Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Кінор (івр. כִּנּוֹר) — стародавній єврейський струнний музичний інструмент, згадується у Торі та Біблії. У грецькому перекладі Біблії інструмент називається кітара (грец. κινύρα). У сучасному івриті словом «кінор» називають скрипку.
 | |
| Класифікація | струнний музичний інструмент |
|---|---|
| Класифікація Горнбостеля-Закса | 321.22 |
| Подібні інструменти | ліра, арфа, кіфара, |
 Кінор у Вікісховищі | |
Історія
Згідно з Торою та Біблією, винахідником кінора вважається Юваль, син Ламеха. На кінорі у юності грав Давид для царя Саула. Найдавніша письмова згадка датується 2500 роком до н. е. На глиняній таблиці, що знайдена при розкопках стародавнього месопотамського міста Ебла, у списку музичних інструментів згадується семітський термін кі-на-ру. Схожі таблички знайдені при розкопках шумерських міст Шуруппак та .
Євреї використовували кінор у побуті (для підняття настрою), під час святкувань та у релігійних богослужіннях. Кінор, згідно з традицією, використовували лише у час радості, святкувань. Під час жалоби чи інших сумних подій, грати на кінорі заборонялося. У храмових богосложіннях його використовували разом з та кимвалом. У Старому Заповіті кінор згадується 42 рази. У зібранні юдейських законів «Мішна», що під час богослужінь у храмі повинно грати не менше 9 кінорів.
Опис
Кінор за формою нагадував ліру чи арфу. Елементи дерев'яного корпусу з'єднувались між собою верблюжими кишками. Струни виготовлялися з овечих кишок. Кількість струн та техніка гри були різноманітними. Йосип Флавій писав, кінор мав 10 струн, по яких вдаряли паличкою. Згідно Біблії, Давид грав на кіннорі пальцями. На монетах Макавеїв зображувався восьмиструнний кінор, на монетах Бар-Кохби — трьохструнний та шестиструнний.
Примітки
- Jeremy Montagu, Musical Instruments of the Bible, Scarecrow Press, 2002, p. 12
- Amnon Shiloah (1 травня 1995). Jewish Musical Traditions. Wayne State University Press. с. 137–. ISBN . Архів оригіналу за 12 березня 2017. Процитовано 4 червня 2013.
- Jonathan L. Friedmann (8 січня 2013). Music in Biblical Life: The Roles of Song in Ancient Israel. McFarland. с. 71–. ISBN . Процитовано 4 червня 2013.
- Abraham Zebi Idelsohn (1929). Jewish Music: In Its Historical Development. Courier Dover Publications. с. 8–. ISBN . Архів оригіналу за 12 березня 2017. Процитовано 4 червня 2013.
- Geoffrey W. Bromiley. The International Standard Bible Encyclopedia. Wm. B. Eerdmans Publishing. с. 442–. ISBN . Архів оригіналу за 2 січня 2014. Процитовано 4 червня 2013.
 | Це незавершена стаття про юдаїзм. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
 | Це незавершена стаття про музичні інструменти. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kinor ivr כ נ ו ר starodavnij yevrejskij strunnij muzichnij instrument zgaduyetsya u Tori ta Bibliyi U greckomu perekladi Bibliyi instrument nazivayetsya kitara grec kinyra U suchasnomu ivriti slovom kinor nazivayut skripku KinorShematichne zobrazhennya kinoraShematichne zobrazhennya kinoraKlasifikaciyastrunnij muzichnij instrumentKlasifikaciya Gornbostelya Zaksa321 22Podibni instrumentilira arfa kifara Kinor u VikishovishiIstoriyaSkulptura Davidovogo kinnora v Yerusalimi Zgidno z Toroyu ta Bibliyeyu vinahidnikom kinora vvazhayetsya Yuval sin Lameha Na kinori u yunosti grav David dlya carya Saula Najdavnisha pismova zgadka datuyetsya 2500 rokom do n e Na glinyanij tablici sho znajdena pri rozkopkah starodavnogo mesopotamskogo mista Ebla u spisku muzichnih instrumentiv zgaduyetsya semitskij termin ki na ru Shozhi tablichki znajdeni pri rozkopkah shumerskih mist Shuruppak ta Yevreyi vikoristovuvali kinor u pobuti dlya pidnyattya nastroyu pid chas svyatkuvan ta u religijnih bogosluzhinnyah Kinor zgidno z tradiciyeyu vikoristovuvali lishe u chas radosti svyatkuvan Pid chas zhalobi chi inshih sumnih podij grati na kinori zaboronyalosya U hramovih bogoslozhinnyah jogo vikoristovuvali razom z ta kimvalom U Staromu Zapoviti kinor zgaduyetsya 42 razi U zibranni yudejskih zakoniv Mishna sho pid chas bogosluzhin u hrami povinno grati ne menshe 9 kinoriv OpisKinor za formoyu nagaduvav liru chi arfu Elementi derev yanogo korpusu z yednuvalis mizh soboyu verblyuzhimi kishkami Struni vigotovlyalisya z ovechih kishok Kilkist strun ta tehnika gri buli riznomanitnimi Josip Flavij pisav kinor mav 10 strun po yakih vdaryali palichkoyu Zgidno Bibliyi David grav na kinnori palcyami Na monetah Makaveyiv zobrazhuvavsya vosmistrunnij kinor na monetah Bar Kohbi trohstrunnij ta shestistrunnij PrimitkiJeremy Montagu Musical Instruments of the Bible Scarecrow Press 2002 p 12 Amnon Shiloah 1 travnya 1995 Jewish Musical Traditions Wayne State University Press s 137 ISBN 978 0 8143 2235 2 Arhiv originalu za 12 bereznya 2017 Procitovano 4 chervnya 2013 Jonathan L Friedmann 8 sichnya 2013 Music in Biblical Life The Roles of Song in Ancient Israel McFarland s 71 ISBN 978 0 7864 7409 7 Procitovano 4 chervnya 2013 Abraham Zebi Idelsohn 1929 Jewish Music In Its Historical Development Courier Dover Publications s 8 ISBN 978 0 486 27147 7 Arhiv originalu za 12 bereznya 2017 Procitovano 4 chervnya 2013 Geoffrey W Bromiley The International Standard Bible Encyclopedia Wm B Eerdmans Publishing s 442 ISBN 978 0 8028 3785 1 Arhiv originalu za 2 sichnya 2014 Procitovano 4 chervnya 2013 Ce nezavershena stattya pro yudayizm Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Ce nezavershena stattya pro muzichni instrumenti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi