Жак Кассіні (фр. Jacques Cassini; 18 лютого 1677 — 15 квітня 1756) — французький астроном і геодезист, син Джованні Доменіко Кассіні.
Жак Кассіні | |
---|---|
фр. Jacques Cassini | |
Народився | 8 (18) лютого 1677[2] Париж, Королівство Франція |
Помер | 18 квітня 1756[1] (79 років) Тюрі-су-Клермон, Королівство Франція |
Країна | Франція |
Діяльність | астроном, географ |
Галузь | астрономія |
Alma mater | Коллеж Чотирьох Націй і Паризький університет[3] |
Науковий керівник | П'єр Варіньон[4] і Джованні Доменіко Кассіні[4] |
Відомі учні | Нікола Луї де Лакай |
Знання мов | французька[5] |
Заклад | Паризька обсерваторія |
Членство | Лондонське королівське товариство, Французька академія наук і Прусська академія наук |
Посада | директор |
Батько | Джованні Доменіко Кассіні |
Мати | d |
Діти | d і d |
Автограф | |
Нагороди | |
|
Біографія
Народився 18 лютого 1677 року в Парижі. 1691 року закінчив колеж Мазаріні й відтоді працював у Паризькій обсерваторії, яку очолював після смерті батька (1712). З 1699 року член Паризької Академії наук.
Праці Кассіні присвячені визначенню форми Землі, вивченню планет, їхніх супутників та комет. Кассіні допомагав батькові в астрономічних спостереженнях і геодезичних вимірах. У 1695 супроводжував його в поїздці по Італії, потім відвідав Фландрію, Нідерланди, Англію, де виконав велику кількість астрономічних і геодезичних вимірювань. У 1700—1701 брав участь у вимірюванні південної дуги Паризького меридіана; в 1718 завершив вимірювання північної частини цього меридіана, довівши його до Дюнкерка. У суперечці про форму Землі займав хибну позицію: в своїй праці «Про розмір і форму Землі» (1720) стверджував, що вона є не стислим, а витягнутим вздовж осі обертання сфероїдом.
Кассіні запропонував метод визначення географічної довготи зі спостережень покриття зірок і планет Місяцем. Вивчав орбіти супутників планет, будову кілець Сатурна. Склав перші таблиці орбітального руху супутників Сатурна. Виконав багато спостережень комет, відкрив дві нові комети (2 вересня 1698 та 18 березня 1706). Вивчав морські припливи. Після відкриття Галлеєм власних рухів зірок перший почав їхнє вимірювання.
Серед праць Кассіні — «Елементи астрономії» (1740) та «Астрономічні таблиці Сонця, Місяця, планет, нерухомих зірок і супутників Юпітера і Сатурна» (1740). Був переконаним картезіанцем, заперечував теорію всесвітнього тяжіння, волів факти спостережень тлумачити за допомогою теорії вихорів.
Кассіні був членом Лондонського королівського товариства (1698). Помер Кассіні в Тюрі (поблизу міста Клермон) 15 квітня 1756. Його ім'я занесено на карту Місяця. Також на його честь названо астероїд 24102 Жаккассіні.
Джерела
- Жак Кассіні [ 13 червня 2012 у Wayback Machine.] на krugosvet.ru
- Астронет [ 25 грудня 2010 у Wayback Machine.]
- Архів історії математики Мактьютор — 1994.
- Архів історії математики Мактьютор — 1994.
- Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zhak Kassini fr Jacques Cassini 18 lyutogo 1677 15 kvitnya 1756 francuzkij astronom i geodezist sin Dzhovanni Domeniko Kassini Zhak Kassinifr Jacques CassiniNarodivsya8 18 lyutogo 1677 2 Parizh Korolivstvo FranciyaPomer18 kvitnya 1756 1756 04 18 1 79 rokiv Tyuri su Klermon Korolivstvo FranciyaKrayina FranciyaDiyalnistastronom geografGaluzastronomiyaAlma materKollezh Chotiroh Nacij i Parizkij universitet 3 Naukovij kerivnikP yer Varinon 4 i Dzhovanni Domeniko Kassini 4 Vidomi uchniNikola Luyi de LakajZnannya movfrancuzka 5 ZakladParizka observatoriyaChlenstvoLondonske korolivske tovaristvo Francuzka akademiya nauk i Prusska akademiya naukPosadadirektorBatkoDzhovanni Domeniko KassiniMatidDitid i dAvtografNagorodichlen Londonskogo korolivskogo tovaristva Mediafajli u VikishovishiBiografiyaNarodivsya 18 lyutogo 1677 roku v Parizhi 1691 roku zakinchiv kolezh Mazarini j vidtodi pracyuvav u Parizkij observatoriyi yaku ocholyuvav pislya smerti batka 1712 Z 1699 roku chlen Parizkoyi Akademiyi nauk Praci Kassini prisvyacheni viznachennyu formi Zemli vivchennyu planet yihnih suputnikiv ta komet Kassini dopomagav batkovi v astronomichnih sposterezhennyah i geodezichnih vimirah U 1695 suprovodzhuvav jogo v poyizdci po Italiyi potim vidvidav Flandriyu Niderlandi Angliyu de vikonav veliku kilkist astronomichnih i geodezichnih vimiryuvan U 1700 1701 brav uchast u vimiryuvanni pivdennoyi dugi Parizkogo meridiana v 1718 zavershiv vimiryuvannya pivnichnoyi chastini cogo meridiana dovivshi jogo do Dyunkerka U superechci pro formu Zemli zajmav hibnu poziciyu v svoyij praci Pro rozmir i formu Zemli 1720 stverdzhuvav sho vona ye ne stislim a vityagnutim vzdovzh osi obertannya sferoyidom Kassini zaproponuvav metod viznachennya geografichnoyi dovgoti zi sposterezhen pokrittya zirok i planet Misyacem Vivchav orbiti suputnikiv planet budovu kilec Saturna Sklav pershi tablici orbitalnogo ruhu suputnikiv Saturna Vikonav bagato sposterezhen komet vidkriv dvi novi kometi 2 veresnya 1698 ta 18 bereznya 1706 Vivchav morski priplivi Pislya vidkrittya Galleyem vlasnih ruhiv zirok pershij pochav yihnye vimiryuvannya Sered prac Kassini Elementi astronomiyi 1740 ta Astronomichni tablici Soncya Misyacya planet neruhomih zirok i suputnikiv Yupitera i Saturna 1740 Buv perekonanim karteziancem zaperechuvav teoriyu vsesvitnogo tyazhinnya voliv fakti sposterezhen tlumachiti za dopomogoyu teoriyi vihoriv Kassini buv chlenom Londonskogo korolivskogo tovaristva 1698 Pomer Kassini v Tyuri poblizu mista Klermon 15 kvitnya 1756 Jogo im ya zaneseno na kartu Misyacya Takozh na jogo chest nazvano asteroyid 24102 Zhakkassini DzherelaZhak Kassini 13 chervnya 2012 u Wayback Machine na krugosvet ru Astronet 25 grudnya 2010 u Wayback Machine Arhiv istoriyi matematiki Maktyutor 1994 d Track Q547473 Arhiv istoriyi matematiki Maktyutor 1994 d Track Q547473 Matematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984 Matematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563