Соборне (селище)

Соборне (у минулому — Село № 7, до 2024 року — Березине́) — селище в Україні, у Тарутинській селищній громаді Болградського району Одеської області. Розташовано на річці Когильнику (Кундуку), на автошляху Одеса — Комрат.

селище Соборне
Країна	Україна
Область	Одеська область
Район	Болградський район
Громада	Тарутинська селищна громада
Код КАТОТТГ	UA51060170020075321
Основні дані
Засновано	1816 (208 років)
Колишня назва	Село № 7, Березине́ (до 2024)
Статус	із 2024 року
Площа	4,16 км²
Населення	▼ 3343 (01.01.2022)
Густота	811 осіб/км²;
Поштовий індекс	68542
Телефонний код	+380 4847
Географічні координати	46°14′12″ пн. ш. 29°12′09″ сх. д. / 46.23667° пн. ш. 29.20250° сх. д. / 46.23667; 29.20250Координати: 46°14′12″ пн. ш. 29°12′09″ сх. д. / 46.23667° пн. ш. 29.20250° сх. д. / 46.23667; 29.20250
Висота над рівнем моря	39 м
Водойма	р. Когильник
Відстань
Найближча залізнична станція:	Березине
До райцентру:
- фізична:	8 км
- автошляхами:	8,2 км
До обл. центру:
- автошляхами:	145 км
Селищна влада
Адреса	вул. Красна, 201, с-ще Тарутине, Болградський р-н, Одеська обл., 68500
Карта
Соборне
Соборне
Соборне у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Соборне.

Історичні відомості

Засноване у 1816 році німецькими колоністами.

За даними 1859 року у німецькій колонії Березине (Ротунда) Аккерманського повіту Бессарабської області мешкало 1618 осіб (735 чоловічої статі та 721 — жіночої), налічувалось 171 дворове господарство, існували лютеранський молитовний будинок та сільське училище.

Станом на 1886 рік у колонії Клястицької волості мешкало 2334 особи, налічувалось 258 дворових господарств, існували лютеранська церква, школа та лавка.

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 2054 осіб (1031 чоловічої статі та 1023 — жіночої), з яких 1983 — протестантської віри.

У 1917 році на Бессарабській залізниці, до складу якої входила станція Березине, було створено залізничний комітет, який очолив боротьбу залізничників за впровадження 8-годинного робочого дня. У вересні залізничники Березине взяли участь у масовому страйку, який було жорстоко придушено Тимчасовим урядом.

Під час Другої світової війни у 1941—1944 роках селище перебувало під румунською окупацією.

Статус селища міського типу затверджене рішенням виконавчого комітету Одеської обласної ради депутатів трудящих від 15 серпня 1957 року.

У липні 1995 року Кабінет Міністрів України ухвалив рішення про приватизацію Березинського радгоспу.

Назва селища походила на честь перемоги російських військ у битві на Березині.

Сучасність

Селище активно розвивається, будуються вулиці з твердим покриттям, проходить модернізація водопостачальної мережі, газифікуються вулиці, проведено благоустрій центрального парку. Діють пільги для підприємців-початківців, що є стимулом для розвитку економіки селища.

У Березине функціонує сучасна амбулаторія, православна церква, середня школа, бібліотека, дитячий садок на 45 місць (будується ще один — на 80 місць), клуби. На території селища розташовані елеватори, хлібопекарня, цех з виробництва тротуарної плитки, три великих фермерських господарства, нафтобаза, залізнична станція.

Від Соборного до адміністративного центру громади є можливість дістатися автошляхом територіального значення Т 1644, який наразі майже відбудовано за державною програмою «Велике будівництво». Селище раніше мало залізничне сполучення з Одесою та Києвом.

26 січня 2024 року в Україні набув чинності Закон № 3285-IX, який передбачає дерадянізацію адміністративно-територіального устрою України, селище міського типу Березине набуло статусу селища.

10 квітня 2024 року Комітет Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування попередньо підтримав повернення історичної назви Ротунда.

19 вересня 2024 року Верховною Радою України селище Березине перейменоване в Соборне.

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова	Кількість	Відсоток
російська	1727	45.09%
українська	805	21.02%
болгарська	491	12.82%
румунська	424	11.07%
гагаузька	284	7.42%
циганська	38	0.99%
вірменська	20	0.52%
білоруська	13	0.34%
німецька	5	0.13%
польська	5	0.13%
інші/не вказали	18	0.47%
Усього	3830	100%

Відомі уродженці

• Полякова Людмила Іванівна (1948—2012) — вчена-філолог, літературознавець, кандидат філологічних наук.
• Халіков Георгій Журович (1970—2021) — майстер-сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
• Халіков Опанас Георгійович (1996—2022) — головний сержант Збройних Сил України, учасник російсько-української війни, що загинув у ході російського вторгнення в Україну (з 2022 року).

Примітки

1. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2022 року (PDF)
2. Бессарабская область. Список населенных мест по сведениям 1859 года. Санкт-Петербург, 1861 (рос.), (код 338)
3. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
4. Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-4. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
5. Села и поселки Тарутинского района. our-travels.info. Архів оригіналу за 22 січня 2018. Процитовано 4 січня 2022.
6. 00855434 Радгосп «Березине», смт Березине Тарутинського району // Постанова Кабінету міністрів України № 538 від 20 липня 1995 р. «Про доповнення переліку об'єктів, що підлягають обов'язковій приватизації у 1995 році» [Архівовано 20 травня 2022 у Wayback Machine.]
7. Березино Тарутинского района — на областной вершине. Архів оригіналу за 25 лютого 2022. Процитовано 27 травня 2020.
8. Закон України № 3285-IX від 28 липня 2023 року «Про порядок вирішення окремих питань адміністративно-територіального устрою України». Верховна Рада України.
9. Комітет підтримав перейменування 3 міст, 149 селищ та сіл, 7 районів, назви яких містять символіку російської імперської політики або не відповідають стандартам державної мови. komsamovr.rada.gov.ua. 11 квітня 2024.
10. На Одещині перейменували 26 сіл та селищ, серед нових назв — Новий Париж, Катлабуг, Буялик. Суспільне. Одеса. 22 вересня 2024.
11. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

Джерела

• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
• Історія міст та сіл України, Том Одеська область, стор. 745 (рос.)
• Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2024. — .