Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Мадам де Лафаєтт (фр. Marie-Madeleine Pioche de La Vergne, comtesse de La Fayette, 18 березня 1634 (хрещення) — 25 травня 1693) — французька письменниця, авторка роману «Принцеса Клевська», одного з перших романів у літературі.
| Мадам де Лафаєтт | ||||
|---|---|---|---|---|
| Madame de La Fayette | ||||
 | ||||
| Ім'я при народженні | Марі Мадлен Піош де Ла Вернь | |||
| Псевдонім | Madame de la Fayette | |||
| Народилася | 18 березня 1634[1][2][…] Париж | |||
| Померла | 25 травня 1693[4][1][…] (59 років) Париж | |||
| Поховання | Церква Сен-Сюльпіс | |||
| Країна |  Франція | |||
| Національність | француженка | |||
| Діяльність | письменниця | |||
| Мова творів | французька | |||
| Magnum opus | Принцеса Клевська, d, Q17461985? і Q17352512? | |||
| Автограф |  | |||
| | ||||
 Мадам де Лафаєтт у Вікісховищі | ||||
 Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
 Роботи у Вікіджерелах | ||||
Біографія
Народилася в доволі заможній, хоча й не особливо знатній, родині. При хрещенні отримала ім'я Марі-Мадлен Піош де Ла Вернь. У 16 років стала фрейліною Анни Австрійської і почала навчатися літературному ремеслу у Жіля Менажа, свого учителя латини та італійської. За сприяння Менажа отримала доступ у модні салони мадам де Рамбуйє та Мадлен де Скрюдері. Її батько, Марк Піош де Ла Вернь, помер за рік до того, а мати одружилася знову з Рено де Севіньє, дядьком мадам де Севіньє.
1655 року Марі-Мадлен одружилася з Франсуа Мотьє, графом де Лафайєттом, старшим на 18 років вдівцем, народила двох синів. Супроводжувала чоловіка в родинні маєтки в Оверні та Бурбонне, але часто навідувала Париж, де мала друзів при дворі, утворила власний успішний салон. Серед її знайомих була Генрієтта Англійська, майбутня герцогиня Орлеанська, Антуан Арно, провідні тогочасні французькі письменники. Ще раніше, під час Фронди, де Лафайєтт познайомилася із кардиналом Рецем.
З 1659 року де Лафайєтт стала жити в Парижі постійно, а в 1662 році опублікувала анонімно роман Принцеса де Монпансьє. З 1962 року вона підтримувала знайомство із Франсуа де Ларошфуко, автором Максим, який познайомив її з іншими відомими літераторами, зокрема Расіном та Болло. Роман Заїд, підписаний Сегре, але майже напевно авторства де Лафайєтт, побачив світ у 1669 році, а його другий том у 1671 році.
Знаменитий роман Принцеса Клевська з'явився анонімно у 1678 році. Він мав великий успіх і вважається першим справжнім французьким романом, протопипом психологічного роману.
Після смерті Ларошфуко в 1680 році та чоловіка у 1683 році де Лафайєтт стала вести менш активне громадське життя. Після її смерті були надруковані ще три романи: Графиня де Танд, Історія Генрієтти Англійської та Спогади про французький двір.
Твори
- La Princesse de Montpensier, 1662, 1674 та 1675.
- Zaïde, histoire espagnole, tome 1, tome 2, Paris, Claude Barbin, 1671.
- La Princesse de Clèves, À Paris, chez Claude Barbin, 16 mai 1678 [anonyme]. (traduit en anglais en 1689 à Londres).
- Romans et Nouvelles, Paris, Classiques Garnier, 1989, ISSN 0750-2176
- La Comtesse de Tende [ 11 серпня 2020 у Wayback Machine.] (1718), posthume
- Histoire de madame Henriette d'Angleterre, première femme de Philippe de France, Duc d'Orléans, Amsterdam, M.-C. Le Cène, 1720.
- Mémoires de la cour de France pour les années 1688 et 1689, Paris, Foucault, 1828.
Література
- Madame de La Fayette : La Princesse de Montpensier, 1662, « La Princesse de Clèves », 1678, Paris, Magnard, 1989.
- Henry Pierre Blottier, Catherine Vandel-Isaakidis, « La Princesse de Clèves », Paris, Bordas, 1991.
- Mercédès Boixareu, Du « Savoir d'amour » au « dire d'amour » : fonction de la narration et du dialogue dans « « La Princesse de Clèves » » de Madame de Lafayette, Paris, Lettres modernes, 1989.
- Jean-Michel Delacomptée, Passions, La Princesse de Clèves, Paris, Arléa, 2012.
- Myriam Dufour-Maître, Jacqueline Milhit, « La Princesse de Clèves » (1678), Marie-Madeleine de La Fayette, Paris, Hatier, 2004.
- Jean Fabre, L'Art de l'analyse dans « La Princesse de Clèves », Strasbourg, Presses universitaires de Strasbourg, 1989.
- Roger Gaillard, Approche de « La Princesse de Clèves », Dijon, Éditions de l'Aleï, 1983.
- Jean Garapon, « La Princesse de Clèves », Madame de la Fayette : analyse critique, Paris, Hatier, 1988.
- Jean Garapon, « La Princesse de Clèves », Madame de la Fayette : résumé, personnages, thèmes, Paris, Hatier, 1994.
- Sung Kim, Les récits dans « La Princesse de Clèves » : tentative d'analyse structurale, Saint-Genouph, Nizet, 1997.
- Ludovic Lalanne, Brantôme et « La Princesse de Clèves » de Mme. de La Fayette, Paris, [S.n.], 1891.
- Gérard Letexier, Madame de Villedieu (1640-1683) : une chroniqueuse aux origines de « La Princesse de Clèves », Paris, Lettres modernes Minard, 2002.
- Pierre Malandain, Madame de Lafayette, « La Princesse de Clèves », Paris, Presses universitaires de France, 1985 ; 1989.
- Alain Niderst, « La Princesse de Clèves » de Madame de Lafayette, Paris, Nizet, 1977.
- Alain Niderst, « La Princesse de Clèves » : le roman paradoxal, Paris, Larousse, 1973.
- Valentine Poizat, La Véritable Princesse de Clèves, Paris, Renaissance du livre, 1920.
- René Pommier, Études sur « La Princesse de Clèves », Saint-Pierre-du-Mont, Eurédit, 2000.
- Isabelle Rambaud, La Princesse de Clèves et son château, Étrépilly, Presses du Village, 2006.
- Jean Baptiste Henri du Trousset de Valincour, Lettres à Madame la Marquise sur le sujet de la « Princesse de Clèves », Paris, Flammarion, 2001.
- Jean-Baptiste-Henri du Trousset de Valincour, Valincour : Lettres à Madame la marquise sur le sujet de la « Princesse de Clèves », Éd. Jacques Chupeau, Tours, Université de Tours, 1972.
- Denise Werlen, Madame de La Fayette, « La Princesse de Clèves », Rosny, Bréal, 1998.
- Madame de La Fayette, La Princesse de Montpellier, présenté et établie par Daniel Aris, Éditions de La Table Ronde, Paris, 1993.
Див. також
- Шарль-Арман-Рене де Ла-Тремуай — внук мадам де Лафаєтт, член Французької академії.
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- SNAC — 2010.
- FemBio database
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118725939 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Мадам де Лафаєтт
- Лафайєт, Марі Мадлен де // Зарубіжні письменники : енциклопедичний довідник : у 2 т. / за ред. Н. Михальської та Б. Щавурського. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2006. — Т. 2 : Л — Я. — С. 21-22. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Madam de Lafayett fr Marie Madeleine Pioche de La Vergne comtesse de La Fayette 18 bereznya 1634 hreshennya 25 travnya 1693 francuzka pismennicya avtorka romanu Princesa Klevska odnogo z pershih romaniv u literaturi Madam de LafayettMadame de La FayetteIm ya pri narodzhenni Mari Madlen Piosh de La VernPsevdonim Madame de la FayetteNarodilasya 18 bereznya 1634 1634 03 18 1 2 ParizhPomerla 25 travnya 1693 1693 05 25 4 1 59 rokiv ParizhPohovannya Cerkva Sen SyulpisKrayina FranciyaNacionalnist francuzhenkaDiyalnist pismennicyaMova tvoriv francuzkaMagnum opus Princesa Klevska d Q17461985 i Q17352512 Avtograf Madam de Lafayett u Vikishovishi Vislovlyuvannya u Vikicitatah Roboti u VikidzherelahBiografiyaNarodilasya v dovoli zamozhnij hocha j ne osoblivo znatnij rodini Pri hreshenni otrimala im ya Mari Madlen Piosh de La Vern U 16 rokiv stala frejlinoyu Anni Avstrijskoyi i pochala navchatisya literaturnomu remeslu u Zhilya Menazha svogo uchitelya latini ta italijskoyi Za spriyannya Menazha otrimala dostup u modni saloni madam de Rambujye ta Madlen de Skryuderi Yiyi batko Mark Piosh de La Vern pomer za rik do togo a mati odruzhilasya znovu z Reno de Sevinye dyadkom madam de Sevinye 1655 roku Mari Madlen odruzhilasya z Fransua Motye grafom de Lafajyettom starshim na 18 rokiv vdivcem narodila dvoh siniv Suprovodzhuvala cholovika v rodinni mayetki v Overni ta Burbonne ale chasto naviduvala Parizh de mala druziv pri dvori utvorila vlasnij uspishnij salon Sered yiyi znajomih bula Genriyetta Anglijska majbutnya gercoginya Orleanska Antuan Arno providni togochasni francuzki pismenniki She ranishe pid chas Frondi de Lafajyett poznajomilasya iz kardinalom Recem Z 1659 roku de Lafajyett stala zhiti v Parizhi postijno a v 1662 roci opublikuvala anonimno roman Princesa de Monpansye Z 1962 roku vona pidtrimuvala znajomstvo iz Fransua de Laroshfuko avtorom Maksim yakij poznajomiv yiyi z inshimi vidomimi literatorami zokrema Rasinom ta Bollo Roman Zayid pidpisanij Segre ale majzhe napevno avtorstva de Lafajyett pobachiv svit u 1669 roci a jogo drugij tom u 1671 roci Znamenitij roman Princesa Klevska z yavivsya anonimno u 1678 roci Vin mav velikij uspih i vvazhayetsya pershim spravzhnim francuzkim romanom protopipom psihologichnogo romanu Pislya smerti Laroshfuko v 1680 roci ta cholovika u 1683 roci de Lafajyett stala vesti mensh aktivne gromadske zhittya Pislya yiyi smerti buli nadrukovani she tri romani Grafinya de Tand Istoriya Genriyetti Anglijskoyi ta Spogadi pro francuzkij dvir TvoriLa Princesse de Montpensier 1662 1674 ta 1675 Zaide histoire espagnole tome 1 tome 2 Paris Claude Barbin 1671 La Princesse de Cleves A Paris chez Claude Barbin 16 mai 1678 anonyme traduit en anglais en 1689 a Londres Romans et Nouvelles Paris Classiques Garnier 1989 ISSN 0750 2176 La Comtesse de Tende 11 serpnya 2020 u Wayback Machine 1718 posthume Histoire de madame Henriette d Angleterre premiere femme de Philippe de France Duc d Orleans Amsterdam M C Le Cene 1720 Memoires de la cour de France pour les annees 1688 et 1689 Paris Foucault 1828 LiteraturaMadame de La Fayette La Princesse de Montpensier 1662 La Princesse de Cleves 1678 Paris Magnard 1989 Henry Pierre Blottier Catherine Vandel Isaakidis La Princesse de Cleves Paris Bordas 1991 Mercedes Boixareu Du Savoir d amour au dire d amour fonction de la narration et du dialogue dans La Princesse de Cleves de Madame de Lafayette Paris Lettres modernes 1989 Jean Michel Delacomptee Passions La Princesse de Cleves Paris Arlea 2012 Myriam Dufour Maitre Jacqueline Milhit La Princesse de Cleves 1678 Marie Madeleine de La Fayette Paris Hatier 2004 Jean Fabre L Art de l analyse dans La Princesse de Cleves Strasbourg Presses universitaires de Strasbourg 1989 Roger Gaillard Approche de La Princesse de Cleves Dijon Editions de l Alei 1983 Jean Garapon La Princesse de Cleves Madame de la Fayette analyse critique Paris Hatier 1988 Jean Garapon La Princesse de Cleves Madame de la Fayette resume personnages themes Paris Hatier 1994 Sung Kim Les recits dans La Princesse de Cleves tentative d analyse structurale Saint Genouph Nizet 1997 Ludovic Lalanne Brantome et La Princesse de Cleves de Mme de La Fayette Paris S n 1891 Gerard Letexier Madame de Villedieu 1640 1683 une chroniqueuse aux origines de La Princesse de Cleves Paris Lettres modernes Minard 2002 Pierre Malandain Madame de Lafayette La Princesse de Cleves Paris Presses universitaires de France 1985 1989 Alain Niderst La Princesse de Cleves de Madame de Lafayette Paris Nizet 1977 Alain Niderst La Princesse de Cleves le roman paradoxal Paris Larousse 1973 Valentine Poizat La Veritable Princesse de Cleves Paris Renaissance du livre 1920 Rene Pommier Etudes sur La Princesse de Cleves Saint Pierre du Mont Euredit 2000 Isabelle Rambaud La Princesse de Cleves et son chateau Etrepilly Presses du Village 2006 Jean Baptiste Henri du Trousset de Valincour Lettres a Madame la Marquise sur le sujet de la Princesse de Cleves Paris Flammarion 2001 Jean Baptiste Henri du Trousset de Valincour Valincour Lettres a Madame la marquise sur le sujet de la Princesse de Cleves Ed Jacques Chupeau Tours Universite de Tours 1972 Denise Werlen Madame de La Fayette La Princesse de Cleves Rosny Breal 1998 Madame de La Fayette La Princesse de Montpellier presente et etablie par Daniel Aris Editions de La Table Ronde Paris 1993 Div takozhSharl Arman Rene de La Tremuaj vnuk madam de Lafayett chlen Francuzkoyi akademiyi PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 SNAC 2010 d Track Q29861311 FemBio database d Track Q61356138 Deutsche Nationalbibliothek Record 118725939 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Madam de Lafayett Lafajyet Mari Madlen de Zarubizhni pismenniki enciklopedichnij dovidnik u 2 t za red N Mihalskoyi ta B Shavurskogo Ternopil Navchalna kniga Bogdan 2006 T 2 L Ya S 21 22 ISBN 966 692 744 6