Іспанська марка (лат. marca Hispanica, кат. Marca Hispànica, фр. Marche d'Espagne) — марка між сучасною Францією і володіннями арабів на Піренейському півострові, що включала сучасну Каталонію, Наварру і частину Арагона і що тягнулася приблизно до річки Ебро. «Іспанська Марка» була буферною зоною на південь від провінції Септиманія, її було створено Карлом Великим 795 року як захисний бар'єр між Аль-Андалус та Франкським королівством. З усіх невеликих графств, з яких складалась Іспанська марка, до сьогодні збереглася лише Андорра.
Іспанська марка | |
Країна | Каролінзька імперія |
---|---|
У межах природно-географічного об'єкта | Піренейський півострів |
Спільний кордон із | d |
Замінений на | d, Урхельське графство, d, d, d, d, Руссільйонське графство, d, Барселонське графство, d, Графство Безалу, Конфланське графство, d, Графство Арагонське і d |
На заміну | Толедське королівство[d] |
Час/дата початку | 8 століття |
Час/дата закінчення | 987 |
Історичний період | Реконкіста |
Історія
Після мусульманського завоювання Піренейського півострова, у таких містах, як Барселона, Жирона та Льєйда було встановлено арабські гарнізони. 778 року Карл Великий вторгся в північно-східну частину півострова і завоював її за підтримки горян — корінного населення, але 781 року ця територія була знову зайнята арабами.
Франки створили «Іспанську Марку», завойовуючи територію колишньої держави вестготів. Першим створеним графством став Русільйон (разом з Баляспі) близько 760 року. 785 року на південь від Піренеїв було створене графство Жирона (разом з Базалу). 790 року до графства Тулуза було приєднано території Рібагорси та Палясу. 798 року утворилися Урхельське та Сарданьське графства .
Графство Ампуріас (разом з Паралазою) відоме від 812, ймовірно під контролем франків воно перебувало до 800. Територія графства Барселони (разом з Узоною) було завойоване 801 року. Між 798 і 802 роками в Арагоні було побудовано кілька замків. Памплона та Сангуеса перебували під контролем франків до 817, коли вони були зайняті басками та місцевим християнським населенням. Точна дата включення Собрарбе до «Іспанської Марки» невідома.
Після того, як 817 року було втрачено Памплону та 820 року Арагон, Марку часто називали Ґотією.
Графства
У різний час до Іспанської марки входили такі графства:
- Памплона та Сангуеса (сьогоднішня Наварра)
- 802 — 922: Арагонське графство з центром у місті Хака; 922 року приєднане до Памплонського (Наваррського) королівства.
- та Рібагорса (зараз Арагон), Паляс, Уржель (або Урхель), Сарданья (або Серданья), Кунфлен (або Конфлент), Русільйон, Баляспі (або Балеспір), Паралаза (або Перелада), Ампуріас, Базалу (або Бесалу), Узона (або Аусона), Барселона та Жирона (зараз Північна та Південна Каталонія).
Бібліографія
- Archibald R. Lewis, "The Development of Southern French and Catalan Society, 718-1050 [ 25 січня 2009 у Wayback Machine.](англ.)
- Араби в Окситанії(англ.)
- Араби та франки[недоступне посилання з лютого 2019](кат.)
- Історія Каталонії: Імперія каролінґів та «Іспанська Марка»(кат.)
- Історія Каталонії: виникнення каталонських графств(кат.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ispanska marka lat marca Hispanica kat Marca Hispanica fr Marche d Espagne marka mizh suchasnoyu Franciyeyu i volodinnyami arabiv na Pirenejskomu pivostrovi sho vklyuchala suchasnu Kataloniyu Navarru i chastinu Aragona i sho tyagnulasya priblizno do richki Ebro Ispanska Marka bula bufernoyu zonoyu na pivden vid provinciyi Septimaniya yiyi bulo stvoreno Karlom Velikim 795 roku yak zahisnij bar yer mizh Al Andalus ta Frankskim korolivstvom Z usih nevelikih grafstv z yakih skladalas Ispanska marka do sogodni zbereglasya lishe Andorra Ispanska marka KrayinaKarolinzka imperiya U mezhah prirodno geografichnogo ob yektaPirenejskij pivostriv Spilnij kordon izd Zaminenij nad Urhelske grafstvo d d d d Russiljonske grafstvo d Barselonske grafstvo d Grafstvo Bezalu Konflanske grafstvo d Grafstvo Aragonske i d Na zaminuToledske korolivstvo d Chas data pochatku8 stolittya Chas data zakinchennya987 Istorichnij periodRekonkista U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Ispaniya znachennya Grafstva sho vhodili do Ispanskoyi Marki u chasi Karla Velikogo IstoriyaPislya musulmanskogo zavoyuvannya Pirenejskogo pivostrova u takih mistah yak Barselona Zhirona ta Lyejda bulo vstanovleno arabski garnizoni 778 roku Karl Velikij vtorgsya v pivnichno shidnu chastinu pivostrova i zavoyuvav yiyi za pidtrimki goryan korinnogo naselennya ale 781 roku cya teritoriya bula znovu zajnyata arabami Franki stvorili Ispansku Marku zavojovuyuchi teritoriyu kolishnoyi derzhavi vestgotiv Pershim stvorenim grafstvom stav Rusiljon razom z Balyaspi blizko 760 roku 785 roku na pivden vid Pireneyiv bulo stvorene grafstvo Zhirona razom z Bazalu 790 roku do grafstva Tuluza bulo priyednano teritoriyi Ribagorsi ta Palyasu 798 roku utvorilisya Urhelske ta Sardanske grafstva Grafstvo Ampurias razom z Paralazoyu vidome vid 812 jmovirno pid kontrolem frankiv vono perebuvalo do 800 Teritoriya grafstva Barseloni razom z Uzonoyu bulo zavojovane 801 roku Mizh 798 i 802 rokami v Aragoni bulo pobudovano kilka zamkiv Pamplona ta Sanguesa perebuvali pid kontrolem frankiv do 817 koli voni buli zajnyati baskami ta miscevim hristiyanskim naselennyam Tochna data vklyuchennya Sobrarbe do Ispanskoyi Marki nevidoma Pislya togo yak 817 roku bulo vtracheno Pamplonu ta 820 roku Aragon Marku chasto nazivali Gotiyeyu GrafstvaU riznij chas do Ispanskoyi marki vhodili taki grafstva Pamplona ta Sanguesa sogodnishnya Navarra 802 922 Aragonske grafstvo z centrom u misti Haka 922 roku priyednane do Pamplonskogo Navarrskogo korolivstva ta Ribagorsa zaraz Aragon Palyas Urzhel abo Urhel Sardanya abo Serdanya Kunflen abo Konflent Rusiljon Balyaspi abo Balespir Paralaza abo Perelada Ampurias Bazalu abo Besalu Uzona abo Ausona Barselona ta Zhirona zaraz Pivnichna ta Pivdenna Kataloniya BibliografiyaArchibald R Lewis The Development of Southern French and Catalan Society 718 1050 25 sichnya 2009 u Wayback Machine angl Arabi v Oksitaniyi angl Arabi ta franki nedostupne posilannya z lyutogo 2019 kat Istoriya Kataloniyi Imperiya karolingiv ta Ispanska Marka kat Istoriya Kataloniyi viniknennya katalonskih grafstv kat