Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Королівський ботанічний сад Координати 51 28 пн ш 0 17 зх д 51 4746

Royal Botanic Gardens, Kew

Royal Botanic Gardens, Kew
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Королівський ботанічний сад.

Координати: 51°28′ пн. ш. 0°17′ зх. д. / 51.474667° пн. ш. 0.295467° зх. д. / 51.474667; -0.295467

Королі́вські ботані́чні сади́ К'ю (англ. Royal Botanic Gardens, Kew), або Сади К'ю (англ. Kew Gardens) — комплекс ботанічних садів та оранжерей площею 121 га в південно-західній частині Лондона між Ричмондом та , історичний парковий ландшафт XVIII–XX століть. Сади створені у 1759 році та у 2009 році відсвяткували своє 250-річчя. Директором садів у 2008 році став професор Стівен Гоппер (англ. Stephen Donald Hopper), який змінив на цій посаді професора сера Пітера Крейна (англ. Sir Peter Crane). «Королівські ботанічні сади в К'ю» — це також офіційна назва організації, що управляє садами в К'ю та садами в Сассексі, Вейкгарст Плейс.

Королівські ботанічні сади в К'ю
Royal Botanic Gardens, Kew 
Світова спадщина
image
51°28′28″ пн. ш. 0°17′43″ зх. д. / 51.474667° пн. ш. 0.2954667° зх. д. / 51.474667; -0.2954667
Країна image Велика Британія
Тип Культурний
(Критерії) ii, iii, iv
Об'єкт № 1084
Регіон Європа і Північна Америка
Зареєстровано: 2003 (27 сесія)
image
image
Королівські ботанічні сади К'ю на карті Великої Британії
image Королівські ботанічні сади в К'ю у Вікісховищі

Королівські ботанічні сади К'ю — всесвітньо визнаний ботанічний дослідний та навчальний центр з 700 співробітниками та доходом 56 млн фунтів стерлінгів за фінансовий рік, що закінчився 31 березня 2008 року, та з 2 мільйонами відвідувачів за той же рік. Сади фінансуються Департаментом у справах навколишнього середовища, продовольства і сільського господарства ([en]; скор. Defra).

У садах К'ю знаходиться найбільша у світі колекція живих рослин. Більш як 30 000 рослин ростуть в садах, а найбільший у світі гербарій включає 7 мільйонів рослин. Бібліотека містить більш як 750 000 томів та понад 175 000 малюнків рослин. Сади К'ю видають Index Kewensis — ботанічний номенклатурний довідник, у якому реєструються всі опубліковані ботанічні назви насіннєвих рослин рангом від роду та нижче. У садах К'ю знаходяться чотири будівлі першого рівня значущості та 35 будівель другого рівня значущості всесвітньої спадщини.

Історія

image
Августа Саксен-Готська

Сади К'ю виникли у 1670 році в парку К'ю, створеному лордом з Т'юксбері (англ. Lord Capel of Tewkesbury) на місці аптекарського городу, закладеного ботаніком (англ. William Turner, близько 1510—1568). Парк розташовувався на заході Лондона, навпроти Сайон-Гаузу, та об'єднував два королівські володіння.

Згодом сади були розширені принцесою Августою Саксен-Готською, вдовою Фредеріка, принца Уельського. У цей час кілька садових споруд були побудовані архітектором сером Вільямом Чемберсом (англ. Sir William Chambers). Одна з них, Велика пагода у китайському стилі, була зведена у 1761 році та збереглася до наших днів. Георг III розширив сади.

Колекція садів росла безсистемно, аж доки у 1771 році не був призначений перший учений колекціонер — ботанік Френсіс Массон (англ. Francis Masson). Король Георг III, який вирішив розвивати сади, залучив ботаніків Вільяма Айтона та сера Джозефа Бенкса. У 1781 році Георгом III був придбаний цегляний «Голландський дім» (англ. Dutch House), розташований біля парку. Нині він відомий як палац К'ю (англ. Kew Palace). Старий палац Квінс-гауз (англ. Queen's House) був знесений у 1802 році.

image
Оранжерея принцеси Уельської

Після смерті Вільгельма IV в 1837 році та сходження на престол королеви Вікторії сади в К'ю запустіли, і їхнє майбутнє висіло на волосині. У 1838 році урядова комісія на чолі з Джоном Ліндлі прийшла до висновку, що сади необхідно передати державі, надати їм статус національного ботанічного саду, який би слугував центром мережі колоніальних ботанічних садів. «Медицина, комерція, сільське господарство та садівництво отримають величезну користь від введення такої системи», — заявив Ліндлі.

У 1840 році сади стали національним ботанічним садом. Першим офіційним директором Королівських ботанічних садів в К'ю у березні 1841 був призначений сер Вільям Джексон Гукер — професор ботаніки Університету в Глазго. Гукер повинен був керувати садами від імені Служби лісів. Під керівництвом нового директора сади стали відроджуватися — територія садів збільшилася до 30 гектарів (75 акрів), а дендрарію (арборетуму) — до 109 гектарів (270 акрів), а пізніше до її нинішнього розміру в 120 гектарів (300 акрів). , якому було доручено перебудову садів, зробив нещодавно збудовану оранжерею Палм-гауз (англ. Palm House) їх центральним пунктом. Палм-гауз був створений архітектором Децімусом Бертоном та металургом між 1844 та 1848 роками та став першою великою спорудою, у якій використовувалася кована сталь. Поєднання технічної та архітектурної майстерності якісно змінило можливості ботанічного саду, дозволивши вирощувати в ньому тропічні рослини.

Крім внеску у створення ландшафтного та архітектурного вигляду садів Вільям Гукер залишив Садам К'ю й іншу спадщину — гербарій та бібліотеку.

(англ. Temperate house) — будівля удвічі більша, ніж Палм-гауз, був зведений пізніше, наприкінці XIX століття. Зараз він є найбільшою зі збережених вікторіанських теплиць.

image
Темперейт-гауз

Чайний будиночок (англ. Tea House) був спалений у лютому 1913 року суфражистками та під час серії підпалів у Лондоні.

Третє велике сховище, яке вміщує рослини 10 кліматичних зон, було відкрито у 1987 році Діаною, принцесою Уельською, в пам'ять своєї попередниці Августи Саксен-Готської.

У жовтні 1987 року сади К'ю пережили велику бурю (англ. Great Storm of 1987), сотні дерев були вирвані вітром з корінням.

У липні 2003 року сади були включені до списку Світової спадщини ЮНЕСКО.

Директори Королівських ботанічних садів в К'ю

image
Палм-гауз та ворота перед озером Вікторії
image
Озеро за Палм-гаузом

Сади К'ю сьогодні

Сади К'ю є провідним центром ботанічних досліджень та підготовки професійних садівників. У 2005 році в К'ю побували 1,48 мільйона відвідувачів, що є найбільшим числом з 1949 року. У саду діють наукові відділи: архів, гербарій, бібліотека. У зимові місяці працює ковзанка.

Гербарій і колекція насіння

Гербарій К'ю є одним з найбільших у світі, включаючи близько 7 млн ​​зразків рослин (які мають 98 % всіх наявних у світі видів вищих рослин), які використовуються в основному для таксономічних досліджень. У гербарії представлені типи рослин усіх регіонів світу, особливо велику кількість тропічних рослин.

, місце зберігання нинішнього гербарію, був придбаний К'ю у 1852 році. Початок зібранню засушених рослин поклала особиста колекція Гукера, а також зразки рослин, подаровані Джорджем Бентамом. Коли рослини не поміщалися у будівлі гербарію, до Гантер-гаузу додали цокольний поверх та чотири флігелі, побудовані через рівні проміжки часу.

Гербарій Гарвардського університету (англ. Harvard University Herbaria) та Австралійський національний гербарій співпрацюють з К'ю у створенні бази даних IPNI, авторитетного джерела інформації по ботанічній номенклатурі.

К'ю має важливе значення як колекція (банк) насіння, є спонсором проєкту «Насіннєвий банк тисячоліття» (англ. 'Millennium Seed Bank Project').

Незважаючи на несприятливі умови вирощування (забруднення атмосфери Лондона, сухість ґрунтів та мала кількість опадів) К'ю як і раніше є одним з найповніших колекцій рослин у Великій Британії. У спробі захистити колекції від несприятливих умов К'ю створив дві дослідні станції, одну з них в саду Вейкхерст у Сассексі (власність Національного фонду історичних та природних пам'яток, англ. National Trust for Places of Historic Interest or Natural Beauty), іншу, що спеціалізуються на вирощуванні хвойних дерев, — в Беджбері Пінетум (англ. Bedgebury Pinetum) у Кенті, спільно з Комісією по лісу (англ. Forestry Commission).

Бібліотека та архіви

Бібліотека й архіви К'ю є одними з найбільших у світі ботанічних колекцій, включають вони понад півмільйона одиниць зберігання, у тому числі книги, ботанічні ілюстрації, фотографії, листи та рукописи вчених, спеціалізовані періодичні видання та географічні карти. Бібліотека Джодрелл (англ. Jodrell Library) нещодавно була об'єднана з бібліотеками етноботаніки та мікології, і всі вони тепер розміщені в лабораторії Джодрелл (англ. Jodrell Laboratory).

Визначні пам'ятки

  • Альпійський будиночок
image
Альпійський будиночок

У березні 2006 року було відкрито альпійський будиночок Девіса (англ. Davies Alpine House); це вже третій варіант альпійського будинку; перший був побудований в 1887 році. У новій будівлі — притулку рослин альпійського пояса — створена система автоматичного управління жалюзі, які перешкоджають перегріву приміщень.

  • Chokushi-Mon
image
Японські ворота (Chokushi-Mon)

Chokushi-Mon — ворота у японському стилі, збудовані біля Пагоди в 1910 році, відтворюють частина традиційного японського храму. Вони є копією карамон (китайських воріт) храму Нісі Хонгандзі в Кіото. Ця споруда входить до складу стилізованого традиційного японського саду.

  • Компостна купа

У К'ю знаходиться найбільша у світі купа компосту. Протягом довгого часу в ній збиралися виполоті бур'яни, обрізані пагони та бадилля рослин і гній з придворних стаєнь. Цей компост використовується як живильний ґрунт в саду, але іноді він продається на аукціоні в рамках заходів з пошуку додаткових фінансових коштів для садів.

  • Міжнародна виставка «Садовий фотограф року»

Недалеко від павільйону Ресторан просто неба влаштована виставка фотографій, відібраних для участі у щорічних конкурсах «Садовий фотограф року».

  • Палац К'ю
image
Палац в К'ю

Палац К'ю — найменший з британських королівських палаців. Його побудував голландський купець (англ. Samuel Fortrey) приблизно у 1631 році. Пізніше він був придбаний Георгом III. Метод будівництва, який був тут застосований, полягає в кладці цегли поперемінно довгими та короткими сторонами та відомий як «фламандський ряд». Ця кладка та загострений дах надали будівлі характерних голландських рис. Будівля зазнала значних змін, перш ніж була відкрита для відвідувань публіки у 2006 році. Палац не входить до складу Садів, має самостійне, окреме від садів управління та є єдиною постійно відкритою пам'яткою Садів, де для огляду потрібна додаткова плата.

З боку заднього фасаду Палацу розбитий «Сад Королеви», який охоплює колекцію рослин, які, як вважається, мають лікувальні властивості.

  • Мінка
image
Мінка

Після Японського фестивалю 2001 Сади К'ю придбали японський дерев'яний будинок будівлі 1900 року, прозваний Мінка (англ. Minka), який спочатку знаходився у передмісті міста Окадзакі. Японські майстри розібрали та заново зібрали каркас будівлі, а британські будівельники, які працювали на реконструкції театру «Глобус», звели стінові панелі.

Роботи розпочалися 7 травня 2001 року, каркас був зібраний 21 травня. Будівництво було повністю завершено у листопаді 2001 року, однак предмети внутрішнього оздоблення знайшли своє місце лише у 2006 році.

Мінка розташований в заростях бамбука на заході центральної частини саду.

  • Галерея Маріанни Норт
image
Галерея ботанічного мистецтва Маріанни Норт
image
Галерея Маріанни Норт всередині

Галерея Маріанни Норт (англ. Marianne North) була побудована у 1880-х роках для розміщення живописних робіт Маріанни Норт, дочки члена англійського парламенту, яка подорожувала поодинці по Північній та Південній Америці та по багатьох регіонах Азії, щоб замалювати рослини. У галереї знаходяться 832 її картини та малюнки. Картини були заповідані художницею Садам К'ю. За заповітом розташування картин у галереї не може бути змінено.

  • Музей
image
Музей № 1

Поруч з Палм-гаузом знаходиться будинок, відомий як «Музей № 1», який був спроєктовано Децімусом Бертоном та відкритий після спорудження у 1857 році. Музей покликаний показати залежність людини від рослин та містить етноботанічні колекції К'ю, у тому числі інструменти, прикраси, одяг, харчові продукти та лікарські засоби. Будівля була відремонтована у 1998 році. Верхні два поверхи зайняті навчальним центром, а на першому поверсі будинку розташована виставка «Рослини + Люди», яка підкреслює різноманітність рослин та способів їх застосування людиною.

  • Пагода
Докладніше: Велика пагода (Лондон)
image
Пагода

Велика пагода, зведена у 1762 році за проєктом Вільяма Чемберса, за формою повторює китайський архітектурний стиль Та. Нижній з десяти восьмикутних поверхів у поперечнику має 49 футів (15 м). Висота будівлі від заснування до найвищої точки — 163 фути (50 м).

Кожен поверх закінчується дахом, створеним на китайський зразок, покритий керамічною плиткою та увінчаний великими постатями драконів; як і раніше ходять чутки, що дракони були зроблені з золота та були продані Георгом IV, щоб сплатити борги, а на їх місце були поставлені інші — дерев'яні. Насправді дракони були зроблені з дерева й пофарбовані золотою фарбою, яка з часом відлущилася. Стіни будівлі зроблені з цегли. У центрі пагоди влаштовано сходи у 253 сходинки.

Пагода була закрита для публіки протягом багатьох років, але у 2006 році знову відкрита у літні місяці. Тривалий ремонт спрямований на те, щоб відкрити будинок для постійного відвідування публіки та тим відзначити 250-річчя Садів К'ю у 2009 році.

  • Котедж королеви Шарлотти
image
Котедж королеви

Котедж королеви Шарлотти був піднесений їй Георгом III як весільний подарунок. Зараз він знаходиться у музейній зоні, присвяченій охороні рослин. Котедж був відновлений службою історичних королівських палаців і нині керується цією службою.

  • Різотрон
image
Різотрон

Різотрон відкритий для відвідувачів у той же час, що й алея високих дерев. Різотрон — це мультимедіагалерея, в якій бронзова скульптура поєднується з рідкокристалічними екранами, розповідаючи про життя деревних коренів (див. Різома).

  • Оранжерея
image
Оранжерея в К'ю

Оранжерею спроєктував сер , будівництво було завершене у 1761 році. Використовувалася для різних цілей, на даний час в оранжереї розташований ресторан.

  • Місток Секлерів
image
Місток Секлерів

Місток Секлерів, що повис над садовим озером, зроблений з граніту та бронзи та відкритий у травні 2006 року. Він названий на честь подружжя меценатів Секлерів — Мортімера та його дружини Терези (англ. Dr Mortimer and Theresa Sackler). Спорудження відзначено спеціальною премією Королівського інституту британських архітекторів у 2008 році.

  • Галерея Ширлі Шервуд
image
Галерея Ширлі Шервуд

Галерея ботанічного мистецтва Ширлі Шервуд (англ. Shirley Sherwood) відкрилася у квітні 2008 року. Вона включає живопис з колекцій К'ю та доктора . Більшість картин ніколи раніше не були показані глядачам. У галереї представлені зразки творчості таких майстрів ботанічної ілюстрації, як Георг Діонісіус Ерет (нім. Georg Dionysius Ehret), брати Фердинанд, Йозеф Антон та Франц Андреас Бауер, П'єр-Жозеф Редуте та Волтер Гуд Фітч (англ. Walter Hood Fitch). За задумом організаторів експозиція повинна змінюватися раз на пів року. Ця галерея пов'язана з Галереєю Маріанни Норт (див. вище).

  • «Алея над верхівками дерев»
image
«Алея над верхівками дерев» в К'ю

«Алея над верхівками дерев» відкрита 24 травня 2008 року. Цей засклений з усіх сторін пішохідний міст довжиною 200 метрів, винесений на 15 метрів, обсаджений 18-метровими деревами. Короткометражний фільм про будівництво цієї алеї доступний у мережі Інтернет.

  • Будинок латаття
image
Будинок латаття

Будинок латаття — найжаркіше і найвологіше приміщення в К'ю. Посеред залу — великий ставок з різними видами латаття. Навколо ставка встановлені екрани, де розповідається про економічно важливі теплолюбні рослини.

Колекції рослин в К'ю

  • Дендрарій (Арборетум) — Сади К'ю включають дендрарій різних видів дерев.
  • Колекція хижих рослин — розміщена у сховищі принцеси Уельської.
  • Колекція кактусів — розміщена всередині та навколо сховища принцеси Уельської.
  • Кам'янистий садок
  • Колекція альпійських рослин
  • Колекція бонсай
  • Колекція трав
  • Колекція рододендронів
  • Садок азалій
  • Сад бамбука
  • Трояндовий сад (розарій)
  • Колекція ялівців
  • Колекція барбарисів
  • Бузковий сад (сірінгарій)
  • Садок водних рослин
  • Кам'янистий садок
  • Сад лікарських рослин
  • Колекція папороті
  • Колекція орхідей — розбита на дві частини відповідно до двох кліматичних зон зростання орхідних. Вона знаходиться у сховищі принцеси Уельської. Щоб зберегти інтерес відвідувачів, виставку постійно міняють, представляючи кожен раз обов'язково квітучі екземпляри різних видів.
image image
image image
image image

Примітки

  1. * Назва в офіційному англомовному списку
  2. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 29 серпня 2008. Процитовано 24 березня 2011.
  3. Annual Report, pages 11 and 33 [ 3 вересня 2009 у Wayback Machine.](англ.)
  4. Director of Royal Botanic Gardens [ 15 березня 2007 у Wayback Machine.](англ.)
  5. Dictionary of Canadian Biography [ 29 вересня 2007 у Wayback Machine.](англ.) Перевірено 18 листопада 2008 р.
  6. [1] [ 4 листопада 2012 у Wayback Machine.] Sufragists Burn a Pavilion at Kew; Two Arrested and Held Without Bail. The New York Times February 21, 1913 (англ.)
  7. Augusta, Princess of Wales [ 20 лютого 2014 у Wayback Machine.] (англ.) Перевірено 18 листопада 2008 р.
  8. . News. English Heritage. 27 July 2010. Архів оригіналу за 4 лютого 2014. Процитовано 24 January 2014.
  9. Burkill I. H. David Prain. 1857-1944 // Obituary Notices of Fellows of the Royal Society — 1944. — Vol. 4, Iss. 13. — P. 746–770. — ISSN 1479-571X; 2053-9118 — doi:10.1098/RSBM.1944.0020
    d:Track:Q47477015d:Track:Q29043655d:Track:Q4084920
  10. Brooks F. T. Arthur William Hill. 1875-1941 // Obituary Notices of Fellows of the Royal Society — 1942. — Vol. 4, Iss. 11. — P. 87–100. — ISSN 1479-571X; 2053-9118 — doi:10.1098/RSBM.1942.0009
    d:Track:Q47476842d:Track:Q29043655
  11. Ray Desmond (1994). . . с. 235. ISBN . Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 12 травня 2014.
  12. Desmond, Ray (1995). . . с. 323. ISBN . Архів оригіналу за 20 лютого 2014. Процитовано 25 January 2014.
  13. . British Council Film Collection. . Архів оригіналу за 3 лютого 2014. Процитовано 24 January 2014.
  14. J. Cullen Sir George Taylor, 15 February 1904 - 12 November 1993 // Biogr. Mem. Fellows R. Soc. / J. T. Stuart — The Royal Society, 1995. — Vol. 41. — P. 458–469. — ISSN 0080-4606; 1748-8494 — doi:10.1098/RSBM.1995.0027
    d:Track:Q47481402d:Track:Q4914871d:Track:Q1530532
  15. . The Independent. 16 November 1993. Архів оригіналу за 11 листопада 2012. Процитовано 24 January 2014.
  16. Gunning, Brian (ed.). (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 21 жовтня 2012. Процитовано 10 березня 2014.
  17. Verdcourt, Bernard (1987). John Patrick Micklethwait Brenan (1917–1985). . 42 (2): 286—296.
  18. . The Daily Telegraph. 27 June 2006. Архів оригіналу за 14 листопада 2017. Процитовано 24 January 2014.
  19. . Kew, History & Heritage. Royal Botanic Gardens, Kew. Архів оригіналу за 1 липня 2007. Процитовано 25 February 2014.
  20. . Kew, History and Heritage. Royal Botanic Gardens, Kew. Архів оригіналу за 7 вересня 2012. Процитовано 8 March 2014.
  21. . History & Heritage. Royal Botanic Gardens, Kew. Архів оригіналу за 9 березня 2014. Процитовано 8 March 2014.
  22. Dowell, Ben (13 June 2012). . The Guardian. Архів оригіналу за 3 лютого 2014. Процитовано 24 January 2014.
  23. Kew Annual Report and Accounts for the Year Ended 31 March 2006 [ 23 вересня 2006 у Wayback Machine.], page 9. (англ.)Проверено 19 ноября 2008 г.
  24. Официальный сайт Садов К'ю, Гербарий [ 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.](англ.) Перевірено 18 листорада 2008 р.
  25. Kew, History & Heritage [ 15 червня 2012 у Wayback Machine.] (англ.) Перевірено 19 листопада 2008 р.
  26. . Royal Botanic Gardens, Kew. Архів оригіналу за 3 травня 2012. Процитовано 24 квітня 2012.
  27. Treetop Walkway [ 9 травня 2008 у Wayback Machine.] (англ.) Перевірено 19 листопала 2008 р.
  28. The making of the Treetop Walkway [ 7 червня 2008 у Wayback Machine.] (англ.)Перевірено 19 листопада 2008 р.

Джерела

  • Ботанічний сад К'ю // 100 великих заповідників і парків / Авт.-сост. Н. А. Юдіна. — М. : Віче, 2003. — С. 332—336.
  • The History of the Royal Botanic Gardens Kew by Ray Desmond. 2nd Edition. Richmond: Kew Publishing, 2007. 480 pp. Hardback. .

Посилання

image Світова спадщина ЮНЕСКО, об'єкт №10842003 (англ.)
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Kew Gardens
  • Королівські ботанічні сади К'ю, історія і сучасність, фотоальбом [ 9 жовтня 2011 у Wayback Machine.] (Перевірено 30 березня 2009)
  • Королівські ботанічні сади К'ю, офіційний сайт [ 23 грудня 1996 у Wayback Machine.] (англ.) (Перевірено 19 листопада 2008)
  • (англ.) (Перевірено 1 лютого 2009)
  • (англ.) (Перевірено 19 листопада 2008)
  • The International Plant Names Index (IPNI) — Міжнародний індекс назв рослин [ 15 серпня 2019 у Wayback Machine.] (англ.) (Перевірено 19 листопада 2008)
  • Документальний фільм виробництва компанії BBC A Year at Kew [ 13 лютого 2005 у Wayback Machine.] (англ.) (Перевірено 19 листопада 2008)
  • (англ.) (Перевірено 19 листопада 2008)
  • (англ.) (Перевірено 19 листопада 2008)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Korolivskij botanichnij sad Koordinati 51 28 pn sh 0 17 zh d 51 474667 pn sh 0 295467 zh d 51 474667 0 295467 Koroli vski botani chni sadi K yu angl Royal Botanic Gardens Kew abo Sadi K yu angl Kew Gardens kompleks botanichnih sadiv ta oranzherej plosheyu 121 ga v pivdenno zahidnij chastini Londona mizh Richmondom ta istorichnij parkovij landshaft XVIII XX stolit Sadi stvoreni u 1759 roci ta u 2009 roci vidsvyatkuvali svoye 250 richchya Direktorom sadiv u 2008 roci stav profesor Stiven Gopper angl Stephen Donald Hopper yakij zminiv na cij posadi profesora sera Pitera Krejna angl Sir Peter Crane Korolivski botanichni sadi v K yu ce takozh oficijna nazva organizaciyi sho upravlyaye sadami v K yu ta sadami v Sasseksi Vejkgarst Plejs Korolivski botanichni sadi v K yuRoyal Botanic Gardens Kew Svitova spadshina51 28 28 pn sh 0 17 43 zh d 51 474667 pn sh 0 2954667 zh d 51 474667 0 2954667Krayina Velika BritaniyaTip KulturnijKriteriyi ii iii ivOb yekt 1084Region Yevropa i Pivnichna AmerikaZareyestrovano 2003 27 sesiya Korolivski botanichni sadi K yu na karti Velikoyi Britaniyi Korolivski botanichni sadi v K yu u Vikishovishi Korolivski botanichni sadi K yu vsesvitno viznanij botanichnij doslidnij ta navchalnij centr z 700 spivrobitnikami ta dohodom 56 mln funtiv sterlingiv za finansovij rik sho zakinchivsya 31 bereznya 2008 roku ta z 2 miljonami vidviduvachiv za toj zhe rik Sadi finansuyutsya Departamentom u spravah navkolishnogo seredovisha prodovolstva i silskogo gospodarstva en skor Defra U sadah K yu znahoditsya najbilsha u sviti kolekciya zhivih roslin Bilsh yak 30 000 roslin rostut v sadah a najbilshij u sviti gerbarij vklyuchaye 7 miljoniv roslin Biblioteka mistit bilsh yak 750 000 tomiv ta ponad 175 000 malyunkiv roslin Sadi K yu vidayut Index Kewensis botanichnij nomenklaturnij dovidnik u yakomu reyestruyutsya vsi opublikovani botanichni nazvi nasinnyevih roslin rangom vid rodu ta nizhche U sadah K yu znahodyatsya chotiri budivli pershogo rivnya znachushosti ta 35 budivel drugogo rivnya znachushosti vsesvitnoyi spadshini IstoriyaAvgusta Saksen Gotska Sadi K yu vinikli u 1670 roci v parku K yu stvorenomu lordom z T yuksberi angl Lord Capel of Tewkesbury na misci aptekarskogo gorodu zakladenogo botanikom angl William Turner blizko 1510 1568 Park roztashovuvavsya na zahodi Londona navproti Sajon Gauzu ta ob yednuvav dva korolivski volodinnya Zgodom sadi buli rozshireni princesoyu Avgustoyu Saksen Gotskoyu vdovoyu Frederika princa Uelskogo U cej chas kilka sadovih sporud buli pobudovani arhitektorom serom Vilyamom Chembersom angl Sir William Chambers Odna z nih Velika pagoda u kitajskomu stili bula zvedena u 1761 roci ta zbereglasya do nashih dniv Georg III rozshiriv sadi Kolekciya sadiv rosla bezsistemno azh doki u 1771 roci ne buv priznachenij pershij uchenij kolekcioner botanik Frensis Masson angl Francis Masson Korol Georg III yakij virishiv rozvivati sadi zaluchiv botanikiv Vilyama Ajtona ta sera Dzhozefa Benksa U 1781 roci Georgom III buv pridbanij ceglyanij Gollandskij dim angl Dutch House roztashovanij bilya parku Nini vin vidomij yak palac K yu angl Kew Palace Starij palac Kvins gauz angl Queen s House buv znesenij u 1802 roci Oranzhereya princesi Uelskoyi Pislya smerti Vilgelma IV v 1837 roci ta shodzhennya na prestol korolevi Viktoriyi sadi v K yu zapustili i yihnye majbutnye visilo na volosini U 1838 roci uryadova komisiya na choli z Dzhonom Lindli prijshla do visnovku sho sadi neobhidno peredati derzhavi nadati yim status nacionalnogo botanichnogo sadu yakij bi sluguvav centrom merezhi kolonialnih botanichnih sadiv Medicina komerciya silske gospodarstvo ta sadivnictvo otrimayut velicheznu korist vid vvedennya takoyi sistemi zayaviv Lindli U 1840 roci sadi stali nacionalnim botanichnim sadom Pershim oficijnim direktorom Korolivskih botanichnih sadiv v K yu u berezni 1841 buv priznachenij ser Vilyam Dzhekson Guker profesor botaniki Universitetu v Glazgo Guker povinen buv keruvati sadami vid imeni Sluzhbi lisiv Pid kerivnictvom novogo direktora sadi stali vidrodzhuvatisya teritoriya sadiv zbilshilasya do 30 gektariv 75 akriv a dendrariyu arboretumu do 109 gektariv 270 akriv a piznishe do yiyi ninishnogo rozmiru v 120 gektariv 300 akriv yakomu bulo dorucheno perebudovu sadiv zrobiv neshodavno zbudovanu oranzhereyu Palm gauz angl Palm House yih centralnim punktom Palm gauz buv stvorenij arhitektorom Decimusom Bertonom ta metalurgom mizh 1844 ta 1848 rokami ta stav pershoyu velikoyu sporudoyu u yakij vikoristovuvalasya kovana stal Poyednannya tehnichnoyi ta arhitekturnoyi majsternosti yakisno zminilo mozhlivosti botanichnogo sadu dozvolivshi viroshuvati v nomu tropichni roslini Krim vnesku u stvorennya landshaftnogo ta arhitekturnogo viglyadu sadiv Vilyam Guker zalishiv Sadam K yu j inshu spadshinu gerbarij ta biblioteku angl Temperate house budivlya udvichi bilsha nizh Palm gauz buv zvedenij piznishe naprikinci XIX stolittya Zaraz vin ye najbilshoyu zi zberezhenih viktorianskih teplic Temperejt gauz Chajnij budinochok angl Tea House buv spalenij u lyutomu 1913 roku sufrazhistkami ta pid chas seriyi pidpaliv u Londoni Tretye velike shovishe yake vmishuye roslini 10 klimatichnih zon bulo vidkrito u 1987 roci Dianoyu princesoyu Uelskoyu v pam yat svoyeyi poperednici Avgusti Saksen Gotskoyi U zhovtni 1987 roku sadi K yu perezhili veliku buryu angl Great Storm of 1987 sotni derev buli virvani vitrom z korinnyam U lipni 2003 roku sadi buli vklyucheni do spisku Svitovoyi spadshini YuNESKO Direktori Korolivskih botanichnih sadiv v K yu 1759 1793 Vilyam Ajton 1793 1841 Vilyam Taunsend Ajton angl William Townsend Aiton 1841 1865 Ser Vilyam Dzhekson Guker 1865 1885 Dzhozef Dolton Guker 1885 1905 Vilyam Terner Tizelton Dajer angl William Turner Thiselton Dyer 1905 1922 Ser Devid Prejn angl David Prain 1922 1941 Artur Vilyam Gill 1941 1943 Ser Dzheffri Evans angl Geoffrey Evans v o 1943 1956 Edvard Dzhejms Solsberi angl Edward James Salisbury 1956 1971 Ser Dzhordzh Tejlor angl George Taylor botanist 1971 1976 angl Jack Heslop Harrison 1976 1981 Profesor Dzhon Patrik Mikltvejt Brenen angl John Patrick Micklethwait Brenan 1981 1988 Profesor Ernest Artur Bell angl Ernest Arthur Bell 1988 1999 Ser Gillian Prans angl Ghillean Prance 1999 2006 Piter Krejn angl Peter Crane 2006 2012 Profesor Stiven Donald Gopper angl Stephen Donald Hopper 2012 po danij chas angl Richard Deverell Palm gauz ta vorota pered ozerom Viktoriyi Ozero za Palm gauzomSadi K yu sogodniSadi K yu ye providnim centrom botanichnih doslidzhen ta pidgotovki profesijnih sadivnikiv U 2005 roci v K yu pobuvali 1 48 miljona vidviduvachiv sho ye najbilshim chislom z 1949 roku U sadu diyut naukovi viddili arhiv gerbarij biblioteka U zimovi misyaci pracyuye kovzanka Gerbarij i kolekciya nasinnya Gerbarij K yu ye odnim z najbilshih u sviti vklyuchayuchi blizko 7 mln zrazkiv roslin yaki mayut 98 vsih nayavnih u sviti vidiv vishih roslin yaki vikoristovuyutsya v osnovnomu dlya taksonomichnih doslidzhen U gerbariyi predstavleni tipi roslin usih regioniv svitu osoblivo veliku kilkist tropichnih roslin misce zberigannya ninishnogo gerbariyu buv pridbanij K yu u 1852 roci Pochatok zibrannyu zasushenih roslin poklala osobista kolekciya Gukera a takozh zrazki roslin podarovani Dzhordzhem Bentamom Koli roslini ne pomishalisya u budivli gerbariyu do Ganter gauzu dodali cokolnij poverh ta chotiri fligeli pobudovani cherez rivni promizhki chasu Gerbarij Garvardskogo universitetu angl Harvard University Herbaria ta Avstralijskij nacionalnij gerbarij spivpracyuyut z K yu u stvorenni bazi danih IPNI avtoritetnogo dzherela informaciyi po botanichnij nomenklaturi K yu maye vazhlive znachennya yak kolekciya bank nasinnya ye sponsorom proyektu Nasinnyevij bank tisyacholittya angl Millennium Seed Bank Project Nezvazhayuchi na nespriyatlivi umovi viroshuvannya zabrudnennya atmosferi Londona suhist gruntiv ta mala kilkist opadiv K yu yak i ranishe ye odnim z najpovnishih kolekcij roslin u Velikij Britaniyi U sprobi zahistiti kolekciyi vid nespriyatlivih umov K yu stvoriv dvi doslidni stanciyi odnu z nih v sadu Vejkherst u Sasseksi vlasnist Nacionalnogo fondu istorichnih ta prirodnih pam yatok angl National Trust for Places of Historic Interest or Natural Beauty inshu sho specializuyutsya na viroshuvanni hvojnih derev v Bedzhberi Pinetum angl Bedgebury Pinetum u Kenti spilno z Komisiyeyu po lisu angl Forestry Commission Biblioteka ta arhivi Biblioteka j arhivi K yu ye odnimi z najbilshih u sviti botanichnih kolekcij vklyuchayut voni ponad pivmiljona odinic zberigannya u tomu chisli knigi botanichni ilyustraciyi fotografiyi listi ta rukopisi vchenih specializovani periodichni vidannya ta geografichni karti Biblioteka Dzhodrell angl Jodrell Library neshodavno bula ob yednana z bibliotekami etnobotaniki ta mikologiyi i vsi voni teper rozmisheni v laboratoriyi Dzhodrell angl Jodrell Laboratory Viznachni pam yatkiAlpijskij budinochok Alpijskij budinochok U berezni 2006 roku bulo vidkrito alpijskij budinochok Devisa angl Davies Alpine House ce vzhe tretij variant alpijskogo budinku pershij buv pobudovanij v 1887 roci U novij budivli pritulku roslin alpijskogo poyasa stvorena sistema avtomatichnogo upravlinnya zhalyuzi yaki pereshkodzhayut peregrivu primishen Chokushi Mon Yaponski vorota Chokushi Mon Chokushi Mon vorota u yaponskomu stili zbudovani bilya Pagodi v 1910 roci vidtvoryuyut chastina tradicijnogo yaponskogo hramu Voni ye kopiyeyu karamon kitajskih vorit hramu Nisi Hongandzi v Kioto Cya sporuda vhodit do skladu stilizovanogo tradicijnogo yaponskogo sadu Kompostna kupa U K yu znahoditsya najbilsha u sviti kupa kompostu Protyagom dovgogo chasu v nij zbiralisya vipoloti bur yani obrizani pagoni ta badillya roslin i gnij z pridvornih stayen Cej kompost vikoristovuyetsya yak zhivilnij grunt v sadu ale inodi vin prodayetsya na aukcioni v ramkah zahodiv z poshuku dodatkovih finansovih koshtiv dlya sadiv Mizhnarodna vistavka Sadovij fotograf roku Nedaleko vid paviljonu Restoran prosto neba vlashtovana vistavka fotografij vidibranih dlya uchasti u shorichnih konkursah Sadovij fotograf roku Palac K yu Palac v K yu Palac K yu najmenshij z britanskih korolivskih palaciv Jogo pobuduvav gollandskij kupec angl Samuel Fortrey priblizno u 1631 roci Piznishe vin buv pridbanij Georgom III Metod budivnictva yakij buv tut zastosovanij polyagaye v kladci cegli popereminno dovgimi ta korotkimi storonami ta vidomij yak flamandskij ryad Cya kladka ta zagostrenij dah nadali budivli harakternih gollandskih ris Budivlya zaznala znachnih zmin persh nizh bula vidkrita dlya vidviduvan publiki u 2006 roci Palac ne vhodit do skladu Sadiv maye samostijne okreme vid sadiv upravlinnya ta ye yedinoyu postijno vidkritoyu pam yatkoyu Sadiv de dlya oglyadu potribna dodatkova plata Z boku zadnogo fasadu Palacu rozbitij Sad Korolevi yakij ohoplyuye kolekciyu roslin yaki yak vvazhayetsya mayut likuvalni vlastivosti Minka Minka Pislya Yaponskogo festivalyu 2001 Sadi K yu pridbali yaponskij derev yanij budinok budivli 1900 roku prozvanij Minka angl Minka yakij spochatku znahodivsya u peredmisti mista Okadzaki Yaponski majstri rozibrali ta zanovo zibrali karkas budivli a britanski budivelniki yaki pracyuvali na rekonstrukciyi teatru Globus zveli stinovi paneli Roboti rozpochalisya 7 travnya 2001 roku karkas buv zibranij 21 travnya Budivnictvo bulo povnistyu zaversheno u listopadi 2001 roku odnak predmeti vnutrishnogo ozdoblennya znajshli svoye misce lishe u 2006 roci Minka roztashovanij v zarostyah bambuka na zahodi centralnoyi chastini sadu Galereya Marianni Nort Galereya botanichnogo mistectva Marianni Nort Galereya Marianni Nort vseredini Galereya Marianni Nort angl Marianne North bula pobudovana u 1880 h rokah dlya rozmishennya zhivopisnih robit Marianni Nort dochki chlena anglijskogo parlamentu yaka podorozhuvala poodinci po Pivnichnij ta Pivdennij Americi ta po bagatoh regionah Aziyi shob zamalyuvati roslini U galereyi znahodyatsya 832 yiyi kartini ta malyunki Kartini buli zapovidani hudozhniceyu Sadam K yu Za zapovitom roztashuvannya kartin u galereyi ne mozhe buti zmineno Muzej Muzej 1 Poruch z Palm gauzom znahoditsya budinok vidomij yak Muzej 1 yakij buv sproyektovano Decimusom Bertonom ta vidkritij pislya sporudzhennya u 1857 roci Muzej poklikanij pokazati zalezhnist lyudini vid roslin ta mistit etnobotanichni kolekciyi K yu u tomu chisli instrumenti prikrasi odyag harchovi produkti ta likarski zasobi Budivlya bula vidremontovana u 1998 roci Verhni dva poverhi zajnyati navchalnim centrom a na pershomu poversi budinku roztashovana vistavka Roslini Lyudi yaka pidkreslyuye riznomanitnist roslin ta sposobiv yih zastosuvannya lyudinoyu Pagoda Dokladnishe Velika pagoda London Pagoda Velika pagoda zvedena u 1762 roci za proyektom Vilyama Chembersa za formoyu povtoryuye kitajskij arhitekturnij stil Ta Nizhnij z desyati vosmikutnih poverhiv u poperechniku maye 49 futiv 15 m Visota budivli vid zasnuvannya do najvishoyi tochki 163 futi 50 m Kozhen poverh zakinchuyetsya dahom stvorenim na kitajskij zrazok pokritij keramichnoyu plitkoyu ta uvinchanij velikimi postatyami drakoniv yak i ranishe hodyat chutki sho drakoni buli zrobleni z zolota ta buli prodani Georgom IV shob splatiti borgi a na yih misce buli postavleni inshi derev yani Naspravdi drakoni buli zrobleni z dereva j pofarbovani zolotoyu farboyu yaka z chasom vidlushilasya Stini budivli zrobleni z cegli U centri pagodi vlashtovano shodi u 253 shodinki Pagoda bula zakrita dlya publiki protyagom bagatoh rokiv ale u 2006 roci znovu vidkrita u litni misyaci Trivalij remont spryamovanij na te shob vidkriti budinok dlya postijnogo vidviduvannya publiki ta tim vidznachiti 250 richchya Sadiv K yu u 2009 roci Kotedzh korolevi Sharlotti Kotedzh korolevi Kotedzh korolevi Sharlotti buv pidnesenij yij Georgom III yak vesilnij podarunok Zaraz vin znahoditsya u muzejnij zoni prisvyachenij ohoroni roslin Kotedzh buv vidnovlenij sluzhboyu istorichnih korolivskih palaciv i nini keruyetsya ciyeyu sluzhboyu Rizotron Rizotron Rizotron vidkritij dlya vidviduvachiv u toj zhe chas sho j aleya visokih derev Rizotron ce multimediagalereya v yakij bronzova skulptura poyednuyetsya z ridkokristalichnimi ekranami rozpovidayuchi pro zhittya derevnih koreniv div Rizoma Oranzhereya Oranzhereya v K yu Oranzhereyu sproyektuvav ser budivnictvo bulo zavershene u 1761 roci Vikoristovuvalasya dlya riznih cilej na danij chas v oranzhereyi roztashovanij restoran Mistok Sekleriv Mistok Sekleriv Mistok Sekleriv sho povis nad sadovim ozerom zroblenij z granitu ta bronzi ta vidkritij u travni 2006 roku Vin nazvanij na chest podruzhzhya mecenativ Sekleriv Mortimera ta jogo druzhini Terezi angl Dr Mortimer and Theresa Sackler Sporudzhennya vidznacheno specialnoyu premiyeyu Korolivskogo institutu britanskih arhitektoriv u 2008 roci Galereya Shirli Shervud Galereya Shirli Shervud Galereya botanichnogo mistectva Shirli Shervud angl Shirley Sherwood vidkrilasya u kvitni 2008 roku Vona vklyuchaye zhivopis z kolekcij K yu ta doktora Bilshist kartin nikoli ranishe ne buli pokazani glyadacham U galereyi predstavleni zrazki tvorchosti takih majstriv botanichnoyi ilyustraciyi yak Georg Dionisius Eret nim Georg Dionysius Ehret brati Ferdinand Jozef Anton ta Franc Andreas Bauer P yer Zhozef Redute ta Volter Gud Fitch angl Walter Hood Fitch Za zadumom organizatoriv ekspoziciya povinna zminyuvatisya raz na piv roku Cya galereya pov yazana z Galereyeyu Marianni Nort div vishe Aleya nad verhivkami derev Aleya nad verhivkami derev v K yu Aleya nad verhivkami derev vidkrita 24 travnya 2008 roku Cej zasklenij z usih storin pishohidnij mist dovzhinoyu 200 metriv vinesenij na 15 metriv obsadzhenij 18 metrovimi derevami Korotkometrazhnij film pro budivnictvo ciyeyi aleyi dostupnij u merezhi Internet Budinok latattya Budinok latattya Budinok latattya najzharkishe i najvologishe primishennya v K yu Posered zalu velikij stavok z riznimi vidami latattya Navkolo stavka vstanovleni ekrani de rozpovidayetsya pro ekonomichno vazhlivi teplolyubni roslini Kolekciyi roslin v K yuDendrarij Arboretum Sadi K yu vklyuchayut dendrarij riznih vidiv derev Kolekciya hizhih roslin rozmishena u shovishi princesi Uelskoyi Kolekciya kaktusiv rozmishena vseredini ta navkolo shovisha princesi Uelskoyi Kam yanistij sadok Kolekciya alpijskih roslin Kolekciya bonsaj Kolekciya trav Kolekciya rododendroniv Sadok azalij Sad bambuka Troyandovij sad rozarij Kolekciya yalivciv Kolekciya barbarisiv Buzkovij sad siringarij Sadok vodnih roslin Kam yanistij sadok Sad likarskih roslin Kolekciya paporoti Kolekciya orhidej rozbita na dvi chastini vidpovidno do dvoh klimatichnih zon zrostannya orhidnih Vona znahoditsya u shovishi princesi Uelskoyi Shob zberegti interes vidviduvachiv vistavku postijno minyayut predstavlyayuchi kozhen raz obov yazkovo kvituchi ekzemplyari riznih vidiv Primitki Nazva v oficijnomu anglomovnomu spisku PDF Arhiv originalu PDF za 29 serpnya 2008 Procitovano 24 bereznya 2011 Annual Report pages 11 and 33 3 veresnya 2009 u Wayback Machine angl Director of Royal Botanic Gardens 15 bereznya 2007 u Wayback Machine angl Dictionary of Canadian Biography 29 veresnya 2007 u Wayback Machine angl Perevireno 18 listopada 2008 r 1 4 listopada 2012 u Wayback Machine Sufragists Burn a Pavilion at Kew Two Arrested and Held Without Bail The New York Times February 21 1913 angl Augusta Princess of Wales 20 lyutogo 2014 u Wayback Machine angl Perevireno 18 listopada 2008 r News English Heritage 27 July 2010 Arhiv originalu za 4 lyutogo 2014 Procitovano 24 January 2014 Burkill I H David Prain 1857 1944 Obituary Notices of Fellows of the Royal Society 1944 Vol 4 Iss 13 P 746 770 ISSN 1479 571X 2053 9118 doi 10 1098 RSBM 1944 0020 d Track Q47477015d Track Q29043655d Track Q4084920 Brooks F T Arthur William Hill 1875 1941 Obituary Notices of Fellows of the Royal Society 1942 Vol 4 Iss 11 P 87 100 ISSN 1479 571X 2053 9118 doi 10 1098 RSBM 1942 0009 d Track Q47476842d Track Q29043655 Ray Desmond 1994 Taylor amp Francis s 235 ISBN 0 85066 843 3 Arhiv originalu za 2 kvitnya 2015 Procitovano 12 travnya 2014 Desmond Ray 1995 s 323 ISBN 1 86046 529 3 Arhiv originalu za 20 lyutogo 2014 Procitovano 25 January 2014 British Council Film Collection Arhiv originalu za 3 lyutogo 2014 Procitovano 24 January 2014 J Cullen Sir George Taylor 15 February 1904 12 November 1993 Biogr Mem Fellows R Soc J T Stuart The Royal Society 1995 Vol 41 P 458 469 ISSN 0080 4606 1748 8494 doi 10 1098 RSBM 1995 0027 d Track Q47481402d Track Q4914871d Track Q1530532 The Independent 16 November 1993 Arhiv originalu za 11 listopada 2012 Procitovano 24 January 2014 Gunning Brian ed PDF Arhiv originalu PDF za 21 zhovtnya 2012 Procitovano 10 bereznya 2014 Verdcourt Bernard 1987 John Patrick Micklethwait Brenan 1917 1985 42 2 286 296 The Daily Telegraph 27 June 2006 Arhiv originalu za 14 listopada 2017 Procitovano 24 January 2014 Kew History amp Heritage Royal Botanic Gardens Kew Arhiv originalu za 1 lipnya 2007 Procitovano 25 February 2014 Kew History and Heritage Royal Botanic Gardens Kew Arhiv originalu za 7 veresnya 2012 Procitovano 8 March 2014 History amp Heritage Royal Botanic Gardens Kew Arhiv originalu za 9 bereznya 2014 Procitovano 8 March 2014 Dowell Ben 13 June 2012 The Guardian Arhiv originalu za 3 lyutogo 2014 Procitovano 24 January 2014 Kew Annual Report and Accounts for the Year Ended 31 March 2006 23 veresnya 2006 u Wayback Machine page 9 angl Provereno 19 noyabrya 2008 g Oficialnyj sajt Sadov K yu Gerbarij 6 zhovtnya 2014 u Wayback Machine angl Perevireno 18 listorada 2008 r Kew History amp Heritage 15 chervnya 2012 u Wayback Machine angl Perevireno 19 listopada 2008 r Royal Botanic Gardens Kew Arhiv originalu za 3 travnya 2012 Procitovano 24 kvitnya 2012 Treetop Walkway 9 travnya 2008 u Wayback Machine angl Perevireno 19 listopala 2008 r The making of the Treetop Walkway 7 chervnya 2008 u Wayback Machine angl Perevireno 19 listopada 2008 r DzherelaBotanichnij sad K yu 100 velikih zapovidnikiv i parkiv Avt sost N A Yudina M Viche 2003 S 332 336 The History of the Royal Botanic Gardens Kew by Ray Desmond 2nd Edition Richmond Kew Publishing 2007 480 pp Hardback ISBN 978 1842461686 PosilannyaSvitova spadshina YuNESKO ob yekt 10842003 angl Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Kew Gardens Korolivski botanichni sadi K yu istoriya i suchasnist fotoalbom 9 zhovtnya 2011 u Wayback Machine Perevireno 30 bereznya 2009 Korolivski botanichni sadi K yu oficijnij sajt 23 grudnya 1996 u Wayback Machine angl Perevireno 19 listopada 2008 angl Perevireno 1 lyutogo 2009 angl Perevireno 19 listopada 2008 The International Plant Names Index IPNI Mizhnarodnij indeks nazv roslin 15 serpnya 2019 u Wayback Machine angl Perevireno 19 listopada 2008 Dokumentalnij film virobnictva kompaniyi BBC A Year at Kew 13 lyutogo 2005 u Wayback Machine angl Perevireno 19 listopada 2008 angl Perevireno 19 listopada 2008 angl Perevireno 19 listopada 2008

Дата публікації:
Топ