Конвенція про громадянство одружених жінок — міжнародна конвенція, прийнята Генеральною Асамблеєю ООН у 1957 році. Набула чинності в 1958 році і станом на 2013 рік має 74 держави-учасниці. Вона дозволяє одруженим жінкам приймати громадянство свого чоловіка чи відмовлятися від громадянства на основі власного рішення жінки, але не як вимогу закону через її шлюбний статус.
Конвенція про громадянство одружених жінок | |
---|---|
Стан ратифікації: Держави-учасники | |
Тип | d |
Підписано | 20 лютого 1957 |
Місце | Нью-Йорк |
Чинність | 11 серпня 1958 |
Підписанти | 29 (відкрито для підписання на невизначений термін) |
Сторони | 75 |
Мови | англійська, арабська, іспанська, китайська, російська та французька |
Дата | 29 січня 1957 |
---|---|
Засідання | 11-та сесія |
Код | A/RES/1040(XI) (Документ) |
Предмет | Конвенція про громадянство одружених жінок |
Результат голосування |
|
Результат | Ухвалена |
Фон
До Конвенції про громадянство одружених жінок не існувало законодавства, яке б захищало право одружених жінок зберігати національне громадянство або відмовлятися від нього так, як це могли робити чоловіки. Жіночі правозахисні групи визнали необхідність законодавчо захистити громадянські права жінок, які одружилися з громадянином іншої країни чи національності. Лігу Націй, міжнародну організацію, правонаступницею якої пізніше стала Організація Об'єднаних Націй, на початку ХХ сторіччя лобіювали групи захисту прав жінок, щоб розв'язати проблему відсутності міжнародних законів, які визнають права одружених жінок на національне громадянство. , що відбулася в Гаазі в 1930 році, викликала протести з боку міжнародних жіночих правозахисних груп, але Ліга відмовилася включити законодавство, яке забезпечувало б права одружених жінок на громадянство. Ліга зайняла позицію, що питання рівності між чоловіками та жінками — це не їх роль, а роль держав-членів.
Міжнародний жіночий альянс виборчого права (IWSA, пізніше перейменований на ) в 1931 році розпочав телеграмну кампанію, щоб натиснути на Лігу Націй, щоб вона розв'язала проблему відсутності законодавства. Жінки з усього світу надіслали телеграми до Ліги Націй на знак протесту. Ліга пішла на поступку створення нефінансованого Консультативного комітету з питань громадянства жінок.
У 1933 році Панамериканська конференція в Монтевідео прийняла Конвенцію про громадянство жінок. Вона була прийнята Панамериканською конференцією одночасно з Договором про рівність прав чоловіків і жінок. Це були перші частини міжнародного права, які «явно встановлюють статеву рівність як принцип, який слід включити до національного законодавства», що вимагалося від країн, які ратифікували конвенцію та договір. Лобіювання цього акту приписують . Однак протягом міжвоєнних років ні Міжнародна організація праці (МОП), ні Ліга Націй не прийняли жодних конкретних законів з цього питання.
Набрання чинності
Питання громадянства одружених жінок було головним питанням прав жінок, яке стояло перед ООН після її створення. Була створена , яка зробила це пріоритетом свого порядку денного, розпочавши дослідження в 1948 році. Комісія рекомендувала Економічній і Соціальній Раді Організації Об'єднаних Націй розробити законодавство, яке б надавало жінкам рівні права, як зазначено в статті 15 Загальної декларації прав людини. «Конвенція про громадянство заміжньої жінки» набула чинності 11 серпня 1958 року.
Станом на 2013 рік конвенцію ратифікували 74 держави. Вона була денонсована кількома державами, які її ратифікували: Люксембургом, Нідерландами та Великою Британією.
Призначення
Конвенцію було укладено у світлі колізій права щодо громадянства, що випливає з положень, що стосуються втрати або набуття громадянства жінками внаслідок шлюбу, розлучення або зміни громадянства чоловіком під час шлюбу. Вона дозволяє жінкам приймати громадянство свого чоловіка на основі власного рішення жінки, але не як вимогу.
Конвенція спрямована на виконання прагнень, сформульованих у статті 15 Загальної декларації прав людини про те, що «кожна людина має право на громадянство» і «ніхто не може бути свавільно позбавлений свого громадянства або права змінити своє громадянство».
Ключові принципи
Стаття 1
- Одруження з іноземцем не впливає автоматично на громадянство жінки.
Стаття 2
- Набуття чоловіком громадянства або відмова від нього не перешкоджає збереженню дружиною свого громадянства.
Стаття 3
- Особливо привілейовані процедури громадянства будуть доступні для дружин, щоб отримати громадянство своїх чоловіків.
Див. також
Примітки
- Convention on the Nationality of Married Women (англ.). [en]. Процитовано 30 червня 2024.
- Convention on the Nationality of Married Women (англ.). [en]. Процитовано 30 червня 2024.
- Resolutions adopted by the General Assembly at its 11th session (англ.). Бібліотека імені Дага Гаммаршельда. Процитовано 30 червня 2024.
- Convention on the Nationality of Married Women : resolution / adopted by the General Assembly (англ.). Цифрова бібліотека ООН. Процитовано 30 червня 2024.
- Kinnear, Karen L. (2011). Women in Developing Countries: A Reference Handbook. ABC-CLIO. с. 179. ISBN .
- Berkovitch, Nitza (1999). From Motherhood to Citizenship: Women's Rights and International Organizations. JHU Press. с. 80. ISBN .
- Berkovitch, Nitza (1999). From Motherhood to Citizenship: Women's Rights and International Organizations. JHU Press. с. 80. ISBN .
- Convention on the Nationality of Women, O.A.S. Treaty Series No. 4, 38, entered into force Aug. 29, 1934. University of Minnesota Human Rights Library. Процитовано 28 February 2016.
- Berkovitch, Nitza (1999). From Motherhood to Citizenship: Women's Rights and International Organizations. JHU Press. с. 81. ISBN .
- Berkovitch, Nitza (1999). From Motherhood to Citizenship: Women's Rights and International Organizations. JHU Press. с. 82. ISBN .
- Joyce, James Avery (1978). Human Rights: International Documents, Volume 1. Brill Archive. с. 183. ISBN .
Посилання
- Повний текст Конвенції
- Підписи та ратифікації.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Div takozh Zagalna deklaraciya prav lyudini Konvenciya pro gromadyanstvo odruzhenih zhinok mizhnarodna konvenciya prijnyata Generalnoyu Asambleyeyu OON u 1957 roci Nabula chinnosti v 1958 roci i stanom na 2013 rik maye 74 derzhavi uchasnici Vona dozvolyaye odruzhenim zhinkam prijmati gromadyanstvo svogo cholovika chi vidmovlyatisya vid gromadyanstva na osnovi vlasnogo rishennya zhinki ale ne yak vimogu zakonu cherez yiyi shlyubnij status Konvenciya pro gromadyanstvo odruzhenih zhinokStan ratifikaciyi Derzhavi uchasnikiTipdPidpisano20 lyutogo 1957MisceNyu JorkChinnist11 serpnya 1958Pidpisanti29 vidkrito dlya pidpisannya na neviznachenij termin Storoni75Movianglijska arabska ispanska kitajska rosijska ta francuzka Rezolyuciya Generalnoyi Asambleyi OON 1040Data29 sichnya 1957Zasidannya11 ta sesiyaKodA RES 1040 XI Dokument PredmetKonvenciya pro gromadyanstvo odruzhenih zhinokRezultat golosuvannya47 za2 proti24 utrimalisya7 ne golosuvaliRezultatUhvalenaFonDo Konvenciyi pro gromadyanstvo odruzhenih zhinok ne isnuvalo zakonodavstva yake b zahishalo pravo odruzhenih zhinok zberigati nacionalne gromadyanstvo abo vidmovlyatisya vid nogo tak yak ce mogli robiti choloviki Zhinochi pravozahisni grupi viznali neobhidnist zakonodavcho zahistiti gromadyanski prava zhinok yaki odruzhilisya z gromadyaninom inshoyi krayini chi nacionalnosti Ligu Nacij mizhnarodnu organizaciyu pravonastupniceyu yakoyi piznishe stala Organizaciya Ob yednanih Nacij na pochatku HH storichchya lobiyuvali grupi zahistu prav zhinok shob rozv yazati problemu vidsutnosti mizhnarodnih zakoniv yaki viznayut prava odruzhenih zhinok na nacionalne gromadyanstvo sho vidbulasya v Gaazi v 1930 roci viklikala protesti z boku mizhnarodnih zhinochih pravozahisnih grup ale Liga vidmovilasya vklyuchiti zakonodavstvo yake zabezpechuvalo b prava odruzhenih zhinok na gromadyanstvo Liga zajnyala poziciyu sho pitannya rivnosti mizh cholovikami ta zhinkami ce ne yih rol a rol derzhav chleniv Mizhnarodnij zhinochij alyans viborchogo prava IWSA piznishe perejmenovanij na v 1931 roci rozpochav telegramnu kampaniyu shob natisnuti na Ligu Nacij shob vona rozv yazala problemu vidsutnosti zakonodavstva Zhinki z usogo svitu nadislali telegrami do Ligi Nacij na znak protestu Liga pishla na postupku stvorennya nefinansovanogo Konsultativnogo komitetu z pitan gromadyanstva zhinok U 1933 roci Panamerikanska konferenciya v Montevideo prijnyala Konvenciyu pro gromadyanstvo zhinok Vona bula prijnyata Panamerikanskoyu konferenciyeyu odnochasno z Dogovorom pro rivnist prav cholovikiv i zhinok Ce buli pershi chastini mizhnarodnogo prava yaki yavno vstanovlyuyut statevu rivnist yak princip yakij slid vklyuchiti do nacionalnogo zakonodavstva sho vimagalosya vid krayin yaki ratifikuvali konvenciyu ta dogovir Lobiyuvannya cogo aktu pripisuyut Odnak protyagom mizhvoyennih rokiv ni Mizhnarodna organizaciya praci MOP ni Liga Nacij ne prijnyali zhodnih konkretnih zakoniv z cogo pitannya Nabrannya chinnostiPitannya gromadyanstva odruzhenih zhinok bulo golovnim pitannyam prav zhinok yake stoyalo pered OON pislya yiyi stvorennya Bula stvorena yaka zrobila ce prioritetom svogo poryadku dennogo rozpochavshi doslidzhennya v 1948 roci Komisiya rekomenduvala Ekonomichnij i Socialnij Radi Organizaciyi Ob yednanih Nacij rozrobiti zakonodavstvo yake b nadavalo zhinkam rivni prava yak zaznacheno v statti 15 Zagalnoyi deklaraciyi prav lyudini Konvenciya pro gromadyanstvo zamizhnoyi zhinki nabula chinnosti 11 serpnya 1958 roku Stanom na 2013 rik konvenciyu ratifikuvali 74 derzhavi Vona bula denonsovana kilkoma derzhavami yaki yiyi ratifikuvali Lyuksemburgom Niderlandami ta Velikoyu Britaniyeyu PriznachennyaKonvenciyu bulo ukladeno u svitli kolizij prava shodo gromadyanstva sho viplivaye z polozhen sho stosuyutsya vtrati abo nabuttya gromadyanstva zhinkami vnaslidok shlyubu rozluchennya abo zmini gromadyanstva cholovikom pid chas shlyubu Vona dozvolyaye zhinkam prijmati gromadyanstvo svogo cholovika na osnovi vlasnogo rishennya zhinki ale ne yak vimogu Konvenciya spryamovana na vikonannya pragnen sformulovanih u statti 15 Zagalnoyi deklaraciyi prav lyudini pro te sho kozhna lyudina maye pravo na gromadyanstvo i nihto ne mozhe buti svavilno pozbavlenij svogo gromadyanstva abo prava zminiti svoye gromadyanstvo Klyuchovi principiStattya 1Odruzhennya z inozemcem ne vplivaye avtomatichno na gromadyanstvo zhinki Stattya 2 Nabuttya cholovikom gromadyanstva abo vidmova vid nogo ne pereshkodzhaye zberezhennyu druzhinoyu svogo gromadyanstva Stattya 3 Osoblivo privilejovani proceduri gromadyanstva budut dostupni dlya druzhin shob otrimati gromadyanstvo svoyih cholovikiv Div takozhGromadyanstvo Bezgromadyanstvo Konvenciya pro politichni prava zhinok Konvenciya pro zgodu na vzyattya shlyubu minimalnij shlyubnij vik ta reyestraciyu shlyubivPrimitkiConvention on the Nationality of Married Women angl en Procitovano 30 chervnya 2024 Convention on the Nationality of Married Women angl en Procitovano 30 chervnya 2024 Resolutions adopted by the General Assembly at its 11th session angl Biblioteka imeni Daga Gammarshelda Procitovano 30 chervnya 2024 Convention on the Nationality of Married Women resolution adopted by the General Assembly angl Cifrova biblioteka OON Procitovano 30 chervnya 2024 Kinnear Karen L 2011 Women in Developing Countries A Reference Handbook ABC CLIO s 179 ISBN 9781598844252 Berkovitch Nitza 1999 From Motherhood to Citizenship Women s Rights and International Organizations JHU Press s 80 ISBN 9780801860287 Berkovitch Nitza 1999 From Motherhood to Citizenship Women s Rights and International Organizations JHU Press s 80 ISBN 9780801860287 Convention on the Nationality of Women O A S Treaty Series No 4 38 entered into force Aug 29 1934 University of Minnesota Human Rights Library Procitovano 28 February 2016 Berkovitch Nitza 1999 From Motherhood to Citizenship Women s Rights and International Organizations JHU Press s 81 ISBN 9780801860287 Berkovitch Nitza 1999 From Motherhood to Citizenship Women s Rights and International Organizations JHU Press s 82 ISBN 9780801860287 Joyce James Avery 1978 Human Rights International Documents Volume 1 Brill Archive s 183 ISBN 9789028602984 PosilannyaPovnij tekst Konvenciyi Pidpisi ta ratifikaciyi