etap deblokada Puncha Indijci v danij chas pochali brati verh u vsih sektorah Punch buv nareshti zvilnenij pislya oblogi protyagom roku Sili Gilgit u Visokih Gimalayah yaki ranishe dosyagli znachnogo progresu buli ostatochno rozbiti Indijci peresliduvali Kargil ale buli zmusheni zupiniti cherez problemi postachannya Desyatij etap pripinennya vognyu Pislya trivalih peregovoriv pro pripinennya vognyu bula dosyagnuta domovlenist oboma krayinami yaki nabuli chinnosti Umovi pripinennya vognyu yak ce peredbacheno v rezolyuciyi Organizaciyi Ob yednanih Nacij vid 13 serpnya 1948 roku buli prijnyati v OON 5 sichnya 1949 roku Ce zmusilo Pakistan vivesti svoyi vijska yak regulyarni ta neregulyarni dozvolyayuchi pri comu Indiyi pidtrimuvati minimalnu chiselnist svoyih sil u derzhavi shob zberegti zakon i poryadok Indijski vtrati buli 1500 ubitih i 3500 poranenih todi yak vtrati v Pakistani buli 6000 ubitih i 14 000 poranenih 27 lipnya 1949 roku bulo ustanovleno liniyu pripinennya vognyu Bilsha chastina Kashmiru zalishilas za Indiyeyu pivnichno zahidni ta zahidni rajoni opinilisya pid kontrolem Pakistanu U lipni 1952 roku mizh maharadzhoyu Kashmiru ta Indiyeyu bulo ukladeno Delijskij ugodu za yakoyu Kashmir uvijshov do skladu Indiyi na pravah shtatu Dzhammu i Kashmir 17 listopada 1956 Ustanovchi zbori Kashmiru prijnyali konstituciyu u yaku bulo vklyucheno polozhennya pro te sho Kashmir ye skladovoyu chastinoyu Respubliki Indiyi Uryad Indiyi vvazhav pitannya virishenim prote pakistanskij uryad napolyagav na provedeni referendumu Karti Pershij etap Drugij etap Tretij etap Chetvertij etap P yatij etap Shostij etap Somij etap Vosmij etap Dev yatij etap Desyatij etapDiv takozhDruga indo pakistanska vijnaPrimitkiSrinagar 4 bereznya 2016 u Wayback Machine www collectbritain co uk I Indo Pakistani War 1947 1949 By Tom Cooper 13 chervnya 2006 u Wayback Machine Air Combat Information Group 29 October 2003 Ministry of Defence Government of India Operations in Jammu and Kashmir 1947 1948 1987 Thomson Press India Limited New Delhi This is the Indian Official History Arhiv originalu za 18 bereznya 2016 Procitovano 5 travnya 2016 This All Began in 1947 The Jihadist Operations of Pakistani State 7 lipnya 2015 u Wayback Machine Criticalppp com 2012 08 14 Sinha Lt Gen S K 1977 New Delhi Vision Books s 174 ISBN 81 7094 012 5 Arhiv originalu za 21 lipnya 2011 Procitovano 4 serpnya 2010 LiteraturaGordiyenko A M Vojny vtoroj poloviny HH veka Mn 1998 ISBN 985 437 507 2 ros