Бражник берізковий | ||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Під час живлення в польоті | ||||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||||
| ||||||||||||||
Agrius convolvuli (Linnaeus, 1758) | ||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||
*Sphinx convolvuli Linnaeus, 1758
| ||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||
|
Бражник берізковий (Agrius convolvuli) — вид метеликів родини бражникових. Широко поширений в Європі, Азії, Африці та Австралії; частково перелітний. Оскільки основною їжею гусені є рослини роду берізка (Convolvulus), звідси і надано назву виду латиною — «convolvuli» та українською мовою.
Опис
Метелик досить великих розмірів, серед бражників Європи берізковий бражник є другим за розміром (після мертвої голови). Крила сіро-бурі, з тонким візерунком, що складається з різнохарактерних ліній, плямочок, смужок; задні крила з кількома темними смужками. На черевці рожеві кільця, що перетинаються сірою смужкою, яка йде від голови і проходить через усі сегменти черевця. Хоботок дуже довгий — від 80 до 100 мм.
Гусениця велика, до 100 мм завдовжки. За кольором приблизно така сама, як і метелик; по боках її — знизу й спереду назад і вгору проходить сім жовтих косих смужок, облямованих зверху чорним. Ріг жовтий з коричневим кінчиком.
Лялечка чорно-бура, з відстаючим хоботком.
Спосіб життя
Берізковий бражник віддає перевагу відкритим ландшафтам — сонячним схилам пагорбів, пустирі та перелоги. Як правило, уникають густих лісів, пустельних і високогірних регіонів. Часто трапляються на присадибних ділянках, квіткових клумбах, картопляних полях і живоплотах.
Вдень берізковий бражник ховається в гущавині рослинності, склавши свої крила; частково перелітний. Пошук їжі відбувається від настання сутінок до опівночі. Метелик живиться квітковим нектаром різних рослин. Найчастіше його можна виявити на квітках петуній, лілій, примули, тютюну, флоксів і дурману.
Самці знаходять самок по запаху. Самки відкладають від 200 до 1000 яєць на листя кормових рослин. Їх діаметр не перевищує 1 мм. Гусениці живляться переважно листям берізки польової (Convolvulus aevensis) і плетухи звичайної (Calystegia sepium). На півдні ареалу вони поїдають листя на батату (Ipomoea batatas) і бобових культур. У світлий час доби гусениці ховаються з нижньої сторони листків, а ввечері перебираються на верхню частину і приступають до трапези. У серпні вони підшукують відповідне місце для лялькування в м'якому ґрунті. До цього моменту вони виростають до 130 мм. Гусениці виривають ямку розміром з куряче яйце та заляльковуються в ній протягом 10-14 днів. Лялечки мають вигнуту форму й забарвлені в червонувато-коричневий колір. Їх довжина 50-60 мм. Виліт першої генерації відбувається з травня по червень, другої — з серпня по жовтень. У теплих регіонах може бути три генерації за сезон. Гусениці, що залялькувалися дуже рано, можуть пережити метаморфоз і вже у вигляді метелика полетіти на південь. Інші в помірних та холодних широтах намагаються перезимувати, але в більшості своїй гинуть в холодні зими. Виліт метеликів відбувається через 25-30 днів після заляльковування.
Тривалість життя метелика 1-2 місяці. Щороку метелики мігрують з південних регіонів на північ, досягаючи Скандинавії та навіть Ісландії.
Метелики охоче летять на світло, тому чимало їх гине на автострадах від зікнення з автомобілями.
Галерея
- Варіації забарвлення метелика
- Гусінь
- Лялечка
- Самець зверху
- Самець знизу
Див. також
Примітки
- Pittaway, A. R.; Kitching, I. J. Agrius convolvuli (Linnaeus, 1758) -- Convolvulus hawkmoth. Sphingidae of the Eastern Palaearctic. Архів оригіналу за 26 грудня 2018. Процитовано 13 грудня 2018.
- Атлас комах України / В. І. Гусєв, В. М. Єрмоленко, В. В. Свищук, К. А. Шмиговський. — К. : Рад. шк, 1962. — 252 с.
- Бражник берізковий // Zooclub.org.ua. Архів оригіналу за 28 вересня 2020. Процитовано 11 серпня 2020.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Brazhnik berizkovij Pid chas zhivlennya v poloti Biologichna klasifikaciya Carstvo Tvarini Animalia Tip Chlenistonogi Arthropoda Klas Komahi Insecta Ryad Luskokrili Lepidoptera Rodina Brazhnikovi Sphingidae Rid Agrius Vid Brazhnik berizkovij Binomialna nazva Agrius convolvuli Linnaeus 1758 Sinonimi Sphinx convolvuli Linnaeus 1758 Herse convolvuli Protoparce orientalis Butler 1876 Sphinx abadonna Fabricius 1798 Sphinx distans Butler 1876 Sphinx patatas Menetries 1857 Sphinx pseudoconvolvuli Schaufuss 1870 Sphinx roseafasciata Koch 1865 Sphinx convolvuli alicea Neuburger 1899 Sphinx convolvuli batatae Christ 1882 Sphinx convolvuli nigricans Cannaviello 1900 Agrius convolvuli aksuensis O Bang Haas 1927 Agrius convolvuli fuscosignata Tutt 1904 Agrius convolvuli grisea Tutt 1904 Agrius convolvuli ichangensis Tutt 1904 Agrius convolvuli intermedia Tutt 1904 Agrius convolvuli javanensis Tutt 1904 Agrius convolvuli major Tutt 1904 Agrius convolvuli minor Tutt 1904 Agrius convolvuli obscura Tutt 1904 Agrius convolvuli suffusa Tutt 1904 Agrius convolvuli tahitiensis Tutt 1904 Agrius convolvuli unicolor Tutt 1904 Agrius convolvuli variegata Tutt 1904 Agrius convolvuli virgata Tutt 1904 Herse convolvuli extincta Gehlen 1928 Herse convolvuli marshallensis Clark 1922 Herse convolvuli peitaihoensis Clark 1922 Herse convolvuli posticoconflua Bryk 1946 Protoparce convolvuli fasciata Pillich 1909 Protoparce convolvuli indica Skell 1913 Posilannya Vikishovishe Hyles convolvuli Vikividi Hyles convolvuli EOL 503933 NCBI 55055 Brazhnik berizkovij Agrius convolvuli vid metelikiv rodini brazhnikovih Shiroko poshirenij v Yevropi Aziyi Africi ta Avstraliyi chastkovo perelitnij Oskilki osnovnoyu yizheyu guseni ye roslini rodu berizka Convolvulus zvidsi i nadano nazvu vidu latinoyu convolvuli ta ukrayinskoyu movoyu OpisMetelik dosit velikih rozmiriv sered brazhnikiv Yevropi berizkovij brazhnik ye drugim za rozmirom pislya mertvoyi golovi Krila siro buri z tonkim vizerunkom sho skladayetsya z riznoharakternih linij plyamochok smuzhok zadni krila z kilkoma temnimi smuzhkami Na cherevci rozhevi kilcya sho peretinayutsya siroyu smuzhkoyu yaka jde vid golovi i prohodit cherez usi segmenti cherevcya Hobotok duzhe dovgij vid 80 do 100 mm Gusenicya velika do 100 mm zavdovzhki Za kolorom priblizno taka sama yak i metelik po bokah yiyi znizu j speredu nazad i vgoru prohodit sim zhovtih kosih smuzhok oblyamovanih zverhu chornim Rig zhovtij z korichnevim kinchikom Lyalechka chorno bura z vidstayuchim hobotkom Sposib zhittyaPoshirennya Berizkovij brazhnik viddaye perevagu vidkritim landshaftam sonyachnim shilam pagorbiv pustiri ta perelogi Yak pravilo unikayut gustih lisiv pustelnih i visokogirnih regioniv Chasto traplyayutsya na prisadibnih dilyankah kvitkovih klumbah kartoplyanih polyah i zhivoplotah Vden berizkovij brazhnik hovayetsya v gushavini roslinnosti sklavshi svoyi krila chastkovo perelitnij Poshuk yizhi vidbuvayetsya vid nastannya sutinok do opivnochi Metelik zhivitsya kvitkovim nektarom riznih roslin Najchastishe jogo mozhna viyaviti na kvitkah petunij lilij primuli tyutyunu floksiv i durmanu Samci znahodyat samok po zapahu Samki vidkladayut vid 200 do 1000 yayec na listya kormovih roslin Yih diametr ne perevishuye 1 mm Gusenici zhivlyatsya perevazhno listyam berizki polovoyi Convolvulus aevensis i pletuhi zvichajnoyi Calystegia sepium Na pivdni arealu voni poyidayut listya na batatu Ipomoea batatas i bobovih kultur U svitlij chas dobi gusenici hovayutsya z nizhnoyi storoni listkiv a vvecheri perebirayutsya na verhnyu chastinu i pristupayut do trapezi U serpni voni pidshukuyut vidpovidne misce dlya lyalkuvannya v m yakomu grunti Do cogo momentu voni virostayut do 130 mm Gusenici virivayut yamku rozmirom z kuryache yajce ta zalyalkovuyutsya v nij protyagom 10 14 dniv Lyalechki mayut vignutu formu j zabarvleni v chervonuvato korichnevij kolir Yih dovzhina 50 60 mm Vilit pershoyi generaciyi vidbuvayetsya z travnya po cherven drugoyi z serpnya po zhovten U teplih regionah mozhe buti tri generaciyi za sezon Gusenici sho zalyalkuvalisya duzhe rano mozhut perezhiti metamorfoz i vzhe u viglyadi metelika poletiti na pivden Inshi v pomirnih ta holodnih shirotah namagayutsya perezimuvati ale v bilshosti svoyij ginut v holodni zimi Vilit metelikiv vidbuvayetsya cherez 25 30 dniv pislya zalyalkovuvannya Trivalist zhittya metelika 1 2 misyaci Shoroku meteliki migruyut z pivdennih regioniv na pivnich dosyagayuchi Skandinaviyi ta navit Islandiyi Meteliki ohoche letyat na svitlo tomu chimalo yih gine na avtostradah vid ziknennya z avtomobilyami GalereyaVariaciyi zabarvlennya metelika Gusin Lyalechka Samec zverhu Samec znizuDiv takozhSpisok vidiv brazhnikiv UkrayiniPrimitkiPittaway A R Kitching I J Agrius convolvuli Linnaeus 1758 Convolvulus hawkmoth Sphingidae of the Eastern Palaearctic Arhiv originalu za 26 grudnya 2018 Procitovano 13 grudnya 2018 Atlas komah Ukrayini V I Gusyev V M Yermolenko V V Svishuk K A Shmigovskij K Rad shk 1962 252 s Brazhnik berizkovij Zooclub org ua Arhiv originalu za 28 veresnya 2020 Procitovano 11 serpnya 2020