Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Р-12 (Індекс ГРАУ — 8К63, Кодова назва НАТО — SS-4 «Sandal») — радянська балістична ракета середньої дальності, перша самостійна розробка ОКБ-586 — майбутнього КБ «Південне». Головний конструктор — Михайло Янгель.
| Опис | |
|---|---|
| Призначення | балістична ракета середньої дальності |
| Країна походження |  СРСР |
| Кількість ступенів | 1 |
| Параметри | |
| Максимальна дальність стрільби, км | 2080 |
| Стартова маса, т | 41,9 |
| Маса головної частини, кг | 1400-1600 |
| Пальне | ТМ-185 (суміш вуглеводнів |
| Окисник | суміш динітроген тетраоксиду та нітратної кислоти |
| Тяга рушійної установки на землі, тс | 60 |
Історія
Розробку конструкції Р-12 розпочато 1955. На той час дніпропетровський завод № 586 виробляв ракети, створені у ОКБ-1 під керівництвом головного конструктора Сергія Павловича Корольова — Р-1, Р-2 та, передусім, Р-5, конкурентом якої мала стати Р-12. Істотним недоліком згаданих ракет була значна тривалість передстартової підготовки, пов'язана з використанням кріогенного окисника. Оскільки рідкий кисень швидко випаровується, ракету не можна зберігати на бойовому чергуванні у заправленому стані, що істотно знижує боєготовність.
Ракета Р-12 за головними характеристиками належала до того самого класу, що і Р-5, і була до певної міри її «спадкоємицею» (зокрема, мала такий самий діаметр, успадкований ще від німецької A4 (Фау-2)). Проте її двигун РД-214 конструкції Валентина Глушка використовував як окисник суміш динітрогену тетраоксиду та нітратної кислоти, яка (попри токсичність і екологічну шкідливість) могла зберігатись у баках заправлених ракет тривалий час і давала змогу тримати на бойовому чергуванні заправлені ракети.
Іншою істотною перевагою Р-12 була повністю автономна система керування, на відміну від Р-5, де, окрім інерційної, застосовувалась і більш вразлива під час бойових дій система радіонаведення.
Ракета Р-12 призначалась для перенесення термоядерної бойової частини масою близько 1600 кг і потужністю від 1 до 2 мегатон на відстань до 2 тис. км. Була також розроблена модифікація, призначена для встановлення у захищених шахтних пускових установках.
У жовтні 1962 партія ракет Р-12 (і Р-14) була розміщена на Кубі, що спричинило Карибську кризу, яка поставила світ на межу ядерної війни.
Ракету Р-12 застосовували для доставки ядерних зарядів під час проведення серії висотних та космічних ядерних випробувань у межах так званої операції "К", ядерні вибухи при цьому здійснювали на висотах від 60 до 300 км.
Р-12 використовувалась також як космічна ракета-носій для виведення малих штучних супутників Землі, переважно військового призначення. Усього за період з 1962 по 1977 було здійснено 165 таких пусків.
Посилання
- Р-12 Енциклопедія астронавтики(англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
R 12 Indeks GRAU 8K63 Kodova nazva NATO SS 4 Sandal radyanska balistichna raketa serednoyi dalnosti persha samostijna rozrobka OKB 586 majbutnogo KB Pivdenne Golovnij konstruktor Mihajlo Yangel Raketa R 12 Opis Priznachennya balistichna raketa serednoyi dalnosti Krayina pohodzhennya SRSR Kilkist stupeniv 1 Parametri Maksimalna dalnist strilbi km 2080 Startova masa t 41 9 Masa golovnoyi chastini kg 1400 1600 Palne TM 185 sumish vuglevodniv Okisnik sumish dinitrogen tetraoksidu ta nitratnoyi kisloti Tyaga rushijnoyi ustanovki na zemli ts 60 Raketa R 12 bilya muzeyu kosmonavtiki u Zhitomiri IstoriyaRozrobku konstrukciyi R 12 rozpochato 1955 Na toj chas dnipropetrovskij zavod 586 viroblyav raketi stvoreni u OKB 1 pid kerivnictvom golovnogo konstruktora Sergiya Pavlovicha Korolova R 1 R 2 ta peredusim R 5 konkurentom yakoyi mala stati R 12 Istotnim nedolikom zgadanih raket bula znachna trivalist peredstartovoyi pidgotovki pov yazana z vikoristannyam kriogennogo okisnika Oskilki ridkij kisen shvidko viparovuyetsya raketu ne mozhna zberigati na bojovomu cherguvanni u zapravlenomu stani sho istotno znizhuye boyegotovnist Raketa R 12 za golovnimi harakteristikami nalezhala do togo samogo klasu sho i R 5 i bula do pevnoyi miri yiyi spadkoyemiceyu zokrema mala takij samij diametr uspadkovanij she vid nimeckoyi A4 Fau 2 Prote yiyi dvigun RD 214 konstrukciyi Valentina Glushka vikoristovuvav yak okisnik sumish dinitrogenu tetraoksidu ta nitratnoyi kisloti yaka popri toksichnist i ekologichnu shkidlivist mogla zberigatis u bakah zapravlenih raket trivalij chas i davala zmogu trimati na bojovomu cherguvanni zapravleni raketi Inshoyu istotnoyu perevagoyu R 12 bula povnistyu avtonomna sistema keruvannya na vidminu vid R 5 de okrim inercijnoyi zastosovuvalas i bilsh vrazliva pid chas bojovih dij sistema radionavedennya Raketa R 12 priznachalas dlya perenesennya termoyadernoyi bojovoyi chastini masoyu blizko 1600 kg i potuzhnistyu vid 1 do 2 megaton na vidstan do 2 tis km Bula takozh rozroblena modifikaciya priznachena dlya vstanovlennya u zahishenih shahtnih puskovih ustanovkah U zhovtni 1962 partiya raket R 12 i R 14 bula rozmishena na Kubi sho sprichinilo Karibsku krizu yaka postavila svit na mezhu yadernoyi vijni Raketu R 12 zastosovuvali dlya dostavki yadernih zaryadiv pid chas provedennya seriyi visotnih ta kosmichnih yadernih viprobuvan u mezhah tak zvanoyi operaciyi K yaderni vibuhi pri comu zdijsnyuvali na visotah vid 60 do 300 km R 12 vikoristovuvalas takozh yak kosmichna raketa nosij dlya vivedennya malih shtuchnih suputnikiv Zemli perevazhno vijskovogo priznachennya Usogo za period z 1962 po 1977 bulo zdijsneno 165 takih puskiv PosilannyaR 12 Enciklopediya astronavtiki angl