Аксу́ський район (каз. Ақсу ауданы, рос. Аксуский район) — адміністративна одиниця у складі Жетисуської області Казахстану. Адміністративний центр — селище Жансугуров.
Аксуський район | |
---|---|
каз. Ақсу ауданы | |
Основні дані | |
Область: | Жетисуська область |
Утворений: | 17 грудня 1930 року |
Населення (2021): | 37473 особи |
Площа: | 12600 км² |
Густота населення: | 2,97 осіб/км² |
Населені пункти та округи | |
Адміністративний центр: | селище Жансугуров |
Кількість сільських округів: | 17 |
Сільських населених пунктів: | 49 |
Влада | |
Населення
Населення — 37473 особи (2021; 38839 у 2009, 45004 у 1999, 64559 у 1989).
Національний склад (станом на 2010 рік):
Історія
Район був утворений 17 грудня 1930 року. В 1944–1959 роках та 1967–1997 роках перебував у складі Талдикорганської області.
28 лютого 1997 року до складу району увійшла частина території ліквідованого Бурлютобинського району (Матайська селищна адміністрація, Єгінсуський та Кураксуський сільські округи). 23 травня 1997 року до складу району була включена територія ліквідованого (Молалинська селищна адміністрація, Арасанський, Капальський, Кизилагаський, Кошкентальський та Суиксайський сільські округи). 1998 року зі складу району була виключена територія площею 975,10 км² та передана до складу Саркандського району.
Склад
До складу району входять 17 сільських округів:
Найбільші населені пункти
Населені пункти з чисельністю населення понад 1000 осіб:
№ | Населений пункт | Населення, осіб (1989) | Населення, осіб (1999) | Населення, осіб (2009) | Населення, осіб (2021) |
---|---|---|---|---|---|
1 | Жансугуров | 12 454 | 8 830 | 8 288 | 10 024 |
2 | Капал | 6 299 | 3 883 | 3 869 | 3 727 |
3 | Матай | 4 575 | 3 924 | 3 778 | 3 000 |
4 | Кизилагаш | 2 867 | 2 256 | 2 146 | 2 468 |
5 | Арасан | 2 610 | 1 549 | 1 758 | 1 264 |
6 | Єсебулатова | 1 883 | 1 437 | 1 329 | 1 240 |
Примітки
- Чисельність населення Республіки Казахстан згідно з даними Перепису населення 2021 року (казах.)(рос.)
- Перепис за 2009 рік (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 27 лютого 2013. Процитовано 25 червня 2013.
- Етнічний склад Казахстану станом на 2010 рік (англ.)
- . Архів оригіналу за 6 серпня 2016. Процитовано 4 квітня 2024.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - Указ Президента Республики Казахстан от 23 мая 1997 г. N 3528. «Об изменениях в административно-территориальном устройстве Алматинской, Восточно-Казахстанской, Карагандинской и Северо-Казахстанской областей» [ 9 грудня 2018 у Wayback Machine.] - Информационно-правовая система нормативных правовых актов Республики Казахстан (рос.)
- Решение Акима Алматинской области от 14 мая 1998 г. N 5-169 и Алматинского областного маслихата от 17 апреля 1998 г. N 20-156. Зарегистрировано управлением юстиции 13 июля 1998 г. за N 15 «О территориальном изменении Саркандского, Аксуского и Алакульского районов Алматинской области» [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.] - Информационно-правовая система нормативных правовых актов Республики Казахстан (рос.)
Це незавершена стаття з географії Казахстану. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Aksu skij rajon kaz Aksu audany ros Aksuskij rajon administrativna odinicya u skladi Zhetisuskoyi oblasti Kazahstanu Administrativnij centr selishe Zhansugurov Aksuskij rajon kaz Aksu audany Osnovni dani Oblast Zhetisuska oblast Utvorenij 17 grudnya 1930 roku Naselennya 2021 37473 osobi Plosha 12600 km Gustota naselennya 2 97 osib km Naseleni punkti ta okrugi Administrativnij centr selishe Zhansugurov Kilkist silskih okrugiv 17 Silskih naselenih punktiv 49 VladaNaselennyaNaselennya 37473 osobi 2021 38839 u 2009 45004 u 1999 64559 u 1989 Nacionalnij sklad stanom na 2010 rik kazahi 34755 osib 94 83 rosiyani 1388 osib 3 79 tatari 138 osib chechenci 108 osib ujguri 77 osib nimci 57 osib ukrayinci 19 osib greki 11 osib polyaki 9 osib kirgizi 4 osobi bilorusi 3 osobi korejci 2 osobi uzbeki 2 osobi azerbajdzhanci 1 osoba inshi 75 osibIstoriyaRajon buv utvorenij 17 grudnya 1930 roku V 1944 1959 rokah ta 1967 1997 rokah perebuvav u skladi Taldikorganskoyi oblasti 28 lyutogo 1997 roku do skladu rajonu uvijshla chastina teritoriyi likvidovanogo Burlyutobinskogo rajonu Matajska selishna administraciya Yeginsuskij ta Kuraksuskij silski okrugi 23 travnya 1997 roku do skladu rajonu bula vklyuchena teritoriya likvidovanogo Molalinska selishna administraciya Arasanskij Kapalskij Kizilagaskij Koshkentalskij ta Suiksajskij silski okrugi 1998 roku zi skladu rajonu bula viklyuchena teritoriya plosheyu 975 10 km ta peredana do skladu Sarkandskogo rajonu SkladDo skladu rajonu vhodyat 17 silskih okrugiv Poselennya Plosha km Naselennya osib 1989 Naselennya osib 1999 Naselennya osib 2009 Naselennya osib 2021 Centr Naseleni punkti Aksuskij silskij okrug 4705 3410 2302 1959 Aksu 6 Arasanskij silskij okrug 3044 2008 1963 1439 Arasan 3 Barlibeka Sirttanova silskij okrug 3139 2213 1576 1403 Barlibeka Sirttanova 2 Yeginsuskij silskij okrug 1176 743 598 611 Yeginsu 2 Yesebulatovskij silskij okrug 2659 1980 1793 1543 Yesebulatova 3 Zhanalickij silskij okrug 1470 995 900 744 Zhanalik 1 Zhansugurovskij silskij okrug 15187 10648 9774 11421 Zhansugurov 3 Kapalskij silskij okrug 6299 3883 3869 3727 Kapal 1 Karakozkij silskij okrug 1877 1201 939 951 Karakoz 2 Karasuskij silskij okrug 2328 1821 1316 1377 Kenzhira 3 Karashilickij silskij okrug 3353 2413 2147 1964 Sagabujyen 3 Kizilagaskij silskij okrug 4419 2990 2699 2991 Kizilagash 3 Koshkentalskij silskij okrug 1867 1392 1096 1125 Koshkental 2 Matajskij silskij okrug 5746 4732 4347 3330 Mataj 5 Molalinskij silskij okrug 2659 1127 659 518 Molali 4 Ojtoganskij silskij okrug 2054 1456 915 961 Ojtogan 2 Suiksajskij silskij okrug 2577 1992 1946 1409 Suiksaj 4Najbilshi naseleni punktiNaseleni punkti z chiselnistyu naselennya ponad 1000 osib Naselenij punkt Naselennya osib 1989 Naselennya osib 1999 Naselennya osib 2009 Naselennya osib 2021 1 Zhansugurov 12 454 8 830 8 288 10 024 2 Kapal 6 299 3 883 3 869 3 727 3 Mataj 4 575 3 924 3 778 3 000 4 Kizilagash 2 867 2 256 2 146 2 468 5 Arasan 2 610 1 549 1 758 1 264 6 Yesebulatova 1 883 1 437 1 329 1 240PrimitkiChiselnist naselennya Respubliki Kazahstan zgidno z danimi Perepisu naselennya 2021 roku kazah ros Perepis za 2009 rik PDF Arhiv originalu PDF za 27 lyutogo 2013 Procitovano 25 chervnya 2013 Etnichnij sklad Kazahstanu stanom na 2010 rik angl Arhiv originalu za 6 serpnya 2016 Procitovano 4 kvitnya 2024 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Ukaz Prezidenta Respubliki Kazahstan ot 23 maya 1997 g N 3528 Ob izmeneniyah v administrativno territorialnom ustrojstve Almatinskoj Vostochno Kazahstanskoj Karagandinskoj i Severo Kazahstanskoj oblastej 9 grudnya 2018 u Wayback Machine Informacionno pravovaya sistema normativnyh pravovyh aktov Respubliki Kazahstan ros Reshenie Akima Almatinskoj oblasti ot 14 maya 1998 g N 5 169 i Almatinskogo oblastnogo maslihata ot 17 aprelya 1998 g N 20 156 Zaregistrirovano upravleniem yusticii 13 iyulya 1998 g za N 15 O territorialnom izmenenii Sarkandskogo Aksuskogo i Alakulskogo rajonov Almatinskoj oblasti 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Informacionno pravovaya sistema normativnyh pravovyh aktov Respubliki Kazahstan ros Ce nezavershena stattya z geografiyi Kazahstanu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi