Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Бефруа Кортрейка (нід. Belfort van Kortrijk) — середньовічна башта-бефруа у бельгійському місті Кортрейк, провінція Західна Фландрія. Розташована в межах історичного центру міста (площа Grote Markt), бефруа є одним із символів Кортрейка і внесена, разом із низкою башт-бефруа Бельгії та Франції, до списків об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО. Первісно башта була частиною комплексу міської палати сукнарів, тут розташовувалися скарбниця та міський архів, також башта слугувала спостережним пунктом для виявлення пожеж та інших небезпек.
| Бефруа Кортрейка | |
|---|---|
| Belfry of Kortrijk | |
| Світова спадщина | |
 | |
| 50°49′40″ пн. ш. 3°15′54″ сх. д. / 50.82778° пн. ш. 3.26500° сх. д. | |
| Країна |  Бельгія |
| Тип | Культурний |
| (Критерії) | ii, iv |
| Об'єкт № | 943-011 |
| Регіон | Європа і Північна Америка |
| Зареєстровано: | 1999 (23 сесія) |
 Бефруа Кортрейка у Вікісховищі | |
Історія
У XIV столітті, Кортрейк, як і деякі інші фламандські міста, був одним із центрів ткацької промисловості. Ткачі, вовнярі, торговці тканинами та одягом об'єднувалися у гільдії, задачею яких було регулювання, координація і встановлення стандартів продукції, що вироблялася. Невідомо, коли у Кортрейку з'явилася перша будівля палати сукнарів, найстаріша згадка про неї датована 1248 роком. На початку XIV століття до будівлі палати з північно-східної сторони добудували башту-бефруа; точна дата будівництва невідома, бефруа вперше згадується 1307 року і саме цим періодом датуються підвалини сучасної споруди. У 1377 році будівлю палати розширили. 1382 року, під час воєн фламандських міст із герцогом Бургундії Філіпом II Сміливим вона значно постраждала від пожежі та пограбування бургундцями, зокрема, годинник і годинниковий механізм був вивезений до Діжона як частина військової здобичі. У 1390—1395 роках будівлю палати відбудували, а 1395 року встановили новий годинник роботи майстра Яна де Лінкнехта (Jan de Leenknecht).
Після низки перебудов палати сукнарів башту-бефруа також надбудували, використавши старий фундамент як основу. У 1424 році підвалини башти укріпили, втім, конструкція надбудови виявилася нетривкою у на початку XVI століття виникла реальна загроза обвалу усієї споруди. У 1519—1520 роках до міста, на запрошення міської влади, прибули майстри з Гента і Лілля, для обстеження споруди. Після цього верхню частину бефруа розібрали, зменшивши висоту будівлі до третього поверху і замінивши розібрану половину великим центральним шпилем та чотирма меншими шпилями на кутах; годинник бефруа переставили на дзвіницю міської церкви святого Мартина. Проте зменшення висоти будівлі та, як наслідок, зменшення навантаження на вельми старий фундамент не повністю врятувало ситуацію — сучасна бефруа помітно нахилена на захід.
Приблизно на початку XVI століття комплекс палати сукнарів виявився замалим для потреб текстильної галузі, що активно розвивалася. У 1540 році, за проектом антверпенського архітектора Пітера Телса (Pieter Theels) на сусідній площі звели нову, більшу будівлю палати сукнарів, яка отримала назву «Великої» (нід. Grote Hallen), в той час як стара будівля стала називатися «Старою» або «Малою палатою», втративши, однак, своє первісне значення, лише щопонеділка та під час святкових ярмарків тут велася торгівля різноманітними товарами.
Близько 1550 року будівлю старої палати сукнарів перетворили на 22 житлові будинки зі спільним внутрішнім подвір'ям. У 1717—1719 роках ці будинки знесли через аварійний стан і перебудували у стилі Людовика XIV. Тоді ж на фасаді бефруа з'явилася почесна дошка із написом латиною: «Anttiquissima oppidi — cortraceni supersteti» (укр. «Як найстаріша у місті, все ще стою»)
Наприкінці XIX століття міська влада Кортрейка вирішила реконструювати центр міста, зробивши його просторішим за рахунок знесення старої забудови, а також збудувати нову будівлю поштамту. У 1896—1899 роках усі будинки навколо бефруа знесли, така сама доля чекала і на саму башту, яка, на думку міської влади, псувала перспективу одної з головних вулиць центральної частини та заважала рухові транспорту. Проте ці плани наштовхнулися на сильний опір громадськості, підтриманої Королівською комісією пам'яток і ландшафтів (нід. Koninklijke Commissie voor Monumenten en Landschappen), тому бефруа вирішили залишити. У 1902—1903 роках архітектор Йозеф В'єрен (Joseph Viérin) відреставрував будівлю, відновивши її історичний вигляд, зокрема, на головному фасаді бефруа з'явилися герб Кортрейка та статуя Діви Марії.
У Першій світовій війні бефруа постраждала від бомбардувань і незабаром була реконструйована, у 1923 році біля неї з'явився меморіал загиблим у війні воякам. З 19 квітня 1937 року бефруа охороняється державою як пам'ятка історії та архітектури.
Під час Другої світової війни бефруа також значно постраждала від бомбардувань, її відбудували лише у 1950-х роках. У 1989 році реконструювали шпиль башти, у 1996 році — фасади.
Башта-бефруа є одним із символів сучасного Кортрейка та відкрита для відвідування.
Опис
Масивна, прямокутна у плані, цегляна башта-бефруа розташована у південно-західній частині площі Гроте-Маркт. Головний фасад прикрашений гербом міста і статуєю Діви Марії під балдахіном. Головний шпиль з 1712 року увінчаний золотою статуєю давньоримського бога торгівлі .
У верхній частині бефруа з XVI століття розташовувався карильйон, реконструйований у 1950-х роках. Сучасний карильйон бефруа встановлений у 1994 році; влітку регулярно проводяться концерти. На східній частині башти розташовані дві позолочені фігури людей, так звані жакемари, які щогодини рухаються, імітуючи биття у дзвін. Фігурки зображають чоловіка та жінку в середньовічному одязі і мають власні імена — Мантен і Калле відповідно. Перші жакемари з'явилися на бефруа ще на початку Середньовіччя, але у 1382 році статуї стали частиною воєнної здобичі бургундців, які пограбували місто. Сучасні фігурки встановлені на бефруа у 1961 році.
З південно-східної сторони бефруа розташований меморіал військовим, загиблим у Першій світовій війні. Його встановили 15 липня 1923 року, авторами є міський архітектор Йозеф Демере (Joseph Demeere) і скульптор [fr].
Примітки
- * Назва в офіційному англомовному списку
Джерела
- Egied Van Hoonacker. Duizend Kortrijkse straten. — Langemark : N.V. Vonksteen, 1986. — 591 p.
- R. Tanghe, P. Vancolen. Gedenkboek stad Kortrijk 1830-1976. — Kortrijk : Groeninghe Drukkerijk, 1978. — 373 p.
- H. Sap, B. Dewilde, P. Debrabandere. Kortrijk nodigt u uit; Courtrai vous invite; Courtray invites you. — Kortrijk : Delabie, 1986. — 43 p.
Посилання
- Belforttoren en oorlogsmonument. www.onroerenderfgoed.be. Onroerend Erfgoed. Процитовано 25 грудня 2015. (нід.)
- . www.toerismekortrijk.be. Архів оригіналу за 26 лютого 2016. Процитовано 25 грудня 2015. (нід.)
- . www.belgiumview.com. Архів оригіналу за 23 жовтня 2015. Процитовано 25 грудня 2015. (нід.)
- . www.toerisme-leiestreek.be. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 25 грудня 2015. (нід.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Befrua Kortrejka nid Belfort van Kortrijk serednovichna bashta befrua u belgijskomu misti Kortrejk provinciya Zahidna Flandriya Roztashovana v mezhah istorichnogo centru mista plosha Grote Markt befrua ye odnim iz simvoliv Kortrejka i vnesena razom iz nizkoyu basht befrua Belgiyi ta Franciyi do spiskiv ob yektiv Svitovoyi spadshini YuNESKO Pervisno bashta bula chastinoyu kompleksu miskoyi palati suknariv tut roztashovuvalisya skarbnicya ta miskij arhiv takozh bashta sluguvala sposterezhnim punktom dlya viyavlennya pozhezh ta inshih nebezpek Befrua KortrejkaBelfry of Kortrijk Svitova spadshina50 49 40 pn sh 3 15 54 sh d 50 82778 pn sh 3 26500 sh d 50 82778 3 26500Krayina BelgiyaTipKulturnijKriteriyiii ivOb yekt 943 011RegionYevropa i Pivnichna AmerikaZareyestrovano 1999 23 sesiya Befrua Kortrejka u VikishovishiIstoriyaU XIV stolitti Kortrejk yak i deyaki inshi flamandski mista buv odnim iz centriv tkackoyi promislovosti Tkachi vovnyari torgovci tkaninami ta odyagom ob yednuvalisya u gildiyi zadacheyu yakih bulo regulyuvannya koordinaciya i vstanovlennya standartiv produkciyi sho viroblyalasya Nevidomo koli u Kortrejku z yavilasya persha budivlya palati suknariv najstarisha zgadka pro neyi datovana 1248 rokom Na pochatku XIV stolittya do budivli palati z pivnichno shidnoyi storoni dobuduvali bashtu befrua tochna data budivnictva nevidoma befrua vpershe zgaduyetsya 1307 roku i same cim periodom datuyutsya pidvalini suchasnoyi sporudi U 1377 roci budivlyu palati rozshirili 1382 roku pid chas voyen flamandskih mist iz gercogom Burgundiyi Filipom II Smilivim vona znachno postrazhdala vid pozhezhi ta pograbuvannya burgundcyami zokrema godinnik i godinnikovij mehanizm buv vivezenij do Dizhona yak chastina vijskovoyi zdobichi U 1390 1395 rokah budivlyu palati vidbuduvali a 1395 roku vstanovili novij godinnik roboti majstra Yana de Linknehta Jan de Leenknecht Budivlya Staroyi palati suknariv i befrua Foto 1897 r Pislya nizki perebudov palati suknariv bashtu befrua takozh nadbuduvali vikoristavshi starij fundament yak osnovu U 1424 roci pidvalini bashti ukripili vtim konstrukciya nadbudovi viyavilasya netrivkoyu u na pochatku XVI stolittya vinikla realna zagroza obvalu usiyeyi sporudi U 1519 1520 rokah do mista na zaproshennya miskoyi vladi pribuli majstri z Genta i Lillya dlya obstezhennya sporudi Pislya cogo verhnyu chastinu befrua rozibrali zmenshivshi visotu budivli do tretogo poverhu i zaminivshi rozibranu polovinu velikim centralnim shpilem ta chotirma menshimi shpilyami na kutah godinnik befrua perestavili na dzvinicyu miskoyi cerkvi svyatogo Martina Prote zmenshennya visoti budivli ta yak naslidok zmenshennya navantazhennya na velmi starij fundament ne povnistyu vryatuvalo situaciyu suchasna befrua pomitno nahilena na zahid Priblizno na pochatku XVI stolittya kompleks palati suknariv viyavivsya zamalim dlya potreb tekstilnoyi galuzi sho aktivno rozvivalasya U 1540 roci za proektom antverpenskogo arhitektora Pitera Telsa Pieter Theels na susidnij ploshi zveli novu bilshu budivlyu palati suknariv yaka otrimala nazvu Velikoyi nid Grote Hallen v toj chas yak stara budivlya stala nazivatisya Staroyu abo Maloyu palatoyu vtrativshi odnak svoye pervisne znachennya lishe shoponedilka ta pid chas svyatkovih yarmarkiv tut velasya torgivlya riznomanitnimi tovarami Blizko 1550 roku budivlyu staroyi palati suknariv peretvorili na 22 zhitlovi budinki zi spilnim vnutrishnim podvir yam U 1717 1719 rokah ci budinki znesli cherez avarijnij stan i perebuduvali u stili Lyudovika XIV Todi zh na fasadi befrua z yavilasya pochesna doshka iz napisom latinoyu Anttiquissima oppidi cortraceni supersteti ukr Yak najstarisha u misti vse she stoyu Naprikinci XIX stolittya miska vlada Kortrejka virishila rekonstruyuvati centr mista zrobivshi jogo prostorishim za rahunok znesennya staroyi zabudovi a takozh zbuduvati novu budivlyu poshtamtu U 1896 1899 rokah usi budinki navkolo befrua znesli taka sama dolya chekala i na samu bashtu yaka na dumku miskoyi vladi psuvala perspektivu odnoyi z golovnih vulic centralnoyi chastini ta zavazhala ruhovi transportu Prote ci plani nashtovhnulisya na silnij opir gromadskosti pidtrimanoyi Korolivskoyu komisiyeyu pam yatok i landshaftiv nid Koninklijke Commissie voor Monumenten en Landschappen tomu befrua virishili zalishiti U 1902 1903 rokah arhitektor Jozef V yeren Joseph Vierin vidrestavruvav budivlyu vidnovivshi yiyi istorichnij viglyad zokrema na golovnomu fasadi befrua z yavilisya gerb Kortrejka ta statuya Divi Mariyi U Pershij svitovij vijni befrua postrazhdala vid bombarduvan i nezabarom bula rekonstrujovana u 1923 roci bilya neyi z yavivsya memorial zagiblim u vijni voyakam Z 19 kvitnya 1937 roku befrua ohoronyayetsya derzhavoyu yak pam yatka istoriyi ta arhitekturi Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni befrua takozh znachno postrazhdala vid bombarduvan yiyi vidbuduvali lishe u 1950 h rokah U 1989 roci rekonstruyuvali shpil bashti u 1996 roci fasadi Bashta befrua ye odnim iz simvoliv suchasnogo Kortrejka ta vidkrita dlya vidviduvannya OpisManten i Kalle figurki zhakemari befrua Masivna pryamokutna u plani ceglyana bashta befrua roztashovana u pivdenno zahidnij chastini ploshi Grote Markt Golovnij fasad prikrashenij gerbom mista i statuyeyu Divi Mariyi pid baldahinom Golovnij shpil z 1712 roku uvinchanij zolotoyu statuyeyu davnorimskogo boga torgivli U verhnij chastini befrua z XVI stolittya roztashovuvavsya kariljon rekonstrujovanij u 1950 h rokah Suchasnij kariljon befrua vstanovlenij u 1994 roci vlitku regulyarno provodyatsya koncerti Na shidnij chastini bashti roztashovani dvi pozolocheni figuri lyudej tak zvani zhakemari yaki shogodini ruhayutsya imituyuchi bittya u dzvin Figurki zobrazhayut cholovika ta zhinku v serednovichnomu odyazi i mayut vlasni imena Manten i Kalle vidpovidno Pershi zhakemari z yavilisya na befrua she na pochatku Serednovichchya ale u 1382 roci statuyi stali chastinoyu voyennoyi zdobichi burgundciv yaki pograbuvali misto Suchasni figurki vstanovleni na befrua u 1961 roci Z pivdenno shidnoyi storoni befrua roztashovanij memorial vijskovim zagiblim u Pershij svitovij vijni Jogo vstanovili 15 lipnya 1923 roku avtorami ye miskij arhitektor Jozef Demere Joseph Demeere i skulptor fr Primitki Nazva v oficijnomu anglomovnomu spiskuDzherelaBeffrua Kortrejka u sestrinskih Vikiproyektah Informaciya u Vikidanih Beffrua Kortrejka u Vikishovishi Egied Van Hoonacker Duizend Kortrijkse straten Langemark N V Vonksteen 1986 591 p R Tanghe P Vancolen Gedenkboek stad Kortrijk 1830 1976 Kortrijk Groeninghe Drukkerijk 1978 373 p H Sap B Dewilde P Debrabandere Kortrijk nodigt u uit Courtrai vous invite Courtray invites you Kortrijk Delabie 1986 43 p PosilannyaBelforttoren en oorlogsmonument www onroerenderfgoed be Onroerend Erfgoed Procitovano 25 grudnya 2015 nid www toerismekortrijk be Arhiv originalu za 26 lyutogo 2016 Procitovano 25 grudnya 2015 nid www belgiumview com Arhiv originalu za 23 zhovtnya 2015 Procitovano 25 grudnya 2015 nid www toerisme leiestreek be Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 25 grudnya 2015 nid