Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Гірські дощові ліси Суматри (ідентифікатор WWF: IM0159) — індомалайський екорегіон тропічних та субтропічних вологих широколистяних лісів, розташований на Суматрі.
 Дощовий ліс в горах Барісан | |
| Екозона | Індомалайя |
|---|---|
| Біом | Тропічні та субтропічні вологі широколистяні ліси |
| Статус збереження | відносно стабільний/відносно збережений |
| WWF | IM0159 |
| Межі | Рівнинні дощові ліси Суматри Тропічні соснові ліси Суматри |
| Площа, км² | 72 618 |
| Країни | Індонезія |
| Охороняється | 23 291 км² (32 %) |
 Розташування екорегіону (фіолетовим) | |
Географія
Екорегіон гірських дощових лісів Суматри охоплює високогір'я гір Барісан, що простягаються майже на 1700 км з північного заходу на південний схід уздовж західної сторони острова Суматра, найзахіднішого в групі Великих Зонських островів. Більшість гірських вершин Барісану є вулканами, а 23 з них є діючими. 3 вулканічні вершини підіймаються на висоту понад 2000 м над рівнем моря, а найвищою вершиною хребта є вулкан Керінчі заввишки 3805 м, який востаннє вивергався у 2022 році. На висоті нижче 1000 м над рівнем моря гірські ліси переходять у рівнинні дощові ліси Суматри. Хвойні ліси, що зустрічаються у деяких гірських районах Барісану, виділяють у окремий екорегіон тропічних соснових лісів Суматри.
Острів Суматра утворилася внаслідок субдукції Індо-Австралійської плити під Зондську плиту. Приблизно 70 мільйонів років тому Індійський субконтинент зіштовхнувся з Азію, утворивши Гімалаї, а пов'язаний з цим поштовх утворив гори Барісан на Суматрі. Коли цей гірський хребет піднявся, він утворив глибоководний жолоб вздовж західного узбережжя Суматри та призвів до підняття островів поблизу цього узбережжя. На схід від гір Барісан на Суматрі простягаються пагорби та рівнини, які утворилися в результаті поєднання тектонічних та вулканічних процесів. Протягом останніх 25 мільйонів років гороутворення та вулканічна активність в регіоні продовжувалися і неодноразово супроводжувалися катастрофічними вулканічними виверженнями, такими як катастрофічне виверження супервулкана Тоба, яке відбулося приблизно 74 000 років тому та призвело до вимирання більшості людей, що тоді жили на планеті. Залишком цього супервулкана є найбільше у світі вулканічне озеро Тоба, розташоване в горах Барісан на північному заході Суматри.
В часи останнього льодовикового періоду, коли рівень Світового океану був більш ніж на 100 м нижчим, ніж зараз, Малайський півострів, острови Суматра, Ява і Калімантан, а також сусідні острови, утворили єдиний великий масив суходолу, відомий як Сунда. Після завершення льодовикового періоду рівень моря піднявся, і наразі Суматра відділена Малаккською протокою від Малакки, Зондською протокою від Яви та морем від Калімантану. Однак флора і фауна цих земель досі мають велику подібність, через що їх об'єднують у один біогеографічний регіон — Малезію.
Клімат
На більшій частині екорегіону переважає вологий екваторіальний клімат (Af за класифікацією кліматів Кеппена), а на найвищих гірських вершинах — помірний морський клімат (Cfb за класифікацією Кеппена). Західні схили гір Барісан отримують більше опадів, ніж східні схили, які лежать у дощовій тіні. Таким чином, середньорічна кількість опадів на західних схилах гір перевищує 4700 мм, а на східних схилах вона є більш ніж удвічі меншою. Сухий сезон, коли середньорічна кількість опадів становить менше 100 мм, на Суматрі триває менше 3 місяців.
Флора
Основними лісовими угрупованнями екорегіону є нижні гірські ліси, високогірні ліси та субальпійські ліси, розподіл яких залежить від висоти над рівнем моря, температури та рівня хмарності.
Ліси, що ростуть на низьких висотах екорегіону, схожі на рівнинні дощові ліси, однак висота лісового намету в них є нижчою і не перевищує 35 м над землею. Поодинокі емерджентні дерева можуть підійматись на висоту до 45 м, однак високі масивні дерева з дошкоподібними коренями у гірських лісах зустрічаються рідко. Ліан у гірських лісах зустрічається менше, ніж у рівнинних лісах, натомість кількість епіфітних орхідей тут зустрічається більше.
У верхніх гірських лісах лісовий намет розташований на висоті 20 м над землею, а емерджентні дерева досягають лише 25 м заввишки. Ліан та дерев з дошкоподібними коренями і широким, складним листям тут зустрічається мало, натомість у високогірних лісах дуже поширені епіфіті орхідеї, мохи, лишайники та печіночники. На найвищих вершинах екорегіону поширена мозаїка субальпійських лісів, луків, пустищ та болотистих ділянок. Тут зустрічаються невисокі дерева до 10 м заввишки, які утворюють карликові ліси. Орхідеї в цих лісах рідкісні, натомість мохи, лишайники та печіночники дуже поширені.
На відміну від рівнинних дощових лісів, у яких домінують представники родини Діптерокарпові (Dipterocarpaceae), у низькогірських лісах переважають різні види дубів (Quercus spp.), літокарпусів (Lithocarpus spp.) та кастанопсисів (Castanopsis spp.) з родини букових (Fagaceae), а також [en] (Cinnamomum burmanni) та різні види [en] (Litsea spp.) з родини лаврових (Lauraceae). Також у нижніх гірських лісах поширені великі деревоподібні папороті ціатеї (Cyathea spp.) та різноманітні представники родин (Cunoniaceae), (Monimiaceae), Магнолієві (Magnoliaceae) та Чарівногоріхові (Hamamelidaceae).
У верхніх гірських лісах поширені сосни та інші хвойні дерева, чагарники рододендрону (Rhododendron spp.) та ожини (Rubus spp.) з родини вересових (Ericaceae), а також різні види евкаліптів (Eucalyptus spp.) та чайних дерев (Melaleuca spp.) з родини миртових (Myrtaceae). У високогірних карликових лісах поширені невисокі черепичні дактилокарпуси (Dacrycarpus imbricatus) та [en] (Leptospermum polygalifolium). У більш сухих високогірних лісах поширені лишайники, а у дуже вологих хмарних лісах — мохи та печіночники. Для субальпійської зони характерні види, поширені у високогірних лісах, однак тут вони досягають меншого розміру. Також тут спостерігається збільшення кількості трав, таких як мітлиця (Agrostis spp.) та костриця (Festuca spp.), а також ситників (Juncus spp.), осок (Carex spp.), комишів (Scirpus spp.) та смикавців (Cyperus spp.).
Найвідомішими рослинами регіону є рафлезії (Rafflesia spp.). На Суматрі зустрічається п'ять з шістнадцяти видів цих паразитичних рослин, деякі з яких були зареєстровані на горі Лембух у провінції Ачех. Одним з цих видів є рафлезія Арнольда (Rafflesia arnoldii), яка вирізняється найбільшими у світі коричнево-помаранчево-білими квітками діаметром до 120 см. Рафлезія Арнольда не має листя і натомість отримує енергію з тканин свого господаря, ліани з роду [en]. Квітки рафлезії пахнуть гнилим м'ясом і приваблюють комах-запилювачів.
Гірські рослини Суматри можна розділити на дві групи: місцеві або автохтонні види та алохтонні види, центр походження яких знаходиться за межами Суматри. До місцевих видів належать як ті види, що характерні для рівнинних дощових лісів, зокрема представники родин Діптерокарпові (Dipterocarpaceae) і Бомбаксові (Bombacaceae) та різноманітні фікуси (Ficus spp.), такі і види, які мають глобальне поширення, зокрема сосни (Pinus spp.). представники родин Капустяні (Brassicaceae) і Чаєві (Theaceae) та деревоподібні папороті. Представники алохтонної флори належать до родів, які поширені переважно в зонах помірного клімату, а не у тропіках та екваторіальних дощових лісах. Такі види в тропіках ніколи не зустрічаються на висоті нижче 1000 м над рівнем моря і зазвичай домінують у субальпійській флорі. Серед алохтонних видів, поширених у високогір'ях екорегіону, слід відзначити різноманітних рододендронів (Rhododendron spp.), тирличів (Gentiana spp.) та щучників (Deschampsia spp.). більшість з них потрапили на Суматру з Азії або Австралії під час льодовикових періодів, коли острів був частиною великої Сунди, а усі лісові зони розташовувалися на 350-400 м нижче, ніж зараз.
Фауна
Фауна гірських лісів Суматри характеризується набагато вищим рівнем біорізноманіття та ендемізму, ніж фауна навколишніх рівнинних дощових лісів. Тут знайшли прихисток багато рідкісних видів тварин, таких як суматранські тигри (Panthera tigris sumatrae), суматранські носороги (Dicerorhinus sumatrensis), майже ендемічні суматранські орангутани (Pongo abelii), тапанульські орангутани (Pongo tapanuliensis) та звичайні сіаманги (Symphalangus syndactylus).
Серед хижих ссавців, поширених в гірських лісах Суматри, слід відзначити борнейську пантеру (Neofelis diardi), золотисту котопуму (Catopuma temminckii), гірського куона (Cuon alpinus), малайського ведмедя (Helarctos malayanus), бінтуронга (Arctictis binturong) та суматранську харзу (Martes flavigula henrici), а серед мавп — макаку-крабоїда (Macaca fascicularis), південного свинохвостого макаку (Macaca nemestrina), чорнорукого гібона (Hylobates agilis) та [en] (Hylobates lar vestitus). Також в екорегіоні зустрічаються індійські замбари (Rusa unicolor), суматранські серау (Capricornis sumatraensis), [en] (Sus scrofa vittatus) та бородаті свині (Sus barbatus).
Майже ендемічними представниками екорегіону, які також зустрічаються у низинах Суматри або в інших частинах Малезії, є сурілі Томаса (Presbytis thomasi), яванські мустели (Mustela lutreolina), суматранські свиноборсуки (Arctonyx hoevenii), суматранські смугасті кролики (Nesolagus netscheri), [en] (Pteromyscus pulverulentus), [en] (Lariscus niobe), гірські зондські щури (Sundamys infraluteus), суматранські колючі щури (Maxomys hylomyoides), товстоносі колючі щури (Maxomys inflatus) та зондські гірські леопольдомиші (Leopoldamys ciliatus).
Ендеміками екорегіону є суматранські мунтжаки (Muntiacus montanus), суматранські політухи (Hylopetes winstoni), пацюки Корніча (Rattus korinchi), ачехські пацюки (Rattus blangorum), пацюки Хугерверфа (Rattus hoogerwerfi), гірські суматранські білочереві пацюки (Niviventer fraternus), суматранські землерийкові миші (Mus crociduroides), карликові гімнури (Hylomys parvus), [en] (Chimarrogale sumatrana), [en] (Crocidura paradoxura) та [en] (Crocidura beccarii).
Орнітофауна екорегіону вирізняється високим біорізноманіттям та рівнем ендемізму. Майже ендемічними представниками екорегіону є індонезійські куріпки (Arborophila rolli), нагірні куріпки (Arborophila sumatrana), [en] (Polyplectron chalcurum), суматранські вінаго (Treron oxyurus), рожевоголові вінаго (Ptilinopus porphyreus), суматранські зозулі-тонконоги (Carpococcyx viridis), суматранські корнудо (Batrachostomus poliolophus), скельні дрімлюги (Caprimulgus pulchellus), великі салангани (Hydrochous gigas), суматранські слукви (Scolopax saturata), малазійські сплюшки (Otus brookii), суматранські трогони (Apalharpactes mackloti), суматранські піти (Erythropitta venusta), вогнисті личинкоїди (Pericrocotus miniatus), чорнощокі шикачики (Coracina larvata), суматранські дронго (Dicrurus sumatranus), бронзові вагабунди (Dendrocitta occipitalis), смугасті бюльбюлі (Ixos leucogrammicus), суматранські оливники (Ixos sumatranus), цитринові бюльбюлі (Brachypodius nieuwenhuisii), золотогузі бюльбюлі (Alcurus tympanistrigus), білочереві скриточуби (Phylloscopus grammiceps), темноголові окулярники (Zosterops atricapilla), рудощокі ратини (Turdinus marmoratus), сіроголові чагарниці (Garrulax palliatus), двоколірні чагарниці (Garrulax bicolor), суматранські нільтави (Niltava sumatrana), [en] (Brachypteryx saturata), суматранські аренги (Myophonus melanurus), каштанові аренги (Myophonus castaneus), сірі вилохвістки (Enicurus velatus), [en] (Dicaeum beccarii), синьолобі зеленчики (Chloropsis venusta) та острівні щедрики (Chrysocorythus estherae).
Ендеміками регіону, які зустрічаються виключно у високогір'ях Суматри, є червонодзьобі куріпки (Arborophila rubrirostris), [en] (Lophura inornata), рудоголові піти (Hydrornis schneideri), короткодзьобі бюльбюлі (Pycnonotus snouckaerti), суматранські ратини (Gypsophila rufipectus), вусаті баблери (Napothera albostriata), сапфірові кохоа (Cochoa beccarii) та суматранські підпаленики (Myiomela sumatrana).
Збереження
Більшість лісів, що залишилися на Суматрі, обмежені малодоступними гірськими районами, що входять до цього екорегіону. Основними загрозами для збереження природи регіону є вирубка лісів, а також полювання на рідкісних видів тварин. Так, на суматранських тигрів і носорогів полюють задля їх частин тіла, які використовуються в традиційній медицині.
Оцінка 2017 року показала, що 23 291 км², або 32 % екорегіону, є заповідними територіями. Природоохоронні території включають: [en], [en], [en], [en] та [en]. У 2004 році заповідні дощові ліси Суматри, розташовані в горах екорегіону, були внесені до списку Світової спадщини ЮНЕСКО.
Примітки
- Dinerstein, Eric; Olson, David; Joshi, Anup; Vynne, Carly; Burgess, Neil D.; Wikramanayake, Eric; Hahn, Nathan; Palminteri, Suzanne; Hedao, Prashant; Noss, Reed; Hansen, Matt; Locke, Harvey; Ellis, Erle C; Jones, Benjamin; Barber, Charles Victor; Hayes, Randy; Kormos, Cyril; Martin, Vance; Crist, Eileen; Sechrest, Wes та ін. (2017). An Ecoregion-Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm. BioScience. 67 (6): 534—545. doi:10.1093/biosci/bix014.
- Map of Ecoregions 2017 (англ.). Resolve, using WWF data. Процитовано 03 травня 2024.
Посилання
- «Sumatran montane rain forests». Terrestrial Ecoregions. World Wildlife Fund.
- «Sumatran Montane Rainforests» — One Earth.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Girski doshovi lisi Sumatri identifikator WWF IM0159 indomalajskij ekoregion tropichnih ta subtropichnih vologih shirokolistyanih lisiv roztashovanij na Sumatri Girski doshovi lisi Sumatri Doshovij lis v gorah Barisan Ekozona Indomalajya Biom Tropichni ta subtropichni vologi shirokolistyani lisi Status zberezhennya vidnosno stabilnij vidnosno zberezhenij WWF IM0159 Mezhi Rivninni doshovi lisi Sumatri Tropichni sosnovi lisi Sumatri Plosha km 72 618 Krayini Indoneziya Ohoronyayetsya 23 291 km 32 Roztashuvannya ekoregionu fioletovim Doshovij lis u visokogir yah Sumatri Vulkan Kerinchi v gorah BarisanGeografiyaEkoregion girskih doshovih lisiv Sumatri ohoplyuye visokogir ya gir Barisan sho prostyagayutsya majzhe na 1700 km z pivnichnogo zahodu na pivdennij shid uzdovzh zahidnoyi storoni ostrova Sumatra najzahidnishogo v grupi Velikih Zonskih ostroviv Bilshist girskih vershin Barisanu ye vulkanami a 23 z nih ye diyuchimi 3 vulkanichni vershini pidijmayutsya na visotu ponad 2000 m nad rivnem morya a najvishoyu vershinoyu hrebta ye vulkan Kerinchi zavvishki 3805 m yakij vostannye vivergavsya u 2022 roci Na visoti nizhche 1000 m nad rivnem morya girski lisi perehodyat u rivninni doshovi lisi Sumatri Hvojni lisi sho zustrichayutsya u deyakih girskih rajonah Barisanu vidilyayut u okremij ekoregion tropichnih sosnovih lisiv Sumatri Ostriv Sumatra utvorilasya vnaslidok subdukciyi Indo Avstralijskoyi pliti pid Zondsku plitu Priblizno 70 miljoniv rokiv tomu Indijskij subkontinent zishtovhnuvsya z Aziyu utvorivshi Gimalayi a pov yazanij z cim poshtovh utvoriv gori Barisan na Sumatri Koli cej girskij hrebet pidnyavsya vin utvoriv glibokovodnij zholob vzdovzh zahidnogo uzberezhzhya Sumatri ta prizviv do pidnyattya ostroviv poblizu cogo uzberezhzhya Na shid vid gir Barisan na Sumatri prostyagayutsya pagorbi ta rivnini yaki utvorilisya v rezultati poyednannya tektonichnih ta vulkanichnih procesiv Protyagom ostannih 25 miljoniv rokiv goroutvorennya ta vulkanichna aktivnist v regioni prodovzhuvalisya i neodnorazovo suprovodzhuvalisya katastrofichnimi vulkanichnimi viverzhennyami takimi yak katastrofichne viverzhennya supervulkana Toba yake vidbulosya priblizno 74 000 rokiv tomu ta prizvelo do vimirannya bilshosti lyudej sho todi zhili na planeti Zalishkom cogo supervulkana ye najbilshe u sviti vulkanichne ozero Toba roztashovane v gorah Barisan na pivnichnomu zahodi Sumatri V chasi ostannogo lodovikovogo periodu koli riven Svitovogo okeanu buv bilsh nizh na 100 m nizhchim nizh zaraz Malajskij pivostriv ostrovi Sumatra Yava i Kalimantan a takozh susidni ostrovi utvorili yedinij velikij masiv suhodolu vidomij yak Sunda Pislya zavershennya lodovikovogo periodu riven morya pidnyavsya i narazi Sumatra viddilena Malakkskoyu protokoyu vid Malakki Zondskoyu protokoyu vid Yavi ta morem vid Kalimantanu Odnak flora i fauna cih zemel dosi mayut veliku podibnist cherez sho yih ob yednuyut u odin biogeografichnij region Maleziyu KlimatNa bilshij chastini ekoregionu perevazhaye vologij ekvatorialnij klimat Af za klasifikaciyeyu klimativ Keppena a na najvishih girskih vershinah pomirnij morskij klimat Cfb za klasifikaciyeyu Keppena Zahidni shili gir Barisan otrimuyut bilshe opadiv nizh shidni shili yaki lezhat u doshovij tini Takim chinom serednorichna kilkist opadiv na zahidnih shilah gir perevishuye 4700 mm a na shidnih shilah vona ye bilsh nizh udvichi menshoyu Suhij sezon koli serednorichna kilkist opadiv stanovit menshe 100 mm na Sumatri trivaye menshe 3 misyaciv FloraOsnovnimi lisovimi ugrupovannyami ekoregionu ye nizhni girski lisi visokogirni lisi ta subalpijski lisi rozpodil yakih zalezhit vid visoti nad rivnem morya temperaturi ta rivnya hmarnosti Lisi sho rostut na nizkih visotah ekoregionu shozhi na rivninni doshovi lisi odnak visota lisovogo nametu v nih ye nizhchoyu i ne perevishuye 35 m nad zemleyu Poodinoki emerdzhentni dereva mozhut pidijmatis na visotu do 45 m odnak visoki masivni dereva z doshkopodibnimi korenyami u girskih lisah zustrichayutsya ridko Lian u girskih lisah zustrichayetsya menshe nizh u rivninnih lisah natomist kilkist epifitnih orhidej tut zustrichayetsya bilshe U verhnih girskih lisah lisovij namet roztashovanij na visoti 20 m nad zemleyu a emerdzhentni dereva dosyagayut lishe 25 m zavvishki Lian ta derev z doshkopodibnimi korenyami i shirokim skladnim listyam tut zustrichayetsya malo natomist u visokogirnih lisah duzhe poshireni epifiti orhideyi mohi lishajniki ta pechinochniki Na najvishih vershinah ekoregionu poshirena mozayika subalpijskih lisiv lukiv pustish ta bolotistih dilyanok Tut zustrichayutsya nevisoki dereva do 10 m zavvishki yaki utvoryuyut karlikovi lisi Orhideyi v cih lisah ridkisni natomist mohi lishajniki ta pechinochniki duzhe poshireni Na vidminu vid rivninnih doshovih lisiv u yakih dominuyut predstavniki rodini Dipterokarpovi Dipterocarpaceae u nizkogirskih lisah perevazhayut rizni vidi dubiv Quercus spp litokarpusiv Lithocarpus spp ta kastanopsisiv Castanopsis spp z rodini bukovih Fagaceae a takozh en Cinnamomum burmanni ta rizni vidi en Litsea spp z rodini lavrovih Lauraceae Takozh u nizhnih girskih lisah poshireni veliki derevopodibni paporoti ciateyi Cyathea spp ta riznomanitni predstavniki rodin Cunoniaceae Monimiaceae Magnoliyevi Magnoliaceae ta Charivnogorihovi Hamamelidaceae U verhnih girskih lisah poshireni sosni ta inshi hvojni dereva chagarniki rododendronu Rhododendron spp ta ozhini Rubus spp z rodini veresovih Ericaceae a takozh rizni vidi evkaliptiv Eucalyptus spp ta chajnih derev Melaleuca spp z rodini mirtovih Myrtaceae U visokogirnih karlikovih lisah poshireni nevisoki cherepichni daktilokarpusi Dacrycarpus imbricatus ta en Leptospermum polygalifolium U bilsh suhih visokogirnih lisah poshireni lishajniki a u duzhe vologih hmarnih lisah mohi ta pechinochniki Dlya subalpijskoyi zoni harakterni vidi poshireni u visokogirnih lisah odnak tut voni dosyagayut menshogo rozmiru Takozh tut sposterigayetsya zbilshennya kilkosti trav takih yak mitlicya Agrostis spp ta kostricya Festuca spp a takozh sitnikiv Juncus spp osok Carex spp komishiv Scirpus spp ta smikavciv Cyperus spp Najvidomishimi roslinami regionu ye rafleziyi Rafflesia spp Na Sumatri zustrichayetsya p yat z shistnadcyati vidiv cih parazitichnih roslin deyaki z yakih buli zareyestrovani na gori Lembuh u provinciyi Acheh Odnim z cih vidiv ye rafleziya Arnolda Rafflesia arnoldii yaka viriznyayetsya najbilshimi u sviti korichnevo pomaranchevo bilimi kvitkami diametrom do 120 sm Rafleziya Arnolda ne maye listya i natomist otrimuye energiyu z tkanin svogo gospodarya liani z rodu en Kvitki rafleziyi pahnut gnilim m yasom i privablyuyut komah zapilyuvachiv Girski roslini Sumatri mozhna rozdiliti na dvi grupi miscevi abo avtohtonni vidi ta alohtonni vidi centr pohodzhennya yakih znahoditsya za mezhami Sumatri Do miscevih vidiv nalezhat yak ti vidi sho harakterni dlya rivninnih doshovih lisiv zokrema predstavniki rodin Dipterokarpovi Dipterocarpaceae i Bombaksovi Bombacaceae ta riznomanitni fikusi Ficus spp taki i vidi yaki mayut globalne poshirennya zokrema sosni Pinus spp predstavniki rodin Kapustyani Brassicaceae i Chayevi Theaceae ta derevopodibni paporoti Predstavniki alohtonnoyi flori nalezhat do rodiv yaki poshireni perevazhno v zonah pomirnogo klimatu a ne u tropikah ta ekvatorialnih doshovih lisah Taki vidi v tropikah nikoli ne zustrichayutsya na visoti nizhche 1000 m nad rivnem morya i zazvichaj dominuyut u subalpijskij flori Sered alohtonnih vidiv poshirenih u visokogir yah ekoregionu slid vidznachiti riznomanitnih rododendroniv Rhododendron spp tirlichiv Gentiana spp ta shuchnikiv Deschampsia spp bilshist z nih potrapili na Sumatru z Aziyi abo Avstraliyi pid chas lodovikovih periodiv koli ostriv buv chastinoyu velikoyi Sundi a usi lisovi zoni roztashovuvalisya na 350 400 m nizhche nizh zaraz FaunaFauna girskih lisiv Sumatri harakterizuyetsya nabagato vishim rivnem bioriznomanittya ta endemizmu nizh fauna navkolishnih rivninnih doshovih lisiv Tut znajshli prihistok bagato ridkisnih vidiv tvarin takih yak sumatranski tigri Panthera tigris sumatrae sumatranski nosorogi Dicerorhinus sumatrensis majzhe endemichni sumatranski orangutani Pongo abelii tapanulski orangutani Pongo tapanuliensis ta zvichajni siamangi Symphalangus syndactylus Sered hizhih ssavciv poshirenih v girskih lisah Sumatri slid vidznachiti bornejsku panteru Neofelis diardi zolotistu kotopumu Catopuma temminckii girskogo kuona Cuon alpinus malajskogo vedmedya Helarctos malayanus binturonga Arctictis binturong ta sumatransku harzu Martes flavigula henrici a sered mavp makaku kraboyida Macaca fascicularis pivdennogo svinohvostogo makaku Macaca nemestrina chornorukogo gibona Hylobates agilis ta en Hylobates lar vestitus Takozh v ekoregioni zustrichayutsya indijski zambari Rusa unicolor sumatranski serau Capricornis sumatraensis en Sus scrofa vittatus ta borodati svini Sus barbatus Majzhe endemichnimi predstavnikami ekoregionu yaki takozh zustrichayutsya u nizinah Sumatri abo v inshih chastinah Maleziyi ye surili Tomasa Presbytis thomasi yavanski musteli Mustela lutreolina sumatranski svinoborsuki Arctonyx hoevenii sumatranski smugasti kroliki Nesolagus netscheri en Pteromyscus pulverulentus en Lariscus niobe girski zondski shuri Sundamys infraluteus sumatranski kolyuchi shuri Maxomys hylomyoides tovstonosi kolyuchi shuri Maxomys inflatus ta zondski girski leopoldomishi Leopoldamys ciliatus Endemikami ekoregionu ye sumatranski muntzhaki Muntiacus montanus sumatranski polituhi Hylopetes winstoni pacyuki Kornicha Rattus korinchi achehski pacyuki Rattus blangorum pacyuki Hugerverfa Rattus hoogerwerfi girski sumatranski bilocherevi pacyuki Niviventer fraternus sumatranski zemlerijkovi mishi Mus crociduroides karlikovi gimnuri Hylomys parvus en Chimarrogale sumatrana en Crocidura paradoxura ta en Crocidura beccarii Ornitofauna ekoregionu viriznyayetsya visokim bioriznomanittyam ta rivnem endemizmu Majzhe endemichnimi predstavnikami ekoregionu ye indonezijski kuripki Arborophila rolli nagirni kuripki Arborophila sumatrana en Polyplectron chalcurum sumatranski vinago Treron oxyurus rozhevogolovi vinago Ptilinopus porphyreus sumatranski zozuli tonkonogi Carpococcyx viridis sumatranski kornudo Batrachostomus poliolophus skelni drimlyugi Caprimulgus pulchellus veliki salangani Hydrochous gigas sumatranski slukvi Scolopax saturata malazijski splyushki Otus brookii sumatranski trogoni Apalharpactes mackloti sumatranski piti Erythropitta venusta vognisti lichinkoyidi Pericrocotus miniatus chornoshoki shikachiki Coracina larvata sumatranski drongo Dicrurus sumatranus bronzovi vagabundi Dendrocitta occipitalis smugasti byulbyuli Ixos leucogrammicus sumatranski olivniki Ixos sumatranus citrinovi byulbyuli Brachypodius nieuwenhuisii zolotoguzi byulbyuli Alcurus tympanistrigus bilocherevi skritochubi Phylloscopus grammiceps temnogolovi okulyarniki Zosterops atricapilla rudoshoki ratini Turdinus marmoratus sirogolovi chagarnici Garrulax palliatus dvokolirni chagarnici Garrulax bicolor sumatranski niltavi Niltava sumatrana en Brachypteryx saturata sumatranski arengi Myophonus melanurus kashtanovi arengi Myophonus castaneus siri vilohvistki Enicurus velatus en Dicaeum beccarii sinolobi zelenchiki Chloropsis venusta ta ostrivni shedriki Chrysocorythus estherae Endemikami regionu yaki zustrichayutsya viklyuchno u visokogir yah Sumatri ye chervonodzobi kuripki Arborophila rubrirostris en Lophura inornata rudogolovi piti Hydrornis schneideri korotkodzobi byulbyuli Pycnonotus snouckaerti sumatranski ratini Gypsophila rufipectus vusati bableri Napothera albostriata sapfirovi kohoa Cochoa beccarii ta sumatranski pidpaleniki Myiomela sumatrana ZberezhennyaBilshist lisiv sho zalishilisya na Sumatri obmezheni malodostupnimi girskimi rajonami sho vhodyat do cogo ekoregionu Osnovnimi zagrozami dlya zberezhennya prirodi regionu ye virubka lisiv a takozh polyuvannya na ridkisnih vidiv tvarin Tak na sumatranskih tigriv i nosorogiv polyuyut zadlya yih chastin tila yaki vikoristovuyutsya v tradicijnij medicini Ocinka 2017 roku pokazala sho 23 291 km abo 32 ekoregionu ye zapovidnimi teritoriyami Prirodoohoronni teritoriyi vklyuchayut en en en en ta en U 2004 roci zapovidni doshovi lisi Sumatri roztashovani v gorah ekoregionu buli vneseni do spisku Svitovoyi spadshini YuNESKO PrimitkiDinerstein Eric Olson David Joshi Anup Vynne Carly Burgess Neil D Wikramanayake Eric Hahn Nathan Palminteri Suzanne Hedao Prashant Noss Reed Hansen Matt Locke Harvey Ellis Erle C Jones Benjamin Barber Charles Victor Hayes Randy Kormos Cyril Martin Vance Crist Eileen Sechrest Wes ta in 2017 An Ecoregion Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm BioScience 67 6 534 545 doi 10 1093 biosci bix014 Map of Ecoregions 2017 angl Resolve using WWF data Procitovano 03 travnya 2024 Posilannya Sumatran montane rain forests Terrestrial Ecoregions World Wildlife Fund Sumatran Montane Rainforests One Earth