Марі де Севіньє (Рабютьєн Шанталь) (фр. Marie de Rabutin-Chantal; 5 лютого 1626, Париж — 17 квітня 1696, Гриньян) — французька письменниця; у 1726 році почалось публікування її листів до дочки, котрі вона писала протягом двадцяти років — дотепна і об'єктивна хроніка подій у Парижі і Версалі того часу.
Марі де Севіньє | ||||
---|---|---|---|---|
фр. Marie de Rabutin-Chantal, marquise de Sévigné | ||||
Ім'я при народженні | фр. Marie de Rabutin-Chantal | |||
Прізвисько | Madame de Sévigné | |||
Народилася | 5 лютого 1626[1][2][…] Париж, Королівство Франція[4] | |||
Померла | 17 квітня 1696[1][2][…] (70 років) або 17 квітня 1695[5] (69 років) Гриньян[4] ·натуральна віспа | |||
Поховання | d | |||
Країна | Франція | |||
Діяльність | correspondent, письменниця, філософ | |||
Мова творів | французька | |||
Батько | d[6] | |||
Мати | d[6] | |||
У шлюбі з | d[6] | |||
Діти | d[6] і d | |||
Автограф | ||||
| ||||
Марі де Севіньє у Вікісховищі | ||||
Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
Роботи у Вікіджерелах |
Біографія
Батько мадам де Севіньє, Сельс-Бенінь де Рабютен-Шанталь, загинув у бою в 1627 році. Виховувалася дідом, а потім його братом. Завдяки своїм вчителям — Ж. Шапленові та — чудово володіла італійською, меншою мірою — латинською та іспанською. В 1644 році вступила в шлюб з маркізом Анрі де Севіньї (1623—1651). Після загибелі чоловіка (у результаті дуелі) присвятила себе вихованню дітей. Жила переважно в Парижі, спілкувалася з мадам де Лафаєтт, Ларошфуко, кардиналом де Рецем, . З 1677 року жила в паризькому Отель Карнавале. Взимку 1695—1696 років перебувала в замку своєї дочки мадам де Гріньян; тут і померла. Похована у храмі Гріньяна. Під час Великої французької революції могила була розкрита, останки знищені.
«Листи»
Мадам де Севіньє дуже болісно переносила розлуку з донькою, яка після одруження переїхала до Провансу), і протягом майже тридцяти років вела з нею листування (три-чотири листи на тиждень). Крім того, серед її адресатів — Менаж, її родич , її близький друг Арно де помпонами. Бюссі-Рабютен включив кілька її листів у власні мемуари (1696). Перше окреме видання листів вийшло в 1726. В 1754 р. вийшла велика добірка з 772 листів. На сьогоднішній день відомо 1120 листів мадам де Севіньє, авторство частини з яких сумнівне (оригінали збереглися лише в незначній мірі). У листах проявилася висока начитаність авторки — мадам де Севіньє знала твори Рабле та Монтеня, Мадлен де Скюдері і Ла , п'єси Корнеля і Расіна, історичні твори Тацита, книги італійських письменників (Аріосто та Тассо) та твори французьких богословів.
Листи різноманітні за змістом і інтонацією: іноді вони нагадують світську і, ширше, газетну хроніку; з них можна дізнатися про процес Ніколя Фуке, про смерть Франсуа Вателя, про одруження герцога Лозена. Стиль листів часом пов'язаний з преціозністю та , але відображає також вплив картезіанства та янсенізму. Глибокий психологізм листів мадам де Севіньї співзвучний головному твору її подруги мадам де Лафаєтт — «Принцеса Клевська».
Листи мадам де Севіньє і Марсель Пруст
В романі Марселя Пруста «У пошуках утраченого часу» листи мадам де Севіньє відіграють важливу роль. Це не лише улюблене чтиво бабусі й матері головного героя Марселя. Листи часто цитуються, створюючи додаткову ауру навколо родинних стосунків у романі й ідеалізуючи родинне спілкування в минулому.
Література
У Вікіджерелах є :fr:Marie de Rabutin-Chantal, marquise de Sévigné |
- Jean Choleau, Le Grand Cœur de Madame de Sévigné, Vitré, Unaviez Arvor, 1959.
- Roger Duchêne, Madame de Sévigné ou la chance d’être femme, Fayard, 1982, rééd. 2002.
- Дезен Н. А. Проблема жанра и традиции в письмах Мари де Севинье (о французском эпистолярном жанре XVII в.) // Вестник МГУ. Сер.9. Филология. 1988. № 3. С.69-75.
- Fritz Nies, Les lettres de Madame de Sévigné, Conventions du genre et sociologie des publics, Paris, Honoré Champion, 1992.
- Roger Duchêne, Naissances d'un écrivain: Madame de Sévigné. — P.: 1996.
- Roger Duchêne, Chère Madame de Sévigné. — P.: 2004.
- Benedetta Craveri, L’Âge de la conversation, Paris, Gallimard, 2002.
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- SNAC — 2010.
- Encyclopædia Britannica
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- The Fine Art Archive — 2003.
- Archief Guido Gezelle
Посилання
- Листи мадам де Севіньє в електронній бібліотеці «Gallica» [ 16 квітня 2012 у Wayback Machine.]
- Liste des œuvres Список листів на сайті «Gallica»
- Madame de Sévigné sur le site de Roger Duchêne (фр.) [ 20 липня 2011 у Wayback Machine.]
- Біографічна довідка (фр.) [ 5 лютого 2010 у Wayback Machine.]
- «L'impénétrable sourire de la dame au nez carré», стаття, присвячена мадам де Севіньє
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mari de Sevinye Rabyutyen Shantal fr Marie de Rabutin Chantal 5 lyutogo 1626 16260205 Parizh 17 kvitnya 1696 Grinyan francuzka pismennicya u 1726 roci pochalos publikuvannya yiyi listiv do dochki kotri vona pisala protyagom dvadcyati rokiv dotepna i ob yektivna hronika podij u Parizhi i Versali togo chasu Mari de Sevinyefr Marie de Rabutin Chantal marquise de SevigneIm ya pri narodzhennifr Marie de Rabutin ChantalPrizviskoMadame de SevigneNarodilasya5 lyutogo 1626 1626 02 05 1 2 Parizh Korolivstvo Franciya 4 Pomerla17 kvitnya 1696 1696 04 17 1 2 70 rokiv abo 17 kvitnya 1695 1695 04 17 5 69 rokiv Grinyan 4 naturalna vispaPohovannyadKrayina FranciyaDiyalnistcorrespondent pismennicya filosofMova tvorivfrancuzkaBatkod 6 Matid 6 U shlyubi zd 6 Ditid 6 i dAvtograf Mari de Sevinye u Vikishovishi Vislovlyuvannya u Vikicitatah Roboti u VikidzherelahBiografiyaBatko madam de Sevinye Sels Benin de Rabyuten Shantal zaginuv u boyu v 1627 roci Vihovuvalasya didom a potim jogo bratom Zavdyaki svoyim vchitelyam Zh Shaplenovi ta chudovo volodila italijskoyu menshoyu miroyu latinskoyu ta ispanskoyu V 1644 roci vstupila v shlyub z markizom Anri de Sevinyi 1623 1651 Pislya zagibeli cholovika u rezultati dueli prisvyatila sebe vihovannyu ditej Zhila perevazhno v Parizhi spilkuvalasya z madam de Lafayett Laroshfuko kardinalom de Recem Z 1677 roku zhila v parizkomu Otel Karnavale Vzimku 1695 1696 rokiv perebuvala v zamku svoyeyi dochki madam de Grinyan tut i pomerla Pohovana u hrami Grinyana Pid chas Velikoyi francuzkoyi revolyuciyi mogila bula rozkrita ostanki znisheni Otel de Karnavale Listi Madam de Sevinye duzhe bolisno perenosila rozluku z donkoyu yaka pislya odruzhennya pereyihala do Provansu i protyagom majzhe tridcyati rokiv vela z neyu listuvannya tri chotiri listi na tizhden Krim togo sered yiyi adresativ Menazh yiyi rodich yiyi blizkij drug Arno de pomponami Byussi Rabyuten vklyuchiv kilka yiyi listiv u vlasni memuari 1696 Pershe okreme vidannya listiv vijshlo v 1726 V 1754 r vijshla velika dobirka z 772 listiv Na sogodnishnij den vidomo 1120 listiv madam de Sevinye avtorstvo chastini z yakih sumnivne originali zbereglisya lishe v neznachnij miri U listah proyavilasya visoka nachitanist avtorki madam de Sevinye znala tvori Rable ta Montenya Madlen de Skyuderi i La p yesi Kornelya i Rasina istorichni tvori Tacita knigi italijskih pismennikiv Ariosto ta Tasso ta tvori francuzkih bogosloviv Listi riznomanitni za zmistom i intonaciyeyu inodi voni nagaduyut svitsku i shirshe gazetnu hroniku z nih mozhna diznatisya pro proces Nikolya Fuke pro smert Fransua Vatelya pro odruzhennya gercoga Lozena Stil listiv chasom pov yazanij z precioznistyu ta ale vidobrazhaye takozh vpliv kartezianstva ta yansenizmu Glibokij psihologizm listiv madam de Sevinyi spivzvuchnij golovnomu tvoru yiyi podrugi madam de Lafayett Princesa Klevska Zamok Roshe v Bretani Madam de Sevinye poyihala syudi u vesilnu podorozh i zgodom neridko zhila u rodinnomu zamku Listi madam de Sevinye i Marsel Prust V romani Marselya Prusta U poshukah utrachenogo chasu listi madam de Sevinye vidigrayut vazhlivu rol Ce ne lishe ulyublene chtivo babusi j materi golovnogo geroya Marselya Listi chasto cituyutsya stvoryuyuchi dodatkovu auru navkolo rodinnih stosunkiv u romani j idealizuyuchi rodinne spilkuvannya v minulomu LiteraturaU Vikidzherelah ye fr Marie de Rabutin Chantal marquise de Sevigne Jean Choleau Le Grand Cœur de Madame de Sevigne Vitre Unaviez Arvor 1959 Roger Duchene Madame de Sevigne ou la chance d etre femme Fayard 1982 reed 2002 Dezen N A Problema zhanra i tradicii v pismah Mari de Sevine o francuzskom epistolyarnom zhanre XVII v Vestnik MGU Ser 9 Filologiya 1988 3 S 69 75 Fritz Nies Les lettres de Madame de Sevigne Conventions du genre et sociologie des publics Paris Honore Champion 1992 Roger Duchene Naissances d un ecrivain Madame de Sevigne P 1996 Roger Duchene Chere Madame de Sevigne P 2004 Benedetta Craveri L Age de la conversation Paris Gallimard 2002 PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 SNAC 2010 d Track Q29861311 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 The Fine Art Archive 2003 d Track Q10855166 Archief Guido Gezelle d Track Q113466917PosilannyaListi madam de Sevinye v elektronnij biblioteci Gallica 16 kvitnya 2012 u Wayback Machine Liste des œuvres Spisok listiv na sajti Gallica Madame de Sevigne sur le site de Roger Duchene fr 20 lipnya 2011 u Wayback Machine Biografichna dovidka fr 5 lyutogo 2010 u Wayback Machine L impenetrable sourire de la dame au nez carre stattya prisvyachena madam de Sevinye