Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Магавіра (महावीर — великий герой, (599—527 до н.е.) — традиційне ім'я мудреця Вардгамани (санскр. वर्धमान), засновника вчення джайнізму. За уявленнями джайнів він був двадцять четвертим тіртханкаром поточного циклу народжень та смертей світу. Відомий також під іменами Віра, Вірапрабгу, Санматі, Атівіра, Ґнатпутра. В буддійських текстах згадується як Ніґантха Натапутта. На його честь тепер проводиться найбільший фестиваль джайнізму — Махавір-Джаянті.
Махавіра, також відомий як Вардхамана, був 24-им тиртханкаром джайнізму. Він був духовним спадкоємцем 23-го тиртханкара Паршваната. Традиція Джайна стверджує, що Махавіра народився на початку 6 століття до н. е. в королівській родині Джаїн Кшатрія в сучаснім Біхарі, Індія. У віці близько 30 років він покинув усі світові надбання і пішов з дому, переслідуючи духовне пробудження, ставши подвижником. Махавіра протягом 12 років практикував інтенсивну медитацію та суворі строгі строгість, після чого, як вважають, він здобув Кевала Джнану (всезнання). Він проповідував 30 років і, як вважають Джайни, досяг мокшу (порятунок) у 6 столітті до нашої ери, хоча рік залежить від секти.
Історично Махавіра, який проповідував джайнізм у стародавній Індії, був сучасником Будди Гаутами. Науковці по-різному датують його 6-м століттям до н. е., і місце його народження також є суперечкою серед них.
Махавіра вчив, що дотримання обітниць ахімси (ненасильство), сатія (істина), астея (не крадіжка), брахмачарія (цнотливість) та апаріграха (неприхильність) необхідні для духовного звільнення. Він навчав принципам Анекантадада (багатобічна реальність): сядвада і наявада. Вчення Махавіри було складено Індрабхуті Гаутамою (його головним учнем) як Джайн Агамас. Вважається, що тексти, передані усно монахами Джайном, значною мірою були втрачені приблизно в 1 столітті нашої ери (коли решта були вперше записані в традиції Светамбари). Вцілілі версії агами, які викладав Махавіра, є деякими основоположними текстами джайнізму Светамбари, але їх справжність заперечується в джайнізмі Дігамбари.
Махавіру зазвичай зображують у сидячій чи стоячій медитативній позі, із символом лева під ним. Його найдавніша іконографія походить з археологічних пам'яток у північноіндійському місті Матура і датується І століттям до н. е. до ІІ століття н. е. Його народження святкується як махавір Джанма Калянак, а його нірвана (порятунок) спостерігається Джайном як Дівалі.
Життєпис
Історії з життя Махавіри впродовж століть передавалися з уст в уста, перш ніж були записані. Тому все, що відомо про нього є напівлегендами. Дати народження та смерті мудреця теж тільки традиційні. Народився він на тринадцятий день під молодим місяцем чаїтра, що відповідає 13 березня 599 р. до н. е. (без нул. року) за григоріанським календарем. Місцем його народження була Кшатріякунда в древньому царстві Лачуар, що тепер у індійському штаті Біхар, за іншою версією — народився у Вайшалі. Його батьками були цар Сіддартха та цариця Трішала. Ще в материному череві він приніс добробут та процвітання всьому царству. Уже після його зачаття в царстві відмічався розквіт всього прекрасного, наприклад, буйне цвітіння чудових квітів. Цариця Трішала мала 14 знаменних віщих снів перед пологами, що свідчило про народження великої душі.
За джайністською легендою Індра викупав новонароджене немовля в небесному молоці, почесть гідна майбутнього тіртханкара. День народження Вардгамана святкується як махавір-джаянті — найважливіше свято для джайнів у всьому світі.
У дитинстві син царя Сіддартхи жив як принц, хоча навіть у юному віці проявляв праведний характер, займаючись медитацією та глибокими роздумами. Поступово він зацікавився основними віруваннями джайнізму і став віддалятися від світських справ.
У тридцять років Махавіра відмовився від царства та родини, роздав своє майно і впродовж 12 років жив аскетом, проводячи більшість часу в медитації. Він шанував життя кожної істоти, людей, тварин і рослин. На кінець періоду 12-річної аскези він досяг стану безмежної гармонії, знання і самоконтролю.
Решту життя Махавіра присвятив проповідуванню вічної правди про духовну свободу, мандруючи босим та голим усією Індією. Його слухали люди всіх станів. Кількість його прихильників досягла 400 тисяч. У віці 72 роки і 4 з половиною місяці він досягнув стану нірвани в місцевості, відомій як . Це сталося в останній день індійського та джайнського календаря — діпавалі.
День народження засновника релігії джайнізму Магавіри (Mahavir Jayanti), 24-го й останнього тіртханкара (санск. «ведучий через океан», тобто пророк, який веде за собою по життю) — головне свято джайнів . Відзначається молитвами, постом, позбавленим пишноти паломництвом до святинь джайнів — стародавніх храмів у Гірнарі і Палітані (штат Гуджарат) і в інших місцях, а також відносно скромним частуванням. Дігамбари (одягнені світлом) — послідовники однієї з сект — вважають, що Махавіра народився 615 року до н. е. , шветамбари (одягнені в біле) — послідовники іншої секти — що 599 року до н. е. поблизу міста Вайшали. Його батько походив з кшатріїв (раджа), а мати — з впливової родини, що належала до племені лічхавів . У 30-річному віці, роздавши своє майно, Махавіра став мандрівним аскетом і присвятив 12 років повній аскезі. На 43-му році життя Махавіра досяг абсолютного знання і став Джині (переможцем), тобто тим хто звільнився від будь-якої психофізичної залежності. Це сталося під деревом сал, який став для джайнів священним. Протягом 30 років Махавіра вів пропаганду свого вчення в різних пригангських державах і знайшов безліч учнів і послідовників. Він покинув світ у віці 72 років, заморивши себе голодом.
Філософія
Філософія Махавіри скаладається з восьми головних принципів: трьох метафізичних і п'яти етичних. Головна мета вчення Махавіри — покращення життя людини. Метафізичні принципи суть анекантавада (плюралізм), сьядвада (відносність) і карма. П'ять моральних принципів, панчаврат — ахімса (ненасилля), сатья (правда), астейя (незлодійство), брахмачар'я (стриманість) та апаріґраха (ненакопичення).
Махавіра вчив, що споконвіку кожна жива душа пов'язана з кармічними атомами, які накопичуються внаслідок добрих чи поганих діянь. У стані кармічного самообману індивід прагне до тимчасової, ілюзорної насолоди та матеріальних благ, в яких корениться причина егоїстичних гнівних думок, діянь, злості, ненависті, жадоби та інших вад. У результаті таких думок та діянь карма тільки зростає.
Шлях до звільнення Махавіра бачив у необхідності правильної віри (сам'як-даршана), правильного знання (сам'як-ґ'яна) та правильної поведінки (сам'як-чарітра). Правильна поведінка полягає в дотриманні п'яти обітниць (панчаврат), обов'язкових для джайнів-ченців і рекомендованих для джайнів-мирян.
Дотримання моральних приписів неможливе без прийняття філософських принципів відсутності абсолютизму (анекантвади) та відносності (сьядвади).
Махавіра проповідував духовну рівність чоловіків та жінок, однакові можливості досягнення звільнення (мокші) для обох статей. Він також відкидав поділ людей на касти. Усіх послідовників та учнів він розділяв на чотири категорії: садху (ченці), садхві (черниці), шравак (миряни) та шравіка (мирянки). Цей порядок відомий як чатурвідх джайн санґх.
Проповіді Махавіри спочатку передавалися з уст в уста як . Багато Аґам-сутр було втрачено з віками, а до інших було внесено зміни. Через тисячу років Аґам-сутри були записані на пальмових листках. Джайни-светамбари визнають ці записи як вчення самого Магавіри, діґамбари теж шанують їх як послання.
Шлях до звільнення, переконує Махавіра, — це слідування «трьом коштовностям»: Перша — «досконалий світогляд», тобто вміння бачити світ таким, яким він представлений у вченні Махавіри; Друга — «досконале знання»: осягнення істинної сутності душі і навколишнього світу, подолання невідання, яке є основною причиною «земних пристрастей і бажань»; Третя — «досконала поведінка», тобто життя за встановленими Махавірою правилами. Вони зводяться до виконання "п'яти великих обітниць (панчамахаврата): ахімса (неспричинення шкоди живим істотам) ; сатья (праведність) ; астея (неприсвоєння чужого); брахмачар'я (дотримання цнотливості) ; апаріграха (утримання від марнотливих прихильностей, тобто відмова від власності, розваг, задоволень).
Джерела та література
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Магавіра |
- Крижанівський О. П. Історія стародавнього Сходу: Курс лекцій. — К. : Либідь, 1996.
- Крижанівський О. П. Історія стародавнього Сходу: Підручник. — К. : Либідь, 2000-2002-2006. — 592 с. — .(С.?)
- Торчинов E. A. Введение в буддологию. Курс лекций. — Санкт-Петербург : Санкт-Петербургское философское общество, 2000. — 304 с. — . (рос.)(С.?)
Посилання
- Вардгамана Магавіра // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Magavira मह व र velikij geroj 599 527 do n e tradicijne im ya mudrecya Vardgamani sanskr वर धम न zasnovnika vchennya dzhajnizmu Za uyavlennyami dzhajniv vin buv dvadcyat chetvertim tirthankarom potochnogo ciklu narodzhen ta smertej svitu Vidomij takozh pid imenami Vira Viraprabgu Sanmati Ativira Gnatputra V buddijskih tekstah zgaduyetsya yak Nigantha Nataputta Na jogo chest teper provoditsya najbilshij festival dzhajnizmu Mahavir Dzhayanti Magavira Mahavira takozh vidomij yak Vardhamana buv 24 im tirthankarom dzhajnizmu Vin buv duhovnim spadkoyemcem 23 go tirthankara Parshvanata Tradiciya Dzhajna stverdzhuye sho Mahavira narodivsya na pochatku 6 stolittya do n e v korolivskij rodini Dzhayin Kshatriya v suchasnim Bihari Indiya U vici blizko 30 rokiv vin pokinuv usi svitovi nadbannya i pishov z domu peresliduyuchi duhovne probudzhennya stavshi podvizhnikom Mahavira protyagom 12 rokiv praktikuvav intensivnu meditaciyu ta suvori strogi strogist pislya chogo yak vvazhayut vin zdobuv Kevala Dzhnanu vseznannya Vin propoviduvav 30 rokiv i yak vvazhayut Dzhajni dosyag mokshu poryatunok u 6 stolitti do nashoyi eri hocha rik zalezhit vid sekti Istorichno Mahavira yakij propoviduvav dzhajnizm u starodavnij Indiyi buv suchasnikom Buddi Gautami Naukovci po riznomu datuyut jogo 6 m stolittyam do n e i misce jogo narodzhennya takozh ye superechkoyu sered nih Mahavira vchiv sho dotrimannya obitnic ahimsi nenasilstvo satiya istina asteya ne kradizhka brahmachariya cnotlivist ta aparigraha neprihilnist neobhidni dlya duhovnogo zvilnennya Vin navchav principam Anekantadada bagatobichna realnist syadvada i nayavada Vchennya Mahaviri bulo skladeno Indrabhuti Gautamoyu jogo golovnim uchnem yak Dzhajn Agamas Vvazhayetsya sho teksti peredani usno monahami Dzhajnom znachnoyu miroyu buli vtracheni priblizno v 1 stolitti nashoyi eri koli reshta buli vpershe zapisani v tradiciyi Svetambari Vcilili versiyi agami yaki vikladav Mahavira ye deyakimi osnovopolozhnimi tekstami dzhajnizmu Svetambari ale yih spravzhnist zaperechuyetsya v dzhajnizmi Digambari Mahaviru zazvichaj zobrazhuyut u sidyachij chi stoyachij meditativnij pozi iz simvolom leva pid nim Jogo najdavnisha ikonografiya pohodit z arheologichnih pam yatok u pivnichnoindijskomu misti Matura i datuyetsya I stolittyam do n e do II stolittya n e Jogo narodzhennya svyatkuyetsya yak mahavir Dzhanma Kalyanak a jogo nirvana poryatunok sposterigayetsya Dzhajnom yak Divali ZhittyepisIstoriyi z zhittya Mahaviri vprodovzh stolit peredavalisya z ust v usta persh nizh buli zapisani Tomu vse sho vidomo pro nogo ye napivlegendami Dati narodzhennya ta smerti mudrecya tezh tilki tradicijni Narodivsya vin na trinadcyatij den pid molodim misyacem chayitra sho vidpovidaye 13 bereznya 599 r do n e bez nul roku za grigorianskim kalendarem Miscem jogo narodzhennya bula Kshatriyakunda v drevnomu carstvi Lachuar sho teper u indijskomu shtati Bihar za inshoyu versiyeyu narodivsya u Vajshali Jogo batkami buli car Siddartha ta caricya Trishala She v materinomu cherevi vin prinis dobrobut ta procvitannya vsomu carstvu Uzhe pislya jogo zachattya v carstvi vidmichavsya rozkvit vsogo prekrasnogo napriklad bujne cvitinnya chudovih kvitiv Caricya Trishala mala 14 znamennih vishih sniv pered pologami sho svidchilo pro narodzhennya velikoyi dushi Za dzhajnistskoyu legendoyu Indra vikupav novonarodzhene nemovlya v nebesnomu moloci pochest gidna majbutnogo tirthankara Den narodzhennya Vardgamana svyatkuyetsya yak mahavir dzhayanti najvazhlivishe svyato dlya dzhajniv u vsomu sviti U ditinstvi sin carya Siddarthi zhiv yak princ hocha navit u yunomu vici proyavlyav pravednij harakter zajmayuchis meditaciyeyu ta glibokimi rozdumami Postupovo vin zacikavivsya osnovnimi viruvannyami dzhajnizmu i stav viddalyatisya vid svitskih sprav U tridcyat rokiv Mahavira vidmovivsya vid carstva ta rodini rozdav svoye majno i vprodovzh 12 rokiv zhiv asketom provodyachi bilshist chasu v meditaciyi Vin shanuvav zhittya kozhnoyi istoti lyudej tvarin i roslin Na kinec periodu 12 richnoyi askezi vin dosyag stanu bezmezhnoyi garmoniyi znannya i samokontrolyu Reshtu zhittya Mahavira prisvyativ propoviduvannyu vichnoyi pravdi pro duhovnu svobodu mandruyuchi bosim ta golim usiyeyu Indiyeyu Jogo sluhali lyudi vsih staniv Kilkist jogo prihilnikiv dosyagla 400 tisyach U vici 72 roki i 4 z polovinoyu misyaci vin dosyagnuv stanu nirvani v miscevosti vidomij yak Ce stalosya v ostannij den indijskogo ta dzhajnskogo kalendarya dipavali Den narodzhennya zasnovnika religiyi dzhajnizmu Magaviri Mahavir Jayanti 24 go j ostannogo tirthankara sansk veduchij cherez okean tobto prorok yakij vede za soboyu po zhittyu golovne svyato dzhajniv Vidznachayetsya molitvami postom pozbavlenim pishnoti palomnictvom do svyatin dzhajniv starodavnih hramiv u Girnari i Palitani shtat Gudzharat i v inshih miscyah a takozh vidnosno skromnim chastuvannyam Digambari odyagneni svitlom poslidovniki odniyeyi z sekt vvazhayut sho Mahavira narodivsya 615 roku do n e shvetambari odyagneni v bile poslidovniki inshoyi sekti sho 599 roku do n e poblizu mista Vajshali Jogo batko pohodiv z kshatriyiv radzha a mati z vplivovoyi rodini sho nalezhala do plemeni lichhaviv U 30 richnomu vici rozdavshi svoye majno Mahavira stav mandrivnim asketom i prisvyativ 12 rokiv povnij askezi Na 43 mu roci zhittya Mahavira dosyag absolyutnogo znannya i stav Dzhini peremozhcem tobto tim hto zvilnivsya vid bud yakoyi psihofizichnoyi zalezhnosti Ce stalosya pid derevom sal yakij stav dlya dzhajniv svyashennim Protyagom 30 rokiv Mahavira viv propagandu svogo vchennya v riznih prigangskih derzhavah i znajshov bezlich uchniv i poslidovnikiv Vin pokinuv svit u vici 72 rokiv zamorivshi sebe golodom FilosofiyaFilosofiya Mahaviri skaladayetsya z vosmi golovnih principiv troh metafizichnih i p yati etichnih Golovna meta vchennya Mahaviri pokrashennya zhittya lyudini Metafizichni principi sut anekantavada plyuralizm syadvada vidnosnist i karma P yat moralnih principiv panchavrat ahimsa nenasillya satya pravda astejya nezlodijstvo brahmachar ya strimanist ta aparigraha nenakopichennya Mahavira vchiv sho spokonviku kozhna zhiva dusha pov yazana z karmichnimi atomami yaki nakopichuyutsya vnaslidok dobrih chi poganih diyan U stani karmichnogo samoobmanu individ pragne do timchasovoyi ilyuzornoyi nasolodi ta materialnih blag v yakih korenitsya prichina egoyistichnih gnivnih dumok diyan zlosti nenavisti zhadobi ta inshih vad U rezultati takih dumok ta diyan karma tilki zrostaye Shlyah do zvilnennya Mahavira bachiv u neobhidnosti pravilnoyi viri sam yak darshana pravilnogo znannya sam yak g yana ta pravilnoyi povedinki sam yak charitra Pravilna povedinka polyagaye v dotrimanni p yati obitnic panchavrat obov yazkovih dlya dzhajniv chenciv i rekomendovanih dlya dzhajniv miryan Dotrimannya moralnih pripisiv nemozhlive bez prijnyattya filosofskih principiv vidsutnosti absolyutizmu anekantvadi ta vidnosnosti syadvadi Mahavira propoviduvav duhovnu rivnist cholovikiv ta zhinok odnakovi mozhlivosti dosyagnennya zvilnennya mokshi dlya oboh statej Vin takozh vidkidav podil lyudej na kasti Usih poslidovnikiv ta uchniv vin rozdilyav na chotiri kategoriyi sadhu chenci sadhvi chernici shravak miryani ta shravika miryanki Cej poryadok vidomij yak chaturvidh dzhajn sangh Propovidi Mahaviri spochatku peredavalisya z ust v usta yak Bagato Agam sutr bulo vtracheno z vikami a do inshih bulo vneseno zmini Cherez tisyachu rokiv Agam sutri buli zapisani na palmovih listkah Dzhajni svetambari viznayut ci zapisi yak vchennya samogo Magaviri digambari tezh shanuyut yih yak poslannya Shlyah do zvilnennya perekonuye Mahavira ce sliduvannya trom koshtovnostyam Persha doskonalij svitoglyad tobto vminnya bachiti svit takim yakim vin predstavlenij u vchenni Mahaviri Druga doskonale znannya osyagnennya istinnoyi sutnosti dushi i navkolishnogo svitu podolannya nevidannya yake ye osnovnoyu prichinoyu zemnih pristrastej i bazhan Tretya doskonala povedinka tobto zhittya za vstanovlenimi Mahaviroyu pravilami Voni zvodyatsya do vikonannya p yati velikih obitnic panchamahavrata ahimsa nesprichinennya shkodi zhivim istotam satya pravednist asteya neprisvoyennya chuzhogo brahmachar ya dotrimannya cnotlivosti aparigraha utrimannya vid marnotlivih prihilnostej tobto vidmova vid vlasnosti rozvag zadovolen Dzherela ta literaturaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Magavira Krizhanivskij O P Istoriya starodavnogo Shodu Kurs lekcij K Libid 1996 Krizhanivskij O P Istoriya starodavnogo Shodu Pidruchnik K Libid 2000 2002 2006 592 s ISBN 966 06 0245 6 S Torchinov E A Vvedenie v buddologiyu Kurs lekcij Sankt Peterburg Sankt Peterburgskoe filosofskoe obshestvo 2000 304 s ISBN 5 93597 019 8 ros S PosilannyaVardgamana Magavira Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006