Альостерна тютюноколірна | ||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||
Allosterna tabacicolor De Geer, 1775 | ||||||||||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||||||||||
|
Альостерна тютюноколірна (Alosterna tabacicolor Mulsant, 1863 = Allosterna tabacicolor (DeGeer) , 1928 = Leptura chrysomeloides Schrnk. = Alosterna tabacicola (DeGeer) , 1953)
Поширення
У хорологічному плані A. tabacicolor належить до транспалеарктичних видів у складі палеарктичного зоогеографічного комплексу. Вид широко розповсюджений у Європі, на Кавказі, Росії, Туреччині.
Екологія
В Карпатському регіоні A. tabacicolor масово поширена в передгірних районах, де є евдомінантом, становлячи, іноді, понад 50% від загальної чисельності усіх інших видів Вусачів. У гірських районах вид менш чисельний, і входить у групу субдомінантів або субрецидентів. Літ триває з кінця травня до першої половини серпня. Причому у передгірних районах виліт спостерігається у травні і триває до кінця червня, а у гірських районах — в середині червня і триває до середини серпня.
Морфологія
Імаго
Дрібний вид розміром 5-9 мм. Очі виїмчасті. Щоки перед очима короткі — коротші за половину діаметра ока, проте добре помітні. Голова позаду скронь з глибокою шиєподібною перетяжкою, задні краї скронь сильно виступають. Лобний шов поперечний, прямий. Вусики досягають вершини надкриль у самців, а у самок — коротші. Передньоспинка довша за свою ширину. Забарвлення тіла — чорне, тільки надкрила буро-жовті. Ноги цілком руді, іноді частково затемнені. Третій членик задньої лапки вузький, розділений навпіл.
Личинка
Личинка довжиною до 10 мм, з шириною 2 мм. Тіло витягнене. Скронево-тім'яні долі голови утворюють довгий шов. Лобні шви виражені чітко, і впадають у вусиковий отвір. На голові наявні шість епістомальних щетинок. Гіпостом — широкий і в водночас короткий. З кожної сторони голови по одному округлому вічку з яскравою пігментною плямою, що є архаїчною ознакою. Вусики короткі, двочленикові. Верхня губа широко поперечна, слабо склеротизована. Мандибули короткі, з виїмчастим ріжучим краєм, із середини мають косу боріздку. Пронотум при основі слабо зморшкуватий, без латеральних боріздок. Ноги довгі, що також є архаїчною ознакою. Спинні рухові мозолі черевця розміщені на 1-6 сегментах, а черевні — на 1-7. Дихальця вузькі, овальні, з 4-5 краєвими камерами. Дев'ятий сегмент черевця не озброєний.
Життєвий цикл
Личинки розвиваються у деревині більшості листяних порід, ненадаючи перевагу певним видам, заселяють кору прикореневої зони стовбурів дерев. Життєвий цикл триває 1-2 роки.
Література
- Бартенев А. Ф. Обзор видов жуков-усачей (Coleoptera: Cerambycidae) фауны Украины // Вісті Харківського ентомологічного товариства. — 2003 (2004). — 11, № 1-2. — с. 24-43
- Загайкевич І. К. До вивчення вусачів (Cerambycidae) Станіславської обл. // Проблеми ентомології на Україні. — К.: Вид-во АН УРСР, 1959. — с. 45-47;
- Загайкевич І. К. Таксономия и экология усачей. — К.: Наукова Думка, 1991. — 420 с.;
- Заморока А. М. Висотно-домінантний розподіл фауни жуків-вусачів на північно-східному меґасхилі Українських Карпат та південно-західній окраїні Східноєвропейської платформи // Вісн. Прикарпатського у-ту, серія біол. № 3 — Івано-Франківськ, 2003. — с. 112–127;
- Заморока А. М. Вплив комплексного висотного градієнту на формування домінантних форм жуків-вусачів (Coleoptera: Cerambycidae) на північно-східному макросхилі Українських Карпат та Передкарпатті // ІІ міжнародна наукова конференція студентів та аспірантів «Молодь і поступ біології». — Львів, 2006. — с. 251–252;
- Заморока А. М. Жуки-вусачі Івано-Франківської області // мат. конф. «Проблеми вивчення та охорони біорізноманіття Карпат і прилеглих територій». — Івано-Франківськ, 2007. — с. 131–132;
- Łomnicki M. Catalogus Coleopterorum Haliciae. — Leopoli, 1884. — S. 1-43;
- Nowicki M. Verzeichniss galizischer Käfer // Beitrage zur Insektenfauna Galiziens. — Krakow, 1873. — S. 7-52.
Посилання
- http://www.biolib.cz/en/taxon/id11234/ [ 3 березня 2016 у Wayback Machine.]
- http://www.cerambyx.uochb.cz/alltab.htm [ 13 червня 2008 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Alosterna tyutyunokolirna Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Pidcarstvo Spravzhni bagatoklitinni tvarini Eumetazoa Tip Chlenistonogi Arthropoda Klas Komahi Insecta Pidklas Krilati komahi Pterygota Infraklas Novokrili Neoptera Nadryad Golometabola Holometabola Ryad Zhuki Coleoptera Pidryad Vseyidni zhuki Polyphaga Nadrodina Hrizomeloyidni Chrysomeloidea Rodina Vusachi Cerambycidae Pidrodina Lepturini Lepturinae Latreille 1802 Rid Alosterna Alosterna Mulsant 1863 Vid Alosterna tyutyunokolirna Binomialna nazva Allosterna tabacicolor De Geer 1775 Posilannya Vikishovishe Alosterna tabacicolor EOL 3413060 NCBI 347262 Alosterna tyutyunokolirna Alosterna tabacicolor Mulsant 1863 Allosterna tabacicolor DeGeer 1928 Leptura chrysomeloides Schrnk Alosterna tabacicola DeGeer 1953 PoshirennyaU horologichnomu plani A tabacicolor nalezhit do transpalearktichnih vidiv u skladi palearktichnogo zoogeografichnogo kompleksu Vid shiroko rozpovsyudzhenij u Yevropi na Kavkazi Rosiyi Turechchini EkologiyaV Karpatskomu regioni A tabacicolor masovo poshirena v peredgirnih rajonah de ye evdominantom stanovlyachi inodi ponad 50 vid zagalnoyi chiselnosti usih inshih vidiv Vusachiv U girskih rajonah vid mensh chiselnij i vhodit u grupu subdominantiv abo subrecidentiv Lit trivaye z kincya travnya do pershoyi polovini serpnya Prichomu u peredgirnih rajonah vilit sposterigayetsya u travni i trivaye do kincya chervnya a u girskih rajonah v seredini chervnya i trivaye do seredini serpnya MorfologiyaImago Dribnij vid rozmirom 5 9 mm Ochi viyimchasti Shoki pered ochima korotki korotshi za polovinu diametra oka prote dobre pomitni Golova pozadu skron z glibokoyu shiyepodibnoyu peretyazhkoyu zadni krayi skron silno vistupayut Lobnij shov poperechnij pryamij Vusiki dosyagayut vershini nadkril u samciv a u samok korotshi Perednospinka dovsha za svoyu shirinu Zabarvlennya tila chorne tilki nadkrila buro zhovti Nogi cilkom rudi inodi chastkovo zatemneni Tretij chlenik zadnoyi lapki vuzkij rozdilenij navpil Lichinka Lichinka dovzhinoyu do 10 mm z shirinoyu 2 mm Tilo vityagnene Skronevo tim yani doli golovi utvoryuyut dovgij shov Lobni shvi virazheni chitko i vpadayut u vusikovij otvir Na golovi nayavni shist epistomalnih shetinok Gipostom shirokij i v vodnochas korotkij Z kozhnoyi storoni golovi po odnomu okruglomu vichku z yaskravoyu pigmentnoyu plyamoyu sho ye arhayichnoyu oznakoyu Vusiki korotki dvochlenikovi Verhnya guba shiroko poperechna slabo sklerotizovana Mandibuli korotki z viyimchastim rizhuchim krayem iz seredini mayut kosu borizdku Pronotum pri osnovi slabo zmorshkuvatij bez lateralnih borizdok Nogi dovgi sho takozh ye arhayichnoyu oznakoyu Spinni ruhovi mozoli cherevcya rozmisheni na 1 6 segmentah a cherevni na 1 7 Dihalcya vuzki ovalni z 4 5 krayevimi kamerami Dev yatij segment cherevcya ne ozbroyenij Zhittyevij ciklLichinki rozvivayutsya u derevini bilshosti listyanih porid nenadayuchi perevagu pevnim vidam zaselyayut koru prikorenevoyi zoni stovburiv derev Zhittyevij cikl trivaye 1 2 roki LiteraturaBartenev A F Obzor vidov zhukov usachej Coleoptera Cerambycidae fauny Ukrainy Visti Harkivskogo entomologichnogo tovaristva 2003 2004 11 1 2 s 24 43 Zagajkevich I K Do vivchennya vusachiv Cerambycidae Stanislavskoyi obl Problemi entomologiyi na Ukrayini K Vid vo AN URSR 1959 s 45 47 Zagajkevich I K Taksonomiya i ekologiya usachej K Naukova Dumka 1991 420 s Zamoroka A M Visotno dominantnij rozpodil fauni zhukiv vusachiv na pivnichno shidnomu megashili Ukrayinskih Karpat ta pivdenno zahidnij okrayini Shidnoyevropejskoyi platformi Visn Prikarpatskogo u tu seriya biol 3 Ivano Frankivsk 2003 s 112 127 Zamoroka A M Vpliv kompleksnogo visotnogo gradiyentu na formuvannya dominantnih form zhukiv vusachiv Coleoptera Cerambycidae na pivnichno shidnomu makroshili Ukrayinskih Karpat ta Peredkarpatti II mizhnarodna naukova konferenciya studentiv ta aspirantiv Molod i postup biologiyi Lviv 2006 s 251 252 Zamoroka A M Zhuki vusachi Ivano Frankivskoyi oblasti mat konf Problemi vivchennya ta ohoroni bioriznomanittya Karpat i prileglih teritorij Ivano Frankivsk 2007 s 131 132 Lomnicki M Catalogus Coleopterorum Haliciae Leopoli 1884 S 1 43 Nowicki M Verzeichniss galizischer Kafer Beitrage zur Insektenfauna Galiziens Krakow 1873 S 7 52 Posilannyahttp www biolib cz en taxon id11234 3 bereznya 2016 u Wayback Machine http www cerambyx uochb cz alltab htm 13 chervnya 2008 u Wayback Machine