Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Пе рмські мо ви мовна гілка фіно угорської родини уральських мов представлена удмуртською комі зирянською та мовами Юкаг

Пермські мови

Пермські мови

Пе́рмські мо́ви — мовна гілка фіно-угорської родини уральських мов, представлена удмуртською, комі-зирянською та мовами.

image
   Фіно-волзькі й Пермські

Основна маса населення, яка розмовляє цими мовами, проживає в Удмуртії, Комі та Пермському краї (колишньому Комі-Перм'яцькому АО). В 1920-1980-ті роки на цих землях сформувались 3 нації — удмурти, комі-зиряни та комі-перм'яки та виробились 3 літературні мови. Всі мови об'єднуються в єдину групу завдяки наявності спільних рис:

  • у фонетиці — спільним фонемним складом;
  • у морфології — наявністю спільних або схожих форм словозміни та словотворення.

Предки пермських народів відокремились від угрів в I тисячолітті до н. е. Вони займали територію по нижній та середній течії Ками і по В'ятці. Загальнопермська епоха продовжувалась більш як 1,5 тисячі років. В цей період утворюється загальнозвуковий лад, через розміри території проходить вироблення основних діалектів, внаслідок чого виникла база для утворення удмуртської та комі мов. За даними археологів, пермські народи склались на базі ананьїнської археологічної культури (VIII-III століття до н. е.), утворивши у верхньому Прикам'ї (III століття до н. е. — IV століття н. е.), (IV-IX століття) культури (комі), в нижньому Прикам'ї — п'яноборську (III століття до н. е. — V століття н. е.) культуру (удмурти). Розпад загальнопермської мови на удмуртську та комі відбувся в IX-XI століттях. Комі-зирянська та комі-перм'яцька остаточно складуються в XIV–XV століттях, а удмуртська лише в XV-XVI століттях в рамках Російської держави.

Джерела

  • Удмуртская республика : энциклопедия / гл. ред. В. В. Туганаев. — Ижевск : Удмуртия, 2000. — 800 с. — 20 000 экз. — .
  • Лыткин В. И. Пермские языки//Языки народов СССР: Финно-угорские и самодийские языки. М., 1966.

Посилання

  • [[https://web.archive.org/web/20120909012112/http://www.udmurt.info/library/belykh/swadesh.htm Архівовано 9 вересня 2012 у Wayback Machine.] 100-слівний список Сводеша для пермських мов]
  • Проблема розпаду прапермської мовної спільноти [ 2 січня 2022 у Wayback Machine.]


image Це незавершена стаття з етнології.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Pe rmski mo vi movna gilka fino ugorskoyi rodini uralskih mov predstavlena udmurtskoyu komi ziryanskoyu ta movami Yukagirski Samodijski Ugorski Fino volzki j Permski Osnovna masa naselennya yaka rozmovlyaye cimi movami prozhivaye v Udmurtiyi Komi ta Permskomu krayi kolishnomu Komi Perm yackomu AO V 1920 1980 ti roki na cih zemlyah sformuvalis 3 naciyi udmurti komi ziryani ta komi perm yaki ta virobilis 3 literaturni movi Vsi movi ob yednuyutsya v yedinu grupu zavdyaki nayavnosti spilnih ris u fonetici spilnim fonemnim skladom u morfologiyi nayavnistyu spilnih abo shozhih form slovozmini ta slovotvorennya Predki permskih narodiv vidokremilis vid ugriv v I tisyacholitti do n e Voni zajmali teritoriyu po nizhnij ta serednij techiyi Kami i po V yatci Zagalnopermska epoha prodovzhuvalas bilsh yak 1 5 tisyachi rokiv V cej period utvoryuyetsya zagalnozvukovij lad cherez rozmiri teritoriyi prohodit viroblennya osnovnih dialektiv vnaslidok chogo vinikla baza dlya utvorennya udmurtskoyi ta komi mov Za danimi arheologiv permski narodi sklalis na bazi ananyinskoyi arheologichnoyi kulturi VIII III stolittya do n e utvorivshi u verhnomu Prikam yi III stolittya do n e IV stolittya n e IV IX stolittya kulturi komi v nizhnomu Prikam yi p yanoborsku III stolittya do n e V stolittya n e kulturu udmurti Rozpad zagalnopermskoyi movi na udmurtsku ta komi vidbuvsya v IX XI stolittyah Komi ziryanska ta komi perm yacka ostatochno skladuyutsya v XIV XV stolittyah a udmurtska lishe v XV XVI stolittyah v ramkah Rosijskoyi derzhavi DzherelaUdmurtskaya respublika enciklopediya gl red V V Tuganaev Izhevsk Udmurtiya 2000 800 s 20 000 ekz ISBN 5 7659 0732 6 Lytkin V I Permskie yazyki Yazyki narodov SSSR Finno ugorskie i samodijskie yazyki M 1966 Posilannya https web archive org web 20120909012112 http www udmurt info library belykh swadesh htm Arhivovano9 veresnya 2012 u Wayback Machine 100 slivnij spisok Svodesha dlya permskih mov Problema rozpadu prapermskoyi movnoyi spilnoti 2 sichnya 2022 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z etnologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ