Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Порфирій Успенський у світі Костянтин Олександрович Успенський нар 1804 Кострома 1885 історик візантолог археолог сходоз

Костянтин Олександрович Успенський

Костянтин Олександрович Успенський

Порфирій Успенський (у світі — Костянтин Олександрович Успенський; нар. 1804, Кострома — †1885) — історик-візантолог, археолог, сходознавець, церковний педагог. Перший ректор Херсонської духовної семінарії в Одесі. Єпископ Російської православної церкви (безпатріаршої). Єпископ Чигиринський, вікарій Київської митрополії Відомтсва православного сповідання Російської імперії. Автор мемуарів. За походженням — меря.

Єпископ Порфірій
image
Єпископ Порфірій
Єпископ Чигиринський, вікарій Київської митрополії, архієпископ
з 14 лютого 1865–31 грудня 1877
 
Альма-матер: Костромське духовне училище, Санкт-Петербурзька духовна академія
Діяльність: священник, класицист, орієнталіст, візантолог, археолог, перекладач, палеограф
Ім'я при народженні: Констянтин Олександрович Успенський
Народження: 8 (20) вересня 1804
Кострома
Смерть: 19 квітня (1 травня) 1885 (80 років)
Москва
Похований: d
Чернецтво: 15 вересня 1829 року
Єп. хіротонія: 14 лютого 1865 року
Престол: Єпископ Чигиринський
Посада: Начальник російської духовної місії в Єрусалимі

Нагороди:

Орден Св. Анни ІІ-го ступеня (1840)

image Порфирій у Вікісховищі

Біографія

Народився у 1804 у Костромі в сім'ї церковнослужителя.

Початкову освіту отримав у Костромському духовному училищі, а вищу — в Санкт-Петербурзькій духовній академії.

Початок активної церковної, освітянської і наукової діяльності покладений в Україні, у місті Одеса.

В 1831 році був призначений законовчителем до Одеського Рішельєвського ліцею.

1832 став членом правління ліцею, а в 1838 був призначений професором богослов'я, церковної історії та церковного права. Освітянську діяльність поєднував із громадською роботою. Був цензором при Одеському цензурному комітеті, кореспондентом Київської духовної академії, членом Одеського статистичного комітету. Був обраний директором Одеського опікунського комітету, який опікувався тюрмами.

1834 отримав призначення на посаду настоятеля Одеського Успенського монастиря із висвяченням у сан архімандрита. Підтвердженням значних здобутків і визнанням його заслуг перед церквою стало призначення його присутнім в Херсонській духовній консисторії (1837).

В 1838, після відкриття в Одесі Херсонської духовної семінарії, архімандрит став її першим ректором і викладав там богослов'я, церковну історію та канонічне право, внаслідок чого залишив службу в ліцеї. Цю посаду обіймав упродовж трьох років і був звільнений з неї лише після призначення настоятелем церкви при Російській Місії у Відні. Нагороджений орденом Св. Анни ІІ-го ступеня (1840).

В квітні 1839 був обраний дійсним членом Одеського товариства історії і старожитностей, за дорученням якого у 1840 переклав із грецької мови рукопис XV ст. «Житіє» Іоанна Нового. Ця робота була опублікована у IX томі «Записок» товариства (1875). Плідна співпраця з цим товариством тривала впродовж усього його життя.

1843 за указом Синоду був відряджений з таємною місією до Єрусалиму, де мав з'ясувати становище православної церкви і скласти план дій для її підтримки. У своєму звіті наголосив про необхідність створення Російської Духовної Місії в Єрусалимі.

1847 царським урядом був затверджений на чолі першого складу Російської Духовної Місії в Єрусалимі. Початок Кримської війни змусив архімандрита залишити Єрусалим. Дорогою він зупинявся в Афінах для ознайомлення з пам'ятками старовини; у Венеції, Мілані, Римі, Флоренції та Генуї — для вивчення архітектури та живопису.

У 1858 востаннє Успенський поїхав на Схід в складі спеціальної експедиції. Згідно з указом Св. Синоду зміг забрати із Єрусалиму залишене там своє майно та бібліотеку.

1860 привіз до Одеси свою унікальну бібліотеку, зібрані рукописи і колекцію стародавніх ікон. Повернувшись до Петербурга впродовж трьох років активно займався науковою роботою. Написав низку наукових робіт, в тому числі й «Думку про Синайський рукопис, що містить Старий Заповіт неповний і весь Новий Завіт».

1865 отримав сан єпископа Чигиринського, вікарія Київської єпархії і став настоятелем Михайлівського Золотоверхого монастиря. У київський період були видані понад 15 його книг, присвячених історії Східної православної церкви. 24 січня 1879 року єпископ Порфирій (Успенський) вирушив із Києва до Москви в .

1877 був призначений членом Московської Синодальної контори і настоятелем Новоспаського монастиря. Доктор богослов'я та грецької словесності, почесний член Імператорського Православного Палестинського Товариства, Санкт-Петербурзького, Московського університетів і трьох духовних академій, один із фундаторів російського візантієзнавства. Добре знав церковну археологію, вільно володів грецькою, італійською, французькою, німецькою мовами.

У 1878 на прохання таврійського єпископа Гурія, він зробив транскрипцію і переклад приписки до подарованого Одеському товариству рукопису Євангелія, написаного грецькою мовою і датованого ХІІ ст. Переклад, разом із супровідним листом єпископа Гурія, був опублікований у «Записках» товариства. Впродовж 1845—1846, здійснюючи експедиції в Єгипет, Сирію, Лівію, на Афон, збирав стародавні , книги, монети, вивчав пам'ятки історії. Під час відвідування Синайського монастиря навесні 1845 був знайдений Синайський кодекс Священного Писання, датований IV ст.

На Афоні, де він описував грамоти Константинопольських патріархів, стародавні акти, монастирські устави, копіював слов'янські та грецькі надписи на монастирських приміщеннях, гробницях, хрестах та іконах, вивчав пам'ятники церковної архітектури та іконопису. Повернувшись до Одеси, він подарував Одеському товариству історії та старожитностей 550 грецьких, римських, перських та ін. монет, в тому числі 7 золотих і 109 срібних, а також різноманітні єгипетські старожитності, найбільш цінним серед яких був великий папірус із фівських катакомб. Під час подорожей збирав документальні матеріали про історію православної церкви на Сході, склав каталог грецьких рукописів монастирської бібліотеки.

Йому належить відкриття для російської науки Абіссінської церкви, її історії та церковної літератури.

За життя не зміг опублікувати свої численні матеріали, привезені зі Сходу, у зв'язку із браком коштів на ілюстрації та фотографії, які мали супроводжувати текст.

Заповідав зібрану бібліотеку Священному Синоду, усі свої кошти — Імператорській Академії Наук для посмертного видання його наукових творів; зібрання стародавніх ікон, привезених зі Сходу — Археологічному Товариству при Київській Духовній Академії.

Праці

Наслідки його наукової діяльності знайшли своє втілення у ряді цінних книг та статей, присвячених історії християнського Сходу. У Москві він закінчив роботу над 8-томними мемуарами, які назвав «Книга буття мого».

  • «Восток христианский. Абиссиния», в: «Труды Киевской Академии», 1866.
  • Мнение о синайской Библии, 1862. (полемика с Тишендорфом).
  • Книга бытия моего (Дневник и автобиографические записки) в 8-ми частях (извлечение из книги, изданной имп. Палестинским общ.). СПб, 1894, 1895, 1896 (2 ч.), 1899, 1900, 1901.
  • Восток христианский: а) История Афона (в 3-х книгах); б) Первое и второе путешествие в Афонские скиты и монастыри и описание скитов Афонских (в 6-ти книгах).
  • Восток христианский: Путешествие в Метеорские и Особолимпийские монастыри в Фесалии в 1859 г. СПб, 1896.
  • Восток христианский: Александрийская патриархя (сборник материалов, исследований и записок, относящихся до истории Александрийской епархии, т. I. СПб, 1898.
  • Четыре беседы Фотия, святейшего архиепископа Константинопольского и рассуждение о них. СПб, 1864.
  • О святом Кирилле, просветителе славян моравских: (Отрывок из путешествия в Афонские монастыри и скиты в 1846 г.). — Киев: Тип. Давиденко, 1877. — 32 с.
  • Рас-эль-Айнские колодцы у города Тира (Журнал мин-ва нар. просв., ч. 87, кн. 7).
  • Важное изобретение петерб. иконописца Алекс. Ив. Травина (Дух. беседа, 1864, т. 20, № 8).
  • Сказание о православной Амидийской митрополитии в Месопотамии (Дух. беседа, 1863, т. 19, № 37).
  • Священное писание у христ. женщин и библейская редкость у имп. Марии Феодоровны. СПб, 1864.
  • Известие о глаголической псалтири, хранящейся в библ. Синайского м-ря (Изв. имп. археолог. общ., 1863, т. 5, в. I).
  • Афон языческий. Киев, 1847.
  • Восток христианский: Афн, Киев, 1877.
  • Исповедь кающегося грешника. СПб, 1878.
  • Стихирарные пииты (Труды К. Д. А., 1878, кн. 4-7).
  • Святый Дионисий Ареопагит и творения его («Чтения Московского Общества Любителей Духовного Просвещения», 1879).
  • Новое слово об Афоно-Иверской иконе Богоматери (Чтен. в общ. любит. дух. просв., 1879).
  • Афонские книжники: греческие писатели, переводчики и издатели (Там же, 1883, кн. 2 и 3).
  • Сказание о Сирийской унии (Труды К. Д. А., 1874, кн. 9).
  • История Афона (Труды К. Д. А., 1871, кн. 8).
  • Абиссинцы, их церковь и религиозные обряды (Там же, 1866, кн. 3-5, 7 и 8).
  • Послание иерусалим. патриархов в Грузию (Там же, 1866, кн. 1).
  • Сирийская церковь (Журнал мин. народн. просвещ., 1850, ч. 56).
  • Синайская обитель (Там же, 1847, ч. 55).
  • Синайский полуостров (Там же, 1847, ч. 60).
  • Описание монастырей Афонских в 1845—1846 гг. (Там же, 1848, ч. 55, 58).
  • Указатель актов, хранящ. в обители св. горы Афонской (Там же, 1847, ч. 55).
  • Взгляд на плавание наших пароходов к берегам Афона (Листок рус. общества пароходства и торговли, 1860, № 78 и 77).
  • Александрийский том о праздновании Пасхи (перепеч. в журн. мин-ва нар. просвещ., 1860, ч. 106).
  • Извлечение из письма с Афона: о греческих и славянских старинных рукописях (Дух. беседа, 1859, т. VII, № 33).
  • Извлечение из письма с Востока (о приобрет. 11 рукописей на пергаменте). Дух. беседа, 1859, т. VII, № 30.
  • Восток христианский: Египет и Синай. СПб, 1857.
  • Письмена Кинея Манафы на Синайских утесах. СПб, 1857.
  • Вероучение, богослужение, чиноположение и правила церковного благочиния египетских христиан (коптов). СПб, 1856. Книга издана под инициалами А. П. У.
  • Путешествие по Египту и в м-рь в 1845 г. СПб, 1856 (?).
  • Первое путешествие в Синайский монастырь в 1845 году, СПб., 1856.
  • Второе путешествие в Синайский монастырь в 1850 г. СПб, 1856.
  • Восток христианский. Путешествие в метеорские и оссоолимпийские монастыри в Фессалии архимандрита Порфирия Успенского в 1859 г. Издание Императорской академии наук под редакциею П. А. Сырку. СПб, 1896
  • 1‑я Маккавейская книга//Труды Кіевской Духовной академіи, 1873, № 3, стр. 285—362.
  • 2‑я Маккавейская книга//Труды Кіевской Духовной академіи, 1873, № 9, стр. 269—323.
  • 3‑я Маккавейская книга//Труды Кіевской Духовной академіи, 1873, № 11, стр. 1—24.
  • 4‑я Маккавейская книга//Труды Кіевской Духовной академіи, 1873, № 11, стр. 69—107.
  • Образцы русскаго перевода священных книг Ветхаго Завета//Труды Кіевской Духовной академіи, 1869, стр. 4-212
  • Псалтирь в русском переводе с греческого. СПб. 1893, 243 с.
  • Мнение о Синайской рукописи, содержащей в себе Ветхий Завет неполный и весь Новый Завет. — СПб., 1862;
  • Мученичество и житие святого всехвального великомученика Иоанна Нового Трапезунтского, пострадавшего в Левкополе, называемом по общему употреблению Аккерман. // ЗООИД. 1875- Т. IX;
  • Сведение о службе по синодальному управлению князя Г. А. Потемкина — Таврического. // ЗООИД. 1883. — Т. XIII;

Джерела

  • Діанова Н. М., Науково-релігійна діяльність єпископа Порфирія (Успенського) // Історія релігій в Україні. Науковий щорічник. 2007 рік. — Книга 1. — Львів, 2007. — С.344—355.
  • Лиман І. І. Успенський Порфирій // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 248. — .
  • Некролог о Преосвященном епископе Порфирии // Прибавления к Херсонским Епархиальным Ведомостям. — 1885. — № 9. — С.342—344.(рос.)
  • Дмитриевский А. А., Епископ Порфирий Успенский как инициатор и организатор первой Русской Духовной Миссии в Иерусалиме. — СПб., 1906.(рос.)
  • Агафангел, митрополит Одесский и Измаильский. Єпископ Порфирий (Успенский) (1804 −1885). — Одесса, 1999.(рос.)
  • Барсов, Барсов Н. И. Порфирий (Успенский) // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)

Посилання

  • // Открытая Православная Энциклопедия «Древо»
  • Епископ Порфирий (Успенский) — критик афонских преданий
  • Епископ Порфирий (Успенский) и его коллекция

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Porfirij Uspenskij u sviti Kostyantin Oleksandrovich Uspenskij nar 1804 Kostroma 1885 istorik vizantolog arheolog shodoznavec cerkovnij pedagog Pershij rektor Hersonskoyi duhovnoyi seminariyi v Odesi Yepiskop Rosijskoyi pravoslavnoyi cerkvi bezpatriarshoyi Yepiskop Chigirinskij vikarij Kiyivskoyi mitropoliyi Vidomtsva pravoslavnogo spovidannya Rosijskoyi imperiyi Avtor memuariv Za pohodzhennyam merya Yepiskop Porfirij Yepiskop Porfirij Yepiskop Chigirinskij vikarij Kiyivskoyi mitropoliyi arhiyepiskop z 14 lyutogo 1865 31 grudnya 1877 Alma mater Kostromske duhovne uchilishe Sankt Peterburzka duhovna akademiya Diyalnist svyashennik klasicist oriyentalist vizantolog arheolog perekladach paleograf Im ya pri narodzhenni Konstyantin Oleksandrovich Uspenskij Narodzhennya 8 20 veresnya 1804 Kostroma Smert 19 kvitnya 1 travnya 1885 80 rokiv Moskva Pohovanij d Chernectvo 15 veresnya 1829 roku Yep hirotoniya 14 lyutogo 1865 roku Prestol Yepiskop Chigirinskij Posada Nachalnik rosijskoyi duhovnoyi misiyi v Yerusalimi Nagorodi Orden Sv Anni II go stupenya 1840 Porfirij u VikishovishiBiografiyaNarodivsya u 1804 u Kostromi v sim yi cerkovnosluzhitelya Pochatkovu osvitu otrimav u Kostromskomu duhovnomu uchilishi a vishu v Sankt Peterburzkij duhovnij akademiyi Pochatok aktivnoyi cerkovnoyi osvityanskoyi i naukovoyi diyalnosti pokladenij v Ukrayini u misti Odesa V 1831 roci buv priznachenij zakonovchitelem do Odeskogo Rishelyevskogo liceyu 1832 stav chlenom pravlinnya liceyu a v 1838 buv priznachenij profesorom bogoslov ya cerkovnoyi istoriyi ta cerkovnogo prava Osvityansku diyalnist poyednuvav iz gromadskoyu robotoyu Buv cenzorom pri Odeskomu cenzurnomu komiteti korespondentom Kiyivskoyi duhovnoyi akademiyi chlenom Odeskogo statistichnogo komitetu Buv obranij direktorom Odeskogo opikunskogo komitetu yakij opikuvavsya tyurmami 1834 otrimav priznachennya na posadu nastoyatelya Odeskogo Uspenskogo monastirya iz visvyachennyam u san arhimandrita Pidtverdzhennyam znachnih zdobutkiv i viznannyam jogo zaslug pered cerkvoyu stalo priznachennya jogo prisutnim v Hersonskij duhovnij konsistoriyi 1837 V 1838 pislya vidkrittya v Odesi Hersonskoyi duhovnoyi seminariyi arhimandrit stav yiyi pershim rektorom i vikladav tam bogoslov ya cerkovnu istoriyu ta kanonichne pravo vnaslidok chogo zalishiv sluzhbu v liceyi Cyu posadu obijmav uprodovzh troh rokiv i buv zvilnenij z neyi lishe pislya priznachennya nastoyatelem cerkvi pri Rosijskij Misiyi u Vidni Nagorodzhenij ordenom Sv Anni II go stupenya 1840 V kvitni 1839 buv obranij dijsnim chlenom Odeskogo tovaristva istoriyi i starozhitnostej za doruchennyam yakogo u 1840 pereklav iz greckoyi movi rukopis XV st Zhitiye Ioanna Novogo Cya robota bula opublikovana u IX tomi Zapisok tovaristva 1875 Plidna spivpracya z cim tovaristvom trivala vprodovzh usogo jogo zhittya 1843 za ukazom Sinodu buv vidryadzhenij z tayemnoyu misiyeyu do Yerusalimu de mav z yasuvati stanovishe pravoslavnoyi cerkvi i sklasti plan dij dlya yiyi pidtrimki U svoyemu zviti nagolosiv pro neobhidnist stvorennya Rosijskoyi Duhovnoyi Misiyi v Yerusalimi 1847 carskim uryadom buv zatverdzhenij na choli pershogo skladu Rosijskoyi Duhovnoyi Misiyi v Yerusalimi Pochatok Krimskoyi vijni zmusiv arhimandrita zalishiti Yerusalim Dorogoyu vin zupinyavsya v Afinah dlya oznajomlennya z pam yatkami starovini u Veneciyi Milani Rimi Florenciyi ta Genuyi dlya vivchennya arhitekturi ta zhivopisu U 1858 vostannye Uspenskij poyihav na Shid v skladi specialnoyi ekspediciyi Zgidno z ukazom Sv Sinodu zmig zabrati iz Yerusalimu zalishene tam svoye majno ta biblioteku 1860 priviz do Odesi svoyu unikalnu biblioteku zibrani rukopisi i kolekciyu starodavnih ikon Povernuvshis do Peterburga vprodovzh troh rokiv aktivno zajmavsya naukovoyu robotoyu Napisav nizku naukovih robit v tomu chisli j Dumku pro Sinajskij rukopis sho mistit Starij Zapovit nepovnij i ves Novij Zavit 1865 otrimav san yepiskopa Chigirinskogo vikariya Kiyivskoyi yeparhiyi i stav nastoyatelem Mihajlivskogo Zolotoverhogo monastirya U kiyivskij period buli vidani ponad 15 jogo knig prisvyachenih istoriyi Shidnoyi pravoslavnoyi cerkvi 24 sichnya 1879 roku yepiskop Porfirij Uspenskij virushiv iz Kiyeva do Moskvi v 1877 buv priznachenij chlenom Moskovskoyi Sinodalnoyi kontori i nastoyatelem Novospaskogo monastirya Doktor bogoslov ya ta greckoyi slovesnosti pochesnij chlen Imperatorskogo Pravoslavnogo Palestinskogo Tovaristva Sankt Peterburzkogo Moskovskogo universitetiv i troh duhovnih akademij odin iz fundatoriv rosijskogo vizantiyeznavstva Dobre znav cerkovnu arheologiyu vilno volodiv greckoyu italijskoyu francuzkoyu nimeckoyu movami U 1878 na prohannya tavrijskogo yepiskopa Guriya vin zrobiv transkripciyu i pereklad pripiski do podarovanogo Odeskomu tovaristvu rukopisu Yevangeliya napisanogo greckoyu movoyu i datovanogo HII st Pereklad razom iz suprovidnim listom yepiskopa Guriya buv opublikovanij u Zapiskah tovaristva Vprodovzh 1845 1846 zdijsnyuyuchi ekspediciyi v Yegipet Siriyu Liviyu na Afon zbirav starodavni knigi moneti vivchav pam yatki istoriyi Pid chas vidviduvannya Sinajskogo monastirya navesni 1845 buv znajdenij Sinajskij kodeks Svyashennogo Pisannya datovanij IV st Na Afoni de vin opisuvav gramoti Konstantinopolskih patriarhiv starodavni akti monastirski ustavi kopiyuvav slov yanski ta grecki nadpisi na monastirskih primishennyah grobnicyah hrestah ta ikonah vivchav pam yatniki cerkovnoyi arhitekturi ta ikonopisu Povernuvshis do Odesi vin podaruvav Odeskomu tovaristvu istoriyi ta starozhitnostej 550 greckih rimskih perskih ta in monet v tomu chisli 7 zolotih i 109 sribnih a takozh riznomanitni yegipetski starozhitnosti najbilsh cinnim sered yakih buv velikij papirus iz fivskih katakomb Pid chas podorozhej zbirav dokumentalni materiali pro istoriyu pravoslavnoyi cerkvi na Shodi sklav katalog greckih rukopisiv monastirskoyi biblioteki Jomu nalezhit vidkrittya dlya rosijskoyi nauki Abissinskoyi cerkvi yiyi istoriyi ta cerkovnoyi literaturi Za zhittya ne zmig opublikuvati svoyi chislenni materiali privezeni zi Shodu u zv yazku iz brakom koshtiv na ilyustraciyi ta fotografiyi yaki mali suprovodzhuvati tekst Zapovidav zibranu biblioteku Svyashennomu Sinodu usi svoyi koshti Imperatorskij Akademiyi Nauk dlya posmertnogo vidannya jogo naukovih tvoriv zibrannya starodavnih ikon privezenih zi Shodu Arheologichnomu Tovaristvu pri Kiyivskij Duhovnij Akademiyi PraciNaslidki jogo naukovoyi diyalnosti znajshli svoye vtilennya u ryadi cinnih knig ta statej prisvyachenih istoriyi hristiyanskogo Shodu U Moskvi vin zakinchiv robotu nad 8 tomnimi memuarami yaki nazvav Kniga buttya mogo Vostok hristianskij Abissiniya v Trudy Kievskoj Akademii 1866 Mnenie o sinajskoj Biblii 1862 polemika s Tishendorfom Kniga bytiya moego Dnevnik i avtobiograficheskie zapiski v 8 mi chastyah izvlechenie iz knigi izdannoj imp Palestinskim obsh SPb 1894 1895 1896 2 ch 1899 1900 1901 Vostok hristianskij a Istoriya Afona v 3 h knigah b Pervoe i vtoroe puteshestvie v Afonskie skity i monastyri i opisanie skitov Afonskih v 6 ti knigah Vostok hristianskij Puteshestvie v Meteorskie i Osobolimpijskie monastyri v Fesalii v 1859 g SPb 1896 Vostok hristianskij Aleksandrijskaya patriarhya sbornik materialov issledovanij i zapisok otnosyashihsya do istorii Aleksandrijskoj eparhii t I SPb 1898 Chetyre besedy Fotiya svyatejshego arhiepiskopa Konstantinopolskogo i rassuzhdenie o nih SPb 1864 O svyatom Kirille prosvetitele slavyan moravskih Otryvok iz puteshestviya v Afonskie monastyri i skity v 1846 g Kiev Tip Davidenko 1877 32 s Ras el Ajnskie kolodcy u goroda Tira Zhurnal min va nar prosv ch 87 kn 7 Vazhnoe izobretenie peterb ikonopisca Aleks Iv Travina Duh beseda 1864 t 20 8 Skazanie o pravoslavnoj Amidijskoj mitropolitii v Mesopotamii Duh beseda 1863 t 19 37 Svyashennoe pisanie u hrist zhenshin i biblejskaya redkost u imp Marii Feodorovny SPb 1864 Izvestie o glagolicheskoj psaltiri hranyashejsya v bibl Sinajskogo m rya Izv imp arheolog obsh 1863 t 5 v I Afon yazycheskij Kiev 1847 Vostok hristianskij Afn Kiev 1877 Ispoved kayushegosya greshnika SPb 1878 Stihirarnye piity Trudy K D A 1878 kn 4 7 Svyatyj Dionisij Areopagit i tvoreniya ego Chteniya Moskovskogo Obshestva Lyubitelej Duhovnogo Prosvesheniya 1879 Novoe slovo ob Afono Iverskoj ikone Bogomateri Chten v obsh lyubit duh prosv 1879 Afonskie knizhniki grecheskie pisateli perevodchiki i izdateli Tam zhe 1883 kn 2 i 3 Skazanie o Sirijskoj unii Trudy K D A 1874 kn 9 Istoriya Afona Trudy K D A 1871 kn 8 Abissincy ih cerkov i religioznye obryady Tam zhe 1866 kn 3 5 7 i 8 Poslanie ierusalim patriarhov v Gruziyu Tam zhe 1866 kn 1 Sirijskaya cerkov Zhurnal min narodn prosvesh 1850 ch 56 Sinajskaya obitel Tam zhe 1847 ch 55 Sinajskij poluostrov Tam zhe 1847 ch 60 Opisanie monastyrej Afonskih v 1845 1846 gg Tam zhe 1848 ch 55 58 Ukazatel aktov hranyash v obiteli sv gory Afonskoj Tam zhe 1847 ch 55 Vzglyad na plavanie nashih parohodov k beregam Afona Listok rus obshestva parohodstva i torgovli 1860 78 i 77 Aleksandrijskij tom o prazdnovanii Pashi perepech v zhurn min va nar prosvesh 1860 ch 106 Izvlechenie iz pisma s Afona o grecheskih i slavyanskih starinnyh rukopisyah Duh beseda 1859 t VII 33 Izvlechenie iz pisma s Vostoka o priobret 11 rukopisej na pergamente Duh beseda 1859 t VII 30 Vostok hristianskij Egipet i Sinaj SPb 1857 Pismena Kineya Manafy na Sinajskih utesah SPb 1857 Verouchenie bogosluzhenie chinopolozhenie i pravila cerkovnogo blagochiniya egipetskih hristian koptov SPb 1856 Kniga izdana pod inicialami A P U Puteshestvie po Egiptu i v m r v 1845 g SPb 1856 Pervoe puteshestvie v Sinajskij monastyr v 1845 godu SPb 1856 Vtoroe puteshestvie v Sinajskij monastyr v 1850 g SPb 1856 Vostok hristianskij Puteshestvie v meteorskie i ossoolimpijskie monastyri v Fessalii arhimandrita Porfiriya Uspenskogo v 1859 g Izdanie Imperatorskoj akademii nauk pod redakcieyu P A Syrku SPb 1896 1 ya Makkavejskaya kniga Trudy Kievskoj Duhovnoj akademii 1873 3 str 285 362 2 ya Makkavejskaya kniga Trudy Kievskoj Duhovnoj akademii 1873 9 str 269 323 3 ya Makkavejskaya kniga Trudy Kievskoj Duhovnoj akademii 1873 11 str 1 24 4 ya Makkavejskaya kniga Trudy Kievskoj Duhovnoj akademii 1873 11 str 69 107 Obrazcy russkago perevoda svyashennyh knig Vethago Zaveta Trudy Kievskoj Duhovnoj akademii 1869 str 4 212 Psaltir v russkom perevode s grecheskogo SPb 1893 243 s Mnenie o Sinajskoj rukopisi soderzhashej v sebe Vethij Zavet nepolnyj i ves Novyj Zavet SPb 1862 Muchenichestvo i zhitie svyatogo vsehvalnogo velikomuchenika Ioanna Novogo Trapezuntskogo postradavshego v Levkopole nazyvaemom po obshemu upotrebleniyu Akkerman ZOOID 1875 T IX Svedenie o sluzhbe po sinodalnomu upravleniyu knyazya G A Potemkina Tavricheskogo ZOOID 1883 T XIII DzherelaDianova N M Naukovo religijna diyalnist yepiskopa Porfiriya Uspenskogo Istoriya religij v Ukrayini Naukovij shorichnik 2007 rik Kniga 1 Lviv 2007 S 344 355 Liman I I Uspenskij Porfirij Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2013 T 10 T Ya S 248 ISBN 978 966 00 1359 9 Nekrolog o Preosvyashennom episkope Porfirii Pribavleniya k Hersonskim Eparhialnym Vedomostyam 1885 9 S 342 344 ros Dmitrievskij A A Episkop Porfirij Uspenskij kak iniciator i organizator pervoj Russkoj Duhovnoj Missii v Ierusalime SPb 1906 ros Agafangel mitropolit Odesskij i Izmailskij Yepiskop Porfirij Uspenskij 1804 1885 Odessa 1999 ros Barsov Barsov N I Porfirij Uspenskij Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref Posilannya Otkrytaya Pravoslavnaya Enciklopediya Drevo Episkop Porfirij Uspenskij kritik afonskih predanij Episkop Porfirij Uspenskij i ego kollekciya

Дата публікації:
Топ