Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Павло Іванович Харитоненко (5 лютого 1853, Суми, Харківська губернія, Російська імперія — 13 квітня 1914, маєток Наталівка, Харківська губернія, Російська імперія) — український меценат, цукрозаводчик, підприємець та промисловець. Син сумського цукрозаводчика Івана Герасимовича Харитоненка (1822–1889).
| Харитоненко Павло Іванович | |
|---|---|
| рос. Павел Иванович Харитоненко | |
 | |
| Народився | 5 січня 1853 Суми, Харківська губернія, Малоросійське генерал-губернаторство, Російська імперія |
| Помер | 13 червня 1914 (61 рік) Володимирівка, Краснокутський район, Україна |
| Поховання | Родове поховання Харитоненків |
| Діяльність | промисловець |
| Батько | Іван Герасимович Харитоненко (молодший) |
| Діти | d і d |
| |
Відомий передусім своїм меценатством. Біографія Павла Харитоненка тісно пов'язана з історією розвитку міста Суми періоду кінця XIX — початку XX століть.
Життєпис
Павло був сином Івана Герасимовича Харитоненка та Наталії Максимівни Лещинської. Він мав домашню освіту і вже з юнацьких років допомагав батькові у розбудові цукрової імперії Харитоненків, куди згодом увійшли сім цукрових та один рафінадний заводи. Підприємство мало назву «Торговий дім І. Г. Харитоненка з сином», а його центральний відділ знаходився у Сумах. Після смерті батька у спадок до Павла Івановича перейшло понад 70 тисяч десятин в Харківській, Курській, Чернігівській та Полтавській губерніях.
Але окрім спадкових маєтків купував нові землі та розширював вже діючу цукрову промисловість. Наприклад, у селах Куянівка, Степанівка, Гребениківка, Угроїди, Великий Бобрик, що нині знаходяться на Сумщині та в селі Парафіївка (зараз це Ічнянський район Чернігівщини) було орендовано цукрові заводи. У період з 1898 по 1901 роки — Харитоненко обіймав посаду одного з директорів правління АТ Бєлгород-Сумської залізниці. Також Павло Іванович був почесним членом головного правління Всеросійського товариства цукрозаводчиків і керував його сумською конторою.
Заводи Харитоненка були оснащені за останнім словом техніки.
На банківському рахунку Павла Харитоненка у 1914 нараховувалося близько 60 млн карбованців, а кредитна лінія у Державному банку Російської імперії становила понад 9 млн рублів.
На момент смерті Івана Герасимовича Павлу Харитоненку було 38 років. Павло був досить освіченою людиною та гарним підприємцем.
Про Павла Івановича Харитоненка залишилося багато спогадів, адже він був широко відомою та знаною людиною і світське та суспільне життя не оминало його. Ось як згадувала про рід Харитоненків Тетяна Аксакова-Сіверс:
 | В Москве говорили: "Хари тоненьки, но карманы толстеньки". Карманы были действительно толстеньки, но и овалы лиц милейших Павла Ивановича и Веры Андреевны были скорее округлыми, чем тонкими. Это не мешало Павлу Ивановичу иметь приятный стиль. Когда он, небольшого роста, плотный, с пушистыми усами, седыми волосами "щеточкой" и выпуклыми глазами, стоял во фраке у подножья своей знаменитой, обитой гобеленами темно-дубовой лестницы и радушно принимал всю Москву, я всегда вспоминала "Кота в сапогах", который тоже принимал когда-то короля и маркиза Карабаса в вестибюле средневекового замка. |  |
Наприкінці ХІХ століття знайомиться з відомим німецькім архітектором Карлом Густавовичем Шольцем, якій багато працював в сусідній Курській губернії для князів Барятинських, Філімонових та інших. Залучає Шольца працювати над будівлями в центральній частині міста Суми. Пізніше Шольц працює над садибою Качанівка. Одна з найбільш відомих робіт Шольца на гроші Харитоненка — Троїцький собор. Харитоненко багато співпрацював з Шольцем впродовж років. В 1901 році Шольці остаточно переїхали до Сум та їхня садиба була розтошована по вул. Троїцькій неподалік від садиби самого Харитоненка.
Аби зробити рідне місто Суми відомішим, Павло Харитоненко разом зі своєю дружиною запросили до співпраці багатьох відомих російських та зарубіжних фотографів, які зробили фотокартки околиць Сум і надрукували їх у Стокгольмі. Але головним було те, що такими фотопутівниками не могли похвалитися навіть губернські міста, крім, звісно, Москви та Санкт-Петербургу.
У 1897 викупив славнозвісну Качанівку у тодішнього її власника Василя Тарновського. Саме за Павла Івановича Качанівка була електрифікована та телефонізована; проводилися капітальні реконструкції палацового ансамблю та розширення паркової зони. До робіт запрошувалися найвідоміші архітектори та художники. Керував будівельними роботами відомий архітектор Карл Густавович Шольц. Також за наказом Харитоненка на території садиби відразу побудували службові флігелі для робітників.
Після смерті Павла Івановича Качанівка перейшла у спадок до його дітей, а точніше, до старшої дочки Олени Олів. У 1918 році подружжя Олів емігрувало за кордон, а колишня садиба була націоналізована більшовиками.
У 1891 було розпочате будівництво [ru]. Павло Іванович хотів, аби з вікон його будинку в Москві відкривався прекрасний краєвид першопрестольної. Зараз це місце зветься [ru], а у двоповерховому домі цукрозаводчиків нині знаходиться посольство Великої Британії.
Архітектором споруди Павло Іванович запросив відомого тоді . А інтер'єр садиби виконав сам Федір Шехтель.
Відомо, що гостями в цьому будинку Павла Івановича Харитоненка були Федір Шаляпін, композитор Олександр Скрябін.
Родина Харитоненків володіла цією садибою до 1918 року.
З іменем Павла Харитоненка пов'язаний і маєток його батька — Наталівка. Саме за Павла Харитоненка Наталівка досягла свого найбільшого економічного і культурного розквіту.
У 1899 отримав і власноруч обрав гаслом свого дворянського гербу «Трудом возвеличуюсь».
Помер 13 квітня 1914. Він був похований біля Петропавлівської церкви у місті Суми. За деякими джерелами його могила не збереглася.
Родина
Його дружиною була Віра Андріївна, уроджена Бакєєва, народилася 29 жовтня 1859. Подружжя мало п'ятьох дітей. Це дочки Олена, Наталя і Зінаїда, а також сини Гліб та Іван. Але двоє їхніх дітей померли ще в дитинстві. Це були Гліб та Зінаїда. Про малолітнього сина Гліба не залишилося майже ніякої інформації, натомість смерть Зінаїди має дві версії. За однією з них вона померла від захворювання дифтерії, за іншою випадково втопилася у фонтані, який знаходився біля будинку Харитоненків. Деякі дослідники вважають, що друга версія — це вигадка сумчан, тому що у книзі реєстру смертей написано про смерть дівчинки від захворювання. Але деякі сучасники Харитоненків говорили про можливий підкуп лікаря, який реєстрував смерть, бо начебто за дитиною не догледіла її нянька, а батьки не захотіли розголосу й пліток, тому змушені були підти на такий крок.
Проте в усякому разі, для родини смерть їхньої дівчинки була великим горем. В пам'ять про Зінаїду Павло Іванович за власний кошт у 1896 побудував дитячу лікарню, яка стала однією із найкращих у Російській імперії.
Меценатство
Окрім того, що був відомим підприємцем і поза очі його називали «цукровим королем», все ж у пам'яті сучасників і нащадків він залишився у першу чергу як — меценат. Завдячуючи фінансовій допомозі Павла Харитоненка, місто Суми стало одним із найкращих на Слобожанщині в архітектурному та культурному плані. Так були збудовані Троїцький собор за проектом Карла Шольца, приміщення кадетського корпусу, Костел Благовіщення Пресвятої Діви Марії та ін. Таким чином, на економічний та культурний розвиток Сумщини Павло Іванович та його батько Іван Герасимович мали колосальний вплив.
Слід додати, що відомий на всю країну пам'ятник Богдану Хмельницькому у Києві теж спонсорувався Павлом Харитоненком.
Також Павло Іванович переймався виплатою допомоги у навчанні бідним студентам. Відомим є той факт, що саме Павло Харитоненко допомагав студентам-українцям Московської консерваторії. Ще Павло Іванович фінансував будівництво лікарень, шкіл.
 |  |  |
Нагороди
- Срібна медаль зі Станіславською стрічкою, на якій було викарбувано «за старанність» (28 грудня 1879)
- Орден Св. Станіслава 3-ї степені (15 травня 1883)
- Орден Св. Анни 3-ї степені (21 травня 1886)
- Орден Св. Станіслава 2-ї степені (21 травня 1889)
- Орден Св. Анни 2-ї степені (30 серпня 1892)
- Орден Св. Володимира 4-ї степені (3 жовтня 1895)
- Орден Св. Володимира 3-ї степені (14 листопада 1898)
- Срібні медалі в пам'ять володарювання Імператора Олександра III і в пам'ять про коронування Імператора Миколи II (1894)
- Вищим указом П. І. Харитоненку було надано російське дворянство з поширенням цього привілею і на його дітей (18 квітня 1899)
Див. також
Посилання
- Peoples.ru Павел Иванович Харитоненко (рос.)
- Газета «Панорама» «Подарок или дар»[недоступне посилання з липня 2019] (рос.)
- (укр.)
- ВАШ ШАНС Тайны семьи Харитоненко (рос.)
- (рос.)
- Сахар Украины (рос.)
- Газета «Панорама» «Завещая любовь» (№ 10 [430], 7-14 марта, 2007) (рос.)
- (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pavlo Ivanovich Haritonenko 5 lyutogo 1853 Sumi Harkivska guberniya Rosijska imperiya 13 kvitnya 1914 mayetok Natalivka Harkivska guberniya Rosijska imperiya ukrayinskij mecenat cukrozavodchik pidpriyemec ta promislovec Sin sumskogo cukrozavodchika Ivana Gerasimovicha Haritonenka 1822 1889 Haritonenko Pavlo Ivanovichros Pavel Ivanovich HaritonenkoNarodivsya 5 sichnya 1853 1853 01 05 Sumi Harkivska guberniya Malorosijske general gubernatorstvo Rosijska imperiyaPomer 13 chervnya 1914 1914 06 13 61 rik Volodimirivka Krasnokutskij rajon UkrayinaPohovannya Rodove pohovannya HaritonenkivDiyalnist promislovecBatko Ivan Gerasimovich Haritonenko molodshij Diti d i d Mediafajli u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Haritonenko Filip Malyavin Portret Pavla Haritonenka z sinom 1911 Dim Haritonenkiv kin XIX poch XX st Vidomij peredusim svoyim mecenatstvom Biografiya Pavla Haritonenka tisno pov yazana z istoriyeyu rozvitku mista Sumi periodu kincya XIX pochatku XX stolit ZhittyepisPavlo buv sinom Ivana Gerasimovicha Haritonenka ta Nataliyi Maksimivni Leshinskoyi Vin mav domashnyu osvitu i vzhe z yunackih rokiv dopomagav batkovi u rozbudovi cukrovoyi imperiyi Haritonenkiv kudi zgodom uvijshli sim cukrovih ta odin rafinadnij zavodi Pidpriyemstvo malo nazvu Torgovij dim I G Haritonenka z sinom a jogo centralnij viddil znahodivsya u Sumah Pislya smerti batka u spadok do Pavla Ivanovicha perejshlo ponad 70 tisyach desyatin v Harkivskij Kurskij Chernigivskij ta Poltavskij guberniyah Ale okrim spadkovih mayetkiv kupuvav novi zemli ta rozshiryuvav vzhe diyuchu cukrovu promislovist Napriklad u selah Kuyanivka Stepanivka Grebenikivka Ugroyidi Velikij Bobrik sho nini znahodyatsya na Sumshini ta v seli Parafiyivka zaraz ce Ichnyanskij rajon Chernigivshini bulo orendovano cukrovi zavodi U period z 1898 po 1901 roki Haritonenko obijmav posadu odnogo z direktoriv pravlinnya AT Byelgorod Sumskoyi zaliznici Takozh Pavlo Ivanovich buv pochesnim chlenom golovnogo pravlinnya Vserosijskogo tovaristva cukrozavodchikiv i keruvav jogo sumskoyu kontoroyu Zavodi Haritonenka buli osnasheni za ostannim slovom tehniki Na bankivskomu rahunku Pavla Haritonenka u 1914 narahovuvalosya blizko 60 mln karbovanciv a kreditna liniya u Derzhavnomu banku Rosijskoyi imperiyi stanovila ponad 9 mln rubliv Na moment smerti Ivana Gerasimovicha Pavlu Haritonenku bulo 38 rokiv Pavlo buv dosit osvichenoyu lyudinoyu ta garnim pidpriyemcem Pro Pavla Ivanovicha Haritonenka zalishilosya bagato spogadiv adzhe vin buv shiroko vidomoyu ta znanoyu lyudinoyu i svitske ta suspilne zhittya ne ominalo jogo Os yak zgaduvala pro rid Haritonenkiv Tetyana Aksakova Sivers V Moskve govorili Hari tonenki no karmany tolstenki Karmany byli dejstvitelno tolstenki no i ovaly lic milejshih Pavla Ivanovicha i Very Andreevny byli skoree okruglymi chem tonkimi Eto ne meshalo Pavlu Ivanovichu imet priyatnyj stil Kogda on nebolshogo rosta plotnyj s pushistymi usami sedymi volosami shetochkoj i vypuklymi glazami stoyal vo frake u podnozhya svoej znamenitoj obitoj gobelenami temno dubovoj lestnicy i radushno prinimal vsyu Moskvu ya vsegda vspominala Kota v sapogah kotoryj tozhe prinimal kogda to korolya i markiza Karabasa v vestibyule srednevekovogo zamka Kachanivka nini nacionalnij istoriko kulturnij zapovidnik Naprikinci HIH stolittya znajomitsya z vidomim nimeckim arhitektorom Karlom Gustavovichem Sholcem yakij bagato pracyuvav v susidnij Kurskij guberniyi dlya knyaziv Baryatinskih Filimonovih ta inshih Zaluchaye Sholca pracyuvati nad budivlyami v centralnij chastini mista Sumi Piznishe Sholc pracyuye nad sadiboyu Kachanivka Odna z najbilsh vidomih robit Sholca na groshi Haritonenka Troyickij sobor Haritonenko bagato spivpracyuvav z Sholcem vprodovzh rokiv V 1901 roci Sholci ostatochno pereyihali do Sum ta yihnya sadiba bula roztoshovana po vul Troyickij nepodalik vid sadibi samogo Haritonenka Abi zrobiti ridne misto Sumi vidomishim Pavlo Haritonenko razom zi svoyeyu druzhinoyu zaprosili do spivpraci bagatoh vidomih rosijskih ta zarubizhnih fotografiv yaki zrobili fotokartki okolic Sum i nadrukuvali yih u Stokgolmi Ale golovnim bulo te sho takimi fotoputivnikami ne mogli pohvalitisya navit gubernski mista krim zvisno Moskvi ta Sankt Peterburgu U 1897 vikupiv slavnozvisnu Kachanivku u todishnogo yiyi vlasnika Vasilya Tarnovskogo Same za Pavla Ivanovicha Kachanivka bula elektrifikovana ta telefonizovana provodilisya kapitalni rekonstrukciyi palacovogo ansamblyu ta rozshirennya parkovoyi zoni Do robit zaproshuvalisya najvidomishi arhitektori ta hudozhniki Keruvav budivelnimi robotami vidomij arhitektor Karl Gustavovich Sholc Takozh za nakazom Haritonenka na teritoriyi sadibi vidrazu pobuduvali sluzhbovi fligeli dlya robitnikiv Pislya smerti Pavla Ivanovicha Kachanivka perejshla u spadok do jogo ditej a tochnishe do starshoyi dochki Oleni Oliv U 1918 roci podruzhzhya Oliv emigruvalo za kordon a kolishnya sadiba bula nacionalizovana bilshovikami Dim 14 na ru u Moskvi kolishnij budinok Haritonenkiv nini posolstvo Spoluchenogo Korolivstva U 1891 bulo rozpochate budivnictvo ru Pavlo Ivanovich hotiv abi z vikon jogo budinku v Moskvi vidkrivavsya prekrasnij krayevid pershoprestolnoyi Zaraz ce misce zvetsya ru a u dvopoverhovomu domi cukrozavodchikiv nini znahoditsya posolstvo Velikoyi Britaniyi Arhitektorom sporudi Pavlo Ivanovich zaprosiv vidomogo todi A inter yer sadibi vikonav sam Fedir Shehtel Vidomo sho gostyami v comu budinku Pavla Ivanovicha Haritonenka buli Fedir Shalyapin kompozitor Oleksandr Skryabin Rodina Haritonenkiv volodila ciyeyu sadiboyu do 1918 roku Z imenem Pavla Haritonenka pov yazanij i mayetok jogo batka Natalivka Same za Pavla Haritonenka Natalivka dosyagla svogo najbilshogo ekonomichnogo i kulturnogo rozkvitu U 1899 otrimav i vlasnoruch obrav gaslom svogo dvoryanskogo gerbu Trudom vozvelichuyus Pomer 13 kvitnya 1914 Vin buv pohovanij bilya Petropavlivskoyi cerkvi u misti Sumi Za deyakimi dzherelami jogo mogila ne zbereglasya RodinaJogo druzhinoyu bula Vira Andriyivna urodzhena Bakyeyeva narodilasya 29 zhovtnya 1859 Podruzhzhya malo p yatoh ditej Ce dochki Olena Natalya i Zinayida a takozh sini Glib ta Ivan Ale dvoye yihnih ditej pomerli she v ditinstvi Ce buli Glib ta Zinayida Pro malolitnogo sina Gliba ne zalishilosya majzhe niyakoyi informaciyi natomist smert Zinayidi maye dvi versiyi Za odniyeyu z nih vona pomerla vid zahvoryuvannya difteriyi za inshoyu vipadkovo vtopilasya u fontani yakij znahodivsya bilya budinku Haritonenkiv Deyaki doslidniki vvazhayut sho druga versiya ce vigadka sumchan tomu sho u knizi reyestru smertej napisano pro smert divchinki vid zahvoryuvannya Ale deyaki suchasniki Haritonenkiv govorili pro mozhlivij pidkup likarya yakij reyestruvav smert bo nachebto za ditinoyu ne dogledila yiyi nyanka a batki ne zahotili rozgolosu j plitok tomu zmusheni buli pidti na takij krok Prote v usyakomu razi dlya rodini smert yihnoyi divchinki bula velikim gorem V pam yat pro Zinayidu Pavlo Ivanovich za vlasnij kosht u 1896 pobuduvav dityachu likarnyu yaka stala odniyeyu iz najkrashih u Rosijskij imperiyi MecenatstvoPam yatnik Bogdanu Hmelnickomu u Kiyevi Foto pochatku HH stolittya Okrim togo sho buv vidomim pidpriyemcem i poza ochi jogo nazivali cukrovim korolem vse zh u pam yati suchasnikiv i nashadkiv vin zalishivsya u pershu chergu yak mecenat Zavdyachuyuchi finansovij dopomozi Pavla Haritonenka misto Sumi stalo odnim iz najkrashih na Slobozhanshini v arhitekturnomu ta kulturnomu plani Tak buli zbudovani Troyickij sobor za proektom Karla Sholca primishennya kadetskogo korpusu Kostel Blagovishennya Presvyatoyi Divi Mariyi ta in Takim chinom na ekonomichnij ta kulturnij rozvitok Sumshini Pavlo Ivanovich ta jogo batko Ivan Gerasimovich mali kolosalnij vpliv Slid dodati sho vidomij na vsyu krayinu pam yatnik Bogdanu Hmelnickomu u Kiyevi tezh sponsoruvavsya Pavlom Haritonenkom Takozh Pavlo Ivanovich perejmavsya viplatoyu dopomogi u navchanni bidnim studentam Vidomim ye toj fakt sho same Pavlo Haritonenko dopomagav studentam ukrayincyam Moskovskoyi konservatoriyi She Pavlo Ivanovich finansuvav budivnictvo likaren shkil Troyickij sobor Kostel Blagovishennya Presvyatoyi Divi Mariyi Sumska likarnya Sv ZinayidiNagorodiSribna medal zi Stanislavskoyu strichkoyu na yakij bulo vikarbuvano za starannist 28 grudnya 1879 Orden Sv Stanislava 3 yi stepeni 15 travnya 1883 Orden Sv Anni 3 yi stepeni 21 travnya 1886 Orden Sv Stanislava 2 yi stepeni 21 travnya 1889 Orden Sv Anni 2 yi stepeni 30 serpnya 1892 Orden Sv Volodimira 4 yi stepeni 3 zhovtnya 1895 Orden Sv Volodimira 3 yi stepeni 14 listopada 1898 Sribni medali v pam yat volodaryuvannya Imperatora Oleksandra III i v pam yat pro koronuvannya Imperatora Mikoli II 1894 Vishim ukazom P I Haritonenku bulo nadano rosijske dvoryanstvo z poshirennyam cogo privileyu i na jogo ditej 18 kvitnya 1899 Div takozhHaritonenki Ivan Gerasimovich Haritonenko molodshij Haritonenko Ivan PavlovichPosilannyaPeoples ru Pavel Ivanovich Haritonenko ros Gazeta Panorama Podarok ili dar nedostupne posilannya z lipnya 2019 ros ukr VASh ShANS Tajny semi Haritonenko ros ros Sahar Ukrainy ros Gazeta Panorama Zaveshaya lyubov 10 430 7 14 marta 2007 ros ros