Пома́ки (болг. Помаци) — конфесійна група болгар, яка проживає на території історичної області Фракії (Болгарія, Туреччина, Греція) що сповідує іслам. Зберігають болгарську мову, проте зі значним впливом турецької, арабської і перської лексики. Внаслідок Балканських війн 1912—1913 рр. та Першої світової війни 1914—1918 рр. і поділів історичної Фракії опинилися розділеними кордоном між вказаними державами. Сьогодні помаки живуть в основному на півдні та південному сході Болгарії, в Родопських горах на південь від Пловдива та у Піринських горах. Значна кількість помаків також мешкає у сусідніх районах Греції у номах Ксанті, Родопі та Еврос (Західна Фракія). Переважна більшість помаків на території Туреччини (Східна Фракія) зазнала асимілятивної тюркизації, втративши етнічну самобутність та інтегрувавшись у турецький народ. Загальна чисельність помаків за оцінками становить понад 500 тис. осіб, з яких у Болгарії — 200—300 тис. осіб, у Туреччині — 200—300 тис. осіб, у Греції — 20—50 тис. осіб.
Помаки | |
---|---|
Помаки на початку XX століття | |
Кількість | прибл. 1 мільйон |
Ареал | Болгарія: 107,777 (перепис 2021) 67,350 болгарів-мусульман (перепис 2011) не більше, ніж 250,000 Туреччина: від 350,000 до 600,000 Греція: 50,000 у Західній Фракії |
Близькі до: | болгари |
Мова | болгарська (рідна), турецька, грецька |
Релігія | сунізм, алеві |
Походження
За походженням помаки — ісламізовані болгари з деякою домішкою грецького і тюркського елементів, ймовірно, також з включенням волоського та давньофракійського компонентів. Помаки як специфічна етнічна група сформувалися у період перебування Фракії у складі Османської імперії, тобто у XV—XIX сторіччях. При цьому, в Османській імперії, де розподіл населення здійснювався насамперед за релігійною ознакою (система міллетів), помаки вважали себе османами, зберігаючи слов'янську мову. Таким чином, помаки за мовою відрізнялися від власне османів, а за релігією — від православних болгар та греків. Термін «помаки» — екзоетнонім, який наданий їм православними болгарами. Слово «помак», імовірно, походить від болгарського «помагач», яке має значення помічника, пособника, особи, яка допомагає османам. Самі ж помаки аж до початку XX сторіччя традиційно іменували себе османами. Етнічна ситуація в регіоні Фракії істотно змінюється на початку XX сторіччя, зокрема, під час Балканських війн, коли війська Болгарії та Греції заволоділи більшою частиною Фракії. За цих умов помаки спільно з місцевими османами повстають і восени 1913 року утворюють Гюмюрджинську республіку, яка, проте довго не проіснувала. У підсумку в результаті Балканських війн та наступної за ними Першої світової війни 1914—1918 рр. помаки опинилися поділеними між трьома державами: Болгарським царством, Королівством Греція та Османською імперією. У цих країнах їх доля склалася по-різному.
Болгарія
Після того, як на початку XX сторіччя помаки опинилися у складі християнської Болгарії, ставши відірваними від решти ісламського світу, вони почали зазнавати певного релігійного тиску зі сторони православних болгар. У Болгарії помаки становлять перехідну (буферну) групу між власне болгарам і турками, які проживають у країні (див. турки у Болгарії). При цьому, у Болгарії помаки показують певну внутрішньоетнічну закритість та намагаються зберегти традиційний сільський побут у місцях їхнього компактного проживання на південь від Пловдива.
Туреччина
Східна Фракія, заселена болгарами та помаками, остаточно перебуває у складі Туреччини з 1923 року. Після масової еміграції болгарського населення, помаки, які проживають навколо Едірне та багатьох селах аж до самого Стамбула, опинилися у турецькому оточенні і швидко стали асимілюватися, інтегруватися у турецький етнос. Таким чином, за оцінками спеціалістів помацьке походження мають понад 100 тис. жителів сучасної Туреччини. При цьому, ще у далекому 1965 році за даними турецького перепису населення близько 47 тис. осіб володіли болгарською мовою (помацький діалект), а в наш час[] ця цифра рівняється майже нулю. Водночас чисельність помаків у Туреччині постійно поповнювалась імміграціями їх з Болгарії. На сьогодення етнічна група помаків у Туреччині майже втратила свою ідентичність та самобутність і практично розчинилась серед турків.
Греція
У межах сучасної Греції болгаромовні мусульмани проживають в області Західна Фракія (номи Ксанті, Родопі та Еврос). Греко-турецький обмін населенням майже не зачепив помаків-мусульман, проте більшість православних болгар покинула Грецію. У той час помаки Біломорської Македонії були виселені у межі Туреччини (див. Лозаннський мирний договір). Однак грецький уряд, побоюючись зростання слов'янського впливу на політику держави, особливо у північних регіонах, до недавнього часу включав помаків-болгар до складу єдиної офіційно визнаної на території держави національної меншини мусульман (див. мусульмани у Греції), яких вважали за ісламізованих та потуречених греків, забуваючи при цьому, що мусульманська громада окрім власне турків ще складалась з болгар-помаків, циган та мегленорумун та аромун, що розмовляли різними мовами. За таких умов офіційно Греція визнавала лише турецьку мову, яка широко використовувалася в освіті всіх мусульман на півночі країни. Ця політика призвела до посилення турецької мови та культури серед мусульман регіону. У зв'язку з цим, громада болгар-помаків на території Греції стала сильно отуреченою. Намагаючись хоч будь-яким чином, виправити становище, яке склалося, грецька влада поступово після 1990 року, особливо після 1996 року, пішла на певні поступки помакам, почала стимулювати ріст їх власної самосвідомості, збереження і розвиток болгарської мови.
За результатами перепису 2001 року у Греції помаками себе визнали 16 тис. осіб, у тому числі: 11 тис. у номі Ксанті (10 % населения); 5 тис. у номі Родопі (4 % населения); 2 тис. у номі Еврос (2 % населения).
При цьому 74 тис. осіб у Західній Фракії ідентифікували себе як турки, у тому числі: 20 тис. у номі Ксанті; 52 тис. у номі Родопі; 2 тис. у номі Еврос.
У той час, за оцінками до третини тих, хто визнав себе турками, насправді є помаками.
У сучасній Греції болгарами-помаками робляться спроби створити власну літературу норму болгарської мови — помакську мову.
Північна Македонія
У західних районах Північної Македонії та частково в Албанії проживає близька за релігією, культурою та походженням до болгар-помаків етнічна група, відома як торбеши. При цьому, деякі автори та дослідники, які вважають слов'яномовних македонців не окремим народом, а частиною болгар, торбешів не вирізняють серед помаків.
Мова
Болгари-помаки розмовляють болгарською мовою, особливим її діалектом, який зазнав впливу лексики турецької, арабської і перської мов, водночас зберігши багато старослов'янських слів. На основі цього діалекту в наш час[] серед помаків Греції розробляється своя літературна норма.
Див. також
Посилання
- The voice of pomaks — pomak.eu [ 20 липня 2011 у Wayback Machine.]
- Selian, Edouard (2009). The Pomaks: an Islamized People of Europe[недоступне посилання]
- Пламен Павлов. Помъчените (Размисли върху историята и не само) [ 21 серпня 2014 у Wayback Machine.]
- Pomak Leaks [ 14 січня 2012 у Wayback Machine.]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:Pomaks |
- Carl Skutsch (7 November 2013). Encyclopedia of the World's Minorities. Routledge. с. 974–. ISBN .
- https://m.novinite.com/articles/217761/71.5+are+the+Christians+in+Bulgaria
- 2011 Bulgarian census, p.29 [ 27 July 2013 у Wayback Machine.] (in Bulgarian)
- Türkiye'deki Kürtlerin sayısı! (тур.). 6 June 2008. Процитовано 17 August 2010.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Poma ki bolg Pomaci konfesijna grupa bolgar yaka prozhivaye na teritoriyi istorichnoyi oblasti Frakiyi Bolgariya Turechchina Greciya sho spoviduye islam Zberigayut bolgarsku movu prote zi znachnim vplivom tureckoyi arabskoyi i perskoyi leksiki Vnaslidok Balkanskih vijn 1912 1913 rr ta Pershoyi svitovoyi vijni 1914 1918 rr i podiliv istorichnoyi Frakiyi opinilisya rozdilenimi kordonom mizh vkazanimi derzhavami Sogodni pomaki zhivut v osnovnomu na pivdni ta pivdennomu shodi Bolgariyi v Rodopskih gorah na pivden vid Plovdiva ta u Pirinskih gorah Znachna kilkist pomakiv takozh meshkaye u susidnih rajonah Greciyi u nomah Ksanti Rodopi ta Evros Zahidna Frakiya Perevazhna bilshist pomakiv na teritoriyi Turechchini Shidna Frakiya zaznala asimilyativnoyi tyurkizaciyi vtrativshi etnichnu samobutnist ta integruvavshis u tureckij narod Zagalna chiselnist pomakiv za ocinkami stanovit ponad 500 tis osib z yakih u Bolgariyi 200 300 tis osib u Turechchini 200 300 tis osib u Greciyi 20 50 tis osib PomakiPomaki na pochatku XX stolittyaKilkist pribl 1 miljonAreal Bolgariya 107 777 perepis 2021 67 350 bolgariv musulman perepis 2011 ne bilshe nizh 250 000 Turechchina vid 350 000 do 600 000 Greciya 50 000 u Zahidnij FrakiyiBlizki do bolgariMova bolgarska ridna turecka greckaReligiya sunizm aleviPohodzhennyaEtnichna karta Balkan kinec 19 st Rozmishennya pomakiv zobrazheno korichnevim kolorom Za pohodzhennyam pomaki islamizovani bolgari z deyakoyu domishkoyu greckogo i tyurkskogo elementiv jmovirno takozh z vklyuchennyam voloskogo ta davnofrakijskogo komponentiv Pomaki yak specifichna etnichna grupa sformuvalisya u period perebuvannya Frakiyi u skladi Osmanskoyi imperiyi tobto u XV XIX storichchyah Pri comu v Osmanskij imperiyi de rozpodil naselennya zdijsnyuvavsya nasampered za religijnoyu oznakoyu sistema milletiv pomaki vvazhali sebe osmanami zberigayuchi slov yansku movu Takim chinom pomaki za movoyu vidriznyalisya vid vlasne osmaniv a za religiyeyu vid pravoslavnih bolgar ta grekiv Termin pomaki ekzoetnonim yakij nadanij yim pravoslavnimi bolgarami Slovo pomak imovirno pohodit vid bolgarskogo pomagach yake maye znachennya pomichnika posobnika osobi yaka dopomagaye osmanam Sami zh pomaki azh do pochatku XX storichchya tradicijno imenuvali sebe osmanami Etnichna situaciya v regioni Frakiyi istotno zminyuyetsya na pochatku XX storichchya zokrema pid chas Balkanskih vijn koli vijska Bolgariyi ta Greciyi zavolodili bilshoyu chastinoyu Frakiyi Za cih umov pomaki spilno z miscevimi osmanami povstayut i voseni 1913 roku utvoryuyut Gyumyurdzhinsku respubliku yaka prote dovgo ne proisnuvala U pidsumku v rezultati Balkanskih vijn ta nastupnoyi za nimi Pershoyi svitovoyi vijni 1914 1918 rr pomaki opinilisya podilenimi mizh troma derzhavami Bolgarskim carstvom Korolivstvom Greciya ta Osmanskoyu imperiyeyu U cih krayinah yih dolya sklalasya po riznomu BolgariyaPislya togo yak na pochatku XX storichchya pomaki opinilisya u skladi hristiyanskoyi Bolgariyi stavshi vidirvanimi vid reshti islamskogo svitu voni pochali zaznavati pevnogo religijnogo tisku zi storoni pravoslavnih bolgar U Bolgariyi pomaki stanovlyat perehidnu bufernu grupu mizh vlasne bolgaram i turkami yaki prozhivayut u krayini div turki u Bolgariyi Pri comu u Bolgariyi pomaki pokazuyut pevnu vnutrishnoetnichnu zakritist ta namagayutsya zberegti tradicijnij silskij pobut u miscyah yihnogo kompaktnogo prozhivannya na pivden vid Plovdiva TurechchinaShidna Frakiya zaselena bolgarami ta pomakami ostatochno perebuvaye u skladi Turechchini z 1923 roku Pislya masovoyi emigraciyi bolgarskogo naselennya pomaki yaki prozhivayut navkolo Edirne ta bagatoh selah azh do samogo Stambula opinilisya u tureckomu otochenni i shvidko stali asimilyuvatisya integruvatisya u tureckij etnos Takim chinom za ocinkami specialistiv pomacke pohodzhennya mayut ponad 100 tis zhiteliv suchasnoyi Turechchini Pri comu she u dalekomu 1965 roci za danimi tureckogo perepisu naselennya blizko 47 tis osib volodili bolgarskoyu movoyu pomackij dialekt a v nash chas koli cya cifra rivnyayetsya majzhe nulyu Vodnochas chiselnist pomakiv u Turechchini postijno popovnyuvalas immigraciyami yih z Bolgariyi Na sogodennya etnichna grupa pomakiv u Turechchini majzhe vtratila svoyu identichnist ta samobutnist i praktichno rozchinilas sered turkiv GreciyaU mezhah suchasnoyi Greciyi bolgaromovni musulmani prozhivayut v oblasti Zahidna Frakiya nomi Ksanti Rodopi ta Evros Greko tureckij obmin naselennyam majzhe ne zachepiv pomakiv musulman prote bilshist pravoslavnih bolgar pokinula Greciyu U toj chas pomaki Bilomorskoyi Makedoniyi buli viseleni u mezhi Turechchini div Lozannskij mirnij dogovir Odnak greckij uryad poboyuyuchis zrostannya slov yanskogo vplivu na politiku derzhavi osoblivo u pivnichnih regionah do nedavnogo chasu vklyuchav pomakiv bolgar do skladu yedinoyi oficijno viznanoyi na teritoriyi derzhavi nacionalnoyi menshini musulman div musulmani u Greciyi yakih vvazhali za islamizovanih ta poturechenih grekiv zabuvayuchi pri comu sho musulmanska gromada okrim vlasne turkiv she skladalas z bolgar pomakiv cigan ta meglenorumun ta aromun sho rozmovlyali riznimi movami Za takih umov oficijno Greciya viznavala lishe turecku movu yaka shiroko vikoristovuvalasya v osviti vsih musulman na pivnochi krayini Cya politika prizvela do posilennya tureckoyi movi ta kulturi sered musulman regionu U zv yazku z cim gromada bolgar pomakiv na teritoriyi Greciyi stala silno oturechenoyu Namagayuchis hoch bud yakim chinom vipraviti stanovishe yake sklalosya grecka vlada postupovo pislya 1990 roku osoblivo pislya 1996 roku pishla na pevni postupki pomakam pochala stimulyuvati rist yih vlasnoyi samosvidomosti zberezhennya i rozvitok bolgarskoyi movi Za rezultatami perepisu 2001 roku u Greciyi pomakami sebe viznali 16 tis osib u tomu chisli 11 tis u nomi Ksanti 10 naseleniya 5 tis u nomi Rodopi 4 naseleniya 2 tis u nomi Evros 2 naseleniya Pri comu 74 tis osib u Zahidnij Frakiyi identifikuvali sebe yak turki u tomu chisli 20 tis u nomi Ksanti 52 tis u nomi Rodopi 2 tis u nomi Evros U toj chas za ocinkami do tretini tih hto viznav sebe turkami naspravdi ye pomakami U suchasnij Greciyi bolgarami pomakami roblyatsya sprobi stvoriti vlasnu literaturu normu bolgarskoyi movi pomaksku movu Pivnichna MakedoniyaU zahidnih rajonah Pivnichnoyi Makedoniyi ta chastkovo v Albaniyi prozhivaye blizka za religiyeyu kulturoyu ta pohodzhennyam do bolgar pomakiv etnichna grupa vidoma yak torbeshi Pri comu deyaki avtori ta doslidniki yaki vvazhayut slov yanomovnih makedonciv ne okremim narodom a chastinoyu bolgar torbeshiv ne viriznyayut sered pomakiv MovaBolgari pomaki rozmovlyayut bolgarskoyu movoyu osoblivim yiyi dialektom yakij zaznav vplivu leksiki tureckoyi arabskoyi i perskoyi mov vodnochas zberigshi bagato staroslov yanskih sliv Na osnovi cogo dialektu v nash chas koli sered pomakiv Greciyi rozroblyayetsya svoya literaturna norma Pomacke selo v nomi Ksanti GreciyaDiv takozhTorbeshi GoranciPosilannyaThe voice of pomaks pomak eu 20 lipnya 2011 u Wayback Machine Selian Edouard 2009 The Pomaks an Islamized People of Europe nedostupne posilannya Plamen Pavlov Pomchenite Razmisli vrhu istoriyata i ne samo 21 serpnya 2014 u Wayback Machine Pomak Leaks 14 sichnya 2012 u Wayback Machine Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Category Pomaks Carl Skutsch 7 November 2013 Encyclopedia of the World s Minorities Routledge s 974 ISBN 978 1 135 19388 1 https m novinite com articles 217761 71 5 are the Christians in Bulgaria 2011 Bulgarian census p 29 27 July 2013 u Wayback Machine in Bulgarian Turkiye deki Kurtlerin sayisi tur 6 June 2008 Procitovano 17 August 2010