Красностав (Краснистав, пол. Krasnystaw) — місто в східній Польщі, на річці Вепр. Адміністративний центр Красноставського повіту Люблінського воєводства.
Красностав Krasnystaw | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
площа Ринок | |||||
| |||||
Основні дані | |||||
51°00′ пн. ш. 23°10′ сх. д. / 51.000° пн. ш. 23.167° сх. д.Координати: 51°00′ пн. ш. 23°10′ сх. д. / 51.000° пн. ш. 23.167° сх. д. | |||||
Країна | Польща | ||||
Регіон | Люблінське воєводство | ||||
Столиця для | Красноставський повіт[2] (повіт Польщі) | ||||
Магдебурзьке право | 1394 | ||||
Площа | 42,13 км² | ||||
Населення | ▼ 18 630 (01.01.2020) | ||||
· густота | 458 (2008) осіб/км² | ||||
Міста-побратими | Альвеста, Ковель, Жовква[3], Пюшпекладань, Горохів (2004), Турійськ (2003), Жатець (1996) | ||||
Телефонний код | (48) 82 | ||||
Часовий пояс | і | ||||
Номери автомобілів | LKS | ||||
GeoNames | 767605 | ||||
OSM | ↑2680095 ·R (Красноставський повіт) | ||||
SIMC | 0930070 | ||||
Поштові індекси | 22-300 | ||||
Міська влада | |||||
Вебсайт | krasnystaw.pl | ||||
Мапа | |||||
| |||||
| |||||
Красностав у Вікісховищі |
Назва
Згідно з легендою, польський король Владислав Ягайло, проводжаючи з Кракова до Львова руську князівну Софію з Гольшанських, у яку був закоханий, зупинився на обід у селі Щекареві королівства Русі. До страви місцевим старостою був поданий короп із шафраном, який дуже сподобався князівні. Виїжджаючи з замку, вона побачила ставок, де розводилася та риба, і в захопленні сказала: «Ото красний став!» На згадку про те, король Владислав зробив село Щекареве містом Красноставом, а зображення двох коропів розмістив на місцевому гербі.
Історія
Красностав виник поруч давньоруського граду Щекарева. Як зазначає К. Столецький (2008), Якуб Суша — холмський греко-католицький єпископ в XVII ст. записав народний переказ про те що Щекарів був закладений одним з київських братів — Щеком. Укріплення мало лежати на торговельному шляху від бродів на Бузі в районі Городла до Вепря, по дорозі на Люблін. У XII ст. Щекарів лежав на приграниччі холмських та червенських волостей. Аналіз сучасного планування Красноставу свідчить, що сучасна вулиця Коловорот, яка півколом огинає село з півночі і обривається на березі Вепря, колись могла вести до переправи на ньому. Така локалізація може свідчити про розміщення тут поселення (див. тут). На південний-схід від описуваного поселення розташовується округлий горб, на якому могло розміщуватися Щекарівське городище (див. тут). Існують деякі підтвердження такої гіпотези, які можна знайти в холмських судових записах. Зокрема, запис 1470 р. розповідає, що тут біля підніжжя городища працював млин. Другий запис про продаж землі згадує в 1473 р. «узгір'я городище». Археологічні розвідки на території Красноставу свідчать про інтенсивне поселення в X—XIII ст.
Таким чином, можна припустити що землі Щекарева простягалися на південь від поселення та городища аж до гирла Жолкевки до Вепря. Імовірно городище утворилося ще в X—XI ст. На початку XIII ст. згадувалося як городище та центр волості. Зокрема у 1219 р. літопис Єпатієвський повідомляє:
Приде Лестко на Данила к Щекаревоу бороня идти емоу на помощь Мьстиславоу тестю своемоу.
Тобто Лешек Білий перегородив дорогу Данилові, який ішов до Галича на зустріч з Мстиславом. Порівняльний аналіз джерел свідчить що описувані події дійсно могли відбутися в 1220 чи 1221 р. Щекарів пережив напад монголів, про що свідчить згадка про нього наприкінці XIII ст., коли нащадки Данила змушені були брати участь у татарських нападах на сусідів. З цього часу походить другий запис про Щекарів, коли мазовецький князь Болеслав ІІ, скориставшись з відсутності руських князів, напав та знищив села біля Щекарева, хоча його самого здобути не міг:
...оусмотривь време таково пришедь во двоу стоу вовоева вкола Щекерева и взя десять сел и тако идяшеть назад с великою гордостью… ако всю землю вземь.
Ця подія могла мати місце в 1285 р. Кінець існуванню старого Щекарева принесло загарбання прикордоння Казимиром Великим. Король розпорядився звести замок на новому місці. В 1377 р. вже згадується Красностав.
За Казимира Великого на південь від місця літописного Щекарева зведено новий мурований замок, який розташовувався на місці сучасного стадіону на березі Вепря. Локація міста відбулася в 3 березня 1394 р. за правління Володислава Ягайла. В ній місто фігурувало ще як Щекарів. Красностав, був повітовим центром у Холмській землі Руського воєводства Корони Польської.
За Казимира Ягелончика Красностав, як і Холм, разом з іншими містечками Холмщини, був місцем зимівлі війська відповідального за охорону кордону від татар. У XVI ст. тут діяли 2 православні церкви, русини-українці складали близько 1/3 мешканців (за даними деяких істориків, були навіть більшістю). Королі Сигізмунд І та Сигізмунд Август надавали Красноставу численні привілеї, щоб відродити його значення. В результаті місто почало знову розквітати. Важливе значення становили його сучасні оборонні споруди. Додаткове значення Красноставу надавала судноплавність Вепря, який включався в т. звану руську торговельну дорогу — Вепрем та Бугом до Вісли.
Розташований на західному березі Вепря, Красностав розташовувався фактично на межі зони компактного проживання русинів-українців. На захід від Красноставу найбільш висунутою на захід церквою був православний храм згадуваний в 1492 р. в Ченстоборовичах (Częstoborowice).
Міщани-русини боролися з засиллям поляків та німців, які намагалися обсісти усі органи міської влади. Так, в 1523 р. русини Красноставу скаржилися до короля Сигізмунда І, що поляки не допускають їх до влади в місті. На це король видав їм документ, що вони на рівні з католиками мають право до участі в самоврядуванні. Конфлікти однак тривали, бо Стефану Баторію прийшлося повторювати, що представники усіх віросповідань мають рівні права в самоврядуванні.
З русинами з Красноставу пов'язана анекдотична історія з продажем тисячі молдавських волів. В 1545 р. русини-купці Барзобогаті з Красноставу взяли в молдовського господаря Петра на продаж 1000 волів. Але грошей так йому і не віддали. В справу мав втрутитися король Сигізмунд Август. Незважаючи на це, Барзобогаті отримали шляхетство. Таким чином, красуня з трилогії Г. Сенкевича походила з родини русинів-купців, які збагатилися та отримали шляхетство. Загалом для тогочасних багатих руських міщан та шляхти було звичайним явищем переходити на католицизм та полонізуватися.
Церкви Красноставу мали посвяту на честь св. Параскеви та Пресвятої Трійці. Вважається що перша дерев'яна церква могла існувати в Красноставі ще у XIII ст. Церква св. Параскеви знаходилася в межах міських мурів біля Люблінської брами і існувала вже в XVI ст.
У 1542 р. міщани Красноставу добилися королівської згоди Сигізмунда Августа на будівництво другої церкви св. Трійці, яку закінчено в 1544 р. Споруда цієї церкви мала три зовнішніх брами, одна з яких була залізною, чотири вікна, баню вкриту міддю та позолотою та великий позолочений хрест. Як на ті часи церква мала багате оздоблення та образ Богородиці. Інтер'єр був пофарбований у зелений колір, а гзімзи були позолочені, на внутрішній поверхні бані було зображено зірки на лазурному тлі. При церкві було побудовано шпиталь для бідних та школу для молоді.
У 1638 р. М. Терлецький змінив православні церкви Красноставу на греко-католицькі. На виконання наказу короля Володислава IV про можливість існування в містечках однієї православної церкви, Троїцька церква мала перейти до православних. Однак конфлікт тривав. В 1633 р. церкву Трійці знову захопили греко-католики. Після того війська Хмельницького два рази захоплювали Красностав, повертаючи церкви православним. Відповідно до Зборовської угоди, церкви Красноставу мали стати православними. Після битви під Берестечком обидві церкви Красноставу знову стали греко-католицькими. В 1793 р. дві церкви нараховували лише 67 парафіян.
У 1696—1718 городським суддею Красноставським був Карол Рей.
У 1800 році, коли в Красноставі стояли австрійські війська, військовий комендант наказав зірвати мідну бляху з бані церкви св. Параскеви, а дерев'яні частини церкви були вжиті на опалення. Мури церкви стали без опіки і зрештою продано їх в 1819 р. на аукціоні повітовому лікарю.
У 1717 р. при церкві св. Трійці існував монастир, заснований Андрієм Ціхановським. Церква св. Трійці в 1811 р. згоріла. Це стало дуже важкою подією, адже в цьому районі українські церкви майже не переходили за Буг. Поза цією церквою в Красноставі на західному березі Бугу існувала ще церква в Стужиці (польська назва Stezyca Nadwieprzanska), яка церква прийняла на себе обслугу вірних з містечка.
Врятований вистрій церкви св. Трійці передано до костелу августіанів. Тут же після переведення греко-католиків під юрисдикцію церкви в Стенжиці щонеділі відбувалася служба. Так продовжувалося поки росіяни в 1823 р. не зайняли будівлі кляштору під кошари. Наразі його будівлі збереглися над р. Вепрем.
Після поділу Польщі Красностав належав до володінь Габсбурґів (1795–1804), Австрійської імперії (1804—1807), Варшавського герцогства (1807–1812) і Польського королівства (1812–1832), пізніше входив безпосередньо до складу Російської імперії.
Неподалік від міста 19 березня 1863 р. росіяни стратили одного з ватажків повстання 1863 р. — українця-уніата лікаря з Дубенки Миколу Нечая. Наразі тут (поблизу вул. Нечая) на місці страти встановлено пам'ятник. З періоду русифікації походить 1871 р.(наразі костел) в Красноставі.
На вулиці Польського Червоного хреста (PCK), 2 знаходиться стара будівля гімназії Красноставу. 14 листопада 1939 року в Красноставі створено Український Повітовий Комітет під керівництвом лікаря С. Кулматицького. 4 лютого 1941 року у місті відбувся з'їзд Українського Освітнього Товариства, за участю 31 делегатів. Під час німецької окупації 1939—1944 рр. німці в різний спосіб загострювали міжнаціональний конфлікт. Вони підкреслювали різницю між українцями та поляками. Українські вихованці гімназії в Красноставі, зокрема родини Кульчицьких (греко-католики) Ярослав та Леон-Володимир пробували повернути українцям колишню церкву св. Трійці (яку поляки змінили на костел). Проте їм почали загрожувати польські шовіністичні збройні формування. Під загрозою з цього боку Кульчицькі мусили переїхати до Львова.
Кінець українській меншині Красностава принесла радянська окупація 1944 р. Пам'яткою того часу є монастир єзуїтів, де містилася в'язниця УБ.
Пам'ятки історії та архітектури та меморіальні місця
- Городище Щекарів — розташовувалося на південний схід від закінчення вул. Коловорот на місці сучасних садово-дачних ділянок.
- Красниставський замок XIV ст. (канцлер Ян Саріуш Замойський сприяв перебудові на резиденцію). Не зберігся. Знаходився між комплексом монастиря августіанів та р. Вепрь, приблизно на місці суч. стадіону та амфітеатру над річкою. Зображений на малюнках З. Вогля..
- , нині костел святого Франциска Ксаверія (пол. Kościół św. Franciszka Ksawerego w Krasnymstawie, давніше катедра Холмської дієцезії) — місце поховання Мефодія Терлецького — холмського греко-католицького єпископа.
- Комплекс колишнього монастиря августіанців — сюди було передано врятований образ святої Параскеви та вистрій з церкви св. Параскеви, яка згоріла в 1811 р.
- Рештки мурів міста XVII ст., які пам'ятають штурм міста козаками Б. Хмельницького
- В Красноставі влаштовано шлях з об'єктами пов'язаними з життям та діяльностю З. Пісарського - ксьондза, який був замордований 30 січня 1943 р. німцями в Гдешині Грубешівського повіту з те, що не хотів видати українця, який забрав йому ключи від костела. Той про кого питали німці — Максим Калищук, знаходився в зігнаному німцями натовпі. Сам ксьондз похваний на цвинтарі в Гдешині. На його могилі складають вінки, як українці, так і поляки.
Відомі люди
- Нечай Микола — українець-лікар з с. Дубенка, ватажок загонів уніатів у повстанні 1863 р. (Січневого повстанні) на Холмщині. Похований у місті.
- Стасевич Олександр Юхимович — український військовий діяч, підполковник Армії УНР, викладач.
- Каспер Нєсєцкі (Несецький) — польський релігійний, науковий (історик, генеалог, геральдист) та освітній діяч; викладав у місцевому колегіумі єзуїтів.
- Міхал Потоцький — волинський воєвода, красноставський та сокальський староста, звинувачував Каспера Нєсєцкого в «плебейськості», помилках, подав позов на вченого до суду в Красноставі (?!).
- — ксьондз який був замордований 30 січня 1943 р. німцями в Гдешині (Грубешівський повіт) за те що не хотів видати українця, який забрав ключи від костела. Той про кого питали німці — Максим Калищук, знаходився в зігнаному німцями натовпі.
Красноставські старости
- Миколай Пілецький — белзький воєвода, каштелян перемиський, дружина — Маґдалена Ярославська.
- Вінцентій з Шамотул (†1528) — староста львівський у 1496 р.
- Анджей Тенчиньскі — староста теребовлянський
- Ян Тенчиньскі — кузин попереднього, руський воєвода
- Зиґмунт Кердей — 3-й чоловік доньки Ян з Сенна і Олеська Дороти
- Яків Собеський — батько короля Яна III
Демографія
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року:
Загалом | Допрацездатний вік | Працездатний вік | Постпрацездатний вік | |
---|---|---|---|---|
Чоловіки | 9405 | 1787 | 6644 | 974 |
Жінки | 10287 | 1652 | 6204 | 2431 |
Разом | 19692 | 3439 | 12848 | 3405 |
Галерея
-
Герб міста на в'їзді до Красноставу. -
-
Передмістя Красноставу. -
Ратуша у Красноставі.
Примітки
- Населення, площа та густота за даними Центрального статистичного офісу Польщі. Powierzchnia i ludność w przekroju terytorialnym w 2007. [1].
- https://encyklopedia.pwn.pl/haslo/krasnostawski-powiat;3927106.html
- https://zhovkva-rada.gov.ua/pro-misto/mista-partneri.html
- Рудницький С. Л. «Карта України». — Відень: Фрейтаг і Берндт, 1918.
- Legenda nt. powstania nazwy miasta i herbu miasta. [ 13 вересня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
- Парнікоза, Іван (16.06.2017). . http://h.ua (українська) . http://h.ua. Архів оригіналу за 16 червня 2017. Процитовано 16.06.2017.
- Парнікоза, Іван (17.09.17). . http://h.ua/ (українська) . h.ua. Архів оригіналу за 17 вересня 2017. Процитовано 17.09.17.
- Парнікоза, Іван (26.09.2017). . http://h.ua/ (українська) . h.ua. Архів оригіналу за 29 жовтня 2018. Процитовано 27.09.2017.
- Парнікоза, Іван (16.12.2017). . http://h.ua/ (українська) . http://h.ua/. Архів оригіналу за 31 березня 2018. Процитовано 23.12.17.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 26 березня 2020. Процитовано 16 квітня 2020.
- Парнікоза, Іван (28.04.2018). . http://h.ua/ (українська) . h.ua/. Архів оригіналу за 1 листопада 2018. Процитовано 28.04.2018.
- Pileccy (01) [ 19 жовтня 2013 у Wayback Machine.] (пол.)
- Szamotulscy (01) [ 19 жовтня 2013 у Wayback Machine.] (пол.)
- Tęczyńscy (01) [ 19 жовтня 2013 у Wayback Machine.] (пол.)
- Olesniccy (01) [ 11 листопада 2013 у Wayback Machine.] (пол.)
- GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
Джерела
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Красностав (Польща) |
- Krasnystaw // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1883. — Т. IV. — S. 641. (пол.) — S. 641—645. (пол.)
- Надбужанщина: Сокальщина, Белзщина, Радехівщина, Каменеччина, Холмщина і Підляшшя. Історично-мемуарний збірник т. 1. Нью-Йорк, 1989 [ 26 березня 2020 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття з географії Польщі. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Krasnostav Krasnostav Krasnistav pol Krasnystaw misto v shidnij Polshi na richci Vepr Administrativnij centr Krasnostavskogo povitu Lyublinskogo voyevodstva Krasnostav Krasnystaw Gerb Krasnostavu Praporplosha Rinokplosha RinokOsnovni dani51 00 pn sh 23 10 sh d 51 000 pn sh 23 167 sh d 51 000 23 167 Koordinati 51 00 pn sh 23 10 sh d 51 000 pn sh 23 167 sh d 51 000 23 167 Krayina PolshaRegion Lyublinske voyevodstvoStolicya dlya Krasnostavskij povit 2 povit Polshi Magdeburzke pravo 1394Plosha 42 13 km Naselennya 18 630 01 01 2020 gustota 458 2008 osib km Mista pobratimi Alvesta Kovel Zhovkva 3 Pyushpekladan Gorohiv 2004 Turijsk 2003 Zhatec 1996 Telefonnij kod 48 82Chasovij poyas UTC 1 i UTC 2Nomeri avtomobiliv LKSGeoNames 767605OSM 2680095 R Krasnostavskij povit SIMC 0930070Poshtovi indeksi 22 300 Miska vlada Vebsajt krasnystaw pl Mapa Krasnostav u VikishovishiNazvaZgidno z legendoyu polskij korol Vladislav Yagajlo provodzhayuchi z Krakova do Lvova rusku knyazivnu Sofiyu z Golshanskih u yaku buv zakohanij zupinivsya na obid u seli Shekarevi korolivstva Rusi Do stravi miscevim starostoyu buv podanij korop iz shafranom yakij duzhe spodobavsya knyazivni Viyizhdzhayuchi z zamku vona pobachila stavok de rozvodilasya ta riba i v zahoplenni skazala Oto krasnij stav Na zgadku pro te korol Vladislav zrobiv selo Shekareve mistom Krasnostavom a zobrazhennya dvoh koropiv rozmistiv na miscevomu gerbi IstoriyaPam yatna doshka K Nyesyeckomu na kolishnomu yezuyitskomu kolegiumi Krasnostav Polsha Zagalnij viglyad miscya de imovirno roztashovuvalosya gorodishe Shekariv Krasnostav Polsha Krasnostav vinik poruch davnoruskogo gradu Shekareva Yak zaznachaye K Stoleckij 2008 Yakub Susha holmskij greko katolickij yepiskop v XVII st zapisav narodnij perekaz pro te sho Shekariv buv zakladenij odnim z kiyivskih brativ Shekom Ukriplennya malo lezhati na torgovelnomu shlyahu vid brodiv na Buzi v rajoni Gorodla do Veprya po dorozi na Lyublin U XII st Shekariv lezhav na prigranichchi holmskih ta chervenskih volostej Analiz suchasnogo planuvannya Krasnostavu svidchit sho suchasna vulicya Kolovorot yaka pivkolom oginaye selo z pivnochi i obrivayetsya na berezi Veprya kolis mogla vesti do perepravi na nomu Taka lokalizaciya mozhe svidchiti pro rozmishennya tut poselennya div tut Na pivdennij shid vid opisuvanogo poselennya roztashovuyetsya okruglij gorb na yakomu moglo rozmishuvatisya Shekarivske gorodishe div tut Isnuyut deyaki pidtverdzhennya takoyi gipotezi yaki mozhna znajti v holmskih sudovih zapisah Zokrema zapis 1470 r rozpovidaye sho tut bilya pidnizhzhya gorodisha pracyuvav mlin Drugij zapis pro prodazh zemli zgaduye v 1473 r uzgir ya gorodishe Arheologichni rozvidki na teritoriyi Krasnostavu svidchat pro intensivne poselennya v X XIII st Takim chinom mozhna pripustiti sho zemli Shekareva prostyagalisya na pivden vid poselennya ta gorodisha azh do girla Zholkevki do Veprya Imovirno gorodishe utvorilosya she v X XI st Na pochatku XIII st zgaduvalosya yak gorodishe ta centr volosti Zokrema u 1219 r litopis Yepatiyevskij povidomlyaye Pride Lestko na Danila k Shekarevou boronya idti emou na pomosh Mstislavou testyu svoemou Tobto Leshek Bilij peregorodiv dorogu Danilovi yakij ishov do Galicha na zustrich z Mstislavom Porivnyalnij analiz dzherel svidchit sho opisuvani podiyi dijsno mogli vidbutisya v 1220 chi 1221 r Shekariv perezhiv napad mongoliv pro sho svidchit zgadka pro nogo naprikinci XIII st koli nashadki Danila zmusheni buli brati uchast u tatarskih napadah na susidiv Z cogo chasu pohodit drugij zapis pro Shekariv koli mazoveckij knyaz Boleslav II skoristavshis z vidsutnosti ruskih knyaziv napav ta znishiv sela bilya Shekareva hocha jogo samogo zdobuti ne mig ousmotriv vreme takovo prished vo dvou stou vovoeva vkola Shekereva i vzya desyat sel i tako idyashet nazad s velikoyu gordostyu ako vsyu zemlyu vzem Cya podiya mogla mati misce v 1285 r Kinec isnuvannyu starogo Shekareva prineslo zagarbannya prikordonnya Kazimirom Velikim Korol rozporyadivsya zvesti zamok na novomu misci V 1377 r vzhe zgaduyetsya Krasnostav Za Kazimira Velikogo na pivden vid miscya litopisnogo Shekareva zvedeno novij murovanij zamok yakij roztashovuvavsya na misci suchasnogo stadionu na berezi Veprya Lokaciya mista vidbulasya v 3 bereznya 1394 r za pravlinnya Volodislava Yagajla V nij misto figuruvalo she yak Shekariv Krasnostav buv povitovim centrom u Holmskij zemli Ruskogo voyevodstva Koroni Polskoyi Za Kazimira Yagelonchika Krasnostav yak i Holm razom z inshimi mistechkami Holmshini buv miscem zimivli vijska vidpovidalnogo za ohoronu kordonu vid tatar U XVI st tut diyali 2 pravoslavni cerkvi rusini ukrayinci skladali blizko 1 3 meshkanciv za danimi deyakih istorikiv buli navit bilshistyu Koroli Sigizmund I ta Sigizmund Avgust nadavali Krasnostavu chislenni privileyi shob vidroditi jogo znachennya V rezultati misto pochalo znovu rozkvitati Vazhlive znachennya stanovili jogo suchasni oboronni sporudi Dodatkove znachennya Krasnostavu nadavala sudnoplavnist Veprya yakij vklyuchavsya v t zvanu rusku torgovelnu dorogu Veprem ta Bugom do Visli Roztashovanij na zahidnomu berezi Veprya Krasnostav roztashovuvavsya faktichno na mezhi zoni kompaktnogo prozhivannya rusiniv ukrayinciv Na zahid vid Krasnostavu najbilsh visunutoyu na zahid cerkvoyu buv pravoslavnij hram zgaduvanij v 1492 r v Chenstoborovichah Czestoborowice Mishani rusini borolisya z zasillyam polyakiv ta nimciv yaki namagalisya obsisti usi organi miskoyi vladi Tak v 1523 r rusini Krasnostavu skarzhilisya do korolya Sigizmunda I sho polyaki ne dopuskayut yih do vladi v misti Na ce korol vidav yim dokument sho voni na rivni z katolikami mayut pravo do uchasti v samovryaduvanni Konflikti odnak trivali bo Stefanu Batoriyu prijshlosya povtoryuvati sho predstavniki usih virospovidan mayut rivni prava v samovryaduvanni Z rusinami z Krasnostavu pov yazana anekdotichna istoriya z prodazhem tisyachi moldavskih voliv V 1545 r rusini kupci Barzobogati z Krasnostavu vzyali v moldovskogo gospodarya Petra na prodazh 1000 voliv Ale groshej tak jomu i ne viddali V spravu mav vtrutitisya korol Sigizmund Avgust Nezvazhayuchi na ce Barzobogati otrimali shlyahetstvo Takim chinom krasunya z trilogiyi G Senkevicha pohodila z rodini rusiniv kupciv yaki zbagatilisya ta otrimali shlyahetstvo Zagalom dlya togochasnih bagatih ruskih mishan ta shlyahti bulo zvichajnim yavishem perehoditi na katolicizm ta polonizuvatisya Cerkvi Krasnostavu mali posvyatu na chest sv Paraskevi ta Presvyatoyi Trijci Vvazhayetsya sho persha derev yana cerkva mogla isnuvati v Krasnostavi she u XIII st Cerkva sv Paraskevi znahodilasya v mezhah miskih muriv bilya Lyublinskoyi brami i isnuvala vzhe v XVI st U 1542 r mishani Krasnostavu dobilisya korolivskoyi zgodi Sigizmunda Avgusta na budivnictvo drugoyi cerkvi sv Trijci yaku zakincheno v 1544 r Sporuda ciyeyi cerkvi mala tri zovnishnih brami odna z yakih bula zaliznoyu chotiri vikna banyu vkritu middyu ta pozolotoyu ta velikij pozolochenij hrest Yak na ti chasi cerkva mala bagate ozdoblennya ta obraz Bogorodici Inter yer buv pofarbovanij u zelenij kolir a gzimzi buli pozolocheni na vnutrishnij poverhni bani bulo zobrazheno zirki na lazurnomu tli Pri cerkvi bulo pobudovano shpital dlya bidnih ta shkolu dlya molodi U 1638 r M Terleckij zminiv pravoslavni cerkvi Krasnostavu na greko katolicki Na vikonannya nakazu korolya Volodislava IV pro mozhlivist isnuvannya v mistechkah odniyeyi pravoslavnoyi cerkvi Troyicka cerkva mala perejti do pravoslavnih Odnak konflikt trivav V 1633 r cerkvu Trijci znovu zahopili greko katoliki Pislya togo vijska Hmelnickogo dva razi zahoplyuvali Krasnostav povertayuchi cerkvi pravoslavnim Vidpovidno do Zborovskoyi ugodi cerkvi Krasnostavu mali stati pravoslavnimi Pislya bitvi pid Berestechkom obidvi cerkvi Krasnostavu znovu stali greko katolickimi V 1793 r dvi cerkvi narahovuvali lishe 67 parafiyan U 1696 1718 gorodskim suddeyu Krasnostavskim buv Karol Rej U 1800 roci koli v Krasnostavi stoyali avstrijski vijska vijskovij komendant nakazav zirvati midnu blyahu z bani cerkvi sv Paraskevi a derev yani chastini cerkvi buli vzhiti na opalennya Muri cerkvi stali bez opiki i zreshtoyu prodano yih v 1819 r na aukcioni povitovomu likaryu U 1717 r pri cerkvi sv Trijci isnuvav monastir zasnovanij Andriyem Cihanovskim Cerkva sv Trijci v 1811 r zgorila Ce stalo duzhe vazhkoyu podiyeyu adzhe v comu rajoni ukrayinski cerkvi majzhe ne perehodili za Bug Poza ciyeyu cerkvoyu v Krasnostavi na zahidnomu berezi Bugu isnuvala she cerkva v Stuzhici polska nazva Stezyca Nadwieprzanska yaka cerkva prijnyala na sebe obslugu virnih z mistechka Kolishnya pravoslavna cerkva Rizdva Bogorodici 1871 r Krasnostav Narazi katolickij kostel 2017 r Vryatovanij vistrij cerkvi sv Trijci peredano do kostelu avgustianiv Tut zhe pislya perevedennya greko katolikiv pid yurisdikciyu cerkvi v Stenzhici shonedili vidbuvalasya sluzhba Tak prodovzhuvalosya poki rosiyani v 1823 r ne zajnyali budivli klyashtoru pid koshari Narazi jogo budivli zbereglisya nad r Veprem Pislya podilu Polshi Krasnostav nalezhav do volodin Gabsburgiv 1795 1804 Avstrijskoyi imperiyi 1804 1807 Varshavskogo gercogstva 1807 1812 i Polskogo korolivstva 1812 1832 piznishe vhodiv bezposeredno do skladu Rosijskoyi imperiyi Nepodalik vid mista 19 bereznya 1863 r rosiyani stratili odnogo z vatazhkiv povstannya 1863 r ukrayincya uniata likarya z Dubenki Mikolu Nechaya Narazi tut poblizu vul Nechaya na misci strati vstanovleno pam yatnik Z periodu rusifikaciyi pohodit 1871 r narazi kostel v Krasnostavi Na vulici Polskogo Chervonogo hresta PCK 2 znahoditsya stara budivlya gimnaziyi Krasnostavu 14 listopada 1939 roku v Krasnostavi stvoreno Ukrayinskij Povitovij Komitet pid kerivnictvom likarya S Kulmatickogo 4 lyutogo 1941 roku u misti vidbuvsya z yizd Ukrayinskogo Osvitnogo Tovaristva za uchastyu 31 delegativ Pid chas nimeckoyi okupaciyi 1939 1944 rr nimci v riznij sposib zagostryuvali mizhnacionalnij konflikt Voni pidkreslyuvali riznicyu mizh ukrayincyami ta polyakami Ukrayinski vihovanci gimnaziyi v Krasnostavi zokrema rodini Kulchickih greko katoliki Yaroslav ta Leon Volodimir probuvali povernuti ukrayincyam kolishnyu cerkvu sv Trijci yaku polyaki zminili na kostel Prote yim pochali zagrozhuvati polski shovinistichni zbrojni formuvannya Pid zagrozoyu z cogo boku Kulchicki musili pereyihati do Lvova Kinec ukrayinskij menshini Krasnostava prinesla radyanska okupaciya 1944 r Pam yatkoyu togo chasu ye monastir yezuyitiv de mistilasya v yaznicya UB Krasnostav monastir yezuyitiv de mistilasya v yaznicya UBPam yatki istoriyi ta arhitekturi ta memorialni miscyaGorodishe Shekariv roztashovuvalosya na pivdennij shid vid zakinchennya vul Kolovorot na misci suchasnih sadovo dachnih dilyanok Krasnistavskij zamok XIV st kancler Yan Sariush Zamojskij spriyav perebudovi na rezidenciyu Ne zberigsya Znahodivsya mizh kompleksom monastirya avgustianiv ta r Vepr priblizno na misci such stadionu ta amfiteatru nad richkoyu Zobrazhenij na malyunkah Z Voglya Kompleks kolishnogo monastirya avgustianiv v Krasnostavi 2017 r nini kostel svyatogo Franciska Ksaveriya pol Kosciol sw Franciszka Ksawerego w Krasnymstawie davnishe katedra Holmskoyi diyeceziyi misce pohovannya Mefodiya Terleckogo holmskogo greko katolickogo yepiskopa Kompleks kolishnogo monastirya avgustianciv syudi bulo peredano vryatovanij obraz svyatoyi Paraskevi ta vistrij z cerkvi sv Paraskevi yaka zgorila v 1811 r Reshtki muriv mista XVII st yaki pam yatayut shturm mista kozakami B Hmelnickogo V Krasnostavi vlashtovano shlyah z ob yektami pov yazanimi z zhittyam ta diyalnostyu Z Pisarskogo ksondza yakij buv zamordovanij 30 sichnya 1943 r nimcyami v Gdeshini Grubeshivskogo povitu z te sho ne hotiv vidati ukrayincya yakij zabrav jomu klyuchi vid kostela Toj pro kogo pitali nimci Maksim Kalishuk znahodivsya v zignanomu nimcyami natovpi Sam ksondz pohvanij na cvintari v Gdeshini Na jogo mogili skladayut vinki yak ukrayinci tak i polyaki Vidomi lyudiNechaj Mikola ukrayinec likar z s Dubenka vatazhok zagoniv uniativ u povstanni 1863 r Sichnevogo povstanni na Holmshini Pohovanij u misti Stasevich Oleksandr Yuhimovich ukrayinskij vijskovij diyach pidpolkovnik Armiyi UNR vikladach Kasper Nyesyecki Neseckij polskij religijnij naukovij istorik genealog geraldist ta osvitnij diyach vikladav u miscevomu kolegiumi yezuyitiv Mihal Potockij volinskij voyevoda krasnostavskij ta sokalskij starosta zvinuvachuvav Kaspera Nyesyeckogo v plebejskosti pomilkah podav pozov na vchenogo do sudu v Krasnostavi ksondz yakij buv zamordovanij 30 sichnya 1943 r nimcyami v Gdeshini Grubeshivskij povit za te sho ne hotiv vidati ukrayincya yakij zabrav klyuchi vid kostela Toj pro kogo pitali nimci Maksim Kalishuk znahodivsya v zignanomu nimcyami natovpi Krasnostavski starosti Div takozh Kategoriya Krasnostavski starosti Mikolaj Pileckij belzkij voyevoda kashtelyan peremiskij druzhina Magdalena Yaroslavska Vincentij z Shamotul 1528 starosta lvivskij u 1496 r Andzhej Tenchinski starosta terebovlyanskij Yan Tenchinski kuzin poperednogo ruskij voyevoda Zigmunt Kerdej 3 j cholovik donki Yan z Senna i Oleska Doroti Yakiv Sobeskij batko korolya Yana IIIDemografiyaDemografichna struktura stanom na 31 bereznya 2011 roku Zagalom Dopracezdatnij vik Pracezdatnij vik Postpracezdatnij vik Choloviki 9405 1787 6644 974 Zhinki 10287 1652 6204 2431 Razom 19692 3439 12848 3405GalereyaGerb mista na v yizdi do Krasnostavu Krayeznavchij muzej kolishnya yezuyitska kolegiya Peredmistya Krasnostavu Ratusha u Krasnostavi PrimitkiNaselennya plosha ta gustota za danimi Centralnogo statistichnogo ofisu Polshi Powierzchnia i ludnosc w przekroju terytorialnym w 2007 1 https encyklopedia pwn pl haslo krasnostawski powiat 3927106 html https zhovkva rada gov ua pro misto mista partneri html Rudnickij S L Karta Ukrayini Viden Frejtag i Berndt 1918 Legenda nt powstania nazwy miasta i herbu miasta 13 veresnya 2016 u Wayback Machine pol Parnikoza Ivan 16 06 2017 http h ua ukrayinska http h ua Arhiv originalu za 16 chervnya 2017 Procitovano 16 06 2017 Parnikoza Ivan 17 09 17 http h ua ukrayinska h ua Arhiv originalu za 17 veresnya 2017 Procitovano 17 09 17 Parnikoza Ivan 26 09 2017 http h ua ukrayinska h ua Arhiv originalu za 29 zhovtnya 2018 Procitovano 27 09 2017 Parnikoza Ivan 16 12 2017 http h ua ukrayinska http h ua Arhiv originalu za 31 bereznya 2018 Procitovano 23 12 17 PDF Arhiv originalu PDF za 26 bereznya 2020 Procitovano 16 kvitnya 2020 Parnikoza Ivan 28 04 2018 http h ua ukrayinska h ua Arhiv originalu za 1 listopada 2018 Procitovano 28 04 2018 Pileccy 01 19 zhovtnya 2013 u Wayback Machine pol Szamotulscy 01 19 zhovtnya 2013 u Wayback Machine pol Teczynscy 01 19 zhovtnya 2013 u Wayback Machine pol Olesniccy 01 11 listopada 2013 u Wayback Machine pol GUS Ludnosc w miejscowosciach statystycznych wedlug ekonomicznych grup wieku Stan w dniu 31 03 2011 r Naselennya statistichnih miscevostej za ekonomichnimi grupami viku Stan na 31 03 2011 Procitovano 12 serpnya 2018 Zgidno z metodologiyeyu GUS pracezdatnij vik dlya cholovikiv stanovit 18 64 rokiv dlya zhinok 18 59 rokiv GUS Termini yaki vikoristovuyutsya v publichnij statistici Arhiv originalu za 20 veresnya 2018 Procitovano 14 serpnya 2018 DzherelaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Krasnostav Polsha Krasnystaw Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1883 T IV S 641 pol S 641 645 pol Nadbuzhanshina Sokalshina Belzshina Radehivshina Kamenechchina Holmshina i Pidlyashshya Istorichno memuarnij zbirnik t 1 Nyu Jork 1989 26 bereznya 2020 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z geografiyi Polshi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi