Міністерство закордонних справ Франції (повна назва — Міністерство закордонних та європейських справ Франції; фр. Ministère des Affaires étrangères et européennes) — центральний орган державного управління Франції в сфері зовнішніх відносин. Є головним інструментом реалізації зовнішньої політики Франції.
Міністерство Європи та закордонних справ | |
---|---|
(MAEDI[1], MAE[1] і MEAE) | |
Будівля МЗС Франції у Парижі | |
Загальна інформація | |
Країна | Франція[2] |
Дата створення | 1547[3] |
Кількість співробітників | 13 606 осіб (2022)[4] |
Міністр закордонних справ | Катрін Колонна |
Підвідомчі органи | |
diplomatie.gouv.fr(фр.) diplomatie.gouv.fr/de/(нім.) diplomatie.gouv.fr/ar/(араб.) diplomatie.gouv.fr/en/(англ.) diplomatie.gouv.fr/es/(ісп.) diplomatie.gouv.fr/ru/(рос.) | |
Керівник зовнішньополітичного відомства займає особливе положення у системі виконавчої влади. Його контакти з президентом в практиці П'ятої республіки мають характер щотижневих зустрічей, на яких, як правило, прем'єр-міністр не присутній. З 20 травня 2022 року міністром закордонних справ Франції є Катрін Колонна.
З 1853 р. Міністерство закордонних справ Франції розташоване в центрі Парижа на набережній д'Орсе. Назва місця розташування міністерства використовується як його неофіційна назва. Крім квартала в центрі Парижа деякі структури зовнішньополітичного відомства (дирекція з фінансових та бюджетних питань, служба системи інформації та комунікації, дирекція зі справ іноземців у Франції та французів за кордоном тощо) перебувають в Нанті.
Утворення та еволюція структури МЗС Франції
Французька дипломатія визнана найстаршою та найбільш професійною службою у світі. Її історія бере початок від 1589 р., чотири французьких державних секретаріати, що спеціалізувались на окремих напрямках зовнішньої політики, були об'єднані, та був призначений Державний секретар закордонних справ, який щоденно о 5 годині ранку доповідав королю про стан зовнішніх справ.
За часів Рішельє французька дипломатична служба набуває вигляду злагодженої системи, що складалася з двох головних компонентів: центрального апарату у вигляді департаменту зовнішніх відносин та закордонного апарату — мережі постійних дипломатичних представництв. Центральний апарат був нечисленним. Є відомості, що в 1661 р., наприклад, він складався лише з п'яти співробітників. В той же час мережа закордонних представництв була досить розгалуженою. У 1685 р. Франція мала постійні посольства у Римі, Венеції, Стамбулі, Відні, Гаазі, Лондоні, Мадриді, Лісабоні, Мюнхені, Копенгагені і Берні. Спеціальні місії перебували у Вюртемберзі, Пфальці та Майнці, а міністри-резиденти — у Мантуї, Генуї, Гамбурзі, Женеві та Флоренції. Французькі представники поділялись на категорії надзвичайних послів, ординарних послів, посланців та резидентів. В процесі еволюції дипломатичної служби усім послам став надаватись титул надзвичайних.
Активна участь Франції у міжнародних справах викликала пильну увагу до цього державного органу, покликаного реалізовувати цю функцію. Протягом багатовікової історії назва зовнішньополітичного відомства, його структура, функції змінювались в залежності від бажання правителів, внутрішніх та зовнішніх умов.
Безпосередньо напередодні Великої французької революції департамент зовнішніх відносин, яким керував як статс-секретар зовнішніх відносин та державний міністр Ш. Вержен, нараховував близько 70 співробітників. Головну роль в ньому відігравали два політичних управління: перше (північне) займалось відносинами Франції з державами Північної та Центральної Європи та Америки, друге (південне) — з країнами Східної та Південної Європи, а також Скандинавії.
Посада Державного секретаря закордонних справ була перетворена на посаду міністра закордонних справ у 1791 р. Всі міністерські посади були ліквідовані у 1794 р. згідно з рішенням Національного Конвенту та відновлені Директорією, в роки правління якої міністерство очолював міністр зовнішніх відносин. Наполеон Бонапарт відновив назву «міністр закордонних справ». Особливе місце серед голів зовнішньополітичного відомства в цей період належить Шарлю-Морісу Талейрану.
Варто відзначити значну стабільність кадрового потенціалу міністерства, працівники якого мають статус державних службовців. Політичні зміни в країні, пов'язані з приходом нового президента або уряду, вносять лише персональні зміни у керівництві міністерства. Разом з тим сама структура зовнішньополітичного відомства неодноразово піддавалась реорганізаціям.
В окремі періоди статус міністерства отримали Департамент співробітництва з африканськими країнами, а також структури, що відповідають за європейську інтеграцію. У 1961 р. в умовах розпаду колоніальної системи у французькому уряді було створено Міністерство співробітництва, що стало спадкоємцем Міністерства у справах заморських територій, яке існувало в роки Четвертої республіки. У 1966 р. воно було перетворене на Державний секретаріат у справах співробітництва при Міністерстві закордонних справ. Серйозні реформи МЗС відбулись в середині 1970-х рр., коли знову було створене самостійне Міністерство співробітництва (1974), що опікувалось зв'язками з африканськими країнами. Крім того, частина служб МЗС були передані до Міністерства зовнішньої торгівлі, Міністерства культури. В період реформ частка Міністерства закордонних справ в національному бюджеті скоротилась протягом 1970—1976 рр. від 1,46 до 1,05 %.
Нові структурні зміни відбулись на початку президентства Франсуа Міттерана. Міністерство закордонних справ було перейменовано на Міністерство зовнішніх відносин. Міністерство співробітництва ліквідувалось, а його функції і кадри передавались перейменованому міністерству. У 1981 р. були скасовані посади державних секретарів МЗВ (існували з 1815 р.), замість них були запроваджені посади двох міністрів-делегатів (заступників міністра): зі співробітництва та розвитку, а також з європейських справ. Що стосується міністра-делегата з питань співробітництва та розвитку, то збереження його міністерського статусу відповідало побажанням країн, де були розташовані французькі місії допомоги та співробітництва (26 країн). Запровадження посади міністра-делегата з європейських справ було відображенням підвищеної уваги, яка приділялась соціалістами європейській інтеграції. Подальшим поглибленням цієї тенденції стало перетворення наприкінці 1984 р. посади міністра-делегата на посаду міністра з європейських справ. Підвищення статусу відповідального за відносини з ЄЕС міністра не супроводжувалось розширенням його компетенції чи збільшенням апарату. Ця посада була призначена спеціально для Р. Дюма, старого соратника Міттерана. Коли Дюма очолив Міністерство зовнішніх відносин, все повернулось до ситуації 1981 р. Невдовзі міністерству повернули також стару назву.
Нові реформи зовнішньополітичного відомтсва пов'язані з утворенням уряду Ж.-П. Раффарена. У МЗС, сформованому внаслідок парламентських виборів 2002 р., була відновлена посада державного секретаря, яка відповідала посаді заступника міністра. З 2007 р. у назві міністерстві фігурує додаток «і європейських справ».
Чисельність МЗС
За роки П'ятої республіки значно збільшилась чисельність апарату зовнішньополітичного відомства Франції. У 1959 р. в МЗС Франції працювали 1031 людина в центральному апараті та 1216 осіб у зарубіжних представництвах. На середину 1970-х чисельність працівників зросла до 9 тис. В наш час в системі МЗС Франції нараховується близько 9,5 тис. чол. (для порівняння: у США — 35 тис., в Італії — 5 тис., у Великій Британії — 8,2 тис.) В центральній адміністрації зайнято 2,8 тис. чол., в дипломатичних представництвах та консульських службах — 4366, в зарубіжних культурних закладах — 1300. Франція має 268 дипломатичних представництв: посольств, консульств, постійних представництв при міжнародних організаціях майже у 150 країнах.
Постійні працівники МЗС розділені на три категорії: А, В, С. До категорії А належать вищі та старші дипломати, до категорії В — середня ланка працівників відомства, до категорії С — технічний персонал.
Категорії співробітників | А | В | С | Загалом |
---|---|---|---|---|
Центральна адміністрація | 1173 | 679 | 1812 | 3664 |
Співробітники за кордоном | 2220 | 739 | 2851 | 5810 |
Сучасна структура міністерства
Забезпеченням діяльності міністра закордонних справ займається його кабінет. Його завдання полягає у відборі для міністра найважливішої інформації з великої кількості телеграм, листів, звітів, записок, довідок та досьє для того, щоб допомогти йому сконцентруватись на головних проблемах. Згідно із вказівками міністра кабінет організує та контролює підготовку службами міністерства проектів документів та досьє.
Діяльність керівників міністерства достатньо прозора. Наприклад, щотижнево в мережі Інтернет публікується програма офіційних заходів міністра та його заступників. Апаратом міністерства від імені міністра керує генеральний секретар (посада існує з 1915 р.), якому підпорядковуються два заступника, які очолюють дві генеральні дирекції.
Французьке МЗС має складну розгалужену структуру. За своїми завданнями структурні підрозділи французького зовнішньополітичного відомства поділяються на три групи.
1. Функціональні управління. Орієнтовані на вирішення проблем багатопланового характеру. До них належать: дирекція ООН та міжнародних організацій, дирекція стратегії, безпеки та роззброєння, служба гуманітарних акцій, служба зі справ франкофонії, служба спільної зовнішньої політики та політики безпеки, місія зі зв'язків з неурядовими організаціями, дирекція у справах економіки та фінансів, дирекції культурного, наукового та технічного співробітництва, дирекція з питань французів за кордоном та іноземців у Франції.
2. Географічні управління. Орієнтовані на повніше та комплексне врахування специфіки окремих регіонів та країн. До них належать: дирекція європейської співдружності, дирекція континентальної Європи, дирекції за регіонами: Азії та Океанії, Америки та Карибських островів, Північної Америки та Близького Сходу, Африки та Малагасії.
3. Структури загального призначення. До них належать: генеральна дирекція адміністрації, дирекція з юридичних питань, дирекція преси, дирекція інформації та комунікації, протокол, дирекція архівів та документації.
Міністерство закордонних справ має більш ніж два десятки офіційних видань, в яких міститься інформація як про діяльність міністерства в цілому, так і його структурних підрозділів. Під егідою зовнішньополітичного відомства виходять популярні видання, де зібрані матеріали про Францію, її історію та культуру.
Зовнішня культурна політика
Традиційним пріоритетом французького зовнішньополітичного відомства є активна зовнішня культурна політика. Її завдання були уточнені у спеціальній доповіді МЗС наприкінці 1979 р. Були виділені чотири головних напрямки розвитку політики Франції в галузі культури, актуальність яких зберігається і в наш час.
- Розвиток системи двосторонніх обмінів замість одностороннього поширення французької культури за кордоном.
- Вдосконалення заходів культурної сфери з допомогою системи шкільної підготовки французів за кордоном, заохочення освіти іншими мовами, більш широкого використання засобів масової інформації.
- Забезпечення єдності культурної та економічної політики та економічна підтримка першої.
- Розширення географії французької культурної політики за кордоном, забезпечення хоча б мінімальної культурної присутності у зарубіжних країнах.
Реалізацією зовнішньої культурної політики займається Генеральна дирекція відносин у сфері культури, що є одним з найбільших підрозділів МЗС за чисельністю. Наприклад, у 1982 р. у її складі працювали близько 250 співробітників, а бюджет становив 20 % загального бюджету міністерства.
Див. також
- Список міністрів закордонних справ Франції
- до 1980 року
- З 1980 р.
- Дипломатичний корпус
Примітки
- https://dicosigles.fr/
- Open Funder Registry — doi:10.13039/501100003763
- ROR Data — v1.19 — 2023. — doi:10.5281/ZENODO.7644942
- https://www.budget.gouv.fr/files/files/plf/plf2022/PLF_2022-I.pdf
- Шадурский В. Г. Внешняя политика Франции (1945—2002). — Минск, 2004. — С. 113.
- Никольсон Г. Дипломатическое искусство. — М.,1962. — С. 75.
- Дубинин Ю. В. Дипломатическая служба Франции // Дипломатия иностранных государств / Под ред. Т. В. Зоновой. — М., 2004. — С. 42.
- Шадурский В. Г. Внешняя политика Франции (1945—2002). — Минск, 2004. — С. 113—114.
- Деев А. С. Современная Франция: Механизм формирования внешней политики. — М., 1985. — С. 141.
- Шадурский В. Г. Внешняя политика Франции (1945—2002). — Минск, 2004. — С. 115.
- Дубинин Ю. В. Дипломатическая служба Франции // Дипломатия иностранных государств / Под ред. Т. В. Зоновой. — М., 2004. — С. 55.
- Шадурский В. Г. Внешняя политика Франции (1945—2002). — Минск, 2004. — С. 116.
- Шадурский В. Г. Внешняя политика Франции (1945—2002). — Минск, 2004. — С. 117.
Література
- Site officiel du Ministère de l'Europe et des affaires étrangères de la France
- Quai d'Orsay, Chronique diplomatiques n°1, d'Abel Lanzac (scénario) et Christophe Blain (scénario, dessin), Dargaud, 2010
- , Les Institutions de la monarchie française à l'époque moderne, Presses universitaires de France (PUF), coll. " Quadrige ", 2012 (chap. XII : le département des affaires étrangères).
- Georges Dethan :
- " Le Quai d'Orsay de 1870 à 1914 ", dans Opinion publique et politique extérieure en Europe. I. 1870—1915. Actes du Colloque de Rome (13-16 février 1980), Rome, Publications de l'École française de Rome, 1981, P., онлайн (фр.).
- " Le Quai d'Orsay de 1914 à 1939 ", dans Opinion publique et politique extérieure en Europe. II. 1915—1940. Actes du Colloque de Rome (16-20 février 1981), Rome, Publications de l'École française de Rome, 1984, P., онлайн (фр.).
- " Le Quai d'Orsay de 1945 à 1981 ", dans Opinion publique et politique extérieure en Europe. III. 1940—1981. Actes du colloque de Rome (17-20 février 1982), Rome, Publications de l'École française de Rome, 1985, P., онлайн (фр.).
- , Trésors et secrets du Quai d'Orsay: Une histoire inédite de la diplomatie française, Jean-Claude Lattès, 2001.
- Franck Renaud, Les Diplomates: Derrière la façade des ambassades de France, Nouveau Monde Éditions, 2010.
- , , Dargaud, mai 2010 , , Quai d'Orsay, Dargaud, décembre 2011
- , Ethnographie du Quai d'Orsay: les pratiques des diplomates français, CNRS éditions, 2017, , lire en ligne. le site www.cnrseditions.fr..
- Wichard Wolke: Frankreichs Außenpolitik von de Gaulle bis Mitterrand [1 ed.], VS Verlag für Sozialwissenschaften, 1987.
- Feske, Victor H. «The Road To Suez: The British Foreign Office and the Quai D'Orsay, 1951—1957» in The Diplomats, 1939—1979 (2019) pp. 167–200; online
Правові акти (Декрети, які регулюють діяльність МЗС)
- Décret no 2012—897 du 20 juillet 2012 relatif aux attributions de la ministre déléguée auprès du ministre des affaires étrangères, chargée de la francophonie [archive] (périmé).
- Décret no 2012—898 du 20 juillet 2012 relatif aux attributions de la ministre déléguée auprès du ministre des affaires étrangères, chargée des Français de l'étranger [archive] (périmé).
- Décret no 2012—798 du 9 juin 2012 relatif aux attributions du ministre délégué auprès du ministre des affaires étrangères, chargé des affaires européennes [archive] (périmé).
- Décret no 2012—803 du 9 juin 2012 relatif aux attributions du ministre délégué auprès du ministre des affaires étrangères, chargé du développement [archive] (périmé).
- Décret no 2014—400 du 16 avril 2014 relatif aux attributions du ministre des affaires étrangères et du développement international [archive] (en vigueur).
- Décret no 2016—242 du 3 mars 2016 relatif aux attributions déléguées au secrétaire d'Etat chargé du développement et de la francophonie [archive] (en vigueur).
Декрети, які регулюють структуру МЗС
- Décret no 98-1124 du 10 décembre 1998 portant organisation de l'administration centrale du ministère des affaires étrangères [archive] (abrogé).
- Décret no 2009—291 du 16 mars 2009 portant organisation de l'administration centrale du ministère des affaires étrangères et européennes [archive] (abrogé).
- Décret no 2012—1511 du 28 décembre 2012 portant organisation de l'administration centrale du ministère des affaires étrangères [archive] (en vigueur).
Посилання
на сайті Міністерства закордонних справ Франції.
- Офіційний сайт Міністерства закордонних справ
- =result&resnum=9&ved=0CCUQ6AEwCA#v=onepage&q=Jacques%20Bourdin%2C%20seigneur%20de%20Villeines&f=false Dictionnaire historique des institutions, mœurs et coutumes de la France, Adolphe Chéruel, L. Hachette et cie, 1855
- «Міністерства 1700—1870», Rulers.org
- Відвідування Quai d'Orsay
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ministerstvo zakordonnih sprav Franciyi povna nazva Ministerstvo zakordonnih ta yevropejskih sprav Franciyi fr Ministere des Affaires etrangeres et europeennes centralnij organ derzhavnogo upravlinnya Franciyi v sferi zovnishnih vidnosin Ye golovnim instrumentom realizaciyi zovnishnoyi politiki Franciyi Ministerstvo Yevropi ta zakordonnih sprav MAEDI 1 MAE 1 i MEAE Budivlya MZS Franciyi u ParizhiZagalna informaciyaKrayina Franciya 2 Data stvorennya 1547 3 Kilkist spivrobitnikiv 13 606 osib 2022 4 Ministr zakordonnih sprav Katrin KolonnaPidvidomchi organidiplomatie gouv fr fr diplomatie gouv fr de nim diplomatie gouv fr ar arab diplomatie gouv fr en angl diplomatie gouv fr es isp diplomatie gouv fr ru ros Kerivnik zovnishnopolitichnogo vidomstva zajmaye osoblive polozhennya u sistemi vikonavchoyi vladi Jogo kontakti z prezidentom v praktici P yatoyi respubliki mayut harakter shotizhnevih zustrichej na yakih yak pravilo prem yer ministr ne prisutnij Z 20 travnya 2022 roku ministrom zakordonnih sprav Franciyi ye Katrin Kolonna Z 1853 r Ministerstvo zakordonnih sprav Franciyi roztashovane v centri Parizha na naberezhnij d Orse Nazva miscya roztashuvannya ministerstva vikoristovuyetsya yak jogo neoficijna nazva Krim kvartala v centri Parizha deyaki strukturi zovnishnopolitichnogo vidomstva direkciya z finansovih ta byudzhetnih pitan sluzhba sistemi informaciyi ta komunikaciyi direkciya zi sprav inozemciv u Franciyi ta francuziv za kordonom tosho perebuvayut v Nanti Utvorennya ta evolyuciya strukturi MZS FranciyiFrancuzka diplomatiya viznana najstarshoyu ta najbilsh profesijnoyu sluzhboyu u sviti Yiyi istoriya bere pochatok vid 1589 r chotiri francuzkih derzhavnih sekretariati sho specializuvalis na okremih napryamkah zovnishnoyi politiki buli ob yednani ta buv priznachenij Derzhavnij sekretar zakordonnih sprav yakij shodenno o 5 godini ranku dopovidav korolyu pro stan zovnishnih sprav Odin z fundatoriv diplomatichnoyi sluzhbi Franciyi kardinal Rishelye Za chasiv Rishelye francuzka diplomatichna sluzhba nabuvaye viglyadu zlagodzhenoyi sistemi sho skladalasya z dvoh golovnih komponentiv centralnogo aparatu u viglyadi departamentu zovnishnih vidnosin ta zakordonnogo aparatu merezhi postijnih diplomatichnih predstavnictv Centralnij aparat buv nechislennim Ye vidomosti sho v 1661 r napriklad vin skladavsya lishe z p yati spivrobitnikiv V toj zhe chas merezha zakordonnih predstavnictv bula dosit rozgaluzhenoyu U 1685 r Franciya mala postijni posolstva u Rimi Veneciyi Stambuli Vidni Gaazi Londoni Madridi Lisaboni Myunheni Kopengageni i Berni Specialni misiyi perebuvali u Vyurtemberzi Pfalci ta Majnci a ministri rezidenti u Mantuyi Genuyi Gamburzi Zhenevi ta Florenciyi Francuzki predstavniki podilyalis na kategoriyi nadzvichajnih posliv ordinarnih posliv poslanciv ta rezidentiv V procesi evolyuciyi diplomatichnoyi sluzhbi usim poslam stav nadavatis titul nadzvichajnih Aktivna uchast Franciyi u mizhnarodnih spravah viklikala pilnu uvagu do cogo derzhavnogo organu poklikanogo realizovuvati cyu funkciyu Protyagom bagatovikovoyi istoriyi nazva zovnishnopolitichnogo vidomstva jogo struktura funkciyi zminyuvalis v zalezhnosti vid bazhannya praviteliv vnutrishnih ta zovnishnih umov Bezposeredno naperedodni Velikoyi francuzkoyi revolyuciyi departament zovnishnih vidnosin yakim keruvav yak stats sekretar zovnishnih vidnosin ta derzhavnij ministr Sh Verzhen narahovuvav blizko 70 spivrobitnikiv Golovnu rol v nomu vidigravali dva politichnih upravlinnya pershe pivnichne zajmalos vidnosinami Franciyi z derzhavami Pivnichnoyi ta Centralnoyi Yevropi ta Ameriki druge pivdenne z krayinami Shidnoyi ta Pivdennoyi Yevropi a takozh Skandinaviyi Sharl Moris Talejran Posada Derzhavnogo sekretarya zakordonnih sprav bula peretvorena na posadu ministra zakordonnih sprav u 1791 r Vsi ministerski posadi buli likvidovani u 1794 r zgidno z rishennyam Nacionalnogo Konventu ta vidnovleni Direktoriyeyu v roki pravlinnya yakoyi ministerstvo ocholyuvav ministr zovnishnih vidnosin Napoleon Bonapart vidnoviv nazvu ministr zakordonnih sprav Osoblive misce sered goliv zovnishnopolitichnogo vidomstva v cej period nalezhit Sharlyu Morisu Talejranu Varto vidznachiti znachnu stabilnist kadrovogo potencialu ministerstva pracivniki yakogo mayut status derzhavnih sluzhbovciv Politichni zmini v krayini pov yazani z prihodom novogo prezidenta abo uryadu vnosyat lishe personalni zmini u kerivnictvi ministerstva Razom z tim sama struktura zovnishnopolitichnogo vidomstva neodnorazovo piddavalas reorganizaciyam V okremi periodi status ministerstva otrimali Departament spivrobitnictva z afrikanskimi krayinami a takozh strukturi sho vidpovidayut za yevropejsku integraciyu U 1961 r v umovah rozpadu kolonialnoyi sistemi u francuzkomu uryadi bulo stvoreno Ministerstvo spivrobitnictva sho stalo spadkoyemcem Ministerstva u spravah zamorskih teritorij yake isnuvalo v roki Chetvertoyi respubliki U 1966 r vono bulo peretvorene na Derzhavnij sekretariat u spravah spivrobitnictva pri Ministerstvi zakordonnih sprav Serjozni reformi MZS vidbulis v seredini 1970 h rr koli znovu bulo stvorene samostijne Ministerstvo spivrobitnictva 1974 sho opikuvalos zv yazkami z afrikanskimi krayinami Krim togo chastina sluzhb MZS buli peredani do Ministerstva zovnishnoyi torgivli Ministerstva kulturi V period reform chastka Ministerstva zakordonnih sprav v nacionalnomu byudzheti skorotilas protyagom 1970 1976 rr vid 1 46 do 1 05 Novi strukturni zmini vidbulis na pochatku prezidentstva Fransua Mitterana Ministerstvo zakordonnih sprav bulo perejmenovano na Ministerstvo zovnishnih vidnosin Ministerstvo spivrobitnictva likviduvalos a jogo funkciyi i kadri peredavalis perejmenovanomu ministerstvu U 1981 r buli skasovani posadi derzhavnih sekretariv MZV isnuvali z 1815 r zamist nih buli zaprovadzheni posadi dvoh ministriv delegativ zastupnikiv ministra zi spivrobitnictva ta rozvitku a takozh z yevropejskih sprav Sho stosuyetsya ministra delegata z pitan spivrobitnictva ta rozvitku to zberezhennya jogo ministerskogo statusu vidpovidalo pobazhannyam krayin de buli roztashovani francuzki misiyi dopomogi ta spivrobitnictva 26 krayin Zaprovadzhennya posadi ministra delegata z yevropejskih sprav bulo vidobrazhennyam pidvishenoyi uvagi yaka pridilyalas socialistami yevropejskij integraciyi Podalshim pogliblennyam ciyeyi tendenciyi stalo peretvorennya naprikinci 1984 r posadi ministra delegata na posadu ministra z yevropejskih sprav Pidvishennya statusu vidpovidalnogo za vidnosini z YeES ministra ne suprovodzhuvalos rozshirennyam jogo kompetenciyi chi zbilshennyam aparatu Cya posada bula priznachena specialno dlya R Dyuma starogo soratnika Mitterana Koli Dyuma ocholiv Ministerstvo zovnishnih vidnosin vse povernulos do situaciyi 1981 r Nevdovzi ministerstvu povernuli takozh staru nazvu Novi reformi zovnishnopolitichnogo vidomtsva pov yazani z utvorennyam uryadu Zh P Raffarena U MZS sformovanomu vnaslidok parlamentskih viboriv 2002 r bula vidnovlena posada derzhavnogo sekretarya yaka vidpovidala posadi zastupnika ministra Z 2007 r u nazvi ministerstvi figuruye dodatok i yevropejskih sprav Chiselnist MZSZa roki P yatoyi respubliki znachno zbilshilas chiselnist aparatu zovnishnopolitichnogo vidomstva Franciyi U 1959 r v MZS Franciyi pracyuvali 1031 lyudina v centralnomu aparati ta 1216 osib u zarubizhnih predstavnictvah Na seredinu 1970 h chiselnist pracivnikiv zrosla do 9 tis V nash chas v sistemi MZS Franciyi narahovuyetsya blizko 9 5 tis chol dlya porivnyannya u SShA 35 tis v Italiyi 5 tis u Velikij Britaniyi 8 2 tis V centralnij administraciyi zajnyato 2 8 tis chol v diplomatichnih predstavnictvah ta konsulskih sluzhbah 4366 v zarubizhnih kulturnih zakladah 1300 Franciya maye 268 diplomatichnih predstavnictv posolstv konsulstv postijnih predstavnictv pri mizhnarodnih organizaciyah majzhe u 150 krayinah Postijni pracivniki MZS rozdileni na tri kategoriyi A V S Do kategoriyi A nalezhat vishi ta starshi diplomati do kategoriyi V serednya lanka pracivnikiv vidomstva do kategoriyi S tehnichnij personal Kategoriyi spivrobitnikiv A V S Zagalom Centralna administraciya 1173 679 1812 3664 Spivrobitniki za kordonom 2220 739 2851 5810Suchasna struktura ministerstvaChinnij ministr zakordonnih sprav Franciyi Katrin Kolonna Zabezpechennyam diyalnosti ministra zakordonnih sprav zajmayetsya jogo kabinet Jogo zavdannya polyagaye u vidbori dlya ministra najvazhlivishoyi informaciyi z velikoyi kilkosti telegram listiv zvitiv zapisok dovidok ta dosye dlya togo shob dopomogti jomu skoncentruvatis na golovnih problemah Zgidno iz vkazivkami ministra kabinet organizuye ta kontrolyuye pidgotovku sluzhbami ministerstva proektiv dokumentiv ta dosye Diyalnist kerivnikiv ministerstva dostatno prozora Napriklad shotizhnevo v merezhi Internet publikuyetsya programa oficijnih zahodiv ministra ta jogo zastupnikiv Aparatom ministerstva vid imeni ministra keruye generalnij sekretar posada isnuye z 1915 r yakomu pidporyadkovuyutsya dva zastupnika yaki ocholyuyut dvi generalni direkciyi Francuzke MZS maye skladnu rozgaluzhenu strukturu Za svoyimi zavdannyami strukturni pidrozdili francuzkogo zovnishnopolitichnogo vidomstva podilyayutsya na tri grupi 1 Funkcionalni upravlinnya Oriyentovani na virishennya problem bagatoplanovogo harakteru Do nih nalezhat direkciya OON ta mizhnarodnih organizacij direkciya strategiyi bezpeki ta rozzbroyennya sluzhba gumanitarnih akcij sluzhba zi sprav frankofoniyi sluzhba spilnoyi zovnishnoyi politiki ta politiki bezpeki misiya zi zv yazkiv z neuryadovimi organizaciyami direkciya u spravah ekonomiki ta finansiv direkciyi kulturnogo naukovogo ta tehnichnogo spivrobitnictva direkciya z pitan francuziv za kordonom ta inozemciv u Franciyi 2 Geografichni upravlinnya Oriyentovani na povnishe ta kompleksne vrahuvannya specifiki okremih regioniv ta krayin Do nih nalezhat direkciya yevropejskoyi spivdruzhnosti direkciya kontinentalnoyi Yevropi direkciyi za regionami Aziyi ta Okeaniyi Ameriki ta Karibskih ostroviv Pivnichnoyi Ameriki ta Blizkogo Shodu Afriki ta Malagasiyi 3 Strukturi zagalnogo priznachennya Do nih nalezhat generalna direkciya administraciyi direkciya z yuridichnih pitan direkciya presi direkciya informaciyi ta komunikaciyi protokol direkciya arhiviv ta dokumentaciyi Ministerstvo zakordonnih sprav maye bilsh nizh dva desyatki oficijnih vidan v yakih mistitsya informaciya yak pro diyalnist ministerstva v cilomu tak i jogo strukturnih pidrozdiliv Pid egidoyu zovnishnopolitichnogo vidomstva vihodyat populyarni vidannya de zibrani materiali pro Franciyu yiyi istoriyu ta kulturu Zovnishnya kulturna politikaTradicijnim prioritetom francuzkogo zovnishnopolitichnogo vidomstva ye aktivna zovnishnya kulturna politika Yiyi zavdannya buli utochneni u specialnij dopovidi MZS naprikinci 1979 r Buli vidileni chotiri golovnih napryamki rozvitku politiki Franciyi v galuzi kulturi aktualnist yakih zberigayetsya i v nash chas Rozvitok sistemi dvostoronnih obminiv zamist odnostoronnogo poshirennya francuzkoyi kulturi za kordonom Vdoskonalennya zahodiv kulturnoyi sferi z dopomogoyu sistemi shkilnoyi pidgotovki francuziv za kordonom zaohochennya osviti inshimi movami bilsh shirokogo vikoristannya zasobiv masovoyi informaciyi Zabezpechennya yednosti kulturnoyi ta ekonomichnoyi politiki ta ekonomichna pidtrimka pershoyi Rozshirennya geografiyi francuzkoyi kulturnoyi politiki za kordonom zabezpechennya hocha b minimalnoyi kulturnoyi prisutnosti u zarubizhnih krayinah Realizaciyeyu zovnishnoyi kulturnoyi politiki zajmayetsya Generalna direkciya vidnosin u sferi kulturi sho ye odnim z najbilshih pidrozdiliv MZS za chiselnistyu Napriklad u 1982 r u yiyi skladi pracyuvali blizko 250 spivrobitnikiv a byudzhet stanoviv 20 zagalnogo byudzhetu ministerstva Div takozhSpisok ministriv zakordonnih sprav Franciyi do 1980 roku Z 1980 r Diplomatichnij korpusPrimitkihttps dicosigles fr Open Funder Registry doi 10 13039 501100003763 d Track Q19822542 ROR Data v1 19 2023 doi 10 5281 ZENODO 7644942 d Track Q116976023 https www budget gouv fr files files plf plf2022 PLF 2022 I pdf Shadurskij V G Vneshnyaya politika Francii 1945 2002 Minsk 2004 S 113 Nikolson G Diplomaticheskoe iskusstvo M 1962 S 75 Dubinin Yu V Diplomaticheskaya sluzhba Francii Diplomatiya inostrannyh gosudarstv Pod red T V Zonovoj M 2004 S 42 Shadurskij V G Vneshnyaya politika Francii 1945 2002 Minsk 2004 S 113 114 Deev A S Sovremennaya Franciya Mehanizm formirovaniya vneshnej politiki M 1985 S 141 Shadurskij V G Vneshnyaya politika Francii 1945 2002 Minsk 2004 S 115 Dubinin Yu V Diplomaticheskaya sluzhba Francii Diplomatiya inostrannyh gosudarstv Pod red T V Zonovoj M 2004 S 55 Shadurskij V G Vneshnyaya politika Francii 1945 2002 Minsk 2004 S 116 Shadurskij V G Vneshnyaya politika Francii 1945 2002 Minsk 2004 S 117 LiteraturaSite officiel du Ministere de l Europe et des affaires etrangeres de la France Quai d Orsay Chronique diplomatiques n 1 d Abel Lanzac scenario et Christophe Blain scenario dessin Dargaud 2010 Les Institutions de la monarchie francaise a l epoque moderne Presses universitaires de France PUF coll Quadrige 2012 chap XII le departement des affaires etrangeres Georges Dethan Le Quai d Orsay de 1870 a 1914 dans Opinion publique et politique exterieure en Europe I 1870 1915 Actes du Colloque de Rome 13 16 fevrier 1980 Rome Publications de l Ecole francaise de Rome 1981 P onlajn fr Le Quai d Orsay de 1914 a 1939 dans Opinion publique et politique exterieure en Europe II 1915 1940 Actes du Colloque de Rome 16 20 fevrier 1981 Rome Publications de l Ecole francaise de Rome 1984 P onlajn fr Le Quai d Orsay de 1945 a 1981 dans Opinion publique et politique exterieure en Europe III 1940 1981 Actes du colloque de Rome 17 20 fevrier 1982 Rome Publications de l Ecole francaise de Rome 1985 P onlajn fr Tresors et secrets du Quai d Orsay Une histoire inedite de la diplomatie francaise Jean Claude Lattes 2001 Franck Renaud Les Diplomates Derriere la facade des ambassades de France Nouveau Monde Editions 2010 Dargaud mai 2010 ISBN 2205061321 Quai d Orsay Dargaud decembre 2011 ISBN 220506679X Ethnographie du Quai d Orsay les pratiques des diplomates francais CNRS editions 2017 ISBN 978 2 271 08325 8 lire en ligne le site www cnrseditions fr Wichard Wolke Frankreichs Aussenpolitik von de Gaulle bis Mitterrand 1 ed VS Verlag fur Sozialwissenschaften 1987 Feske Victor H The Road To Suez The British Foreign Office and the Quai D Orsay 1951 1957 in The Diplomats 1939 1979 2019 pp 167 200 online Pravovi akti Dekreti yaki regulyuyut diyalnist MZS Decret no 2012 897 du 20 juillet 2012 relatif aux attributions de la ministre deleguee aupres du ministre des affaires etrangeres chargee de la francophonie archive perime Decret no 2012 898 du 20 juillet 2012 relatif aux attributions de la ministre deleguee aupres du ministre des affaires etrangeres chargee des Francais de l etranger archive perime Decret no 2012 798 du 9 juin 2012 relatif aux attributions du ministre delegue aupres du ministre des affaires etrangeres charge des affaires europeennes archive perime Decret no 2012 803 du 9 juin 2012 relatif aux attributions du ministre delegue aupres du ministre des affaires etrangeres charge du developpement archive perime Decret no 2014 400 du 16 avril 2014 relatif aux attributions du ministre des affaires etrangeres et du developpement international archive en vigueur Decret no 2016 242 du 3 mars 2016 relatif aux attributions deleguees au secretaire d Etat charge du developpement et de la francophonie archive en vigueur Dekreti yaki regulyuyut strukturu MZS Decret no 98 1124 du 10 decembre 1998 portant organisation de l administration centrale du ministere des affaires etrangeres archive abroge Decret no 2009 291 du 16 mars 2009 portant organisation de l administration centrale du ministere des affaires etrangeres et europeennes archive abroge Decret no 2012 1511 du 28 decembre 2012 portant organisation de l administration centrale du ministere des affaires etrangeres archive en vigueur Posilannya na sajti Ministerstva zakordonnih sprav Franciyi Oficijnij sajt Ministerstva zakordonnih sprav result amp resnum 9 amp ved 0CCUQ6AEwCA v onepage amp q Jacques 20Bourdin 2C 20seigneur 20de 20Villeines amp f false Dictionnaire historique des institutions mœurs et coutumes de la France Adolphe Cheruel L Hachette et cie 1855 Ministerstva 1700 1870 Rulers org Vidviduvannya Quai d Orsay