Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Микола Іванович Глазков | ||||
|---|---|---|---|---|
| Народився | 30 січня 1919 село Лиськово Нижньогородської губернії | |||
| Помер | 1 жовтня 1979 (60 років) Москва | |||
| Поховання | Востряковський цвинтар | |||
| Громадянство |  СРСР | |||
| Національність | росіянин | |||
| Діяльність | поет, перекладач | |||
| Alma mater | Московський педагогічний державний університет | |||
| Мова творів | російська | |||
| | ||||
Мико́ла Іва́нович Глазко́в (30 січня 1919, село Лиськово Нижньогородської губернії — 1 жовтня 1979, Москва) — радянський поет, перекладач.
Біографія
Народився в сім'ї юриста Івана Миколайовича Глазкова. У 1923 його родина переїхала до Москви. Батько, юрист Московської міської колегії захисників, був заарештований і розстріляний в 1938 році.
Вірші писав з 1932-го. З 1938 навчався на філологічному факультеті Московського державного педагогічного інституту. У армії не призивався за станом здоров'я.
В 1939 разом з Юліаном ДОЛГІН заснував неофутуристичну літературну течію «небивалізм» і випустив два машинописних альманахи, за що в 1940-у був виключений з інституту.
1941 року за рекомендацією Миколи Асєєва був прийнятий в Літературний інститут, де навчався з перервами до 1946-го.
У сорокові роки, був першим, хто вжив близьке за змістом та формою до самвидаву, слово «самсебевидав» (рос. самсебяиздат) і ставив його на виготовлених ним розфарбованих й переплетених машинописних збірках своїх віршів.
Починаючи з другої половини 1950-х років жив літературною працею.
В 1966 знявся у епізодичній ролі «літаючого мужика» Юхима у фільмі Андрія Тарковського «Андрій Рубльов».
Помер у Москві в 1979 році. Похований на Востряковському кладовищі.
Бібліографія
- Моя эстрада. Стихи. — Калинин, 1957.
- Зелёный простор. — М.: Советский писатель, 1960.
- Поэтоград. Стихи. — М.: Молодая гвардия, 1962.
- Дороги и звезды. — М.: Советская Россия, 1966.
- Пятая книга. — М.: Советский писатель, 1966.
- Большая Москва. Стихи. — М.: Московский рабочий, 1969.
- Творческие командировки. — М.: Советский писатель, 1970.
- Незнамые реки. — М.: Молодая гвардия, 1975.
- С января до января. — М.: Советская Россия, 1976.
- Вокзал. Стихотворения, поэмы. — М.: Советский писатель, 1976.
- Неповторимость. Стихи. — М.: Советский писатель, 1979.
- Избранные стихи. — М.: ХЛ, 1979.
- Голоса друзей. — М.: ДЛ, 1982.
- Автопортрет: Стихи и поэмы. — М.: Советский писатель, 1984.
- Арбат, 44. — М.: Советская Россия, 1986.
- Избранное. — М.: ХЛ, 1989. — 541 c.
- Тутанхамона видел я в гробу. — М.: Правда, 1990.
- Самые мои стихи. — М.: Слово/Slovo, 1995.
- Краткостишья. — Астрахань: Волга, 1999.
- Хихимора. — М.: Время, 2007.
Джерела
- В. Кожинов. Простота и упрощённость // «Литературная газета», 11.02.1970.
- П. Вегин. «Арбат, 44» // «Октябрь» № 3, 1989.
- Н. Старшинов. «Сужу о друге по вершинам» // «Смена» № 4. 1989.
- Воспоминания о Николае Глазкове. — М., 1989.
- Е. Перемышлев. Николай Иванович Глазков — великий русский гуманист и путешественник // «Октябрь» № 1, 1992. С. 193–208.
- А. Базлаков. Коля Глазков // «Арион» № 2, 1996.
- Т. Бек. «Но и природу я не постиг, как не постиг смерть» // «Новый мир» № 2, 1997. С. 102.
- Константин Ваншенкин. Писательский Клуб. — М.: Вагриус, 1998. С. 262–266.
- Л. Лосев. Крестный отец самиздата // Л. Лосев. Собранное. — Екатеринбург: У-Фактория, 2000. С. 571–574.
- И. Винокурова. // «Вопросы литературы», № 3, 2000.
- И. Винокурова. // «Вопросы литературы», № 1, 2003.
- И. Винокурова. «Всего лишь гений…» Судьба Николая Глазкова. — М.: Время, 2006.
Примітки
- . Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 26 липня 2013.
- . Архів оригіналу за 14 листопада 2010. Процитовано 26 липня 2013.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Glazkov Lib Chlen KPRS Mikola Ivanovich GlazkovNarodivsya 30 sichnya 1919 1919 01 30 selo Liskovo Nizhnogorodskoyi guberniyiPomer 1 zhovtnya 1979 1979 10 01 60 rokiv MoskvaPohovannya Vostryakovskij cvintarGromadyanstvo SRSRNacionalnist rosiyaninDiyalnist poet perekladachAlma mater Moskovskij pedagogichnij derzhavnij universitetMova tvoriv rosijska Miko la Iva novich Glazko v 30 sichnya 1919 selo Liskovo Nizhnogorodskoyi guberniyi 1 zhovtnya 1979 Moskva radyanskij poet perekladach BiografiyaNarodivsya v sim yi yurista Ivana Mikolajovicha Glazkova U 1923 jogo rodina pereyihala do Moskvi Batko yurist Moskovskoyi miskoyi kolegiyi zahisnikiv buv zaareshtovanij i rozstrilyanij v 1938 roci Virshi pisav z 1932 go Z 1938 navchavsya na filologichnomu fakulteti Moskovskogo derzhavnogo pedagogichnogo institutu U armiyi ne prizivavsya za stanom zdorov ya V 1939 razom z Yulianom DOLGIN zasnuvav neofuturistichnu literaturnu techiyu nebivalizm i vipustiv dva mashinopisnih almanahi za sho v 1940 u buv viklyuchenij z institutu 1941 roku za rekomendaciyeyu Mikoli Asyeyeva buv prijnyatij v Literaturnij institut de navchavsya z perervami do 1946 go U sorokovi roki buv pershim hto vzhiv blizke za zmistom ta formoyu do samvidavu slovo samsebevidav ros samsebyaizdat i staviv jogo na vigotovlenih nim rozfarbovanih j perepletenih mashinopisnih zbirkah svoyih virshiv Pochinayuchi z drugoyi polovini 1950 h rokiv zhiv literaturnoyu praceyu V 1966 znyavsya u epizodichnij roli litayuchogo muzhika Yuhima u filmi Andriya Tarkovskogo Andrij Rublov Pomer u Moskvi v 1979 roci Pohovanij na Vostryakovskomu kladovishi BibliografiyaMoya estrada Stihi Kalinin 1957 Zelyonyj prostor M Sovetskij pisatel 1960 Poetograd Stihi M Molodaya gvardiya 1962 Dorogi i zvezdy M Sovetskaya Rossiya 1966 Pyataya kniga M Sovetskij pisatel 1966 Bolshaya Moskva Stihi M Moskovskij rabochij 1969 Tvorcheskie komandirovki M Sovetskij pisatel 1970 Neznamye reki M Molodaya gvardiya 1975 S yanvarya do yanvarya M Sovetskaya Rossiya 1976 Vokzal Stihotvoreniya poemy M Sovetskij pisatel 1976 Nepovtorimost Stihi M Sovetskij pisatel 1979 Izbrannye stihi M HL 1979 Golosa druzej M DL 1982 Avtoportret Stihi i poemy M Sovetskij pisatel 1984 Arbat 44 M Sovetskaya Rossiya 1986 Izbrannoe M HL 1989 541 c Tutanhamona videl ya v grobu M Pravda 1990 Samye moi stihi M Slovo Slovo 1995 Kratkostishya Astrahan Volga 1999 Hihimora M Vremya 2007 DzherelaV Kozhinov Prostota i uproshyonnost Literaturnaya gazeta 11 02 1970 P Vegin Arbat 44 Oktyabr 3 1989 N Starshinov Suzhu o druge po vershinam Smena 4 1989 Vospominaniya o Nikolae Glazkove M 1989 E Peremyshlev Nikolaj Ivanovich Glazkov velikij russkij gumanist i puteshestvennik Oktyabr 1 1992 S 193 208 A Bazlakov Kolya Glazkov Arion 2 1996 T Bek No i prirodu ya ne postig kak ne postig smert Novyj mir 2 1997 S 102 Konstantin Vanshenkin Pisatelskij Klub M Vagrius 1998 S 262 266 L Losev Krestnyj otec samizdata L Losev Sobrannoe Ekaterinburg U Faktoriya 2000 S 571 574 I Vinokurova Voprosy literatury 3 2000 I Vinokurova Voprosy literatury 1 2003 I Vinokurova Vsego lish genij Sudba Nikolaya Glazkova M Vremya 2006 Primitki Arhiv originalu za 2 kvitnya 2015 Procitovano 26 lipnya 2013 Arhiv originalu za 14 listopada 2010 Procitovano 26 lipnya 2013