Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Період Кофý н яп 古墳時代 кофун дзідай епоха в історії Японії 250 300 538 Перший підперіод епохи Ямато Інша назва період кур

Період Кофун

Період Кофун

Період Кофý́н (яп. 古墳時代 — кофун дзідай) — епоха в історії Японії (250 (300) — 538). Перший підперіод епохи Ямато. Інша назва — період курганів (яп. кофун — «курган»). Особливостями епохи є поширення культури курганів (кофун) та поява у районі Ямато (сучасна префектура Нара) однойменної японської держави.

Період Кофун
image
Названо на честь Кофун
Країна image Японія
Попередник Період Яйой
Наступник Період Асука
Час/дата початку 250[1]
Час/дата закінчення 538[1]
image Період Кофун у Вікісховищі

Періодизація

Епоха кофун поділяється на три періоди:

Ранній період (3- початок 4 століття)

Середній період (4-5 століття)

Пізній період (6-7 столяття)

  • кургани кофун держави Ямато:
    Місемаруяма (見瀬丸山古墳), місто Касівара префектура Нара (так звана усипальниця імператора Кінмея, 318 м)

Основою для періодизації служить зіставлення датування курганів, проведеного за аналізом поховального начиння, з їх типолигізацією. У східних районах Японії (Канто і Тохоку) культура курганів збереглася до 8 століття. У зв'язку з цим ряд вчених виділяє окремий кінцевий період (7-8 століття).

Японські кургани

image
Курган Дайсенрьо, могила імператора Нінтоку, Осака, 5 століття.

Період кофун завдячує своїм іменем культурі курганів кофун (古墳 — «старий курган»), яка була поширена в Японії впродовж 5 століть.

Існує декілька типів цих курганів. Найпростіші та найстаріші — це земельні насипи у формі кола чи чотирикутника . Існують також типи, які поєднують ці дві прості форми: «коло-коло» (курган нагадує у розрізі вісімку), «чотирикутник-чотирикутник» (курган є схожий на трапецевидний шестикутник) та «чотирикутник-коло» (前方後円墳 — дзенпо коенфун; курган подібний до замкової щілини, див. малюнок зліва). Останній тип кургану вважається класичним кофун і є поширеним на більшій частині Японського архіпелагу.

Кургани кофун щонайбільше сягають 400 м в довжину. Вони мають кам'яну або дерев'яну гробницю, розміщену вертикально (縦穴 — татеана) чи горизонтально (横穴 — йокоана). Деякі кургани були оточені ровом. Часто кургани мали не гладку, а ступінчасту форму. По краях виступів розміщувалися глиняні статуї ханіва, які, за переказами, імітували почет похованого за його життя.

Курган був переважно могилою державців і знатних мужів. Проте з 7 століття поширився звичай ховати у малих курганах простолюдинів.

Найбільшими курганами кофун вважаються усипальниці імператорів Одзіна та Нінтоку.

Держава Ямато

Джерела

Відсутність писемних джерел стосовно початкової історії держави Ямато змушує науковців звертатись до археології. Поширення того чи іншого місцевого типу курганів кофун гіпотетично розглядається як розростання того чи іншого протодержавного чи державного утворення. Зокрема, активне зведення класичних курганів кофун у 3-4 столітті у районі Ямато (суч. префектура Нара) асоціюється із появою держави Ямато. На думку археологів, подібні до Ямато державні утворення виникли у районах Кібі (суч. префектури Хіросіма і Окаяма), Ідзумо (суч. префектура Сімане), Цукусі (північ Кюсю), Косі (суч. префектури Фукуй і Ніїґата) і Кену (суч. префектура Ґунма).

З 5-6 століть класичні кофун району Ямато, які за формою нагадують замкову щілину, поширилися у Західній та Центральній Японії. Вчені вбачають у цьому розростання території яматоської держави.

Експансія

image
Залізний обладунок з прикрасами із бронзи, 5 століття. Токійський національний музей.

Ямато було агресивним політичним утворенням. У «Ніхон Сьокі» (720) згадується діяльність легендарного принца Ямато Такеру, який у 4 столітті зруйнував держави Кібі та Ідзумо. Описуються також його походи на племена кумасо (сучю префектура Кумамото) а також непокірних у Східному Хонсю (ймовірно прото-айнів).

У 6 столітті Ямато поширило свою владу на подібні їй держави на островах Хонсю і Кюсю, створивши федеративний союз. Яматосці змогли також завоювати землі на півдні Корейського півострова — країну Мімана. Активне втручання у справи корейських королівств сприяло міграційним процесам між півостровом і архіпелагом. Це, в свою чергу, пришвидшувало імпорт досягнень континентальної цивілізації у сфері державобудівництва.

Суспільство

Соціальна організація держави Ямато достеменно невідома. Аналогії з японським суспільством 8 століття приводять до висновку, що Ямато складалося з кількох значних кровноспоріднених родових груп — удзі (氏, в західній історіографії перекладається як клан). Голови цих кланів, удзікамі (氏上) підпорядковувалися військовому вождю о-кімі (御君), який також був головним жерцем країни (з 8 століття він стане називатися тенно — «імператор»).

Престиж багатьох кланів Ямато був пов'язаний із їх «божественною генеалогією». Кожен з них мав свого сінтоїстського бога першопредка. Так першопредок о-кімі, богиня сонця Аматерасу Омікамі, займала найвище місце у пантеоні японських богів, що гарантувало її «нащадку» найвищу посаду у державі. Голови кланів, родовід яких виводився від богів нижчих рангів, були приречені назавжди бути підлеглими о-кімі. Ті ж клани, котрі походили від корейських знатних родів чи китайських переселенців, не могли активно впливати на державні справи через відсутність сінтоїстського бога першопредка.

З 5 століття яматоські клани активно вели боротьбу за обмеження впливу о-кімі, зберігаючи його династичні права на головування країною. Першими радниками о-кімі, а по-суті диктаторами Ямато, став клан Кацураґі (葛城氏), а за ним військовий клан Отомо (大伴氏). Війна за посади послабила тубільну знать і посилила роль аристократії мігрантського походження. Останні на чолі з кланом Соґа (蘇我氏), який прийняв Будду як свого бога — покровителя і першопредка (538), вступили у відкритий збройний конфлікт з кланом Монообе(物部氏), захисниками традиційних вірувань. Сога перемогли, і встановили свою диктатуру.

Внесок

В період Кофун вперше землі Кюсю, Західного і Центрального Хонсю були об'єднані в межах однієї держави — Ямато. Її активна участь у міжнародних відносинах, прийняття мігрантів та буддизму сприяла її інкорпорації у Східно-Азійський цивілізаційний ареал

Див. також

Література

  • Рубель В. А. Японська цивілізація: традиційне суспільство і державність. — Київ: «Аквілон-Прес», 1997. — 256с
  1. https://www.ancient.eu/Kofun_Period/

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Period Kofy n yap 古墳時代 kofun dzidaj epoha v istoriyi Yaponiyi 250 300 538 Pershij pidperiod epohi Yamato Insha nazva period kurganiv yap kofun kurgan Osoblivostyami epohi ye poshirennya kulturi kurganiv kofun ta poyava u rajoni Yamato suchasna prefektura Nara odnojmennoyi yaponskoyi derzhavi Period Kofun Nazvano na chestKofun Krayina Yaponiya PoperednikPeriod Yajoj NastupnikPeriod Asuka Chas data pochatku250 1 Chas data zakinchennya538 1 Period Kofun u VikishovishiPeriodizaciyaEpoha kofun podilyayetsya na tri periodi Rannij period 3 pochatok 4 stolittya kurgani kofun miscevoyi znati Sibutani mukayiyama 渋谷向山古墳 misto Tenri prefektura Nara tak zvana usipalnicya imperatora Kejko dovzhina 310 m Tosidzuka 銚子塚古墳 misto Kofu prefektura Yamanasi 168 m Dzingu yamadera 神宮寺山古墳 misto Okayama prefektura Okayama 150 m Micudzo 三ツ城古墳 misto Higasihirosima prefektura Hirosima Serednij period 4 5 stolittya kurgani kofun miscevoyi znati Cukuriyama 造山古墳 misto Okayama prefektura Okayama 360 m Cukuriyama 2 作山古墳 misto Sodzya prefektura Okayama 270 m kurgani kofun derzhavi Yamato v regioni Kinki Dajsen 大仙古墳 misto Sakayi prefektura Osaka tak zvana usipalnicya imperatora Nintoku 486 m Gota goboyama 誉田御廟山古墳 misto Habikino prefektura Osaka tak zvana usipalnicya imperatora Odzina 420 m Kami isidzu misandzaj 上石津ミサンザイ古墳 misto Sakayi prefektura Osaka tak zvana usipalnicya imperatora Rityu 365 m Piznij period 6 7 stolyattya kurgani kofun derzhavi Yamato Misemaruyama 見瀬丸山古墳 misto Kasivara prefektura Nara tak zvana usipalnicya imperatora Kinmeya 318 m Osnovoyu dlya periodizaciyi sluzhit zistavlennya datuvannya kurganiv provedenogo za analizom pohovalnogo nachinnya z yih tipoligizaciyeyu U shidnih rajonah Yaponiyi Kanto i Tohoku kultura kurganiv zbereglasya do 8 stolittya U zv yazku z cim ryad vchenih vidilyaye okremij kincevij period 7 8 stolittya Yaponski kurganiKurgan Dajsenro mogila imperatora Nintoku Osaka 5 stolittya Period kofun zavdyachuye svoyim imenem kulturi kurganiv kofun 古墳 starij kurgan yaka bula poshirena v Yaponiyi vprodovzh 5 stolit Isnuye dekilka tipiv cih kurganiv Najprostishi ta najstarishi ce zemelni nasipi u formi kola chi chotirikutnika Isnuyut takozh tipi yaki poyednuyut ci dvi prosti formi kolo kolo kurgan nagaduye u rozrizi visimku chotirikutnik chotirikutnik kurgan ye shozhij na trapecevidnij shestikutnik ta chotirikutnik kolo 前方後円墳 dzenpo koenfun kurgan podibnij do zamkovoyi shilini div malyunok zliva Ostannij tip kurganu vvazhayetsya klasichnim kofun i ye poshirenim na bilshij chastini Yaponskogo arhipelagu Kurgani kofun shonajbilshe syagayut 400 m v dovzhinu Voni mayut kam yanu abo derev yanu grobnicyu rozmishenu vertikalno 縦穴 tateana chi gorizontalno 横穴 jokoana Deyaki kurgani buli otocheni rovom Chasto kurgani mali ne gladku a stupinchastu formu Po krayah vistupiv rozmishuvalisya glinyani statuyi haniva yaki za perekazami imituvali pochet pohovanogo za jogo zhittya Kurgan buv perevazhno mogiloyu derzhavciv i znatnih muzhiv Prote z 7 stolittya poshirivsya zvichaj hovati u malih kurganah prostolyudiniv Najbilshimi kurganami kofun vvazhayutsya usipalnici imperatoriv Odzina ta Nintoku Derzhava YamatoDzherela Vidsutnist pisemnih dzherel stosovno pochatkovoyi istoriyi derzhavi Yamato zmushuye naukovciv zvertatis do arheologiyi Poshirennya togo chi inshogo miscevogo tipu kurganiv kofun gipotetichno rozglyadayetsya yak rozrostannya togo chi inshogo protoderzhavnogo chi derzhavnogo utvorennya Zokrema aktivne zvedennya klasichnih kurganiv kofun u 3 4 stolitti u rajoni Yamato such prefektura Nara asociyuyetsya iz poyavoyu derzhavi Yamato Na dumku arheologiv podibni do Yamato derzhavni utvorennya vinikli u rajonah Kibi such prefekturi Hirosima i Okayama Idzumo such prefektura Simane Cukusi pivnich Kyusyu Kosi such prefekturi Fukuj i Niyigata i Kenu such prefektura Gunma Z 5 6 stolit klasichni kofun rajonu Yamato yaki za formoyu nagaduyut zamkovu shilinu poshirilisya u Zahidnij ta Centralnij Yaponiyi Vcheni vbachayut u comu rozrostannya teritoriyi yamatoskoyi derzhavi Ekspansiya Zaliznij obladunok z prikrasami iz bronzi 5 stolittya Tokijskij nacionalnij muzej Yamato bulo agresivnim politichnim utvorennyam U Nihon Soki 720 zgaduyetsya diyalnist legendarnogo princa Yamato Takeru yakij u 4 stolitti zrujnuvav derzhavi Kibi ta Idzumo Opisuyutsya takozh jogo pohodi na plemena kumaso suchyu prefektura Kumamoto a takozh nepokirnih u Shidnomu Honsyu jmovirno proto ajniv U 6 stolitti Yamato poshirilo svoyu vladu na podibni yij derzhavi na ostrovah Honsyu i Kyusyu stvorivshi federativnij soyuz Yamatosci zmogli takozh zavoyuvati zemli na pivdni Korejskogo pivostrova krayinu Mimana Aktivne vtruchannya u spravi korejskih korolivstv spriyalo migracijnim procesam mizh pivostrovom i arhipelagom Ce v svoyu chergu prishvidshuvalo import dosyagnen kontinentalnoyi civilizaciyi u sferi derzhavobudivnictva Suspilstvo Socialna organizaciya derzhavi Yamato dostemenno nevidoma Analogiyi z yaponskim suspilstvom 8 stolittya privodyat do visnovku sho Yamato skladalosya z kilkoh znachnih krovnosporidnenih rodovih grup udzi 氏 v zahidnij istoriografiyi perekladayetsya yak klan Golovi cih klaniv udzikami 氏上 pidporyadkovuvalisya vijskovomu vozhdyu o kimi 御君 yakij takozh buv golovnim zhercem krayini z 8 stolittya vin stane nazivatisya tenno imperator Prestizh bagatoh klaniv Yamato buv pov yazanij iz yih bozhestvennoyu genealogiyeyu Kozhen z nih mav svogo sintoyistskogo boga pershopredka Tak pershopredok o kimi boginya soncya Amaterasu Omikami zajmala najvishe misce u panteoni yaponskih bogiv sho garantuvalo yiyi nashadku najvishu posadu u derzhavi Golovi klaniv rodovid yakih vivodivsya vid bogiv nizhchih rangiv buli prirecheni nazavzhdi buti pidleglimi o kimi Ti zh klani kotri pohodili vid korejskih znatnih rodiv chi kitajskih pereselenciv ne mogli aktivno vplivati na derzhavni spravi cherez vidsutnist sintoyistskogo boga pershopredka Z 5 stolittya yamatoski klani aktivno veli borotbu za obmezhennya vplivu o kimi zberigayuchi jogo dinastichni prava na golovuvannya krayinoyu Pershimi radnikami o kimi a po suti diktatorami Yamato stav klan Kacuragi 葛城氏 a za nim vijskovij klan Otomo 大伴氏 Vijna za posadi poslabila tubilnu znat i posilila rol aristokratiyi migrantskogo pohodzhennya Ostanni na choli z klanom Soga 蘇我氏 yakij prijnyav Buddu yak svogo boga pokrovitelya i pershopredka 538 vstupili u vidkritij zbrojnij konflikt z klanom Monoobe 物部氏 zahisnikami tradicijnih viruvan Soga peremogli i vstanovili svoyu diktaturu VnesokV period Kofun vpershe zemli Kyusyu Zahidnogo i Centralnogo Honsyu buli ob yednani v mezhah odniyeyi derzhavi Yamato Yiyi aktivna uchast u mizhnarodnih vidnosinah prijnyattya migrantiv ta buddizmu spriyala yiyi inkorporaciyi u Shidno Azijskij civilizacijnij arealDiv takozhPeriod Yamato Period AsukaLiteraturaRubel V A Yaponska civilizaciya tradicijne suspilstvo i derzhavnist Kiyiv Akvilon Pres 1997 256s https www ancient eu Kofun Period

Дата публікації:
Топ